Спосіб цифрового кореляційного радіопеленгування

Реферат: Винахід належить до радіоелектроніки і може бути використаний в радіоелектронних засобах різного призначення, зокрема в радіонавігації, радіолокації, радіоастрономії, радіомоніторингу. Спосіб цифрового кореляційного радіопеленгування забезпечує підвищення точності пеленгування шляхом формування двох реалізацій першого добутку зсунутих комплексних частотних спектрів та формування другого добутку спектрів для стиснення діапазону можливих значень аргументу суми його відліків. UA 97781 C2 (12) UA 97781 C2 UA 97781 C2 5 10 15 20 25 Винахід належить до галузі радіоелектроніки і може бути використаний в радіоелектронних засобах різного призначення, зокрема, в радіонавігації, радіолокації, радіоастрономії, радіомоніторингу. Відомий спосіб цифрового кореляційного радіопеленгування [1], що вибраний як прототип винаходу. В способі-прототипі, як і в заявленому способі, радіовипромінювання приймають двома нерухомими рознесеними у просторі антенами з подальшою попередньою селекцією, когерентним перетворенням частоти в межах смуги пропускання та підсиленням у двох радіоканалах, які настроюють на задану робочу частоту, при цьому підсилені радіосигнали перетворюють у цифрову форму та визначають їх комплексні частотні спектри, після чого здійснюють їх зсув по частоті зі смуги проміжної частоти у смугу робочої частоти шляхом додавання до значень частот їх спектральних складових значення частотного зсуву, що дорівнює різниці між заданою робочою частотою настроювання радіоканалів та проміжною частотою, після чого здійснюють інвертування одного з них, потім перемножують відліки однакової частоти прямого та інверсного зсунутих комплексних частотних спектрів, отримуючи першу реалізацію першого добутку зсунутих комплексних частотних спектрів, визначають екстремальне значення компенсуючого параметра одного з радіоканалів, що відповідає максимальному значенню взаємної кореляційної функції, після чого за визначеним екстремальним значенням компенсуючого параметра одного з радіоканалів та з урахуванням просторового розміщенням антен визначають напрямок на джерело радіовипромінювання. Але, на відміну від заявленого способу, в способі-прототипі першу реалізацію першого добутку зсунутих комплексних частотних спектрів перетворюють шляхом множення аргументів його спектральних складових на коефіцієнти, що обернено пропорційні значенням відповідних відліків частоти, після чого екстремальне значення компенсуючого параметра одного з радіоканалів визначають як аргумент суми комплексних частотних відліків перетвореного добутку спектрів. При цьому аргументи S.k.  спектральних складових добутку прямого та інверсного зсунутих комплексних частотних спектрів дорівнюють: S.k.   2  d  cos   S.k.  , (1) де d - значення антенної бази; 30 35 40 45 50 55 S.k.  - значення довжини хвилі; θ - напрямок на джерело радіовипромінювання відносно антенної бази. Аналіз рівняння (1) показує, що при λ