Комплекс одоризації газу

Реферат: Комплекс одоризації газу, що містить заправну ємність, вхідний фільтр, робочу ємність, вентиль голчастий, клапан вузла автоматичного управління. Також робоча ємність з'єднана з тарувальною ємністю з покажчиком рівня, дезодоратором з розчином рідини та блоком заправлення, що містить редуктор з манометром та кульовий кран, вентиль голчастий розміщений між картриджним фільтром і пристроєм візуального контролю, а вузол автоматичного управління процесом одоризації складається з фільтра рідини, електромагнітного клапана, датчика протоку рідини, пристрою візуального контролю та блока управління. UA 100168 U (12) UA 100168 U UA 100168 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до пристроїв одоризації газу, зокрема подачі мікродоз одоранту в потік природного газу при його транспортуванні споживачу і може бути використана на газорозподільних станціях для нормованого введення одоранту в газопровід, що транспортує газ до населених пунктів, а також для автоматичного регулювання його витрати. 2 Відомий пристрій для автоматичної одоризації газу (а.с. СРСР № 219067, MПK C10j, публ. 27.08.1968 р.), який містить замірну діафрагму, фільтр, редуктор, перетворювач перепаду тиску, насос-дозатор, що регулюється, ємність з одорантом, реле часу, що задає частоту вприскування одоранту в газопровід за допомогою розприскувача, лічильник витрати одоранту. Крім того, пристрій містить аварійну ємність з крапельницею. Суттєвим недоліком такого пристрою є складність конструкції з великою кількістю рухомих частин та кінематичних зв'язків, внаслідок чого він є трудомістким та металомісткість в виготовленні та ненадійним в експлуатації. Найближчим аналогом до заявленого комплексу є пристрій для регулювання витрати одоранту (патент Російської Федерації № 2153189, МПК7 G05D7/00, опубл. 20.07.2000 р.), який містить заправну ємність, що через фільтр з'єднана з вузлом автоматичного управління процесом одоризації, який складається з поршневого насоса-дозатора з пневмоелектроклапаном та автоматичного вимірювача витрати газу, кавітаційну трубку Вентурі, робочу ємність, дозуючий вузол, що містить голчасті крани з крапельницями. Однак, конструктивне виконання пристрою не дозволяє швидко і з достатньою точністю перенастроювати систему. Крім того, пристрій недостатньо надійний в експлуатації. Використання поршневого насоса-дозатора з пнемоелектроклапаном завдяки його інерційності не забезпечує достатню точність регулювання дозування одоранту. Відсутність додаткового очищення робочого агента збільшує ймовірність забиття голчастого вентиля, тому пристрій містить додаткове обладнання, що є неекономічним. Відсутність контролю витрати одоранту в робочій ємності та роботи голчастого клапана (вентиля) ускладнює своєчасне виявлення неполадок. Крім того, пари одоранту скупчуються у порожнині робочої ємності, що вибухонебезпечно. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення пристрою шляхом спрощення конструкції, підвищення надійності та ефективності роботи пристрою. Поставлена задача вирішується тим, що в комплекс одоризації газу, що містить заправну ємність, вхідний фільтр, робочу ємність, вентиль голчастий, клапан вузла автоматичного управління, в якому згідно з корисною моделлю, робоча ємність з'єднана з тарувальною ємністю з покажчиком рівня, дезодоратором з розчином рідини та блоком заправлення, що містить редуктор з манометром та кульовий кран, вентиль голчастий розміщений між картриджним фільтром і пристроєм візуального контролю, а вузол автоматичного управління процесом одоризації складається зі з'єднаних послідовно фільтра рідини, електромагнітного клапана, датчика протоку рідини, пристрою візуального контролю та блока управління. Використання електромагнітного клапана дозволяє забезпечити точність дозування та збільшити швидкість управління роботою комплексу. Використання картриджного фільтра перед вентилем голчастим, а фільтра рідини перед електромагнітним клапаном дозволяє запобігти забрудненню, що збільшує надійність роботи обладнання. Контроль витрати одоранту здійснюється тарувальною ємністю з покажчиком рівня та пристроями візуального контролю. Для підвищення безпеки роботи комплексу встановлений дезодоратор з рідиною, що вловлює пари одоранту. Встановлення редуктора з манометром та кульовим краном спрощує заправлення робочої ємності одорантом. Для заправлення робочої ємності одорантом в заправну ємність (підземну або пересувну) за 2 допомогою редуктора подається газу під тиском не більше 0,4-0,6 кг/см . Регулювання ступеня одоризації здійснюється вручну зміною інтервалу між подачами доз одоранту в залежності від об'єму газу, що споживається або автоматично у двох режимах: період подачі одоранту визначається за величиною поточної годинної витрати газу і задається відповідною кількістю імпульсів оператором, або управляючий імпульс автоматично формується і надходить від зовнішнього джерела. Основними перевагами запропонованого комплексу одоризації газу є точність дозування одоранту, можливість роботи в напівавтоматичному режимі (автоматичне дозування по середньодобовій витраті газу) або в автоматичному режимі (автоматичне дозування згідно з фактичною витратою газу), або в ручному режимі. 1 UA 100168 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Простота конструктивного виконання і системи управління забезпечують високу ступінь надійності. Компактність комплексу, завдяки моноблочному виконанню, дозволяє встановлювати його у будь-якій схемі газорозподільної станції. Для пояснення суті запропонованого технічного рішення приведені креслення. На Фіг. 1 зображена технологічна схема комплексу одоризації газу, на Фіг. 2 - загальний вигляд пристрою, на Фіг. 3 - вигляд пристрою збоку. Комплекс одоризації газу складається з виконаної у вигляді металоконструкції з рівними полицями кутка рами 1, яка анкерними болтами кріпиться до бетонного фундаменту, шафи 2 з козирком 3, усередині якої розташовані тарувальна ємність (ТЄ) 4 циліндричної форми для контролю добової витрати з покажчиком рівня (ПР) 5, фільтр картриджний (Ф2) 6, вентиль голчастий (ВГ) 7 для настроювання дозування подачі одоранту з пристроєм візуального контролю (ВК1) 8 для спостереження за процесом дозування, манометр (М1) 9 для визначення робочого тиску. До рами прикріплені також робоча ємність (РЄ) 10 з запасом одоранту для витрати при дозуванні, що сполучається з тарувальною ємністю (ТЄ) 4 та дезодоратором (ДО) 11 з розчином рідини для нейтралізації парів одоранту, що виділяються під час заправлення ємностей РЄ та ТЄ. Вузол автоматичного управління процесом одоризації газу складається з послідовно з'єднаних фільтра рідини (ФЗ) 12, клапана електромагнітного (КЕ) 13, наприклад типу KE-d-16, датчика протоку рідини (ДП) 14, наприклад ДП-6,3, пристрою візуального контролю (ВК2) 15, а також блока управління (БУ), що з'єднаний з автоматизованою системою управління газорозподільної станції. Конструктивні елементи комплексу з'єднані системою трубопроводів з кранами К1-К15. Крім цього, комплекс містить блок заправлення робочої ємності РЄ, що складається з редуктора РД, манометра М2 та кульового крана К15, а для очищення одоранту при його заправленні в робочу ємність РЄ з заправної ємності ЗЄ встановлений фільтр вхідний (Ф1) 16. Для заправлення робочої ємності одорантом в заправну ємність ЗЄ (підземну або 2 пересувну) за допомогою редуктора РД подається тиск газу не більше Р=0,4-0,6 кг/см . Для цього, при усіх закритих кранах, відкривається кран К12 і по манометру М2 перевіряється налаштування редуктора на зазначений тиск. Після цього відкривається кран К15. Потім відкриваються крани К1, К2, К4, К5, К9 та К10. Одночасно із заповненням робочої ємності, що контролюється за допомогою покажчика рівня ПР, здійснюється заповнення тарувальної ємності ТЄ. Після заповнення ємностей, крани К1, К2, К5, К9, К10 і К12 закриваються. Для введення в дію системи подачі одоранту у газову магістраль відкривається кран К11 і за показаннями манометра М1 контролюється наявність врівноважуючого тиску в мережі подачі одоранту, який повинен бути рівним тиску газу в магістралі. Потім послідовно відкриваються крани мережі подачі одоранту К6 і К7. Повільним обертанням маховика вентиля голчастого ВГ, контролюючи кількість крапель за допомогою пристрою візуального контролю ВК1, налагоджується подача одоранту у ручному режимі із розрахунку 16 г на 1000 нм в залежності від витрати газу, при цьому витрата одоранту здійснюється з тарувальної ємності ТЄ. При зниженні рівня на 10 мм витрата одоранту складає 3 3 51,5 см , що дорівнює 41 грам за середньою щільністю одоранту 0,79 г/см . Виходячи із цього оператор може з достатнім ступенем точності визначати ступінь одоризації газу у заданий час. Дозаправлення тарувальної ємності ТЄ здійснюється у наступній послідовності. Закривають крани К6, К4 і К11, відкривають кран К5, потім кран К9. Після заповнення тарувальної ємності ТЄ закривають крани К9 і К5, а крани К4, К11 і К6 послідовно відкривають. За необхідністю підстроювання здійснюють за допомогою вентиля голчастого ВГ. Робота у ручному режимі. Після того, як налаштування дозування виконано, кран К5 відкривається і одорант із робочої ємності РЄ, минаючи тарувальну ємність ТЄ, надходить у магістраль газопроводу по ланцюгу К6, фільтр Ф2, вентиль голчастий ВГ, пристрій візуального контролю ВК1, кран К7. Робота в автоматичному режимі. Після того, як налаштування дозування виконано, кран К5 відкривається (кран К6 закритий), одорант із робочої ємності РЄ, минаючи тарувальну ємність ТЄ, надходить у магістраль газопроводу по ланцюгу К5, КІЗ, фільтр Ф3, клапан електромагнітний КЕ, датчик протоку рідини ДП, пристрій візуального контролю ВК2, кран К14. 2 UA 100168 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Комплекс одоризації газу, що містить заправну ємність, вхідний фільтр, робочу ємність, вентиль голчастий, клапан вузла автоматичного управління, який відрізняється тим, що робоча ємність з'єднана з тарувальною ємністю з покажчиком рівня, дезодоратором з розчином рідини та блоком заправлення, що містить редуктор з манометром та кульовий кран, вентиль голчастий розміщений між картриджним фільтром і пристроєм візуального контролю, а вузол автоматичного управління процесом одоризації складається з фільтра рідини, електромагнітного клапана, датчика протоку рідини, пристрою візуального контролю та блока управління. 3 UA 100168 U 4 UA 100168 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5