Спосіб оцінки радіотривожності

Реферат: Спосіб оцінки радіотривожності включає анкетування населення, з використанням опитувальника, та встановлення рівня радіотривожності за оцінною шкалою. Додатково вимірюють радіоактивність повітря житлових і громадських приміщень, води поверхневих і підземних джерел, ґрунту, харчової сировини та зіставляють її значення з нормою, а анкетування здійснюють, якщо рівень радіоактивності щонайменше одного з досліджуваних об'єктів перевищує норму, при цьому встановлюють відсутню або низьку, або середню, або високу радіотривожності, якщо сума балів за оцінною шкалою становить 9 або 10-18, або 1927, або 28-36 балів, відповідно. UA 101807 U (12) UA 101807 U UA 101807 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до діагностики, з використанням засобів визначення, вимірів або реєстрації, та може бути використаною в організації охорони здоров'я, соціальній медицині, медичній психології, гігієні та професійній патології для корекції та профілактики психологічних станів мешканців територій з підсиленими джерелами радіоактивності. Радіотривожність характеризується відчуттям специфічної стурбованості і тривоги, зв'язаної із завищеною оцінкою радіаційної небезпеки, а як особливий психоемоційний стан, знижує якість життя, супроводжується психологічною дезадаптацією та підвищенням рівня соматичної захворюваності. Більш наближеним до корисної моделі, що заявляється є спосіб оцінки радіотривожності, що включає анкетування населення, з використанням опитувальника, та оцінку рівня радіотривожності за п'ятибальною шкалою після радіаційно-ядерної аварії [1]. Недоліком відомого об'єкта є замала точність оцінки, особливо в позааварійних умовах, або прихованого підсилення радіоактивності, що стримує корекцію та профілактику поточних психологічних станів населення на територіях з діючими об'єктами паливно-ядерного циклу, в тому числі підприємствами з видобування або збагачення урану, діючими АЕС тощо. Це зумовлене замалою чутливістю засобів моніторингу до змін радіаційної обстановки. Інші об'єкти аналогічного призначення з досліджуваного рівня техніки не встановлені. До основи даної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб оцінки радіотривожності, застосування котрого сприяло б збільшенню точності шляхом підвищення чутливості до змін радіаційного фону за рахунок розширення номенклатури досліджуваних об'єктів. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у відомому способі оцінки радіотривожності, що включає анкетування населення, з використанням опитувальника, та встановлення рівня радіотривожності за оцінною шкалою, відповідно до корисної моделі, додатково вимірюють радіоактивність повітря житлових і громадських приміщень, води поверхневих і підземних джерел, ґрунту, харчової сировини та зіставляють її значення з допустимими рівнями, а анкетування здійснюють, якщо рівень радіоактивності щонайменше одного з досліджуваних об'єктів перевищує норму, при цьому встановлюють відсутню або низьку, або середню, або високу радіотривожності, якщо сума балів за оцінною шкалою становить  9 або 10-18, або 19-27, або 28-36 балів, відповідно. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеними технічним результатом полягає в наступному. Вимірювання радіоактивності повітря житлових і громадських приміщень, води поверхневих і підземних джерел, ґрунту та харчової сировини розширює межі моніторингу навколишнього середовища за рахунок збільшення номенклатури досліджуваних об'єктів, забезпечує реєстрацію змін радіаційного фону або прихованого підсилення радіоактивності, що дозволяє стверджувати про посилення чутливості до змін як радіаційної обстановки так і симптомів радіотривожності. Поряд із цим, розширення номенклатури досліджуваних об'єктів забезпечує реєстрацію понадсумарного ефекту, адже окреме моніторування цих об'єктів стримуватиме підвищення точності в умовах прихованого підсилення радіоактивності за рахунок різноманітних джерел. Тому зіставлення виміряних величин іонізуючого випромінювання з контролем дозволяє виявити та оцінити зсув фактичних доз випромінювання від нормалей з більш високою точністю, ніж за прототипом, а відтак дозволити анкетування мешканців з можливістю диференціювання оцінних балів в більш достовірній області значень й визначення відсутньої, або низької, або середньої, або високої ступені радіотривожності для своєчасної корекції або профілактики психологічних станів населення. Таким чином, сукупність ознак заявленої корисної моделі є «суттєвою», бо знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з реалізацією вищезазначеного технічного результату, і «новою», оскільки за даними дослідження рівня техніки характеризує обсяг запропонованого технічного рішення невідомим, поширюючись на усі випадки її багаторазового використання. Для здійснення способу оцінки радіотривожності залучають «Опитувальник для визначення радіотривожності населення» (табл.1) і «Шкалу оцінки радіотривожності населення» (табл.2). Інструментальні дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських приміщень проводять за методикою вимірювань радону в повітрі приміщень методом пасивної трекової радонометрії (д.б.н. Павленко Т.О., ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України»), води поверхневих і підземних джерел, ґрунту, харчової сировини більш доцільно здійснювати з використанням універсального спектрометричного комплексу «Гамма ПЛЮС» з програмним забезпеченням «Прогрес - 2002» (Росія), або іншого, тотожного за технічними характеристиками приладу. 1 UA 101807 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Рівень радіотривожності конкретної людини встановлюється за сумою балів, отриманих за відповіді на 9 запитань опитувальника (табл.. 1). Відповідно до розробленої шкали оцінки рівня радіотривожності (табл. 2): радіотривожність відсутня, якщо загальна сума балів не перевищує 9; від 10 до 18 балів - радіотривожність низька; від 19 до 27 - середня; при сумі балів від 28 до 36 - висока. Суть. Спосіб оцінки радіотривожності характеризується проведенням інструментальних досліджень радіоактивності повітря житлових і громадських приміщень, води поверхневих і підземних джерел, ґрунту, харчової сировини, з використанням універсального спектрометричного комплексу «Гамма - ПЛЮС» з програмним забезпеченням «Прогрес - 2002» (Росія). Під час обробки виміряних величин іонізуючого випромінювання зіставляють їхні значення з нормами радіоактивності [2]. Якщо рівень радіоактивності щонайменше одного з досліджуваних об'єктів перевищує норму, проводять анкетування з використанням опитувальника (табл. 1), привласнюючи бали відповідям. За сумою цих балів та оцінною шкалою (табл. 2) визначають «рівні радіотривожності» - відсутній, або низький, або середній, або високий, якщо сума балів за шкалою (табл.2) становить  9, або 10-18, або 19-27 або 28-36 балів, відповідно. Отриманий результат визначатиме ставлення респондента до особистої шкоди від впливу різноманітних джерел іонізуючих випромінювань, обґрунтовуватиме необхідність, обсяг надання корекції або профілактики психологічного стану та визначатиме потребу в дезактивації об'єктів і територій з підсиленими джерелами радіоактивності на гасриторіях з об'єктами паливно-ядерного циклу. За цих умов досягається підвищення точності оцінки радіотривожності у 4-5 разів. Для обґрунтування доцільності оцінки рівня радіотривожності в 2011 році проводили вибіркове вимірювання еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) радону-222 ( Rn) у повітрі об'єктів м. Кіровограда, де виявили перевищення нормативів рівнів радіоактивності у 53,3 % дошкільних навчальних закладів. 71,4 % шкіл і 58,3 % закладів охорони здоров'я; у 2012 році - у 76,9 % будинків приватних домогосподарств. У 2013 році було проведено дослідження води артезіанських свердловин, перевищення нормативу виявлено - у 20,6 % аналізів, у 2014 році - у 63,6 % подібних дослідженнях. У 2014 році досліджували рівні радіотривожності за умов пропонованого способу у працюючих мешканців м. Кіровограда, де розташований об'єкт паливно-ядерного циклу урановидобувна шахта «Інгульська» ДП «СхідГЗК» (104 чоловіки, 77 жінок, з середнім віком 39,5±0,9 років, див. табл. 3). Вимірювали ЕРОА радону-222 у повітрі житлових і громадських приміщень, воді підземних 222 джерел. Виміряні значення ЕРОА радону-222 ( Rn) у середньому становили: у повітрі дитячих 3 -3 3 навчальних закладів - 57,8 Бк м (норматив - 50 Бк·м ), у повітрі загальноосвітніх шкіл - 75 Бк·м -3 3 (норматив - 50 Бк·м ), у повітрі житлових приміщень - 191,4 Бк·м . Оскільки рівні ЕРОА радону222 у повітрі приміщень перевищували норму [2], проводили анкетування мешканців, з використанням опитувальника (табл.1) та визначали рівень тривожності мешканців за числовим діапазоном оцінної шкали (табл. 2). В цілому, встановлено, що радіотривожність у більшості опитаних (114 осіб -63,0 %) відповідає середньому рівню (табл. 3). Ці респонденти стурбовані радіаційним забрудненням території, на якій проживають, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту, але не вбачаютьшкоди в роботі АЕС і готові підтримувати їх будівництво. Високий рівень радіотривожності, який характеризується не тільки стурбованістю людини радіаційним забрудненням навколишнього середовища і продуктів, але і впевненістю у небезпечності АЕС, відзначався у кожного четвертого респондента - 43 (23,8 %). В жодному випадку сума балів не досягла рівня, що свідчить про відсутність радіотривожності (9 балів). При цьому середній ступінь виразності радіо-тривожності був вище у жінок, ніж у чоловіків - 24,31 ± 0,48 проти 23,02 ± 0,42 бала (р < 0,05) і не залежав від віку респондентів. Кореляція рівня радіотривожності зі статтю становила r = 0,18 (р < 0,05). Оцінивши рівень радіотривожності мешканців у такий спосіб було запропоновано впровадити наступні заходи: а) організувати дослідження стану радіоактивності в місті незалежною лабораторією; б) встановити кілька табло радіоактивності в «он-лайн» режимі в різних районах міста та подавати на них дані двох лабораторій - відомчої ДП «СхідГЗК» і незалежної; в) відображати результати дослідження радонової активності в місті; г) організувати в м. Кіровограді незалежний сейсмічний пункт та інформувати населення про потужність технологічних вибухів на Інгульській шахті та приміських кар'єрах. Таким чином, забезпечення населення об'єктивною інформацією дозволить зменшити негативні очікування, панічні настрої, безпідставну стурбованість та в цілому - рівень радіотривожності. 2 UA 101807 U 5 10 Запропоноване рішення задачі допускає підвищення точності оцінки радіотривожності у 4-5 разів, дозволяє визначити особисте ставлення респондентів до можливого впливу різноманітних джерел іонізуючих випромінювань, формувати за рівнем тривожності оздоровчі групи для планування профілактичних і запобіжних заходів. Його застосування забезпечуватиме моніторинг радіотривожності населення міст, де працюють підприємства паливно-ядерного циклу. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», оскільки може бути використаним в організації охорони здоров'я, соціальній медицині, медичній психології, гігієні та професійній патології з перевершенням вищенаведеного технічного результату за допомогою засобів, що стали відомі й поєднані з рішенням поставленої задачі за подією пріоритету. Характеристика даного способу, що зазначена у Формулі, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і допускає можливість набуття ним правового статусу як корисної моделі процесу. Таблиця 1 Опитувальник для визначення радіотривожності населення № п/п Ціна відповіді в балах Запитання 3 4 5 Цілком вірно 6 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 4 3 2 1 4 3 2 1 Ні, не так 1 2 Територія, на якій Ви проживаєте, має 1. радіаційне забруднення? Чи можливе радіаційне забруднення продуктів 2. харчування у вашому місті? Чи можливе радіаційне забруднення води у 3. вашому місті? Чи можливе радіаційне забруднення повітря у 4. вашому місті? Чи можливе радіаційне забруднення ґрунту у 5. вашому місті? Чи вважаєте Ви онкологічні захворювання, якщо 6. вони відбувалися, у Вашій родині прямим наслідком впливу радіації? Наявність уранової шахти (АЕС) у місті має 7. вплив на здоров'я Ви підтримуєте будівництво нових енергоблоків 8. АЕС на території України? 9. Робота АЕС є безпечною для довкілля? Сума балів: 15 3 Мабуть, так Вірно UA 101807 U Таблиця 2 Шкала оцінки радіотривожності населення Рівень радіотривожності Радіотривожність відсутня Радіотривожність низька Радіотривожність середня Радіотривожність висока Параметри Бали людина не стурбована впливом радіації на своє здоров'я, не вважає територію, на якій проживає, до 9 радіаційно-небезпечною, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує будівництво нових блоків АЕС людина не стурбована впливом радіації на своє здоров'я, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує їх будівництво, але визнає можливість радіаційного 10  18 забруднення території, на якій проживає, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту людина стурбована впливом радіації на своє здоров'я, радіаційним забрудненням території, на якій проживає, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту, мириться з 19  27 існуванням діючих АЕС, але не підтримує будівництво нових людина пов'язує свої захворювання виключно з впливом радіації, вважає радіаційно-забрудненою територію, на якій проживає, продукти харчування, воду, повітря, 28  36 ґрунт, переконана, що робота АЕС шкодить довкіллю, не підтримує їх будівництво Таблиця 3 Виразність загального показника радіотривожності у працюючих мешканців м. Кіровограда різної статі (абс, %) Радіотривожність Відсутня Низька Середня Висока В середньому (М±m) 5 10 Стать Чоловіки (n=104) 19 (18,3 %) 65 (62,5 %) 20 (19,2 %) 23,02 ± 0,42 Жінки (n=77) 5 (6,5 %) 49 (63,6 %) 23 (29,9 %) 24,31 ±0,48* Всі (n=181) 24 (13,2 %) 114 (63,0 %) 43 (23,8 %) 23,57 ±0,39 Примітка. * - p < 0,05 порівняно з чоловіками. Джерела інформації: 1. Зыкова И.А., Архангельская Г.В. Радиотревожность населения загрязненных территорий и меры по ее снижению: пособие для специалистов Роспотребнадзора // М.: Минздрав РФ, 1999. -28 с. 2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): ДЕРЖАВНІ ГІГІГЄНІЧНІ НОРМАТИВИ [Чинні від 1998-01-01]. -К.: Міністерство охорони здоров'я України, 1997.-127 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб оцінки радіотривожності, що включає анкетування населення, з використанням опитувальника, та встановлення рівня радіотривожності за оцінною шкалою, який відрізняється тим, що додатково вимірюють радіоактивність повітря житлових і громадських приміщень, води поверхневих і підземних джерел, ґрунту, харчової сировини та зіставляють її значення з нормою, а анкетування здійснюють, якщо рівень радіоактивності щонайменше одного з досліджуваних об'єктів перевищує норму, при цьому встановлюють відсутню або низьку, або середню, або високу радіотривожності, якщо сума балів за оцінною шкалою становить 9 або 10-18, або 19-27, або 28-36 балів, відповідно. 4 UA 101807 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5