Спосіб оцінки рубцевої тканини шкіри обличчя

Реферат: Спосіб оцінки рубцевої тканини шкіри обличчя включає ультразвукове дослідження патологічного рубця та інтактних ділянок шкіри. Встановлюють трансдюсерний датчик в проекції рубця перпендикулярно до поверхні шкіри обличчя, вимірюють товщину рубцевої тканини, визначають ультразвукові особливості будови шарів шкіри. Порівнюють ушкоджену ділянку з інтактною тканиною шкіри та оцінюють рівень інвазії рубцевої тканини у тканини шкіри за пропонованою шкалою. UA 107307 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ РУБЦЕВОЇ ТКАНИНИ ШКІРИ ОБЛИЧЧЯ UA 107307 U UA 107307 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургічної стоматології, загальної хірургії, променевої діагностики, та може бути використана в процесі визначення і оцінки патологічних рубців шкіри. Згідно з сучасними даними, кількість оперативних втручань на щелепно-лицевій ділянці значно зросла та має тенденцію до зростання. Розподіл хворих, що звертаються до спеціалістів з рубцевими деформаціями шкіри обличчя? становить від 10 % до 25 % [1]. Травматичні ушкодження, поранення, запальні процеси, опіки, онкологічні захворювання і пов'язані з ними оперативні втручання приводять до розвитку патологічних післяопераційних рубців шкіри [2]. Проблема об'єктивної діагностики післяопераційних патологічних рубців шкіри обличчя пов'язана з тим, що первинну діагностику патологічних післяопераційних рубців, а також динамічне спостереження за ними проводять зазвичай за суб'єктивними клінічними ознаками. Загальноприйнятим способом для цього є використання так званої Ванкуверської шкали. Вона передбачає оцінку таких ознак, як свербіж, відчуття стягнення, колір рубця, його розміри та форма, пружність, еластичність [3]. Але така схема оцінки рубцевозмінених тканин є недосконалою, адже вона повністю базується на суб'єктивних клінічних ознаках, що є суттєвим недоліком. Також для визначення якісних характеристик рубця використовують спіральну комп'ютерну томографію [4]. Широко застосовуваним діагностичним методом об'єктивної оцінки патологічних рубців є їх гістологічне дослідження, яке передбачає додаткове хірургічне втручання для отримання біопсійного матеріалу [5]. Для визначення глибини залягання рубцевозмінених тканин використовується доплерівська флоуметрія [6]. Недоліком цих методів є недостатня інформативність, променеве навантаження на пацієнта та персонал, висока вартість, обмеженість у багаторазовому використанні для динамічного спостереження, неможливість проведення об'єктивної оцінки розмірів (товщини) патологічних рубців. Альтернативним варіантом вищенаведеним способам було запропоновано метод ультразвукової діагностики при обстеженні патологічних рубців шкіри обличчя. Ультразвукове сканування рубців дозволяє без використання інвазивних методів дослідження об'єктивно та інформативно оцінити глибину, стан рубцевої тканини та сусідніх анатомічних структур. Ще одна незаперечна перевага ультразвукового дослідження шкіри - безпечність: його можна використовувати багато разів для динамічного спостереження і з метою первинної та контрольної діагностики. Найближчим аналогом пропонованого способу є дослідження патологічних рубців та інтактних ділянок шкіри обличчя, що виконується шляхом ультразвукового обстеження шкіри в одній проекції та обчислення товщини рубцевої тканини в кількісних величинах [7]. Недоліком цього способу є те, що виміри рубців виконують в проекції тільки одного поперекового зрізу (використовується одна вихідна точка для виміру). Це може спотворювати істинну товщину рубця та збільшувати похибку дослідження, оскільки звужується діапазон дослідження конкретно взятої анатомічної ділянки. Окрім того, відомий спосіб визначає суто товщину рубцевої тканини (в міліметрах) та не враховує пошаровість шкіри, що обмежує його діагностичну цінність у практичній медицині. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшення способу дослідження патологічних рубців шкіри обличчя та досягнення підвищеної точності обстеження шляхом удосконаленого визначення розташування рубця у підлежачих тканинах. Поставлена задача вирішують тим, що у способі оцінки рубцевої тканини шкіри обличчя, що включає ультразвукове дослідження патологічного рубця та інтактних ділянок шкіри, згідно з корисною моделлю, встановлюють трансдюсерний датчик в проекції рубця перпендикулярно до поверхні шкіри обличчя, вимірюють товщину рубцевої тканини, визначають ультразвукові особливості будови шарів шкіри, порівнюють ушкоджену ділянку з інтактною тканиною шкіри та оцінюють рівень інвазії рубцевої тканини у тканини шкіри за пропонованою шкалою. Картина патологічного рубця може мати нечітку структуру, різну глибину та неправильну форму. У зв'язку з цим, в різних ділянках рубця ступінь інвазії в шкіру може мати різні величини, незважаючи на те, що знаходиться в одному гістологічному шарі шкіри. У запропонованому способі оцінки рубцевої тканини шкіри обличчя при її патологічних процесах використовується принцип анатомічної пошарової будови шкіри за морфологічною класифікацією меланом шкіри Кларка та співавт. [8]. Класифікація заснована на визначенні прогнозу захворювання і віддалених результатів лікування хворих в залежності від глибини вростання первинної меланоми шкіри в підлежачі тканини [9]. Корисна модель пояснюється ілюстраціями: на фіг. 1 - сканограма післяопераційного рубця після зняття швів у пацієнта К.; на фіг. 2 - контрольна сканограма післяопераційного рубця 1 UA 107307 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 через три місяці у пацієнта К.; на фіг. 3 - сонограма післяопераційного рубця у пацієнта В.; на фіг. 4 - контрольна сонограма післяопераційного рубця через три місяці у пацієнта В. Спосіб оцінки рубцевої тканини шкіри обличчя здійснюють таким чином. Обстеження хворого проводять ультразвуковим аналізатором Toshiba Aplio XV за допомогою датчика частотою 9-14 МГц. Трансдюсерний датчик розміщують перпендикулярно до поверхні шкіри в проекції рубця та визначають його початкову товщину, проводять оцінку ультразвукових особливостей будови шарів шкіри, порівнюють ушкоджену ділянку з інтактною тканиною шкіри та визначають рівень інвазії рубцевої тканини відносно анатомічних структур шкіри за пропонованою шкалою ступенів інвазії. Для визначення рівня інвазії рубцевої тканини у шкіру та підлежачі тканини (епідерміс, дерма, підшкірна клітковина, м'язова тканина) нами запропоновано власну шкалу ступенів інвазії рубцевої тканини у шкіру та підлежачі тканини (епідерміс, дерма, підшкірна клітковина, м'язова тканина): I - рубцеві тканини знаходяться під базальною мембраною епідермісу - це поверхнево розміщена сполучна тканина, що не залишає патологічних рубців на шкірі; II - рубцеві тканини проривають базальну мембрану і поширюються в сосочковий шар дерми, але не досягають сітчастого шару; III - рубцеві тканини розташовуються у сітчастому шарі дерми, в тому місці, де колаген починає організовуватися в пучки; IV - тканини рубця інвазивно проникають у підшкірну клітковину; V - рубцева тканина прориває підшкірну жирову клітковину та досягає м'язової тканини. Визначення рівня інвазії рубцевої тканини у шкіру дозволяє обрати найбільш доцільний вид лікувальної тактики для конкретно взятого рубця. В залежності від рівня глибини залягання рубцевозмінених тканин відрізняється також інвазивність пропонованого лікування. Для підтвердження ефективності запропонованого способу були проведені дослідження на базі відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні. Було обстежено 29 пацієнтів з післяопераційними патологічними рубцями шкіри обличчя. Кожному хворому проводили обстеження рубцевої тканини за двома способами: визначення товщини рубця способом-прототипом та шляхом використання заявленого у способі визначення ступеня інвазії рубцевої тканини у шкіру. При виявленні І, II або III ступеня інвазії недоцільно застосовувати радикальні методи корекції патологічного рубця. Обиралося консервативне лікування за допомогою фізіотерапевтичних методів або фармакологічних препаратів. У разі IV ступеня патологічні рубці видаляли малоінвазивними методами косметологічної корекції. При V ступені інвазії призначалося хірургічне висічення рубців. Заявлений спосіб дозволив поліпшити діагностичну цінність ультразвукового обстеження патологічних рубців шкіри для їх подальшої корекції. Порівняльну різницю між способом-прототипом та заявленим способом наведено на конкретних клінічних прикладах. На Фіг. 1 представлено спостереження пацієнта К., 27 років. Під час обстеження ділянки післяопераційного рубця після зняття швів в товщі шкіри виявлено ділянку потовщення, в котрій візуалізується післяопераційний рубець розміром 4,8 мм. Через три місяці після загоєння післяопераційної рани та утворення рубця хворому було проведено контрольне ультразвукове обстеження даної ділянки (фіг. 2). Під час обстеження виявлено ділянку, в котрій візуалізується сформований післяопераційний рубець розміром 3,5 мм, в центрі рубцевої тканини спостерігається заглиблення, що відповідає лінії розрізу. Товщина рубця зменшилася на 27 %. На фіг. 3 представлено спостереження пацієнта В., 42 роки. Під час обстеження ділянки післяопераційного рубця, що виповнився грануляційною тканиною в товщі підшкірної жирової клітковини, виявлено ділянку потовщення, в котрій візуалізується гіпоехогенний (свіжий) післяопераційний рубець, з нечіткими контурами, неоднорідний за структурою, розміром 3,9 мм. Довкола виявлено незначно-виражений набряк підшкірної клітковини. Рубець за запропонованою шкалою має IV ступінь інвазії. Контрольне ультразвукове обстеження даної ділянки було проведено через три місяці після загоєння післяопераційної рани та утворення рубця (фіг. 4). Під час обстеження в товщі підшкірної жирової клітковини виявлено ділянку, в котрій візуалізується гіперехогенний (сформований) післяопераційний рубець розміром 2,7 мм, рубцева тканина чітко відмежована від навколишніх тканин. Рубець за запропонованою шкалою має IV ступінь інвазії. Джерела інформації: 2 UA 107307 U 5 10 15 20 25 1. Аветіков Д.С. Спосіб оцінювання рубцевозмінених тканин голови та шиї на доопераційному етапі / Д.С. Аветіков, С.О. Ставицький // Медична наука в практиці охорони здоров'я. - 2012. - Т. 12, вип. 4. - С. 5-7. 2. Курганская И.Г. Комплексная коррекция патологических рубцов кожи: автореф. дис. на соискание учен, степени канд. мед. наук: спец. 14.01.10 "Кожные и венерические болезни" / Курганская И.Г. - СПб., 2011. - 24 с. 3. Мочалов Ю.О. Оптимізація процесу рубцювання післяопераційних ран шкіри у дітей із вродженою та набутою патологією щелепно-лицевої ділянки: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматологія" / Мочалов Ю.О. - К., 2012. - 18 с. 4. Стенько А.Г. Организационно-методические принципы лечения больных с рубцовыми поражениями кожи в области лица и шеи: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра мед. наук: спец. 14.00.11. "Кожные и венерические болезни" / Стенько А.Г. - М., 2009. - 46 с. 5. Ставицький С.О. Загальна характеристика морфологічної будови різних типів рубцевої тканини / С.О. Ставицький, Д.С. Авєтіков. - Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - Вип. 2, Т. 1. – С. 45-48. 6. Фісталь Е.Я. Використання можливостей лазерної доплерівської флоуметрії в лікуванні опіків та їхніх наслідків / Е.Я. Фісталь, Н.М. Фісталь, В.В. Солошенко // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2008. - Т. 17, № 1. - С. 89-93. 7. Безуглый А.П. Современная диагностика кожи и доказательная косметология / А.П. Безуглый, О.В. Жукова, В.В. Петунина. - Клиническая дерматология и венерология. - 2010. - № 5. - С. 110-112. 8. Clark W.Н.Jr. Lentigo maligna and lentigo-maligna melanoma / W.H. Clark Jr., M.С. Mihm Jr. // Am. J. Pathol. - 1969. - Vol. 55, № 1. - P. 39-67. 9. The histogenesis and biologic behavior of primary human malignant melanomas of the skin / W.H.Clark Jr., L. From, E.A. Bernardino, M.C. Mihm // Cancer Res. - 1969. - Vol. 29, № 3. - P. 705727. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб оцінки рубцевої тканини шкіри обличчя, що включає ультразвукове дослідження патологічного рубця та інтактних ділянок шкіри, який відрізняється тим, що встановлюють трансдюсерний датчик в проекції рубця перпендикулярно до поверхні шкіри обличчя, вимірюють товщину рубцевої тканини, визначають ультразвукові особливості будови шарів шкіри, порівнюють ушкоджену ділянку з інтактною тканиною шкіри та оцінюють рівень інвазії рубцевої тканини у тканини шкіри за пропонованою шкалою. 3 UA 107307 U 4 UA 107307 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5