Спосіб визначення термінів закриття ран при використанні в лікуванні методу вакуум-терапії

Реферат: UA 109541 U UA 109541 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до розділу гнійної хірургії, і може бути використана в клінічній практиці при лікуванні гнійних хірургічних захворювань м'яких тканин. Однією з проблем у лікуванні хворих гнійними хірургічними захворюваннями м'яких тканин з використанням методу вакуум-терапії є визначення термінів закриття рани з використанням аутодермопластичних методів або шляхом накладання вторинних швів. При ранньому закритті рани з використанням вищенаведених методів, коли рівень проліферації тканин в області рани ще досить низький, ймовірність відторгнення пересаджених трансплантатів шкіри, утворення некрозів і нагноєння в рані дуже висока. В результаті розвитку цих ускладнень виявляються показання для проведення повторних оперативних втручань. Відомим є спосіб визначення ступеня готовності до закриття рани тим чи іншим методом, при якому орієнтуються на такі дані, як кількість і характер ранового відокремлюваного, наявність у рані фібринозних нальотів і некрозів, якість і кількість вогнищ гранулювання та епітелізації в рані (Бенсман В.М. Хирургия гнойно-некротических осложнений диабетической стопы. Руководство для врачей. - М.: Медпрактика, 2015-500 с.). Однак вищевказані параметри оцінки проліферативної активності в рані не є об'єктивними і не дозволяють достовірно оцінити рівень проліферації і ступінь готовності до закриття рани. З ускладнень, що зустрічаються при накладення вторинних швів на недостатньо підготовлену рану, найбільш часто спостерігається місцеве загострення інфекційного процесу в рані і, як наслідок, розходження швів. При вторинній хірургічній обробці рани з закриттям поверхні рани пересадженими шкірними клаптями ускладнення у вигляді мікробного лізису, за даними ряду авторів, зустрічаються в половині випадків (Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция - Москва: Медицина, 1990. - 591 с). Виникнення ускладнень після закриття первинно-гнійних ран вторинними швами і при розвитку гнійних ускладнень після аутодермопластики вторинно-гнійних ран призводить до збільшення термінів перебування хворих у стаціонарі та збільшення ліжко-днів. Виникнення гнійних ускладнень після проведення вторинної хірургічної обробки і накладання вторинних швів або закриття рани за допомогою пересадки вільного шкірного клаптя можна пояснити недостатньою підготовкою рани і, зокрема, неправильною оцінкою активності проліферативних процесів у рані. Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб визначення в процесі лікування до і після вакуум - терапії, а також в день пересадки шкіри і на 3-4 добу після неї виду мікрофлори, що виділяється з рани і що міститься в поролоновій губці (складової вакуумної пов'язки) (Антонюк А.В. Вакуум-терапия в комплексном лечении хронических ран: Автореф. Дис. к.мед.н. - Ярославль 2007. - 23 с). Практичні лікарі, які використовують ці рекомендації, вдаються до закриття рани, орієнтуючись на недостатньо об'єктивні дані, у строки, коли ступінь готовності до закриття рани ще досить низький. Це досить часто приводить в післяопераційному періоді до відторгнення трансплантатів шкіри, розвитку гнійних ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення термінів закриття ран при використанні в лікуванні методу вакуум-терапії, в якому за рахунок зміни досліджуваного показника, досягається визначення рівня проліферації в рані, за рахунок чого зменшується частота розвитку місцевих гнійно-запальних ускладнень, попереджається відторгнення пересаджених шкірних клаптів після аутодермоплатичного закриття рани, покращуються результати лікування та скорочуються середні терміни перебування хворих у стаціонарі. Поставлена задача вирішується в способі визначення термінів закриття ран при використанні в лікуванні методу вакуум-терапії шляхом оцінки стану тканин рани, згідно з корисною моделлю, проводять імуногістохімічне визначення індексу проліферації шляхом дослідження експресії антигену КІ 67, і при наявності в зразках тканин області ранового дефекту кількості КІ-67 позитивних клітин 20 % і вище вважають, що рівень проліферації в рані досить високий для закриття рани шляхом накладання вторинних швів або за допомогою аутодермопластичних методів. З метою вирішення питання про готовність до закриття рани, після лікування рани з використанням вакуум-терапії, нами пропонується метод визначення ступеня проліферативної активності в рані. Спосіб заснований на використанні імуногістохімічного методу визначення індексу проліферації при дослідженні експресії антигену КІ 67. Ядерний антиген КІ 67 вперше описаний в 1983р. Gerdes J.(Gerdes J. Production of a mouse monoclonal antibody reactive with a human nuclear antigen associated with cell proliferation./ Gerdes J, Schwab U, Lemke H, Stein H.// Int J Cancer. - 1983. - Vol. 31 № 1-P. 13-20.). 1 UA 109541 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Цей антиген є специфічним маркером проліферації, димерна молекула якого асоційована з хромосомами, бере активну участь у мітозі. Експресія антигену КІ 67 дозволяє виділити клітини, що знаходяться в активній фазі клітинного циклу. Суть корисної моделі пояснюють Фіг. 1-9, що ілюструють приклади використання запропонованого способу. Запропонований спосіб визначення проліферативної активності в рані після проведення вакуум-терапії здійснюють наступним чином. Після хірургічної обробки гнійного вогнища і проведення курсу місцевого лікування рани з використанням методу вакуум-терапії на 7-у добу після операції проводять забір зразків країв рани, підготовленої до закриття. Зразки фіксують в 10 % нейтральному формаліні, зневоднюють в спиртах зростаючої концентрації, проводять через хлороформ, хлороформ-парафін і заливають у парафін. Виготовляють зрізи, товщиною 4-6 мкм на санному мікротомі і фарбують гематоксилін еозином і за Ван-Гізоном. Для кількісної оцінки активності процесів репаративної регенерації використовують імуногістохімічний аналіз. Дослідження проводять за методом L.А. Sternberger (1979) із застосуванням панелі моно- та поліклональних антитіл до білка КІ-67. За результатами імуногістохімічного дослідження робиться висновок про ступінь проліферативної активності в рані: при наявності в зразках тканин області ранового дефекту кількості КІ-67 позитивних клітин 20 % і вище вважається, що рівень проліферації в рані досить високий для закриття рани шляхом накладання вторинних швів або за допомогою аутодермопластических методів. Приклад 1. Хвора, 84 роки, госпіталізована в стаціонар з приводу посттромбофлебітичного синдрому нижніх кінцівок, трофічних виразок лівої гомілки. З анамнезу відомо, що хвора страждає на посттромбофлебітичний синдром нижніх кінцівок близько 10 років, протягом останнього року відзначає наявність 3 мляво гранулюючих ран в області середньої та нижньої 12 9 1/3 лівої гомілки. Аналізи: ер - 3,4-10 /л; Гем 102 г/л, Лейк. 9,9-10 /л; е 4 % п/я - 2 % с/я 75 % лімф. 18 % мон. 3 % ШЗЕ 50 мм/ч; ПТІ 82 %. Імуногістохімічні дослідження: кількість КІ-67 позитивних ядер в препаратах зразків країв ран 6 %. В локальному статусі: на шкірі середньої і нижньої 1/3 лівої гомілки по внутрішній поверхні відзначається наявність 3 мляво гранулюючих рани округлої форми, з нальотом фібрину, ділянками некрозу по периферії, розмірами від 3,0 до 4,0 см см в діаметрі (Фіг. 1). Хвора отримувала аналгетики, антибактеріальні, ангиотропні препарати. Місцеве лікування виразкових дефектів проводилося за допомогою методу вакуум - терапії. На 10-ту добу рани повністю очистилися, вкрилася дрібнозернистою грануляційною тканиною (Фіг. 2). При проведенні імуногістохімічного дослідження кількість КІ-67 позитивних клітин в зразках тканини з області ран склало 22 %. На 12-у добу хворий зроблено аутодермопластичне закриття виразкових дефектів за Янович-Чайнским, з наступним накладенням вакуум асистованої пов'язки (Фіг. 3, 4). Пов'язки змінили на 3 добу, видалили на 7-у добу. На 7-у добу всі фрагменти аутотрансплантата життєздатні, фіксація їх задовільна, відзначена виражена крайова і острівкова епітелізація ранових дефектів (Фіг. 5). Приклад 2. Хвора, 52 роки, госпіталізована в стаціонар з приводу лігатурного абсцесу передньої черевної стінки. З анамнезу відомо, що за 1 місяць до надходження в клініку хвора була оперована з приводу фіброміоми матки - виконана екстирпація матки з придатками. Через 3 тижні хвору стали турбувати болі в області післяопераційного рубця, гіпертермія до 38 °C. 12 9 Аналізи: ер - 3,0-10 /л; Гем 91 г/л, Лейк. 10,5-10 /л; є 1 % п/я - 17 % с/я 63 % лімф. 17 % мон. 3 % ШЗЕ 67 мм/ч; глюкоза крові 6,0 ммоль/л. Імуногістохімічні дослідження: кількість КІ-67 позитивних ядер в препаратах зразків країв ран 8 %. Локальний статус: в гіпогастрії, в області післяопераційного рубця передньої черевної стінки є болючий запальний інфільтрат 15,08,0 см, шкіра над ним гіперемована, набрякла. Хвора оперована, проведено розтин, хірургічна обробка гнійного вогнища. В післяопераційному періоді хвора отримувала аналгетики, антибактеріальні, протизапальні препарати. Місцеве лікування рани проводилося з застосуванням мазевых пов'язок з антисептиками. На 7 -у добу після операції рана мляво гранулює, відокремлюване мізерне, серозне, місцями наліт фібрину. Імуногістохімічні дослідження: кількість КІ-67 позитивних ядер в препаратах зразків країв ран 12 %. Подальше місцеве лікування рани проводилося за допомогою методу вакуум - терапії (Фіг. 6). На 12 добу рана повністю очистилася, вкрилася дрібнозернистою грануляційною тканиною (Фіг. 7). При проведенні імуногістохімічного дослідження кількість КІ-67 позитивних клітин в зразках тканини з області ран склала 26 %. 2 UA 109541 U 5 10 15 20 На 13-у добу хворий виконана вторинна хірургічна обробка рани з накладанням вторинних швів (Фіг. 8). Перев'язки проводилися щодня. На 8-у добу після операції вторинної хірургічної обробки рана зажила під швами, ускладнень з боку рани нема, шви зняті (Фіг. 9). Пропонований нами спосіб визначення рівня репаративної регенерації, після проведення вакуум-терапії рани в лікуванні гнійних хірургічних захворювань м'яких тканин з успіхом застосований в лікуванні 20 хворих. Після закриття ран з використанням аутодермопластичного методу приживлюваність аутодермотрансплантата склала 93 %, післяопераційних ускладнень не було. Після закриття ран шляхом накладання вторинних швів загоєння рани первинним натягом склало 100 %, післяопераційних ускладнень не було. Таким чином використання імуногістохімічного методу визначення рівня репаративної регенерації у рані дозволяє об'єктивно оцінити ступінь проліферативної активності і зробити показання до закриття рани тим чи іншим способом. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення термінів закриття ран при використанні в лікуванні методу вакуум-терапії шляхом оцінки стану тканин рани, який відрізняється тим, що проводять імуногістохімічне визначення індексу проліферації шляхом дослідження експресії антигену КІ 67, і при наявності в зразках тканин області ранового дефекту кількості КІ-67 позитивних клітин 20 % і вище вважають, що рівень проліферації в рані досить високий для закриття рани шляхом накладання вторинних швів або за допомогою аутодермопластичних методів. 3 UA 109541 U 4 UA 109541 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5