Спосіб прогнозування ризику розвитку абдомінального сепсису і тяжкого абдомінального сепсису у хворих на гострі захворювання органів черевної порожнини

Реферат: Спосіб прогнозування ризику розвитку сепсису у хворих на гострі захворювання органів черевної порожнини включає проведення лабораторних досліджень. Визначають імунологічні показники крові та перитонеальної рідини і за допомогою автоматизованої програми розраховують ризик виникнення абдомінального сепсису і тяжкого абдомінального сепсису у кожного конкретного пацієнта. UA 111552 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ АБДОМІНАЛЬНОГО СЕПСИСУ І ТЯЖКОГО АБДОМІНАЛЬНОГО СЕПСИСУ У ХВОРИХ НА ГОСТРІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ UA 111552 U UA 111552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, зокрема хірургії, та може бути використана для прогнозування розвитку сепсису та тяжкого сепсису в хворих з гострими захворюваннями органів черевної порожнини (ГЗОЧП) за допомогою біомаркерів. Хірургічний сепсис визнано найбільш тяжким варіантом розвитку хірургічної інфекції [Meisner М. Guide for the Clinical Use of Procalcitonin (PCT). Diagnosis and Monitoring of Sepsis/ M. Meisner, J. Pugin, A. Leon.// Bremen: UNI-MED 10st edition.-2011.- Vol.3]. Одним з найпоширеніших різновидів хірургічного сепсису вважають абдомінальний сепсис, частка якого у загальній його структурі становить 30,1-39,6 % [Фомін П.Д. Абдомінальний сепсис (огляд літератури) / П.Д Фомін, Р.І. Сидорчук // Сучасні медичні технології.-2009. - № 4]. Також абдомінальний сепсис займає перше місце в структурі причин смерті хворих у відділеннях інтенсивної терапії та хірургії. Отже, одним із пріоритетних напрямків досліджень є пошук інформативних біомаркерів, які б дозволили прогнозувати розвиток сепсису та тяжкого сепсису в хворих з гострими захворюваннями органів черевної порожнини. Для встановлення тяжкості перебігу абдомінального сепсису широко застосовують бальні системи оцінки фізіологічного стану пацієнта [Mazuski J.E. Intra-abdominal infections / J.E. Mazuski, J.S. Solomkin // Surg Clin North Am.-2009. - Vol. 89(2). - P. 421-437.]. Серед використовуваних систем особливе місце займають APACHE I-III, SAPS, SOFA, MODS та МІР. Ці системи дозволяють більшою мірою оцінити ефективність проведеного лікування, але не є способами прогнозування абдомінального сепсису. Визначення у пацієнтів із абдомінальним сепсисом числа лейкоцитів у периферійній крові, швидкості осідання еритроцитів, вмісту ПКТ, С-реактивного протеїну (СРП) та лактату здебільшого свідчать тільки про наявність інфекційного процесу, а не ступеня його тяжкості [Simon L. Serum procalcitonin and C-reactive protein levels as markers of bacterial infection: a systematic review and meta-analysis / L. Simon, F. Gauvin, DK Amre [et al.] // Clin Infect Dis.-2004. - P. 39]. Відомий спосіб визначення тяжкості стану пацієнта при сепсисі та прогнозування його розвитку з використанням шкали SOFA. За цим способом необхідно визначати наступні показники: індекс PaO2/FIO2, кількість тромбоцитів, білірубін, артеріальний тиск, оцінка за шкалою коми Глазго, креатинін [Фомін П.Д. Абдомінальний сепсис (огляд літератури) / П.Д Фомін, Р.І. Сидорчук// Сучасні медичні технології.-2009. - № 4]. Його недоліком є те, що не враховано імунологічні показники крові та перитонеальної рідини, що дало б змогу не лише точної верифікації інфекційного процесу, але і вірогідного індивідуального прогнозування ризиків розвитку абдомінального сепсису та його тяжкості у кожному конкретному випадку. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб прогнозування ризику розвитку абдомінального сепсису і тяжкого абдомінального сепсису шляхом проведення імунологічних досліджень. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування ризику розвитку сепсису у хворих на гострі захворювання органів черевної порожнини, що включає проведення лабораторних досліджень, згідно з корисною моделлю, визначають імунологічні показники крові та перитонеальної рідини і за допомогою автоматизованої програми розраховують ризик виникнення абдомінального сепсису і тяжкого абдомінального сепсису у кожного конкретного пацієнта. Поставлена задача вирішується також тим, що для прогнозування абдомінального сепсису визначають комплекс показників: прокальцитонін, гемопексин, miR 146а, суму показників синдрому системної запальної відповіді, лейкоцитарний індекс інтоксикації, спонтанний оксидантний вибух нейтрофілів, стимульований Е.соlі оксидантний вибух нейтрофілів; для прогнозування тяжкого абдомінального сепсису використовують комплекс таких показників: прокальцитонін, miR 146a, miR 155, сума показників синдрому системної запальної відповіді, стимульований оксидантний вибух моноцитів, CD4+25+127 регуляторні лімфоцити, лімфоцити у відносних значеннях периферійної крові. У запропонованому способі використовують комплекс імунологічних показників, оскільки основною ланкою в розвитку сепсису та тяжкого сепсису є дисбаланс в імунній системі. Це дозволяє з великою вірогідністю прогнозувати сепсис уже на ранніх етапах його розвитку: після госпіталізації пацієнта та після контролю джерела інфекції. Адже згідно з повідомленнями міжнародної кампанії "Пережити сепсис", для прогнозування розвитку абдомінального сепсису необхідно використовувати лише мультибіомаркерні системи, оскільки вони мають високу специфічність та чутливість [Dellinger R.P. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Severe Sepsis and Septic Shock/ R.P. Dellinger [et al.] // Intensive Care Med.-2012.Vol. 39(2).-P. 165-228]. Для прогнозування абдомінального сепсису визначають такий комплекс показників: прокальцитонін, гемопексин, miR 146а, суму показників синдрому системної запальної відповіді 1 UA 111552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 (ССЗВ), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), спонтанний оксидантний вибух нейтрофілів (ОВН с), стимульований Е.соlі оксидантний вибух нейтрофілів (ОВН Е.соіі). Для прогнозування тяжкого абдомінального сепсису використовують комплекс наступних показників: прокальцитонін, miR 146a, miR 155, сума показників синдрому системної запальної відповіді, стимульований Е.соіі оксидантний вибух моноцитів (ОВМ Е.соlі), CD4+25+127 регуляторні лімфоцити, лімфоцити у відносних значеннях периферійної крові. Спосіб здійснюють таким чином. При госпіталізації пацієнта з гострим захворюванням органів черевної порожнини проводять необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні обстеження, забір венозної крові перед операційним втручанням та перитонеальної рідини під час операційного втручання. Визначають імунологічні показники крові та перитонеальної рідини. За допомогою автоматизованої програми розраховують ризик виникнення абдомінального сепсису і тяжкого абдомінального сепсису у кожного конкретного пацієнта. Для створення пропонованого способу науковим дослідженням охоплено 107 пацієнтів з ГЗОЧП, оперованих в хірургічних відділеннях № 2 Львівської обласної клінічної лікарні та хірургічних відділеннях № 1 і № 3 комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова. Загальноклінічними (аналіз скарг та анамнезу захворювання, об'єктивне обстеження), лабораторними (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові), інструментальними (відеолапароскопія) та променевими (УЗД, рентгенографія живота, КТ) методами було діагностовано 42 випадки ГЗОЧП, що ускладнені абдомінальним сепсисом, та 65 - ГЗОЧП без абдомінального сепсису. Матеріалом для імунологічних та молекулярногенетичних досліджень слугувала венозна кров та перитонеальна рідина пацієнтів. Кров забирали з периферійної вени в першу добу госпіталізації до операції перед застосуванням антибіотикотерапії при гострому деструктивному апендициті та гострому деструктивному холециститі, а при гострому деструктивному панкреатиті - одразу після першого епізоду гарячки, також перед застосуванням антибіотикотерапії. Перитонеальну рідину - під час операції, одразу після лапаротомії, та за допомогою одноразового стерильного аспіратора - при лапароскопії. Фагоцитарну здатність та оксидантний вибух гранулоцитів і моноцитів у периферійній крові визначали цитофлюорометричним методом на проточному цитометрі FACSCalibur (Becton Dickinson, USA) з використанням відповідних реактивів "Фаго-тест" та "Бустер-тест" (Becton Dickinson, USA). Кількість регуляторних Т-лімфоцитів оцінювали цитофлюорометричним методом за допомогою проточного цитометра FACSCalibur (Becton Dickinson, USA) та моноклональних антитіл - CD3/CD4/CD 25/CD127 (Becton Dickinson, USA). Визначення рівня прокальцитоніну, гемопексину та IL-5 в сироватці крові та перитонеальній рідині здійснювали імуноферментним методом з використанням імуноферментного аналізатора (Sunrise, Austria). Визначення експресії miRNA 146а та miRNA 150 в сироватці та перитонеальній рідині проводили методом полімеразно-ланцюгової реакції на апараті "7500 Fastreal-time PCR" реактивами "TagMan miRNA assays" (Appliet biosystems, USA). Для побудови прогностичної моделі вірогідності розвитку абдомінального сепсису і тяжкого абдомінального сепсису застосовано метод логістичної регресії. Розрахунки проведено в програмі "SPSS 19". У процесі клінічних спостережень та опрацювання отриманого матеріалу було виокремлено 33 чинники, які могли б впливати на появу абдомінального сепсису та тяжкого абдомінального сепсису. Використавши метод логістичної регресії з поступовим включенням достовірних ознак, було виокремлено 7 факторів, які при поєднаній дії мають вірогідний вплив на розвиток абдомінального сепсису. Значення коефіцієнтів регресії даних факторів наведено в Табл. 1. Таблиця 1 Результати коефіцієнтів регресії щодо виникнення абдомінального сепсису за методом логістичної регресії № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. Умовне позначення А В С D Е F Фактори Прокальцитонін (сироватка), нг/мл Гемопексин (перитонеальна рідина), г/л miR146a (перитонеальна рідина), U/6 Сума показників ССЗВ ЛІI, ум.од. ОВН с (абс), Г/л 2 Коефіцієнти регресії (βі) 1,963 0,070 -0,302 1,929 0,697 1,131 UA 111552 U Продовження таблиці 1 № з/п 7. 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Умовне позначення G Фактори ОВН Е.соlі (%) Константа Коефіцієнти регресії (βі) -0,308 -14,515 Достовірність обчислених коефіцієнтів перевірено за допомогою методу Вальда, а усієї моделі - за допомогою кси-квадрату, значення якого 81,406 вказує на те, що модель є достовірною з вірогідністю помилки менше 0,1 % (р