Лікувально-профілактичний засіб з нейромедіаторною та антиоксидантною дією на основі рослинної сировини

Реферат: Лікувально-профілактичний засіб з нейромедіаторною та антиоксидантною дією на основі рослинної сировини виконаний у формі рідкого екстракту трави м'яточнику чорного із використанням води як екстрагент. UA 111636 U (12) UA 111636 U UA 111636 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до нейротропних засобів рослинного походження засобу. Основні захворювання, викликані стресом, дають зрозуміти, що психічне напруження не тільки викликає негативні емоції, але й посилює хронічні запальні процеси при різних захворюваннях. Відповідь організму на стрес - це фізіологічні реакції, що виникають в моменти, коли організм не здатний контролювати ситуацію. Стрес супроводжує людей з самого зародження людства, тільки його причини можуть змінюватись з плином часу [1]. Люди, які часто переживають почуття напруги, більш схильні до розвитку захворювань нервової системи. Вважається, що вплив стресу на психічне здоров'я обмежений, проте руйнівну дію стресу на фізіологічному рівні було доведено неодноразово. Вчені змогли визначити, що стрес - одна з найчастіших причин виникнення різних соматичних захворювань [2]. Лікування нервових розладів повинно бути комплексним, спрямованим на усунення, в першу чергу, причини захворювання або стресового фактора, що може спровокувати розлади нервової системи. Отримати позитивний ефект при профілактиці та лікуванні патологічних станів нервової системи можна лише впливаючи на різні ланки патологічного процесу, усуваючи причину захворювання та симптоматику. З цією метою активно застосовуються лікарські рослини та фітотерапевтичні засоби на їх основі, що мають седативні, нейропротекторні, тонізуючі, загальнозміцнюючі властивості, підвищують неспецифічну резистентність організму. Відомий лікувально-профілактичний засіб [3] містить корені перцю кава-кава (Piper methysticum), квітучу частину м'яточнику чорного (Ballota nigra L.), корінь женьшеню (Panax Ginseng), глюконат заліза, глюконат цинку, селенові дріжджі при певному співвідношенні компонентів. Засіб призначений для профілактики нервових розладів і астенічних станів різної етіології та усунення емоційних або функціональних порушень, обумовлених зазначеними станами. Відомий лікарський засіб антигіпоксичної дії [4] складається з суміші 70 % спиртових екстрактів м'яточнику чорного, кропиви глухої та полину австрійського. Засіб підвищує стійкість організму до дефіциту кисню, проявляє кровозупинну, седативну, антисептичну, противонудотну, ноотропну дії. Недоліками вищезазначених засобів є вузький спектр терапевтичної активності, багатокомпонентність складу, в якому одні є діючими речовинами, а інші необхідні для основи, труднощі з виготовлення збору, наявність екзотичних видів лікарської рослинної сировини, що може обумовлювати труднощі з сировинної бази, використання високої концентрації спирту етилового, який має чимало обмежень та протипоказань при застосуванні тощо. Задачею корисної моделі є створення рослинного засобу, який активно усуває явища, пов'язані з порушенням функції нервової системи, має виражені нейротропні властивості (нейромедіаторні, антигіпоксичні, антиоксидантні, ноотропні), сприяє відновленню її нормальної роботи та функціонального призначення. Поставлена задача вирішується тим, що лікувально-профілактичний засіб з нейромедіаторною та антиоксидантною дією на основі рослинної сировини, згідно з корисною моделлю, виконаний у формі рідкого екстракту трави м'яточнику чорного із використанням води як екстрагенту при співвідношенні сировина-екстрагент 1:10. М'яточник чорний (Ballota nigra L.) містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини, алкалоїди, пектини, органічні кислоти, мінеральні речовини і вітаміни. М'яточник використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб. Настій трави або порошок вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, зумовленому нервовим напруженням та нав'язливими думками, при спазмах шлунка і шлункового тракту, болісних менструаціях, вазомоторних розладах [5]. У літературі відсутні дані про наявність нейромедіаторної та антиоксидантної активностей в екстракційних препаратах трави м'яточнику чорного. Заявлений засіб отримують методом бісмацерації згідно з ДФУ з використанням води очищеної як екстрагента [6]. Одержаний екстракт стандартизують за вмістом суми похідних ортодигідроксикоричної кислоти, у перерахунку на актеозид. Заявлений засіб отримують простим, доступним способом. Корисну модель здійснюють наступним чином. Повітряно-суху траву м'яточнику чорного подрібнюють, вміщують в екстрактор та додають воду очищену при співвідношенні сировинаекстрагент 1:10. Екстракцію здійснюють методом мацерації при температурі 70-80 °C протягом 1,5-2 годин. Процес повторюють двічі до повного вилучення біологічно активних речовин з сировини протягом 1,5-2 годин двічі. 1 UA 111636 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Отриманий рідкий екстракт - це рідина коричневого кольору з характерним запахом і специфічним смаком. Заявлений спосіб ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. 5 кг повітряно-сухої сировини трави м'яточнику чорного вміщували в екстрактор, заливали 50 л гарячої води з урахуванням поглинання води сировиною. Екстракцію здійснювали методом мацерації при температурі 70-80 °C протягом 1,5-2 годин. Повторну екстракцію тієї ж самої порції сировини здійснювали за аналогічних умов при співвідношенні сировина:екстрагент 1:10 до повного вилучення біологічно активних речовин з сировини. Вихід екстракту становить 50 л. Приклад 2. Нейротропну активність рідкого екстракту трави м'яточнику чорного вивчали на моделі хронічного нервово-м'язового напруження [7], що відтворювали протягом 5-ти, 15-ти та 30-ти діб, на 36 щурах лінії WAG середньою вагою 210-230 г. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом щоденного утримування щурів впродовж 5 год. у пластикових кліткахпеналах. Тварин було розподілено на 6 груп по 6 тварин у кожній групі. Тваринам 1-ї групи інтактні (умовна норма) та тваринам 2-ї групи перорально внутрішньошлунково через зонд вводили дистильовану воду об'ємом 1,5 мл. Тваринам 3-ї, 4-ї, 5-ї та 6-ї груп перорально внутрішньошлунково через зонд вводили по 0,5 мл, 1,0 мл, 15, мл та 2,0 мл відповідно рідкого екстракту м'яточнику чорного кожного дня за годину до експозиції стресу. Тварин всіх груп декапітували під ефірним наркозом через 5 год. після моделювання іммобілізаційного стресу, тобто на фоні максимальної експозиції стресу. Для дослідження використовували сироватку крові. Визначали перекисне окиснювання ліпідів (ПОЛ), а саме: рівень первинних продуктів окиснення - дієнових кон'югатів (ДК) та вторинних продуктів малонового діальдегіду (МДА) спектрофотометричним методом [8]. Також спектрофотометричним методом визначали стан антиоксидантної системи, а саме: активність каталази та супероксиддисмутази (СОД) [9]. З метою виявлення змінення показників, що вивчались, їх визначали у контрольних та дослідних тварин після 5-ти, 15-ти та 30-ти діб. Результати досліджень наведено в таблиці 1. Стан ПОЛ визначали за кількістю продуктів пероксидації: ДК та ТБК - АП, які у інтактних тварин складають 14±0,64 ммоль/л і 4,65±0,1 ммоль/л відповідно. З табл. 1 видно, що за умов іммобілізаційного стресу на етапі 5-ти діб ці показники значно підвищуються. Рівень ДК досягає 30,72±1,06 ммоль/л, що вдвічі більше за норму, ТБК - АП досягає 6,94±0,1 ммоль/л, що 1,5 рази перевищує контроль. На етапі 15-ти діб рівень ДК досягає 34,85±0,85 ммоль/л, що 2,5 рази більше за норму, ТБК - АП досягає 7,15±,1 ммоль/л, що в двічі більше за контроль. На етапі 30ти діб рівень ДК досягає 37,85±0,12 ммоль/л, що втричі більше за норму, ТБК - АП досягає 7,56±0,78 ммоль/л, що в двічі більше за контроль. Аналіз даних таблиці 1 свідчить, що на етапі 5-ти діб рідкий екстракт м'яточнику чорного в об'ємі 1,5 та 2 мл знижує рівень ДК та ТБК - АП статистично вірогідно відносно іммобілізаційного стресу. Так, рівень ДК за умов іммобілізаційного стресу в дозі 1,5 мл та 2 мл рідкого екстракту м'яточнику чорного досягає 16,38±1,68 ммоль/л та 15,29±0,65 ммоль/л відповідно, що вірогідно достовірно відносно іммобілізаційного стресу 30,72±1,06 (Р