Спосіб виготовлення фіточаю з високими споживчими властивостями лісової рослинності української природи

Реферат: Винахід належить до способу виготовлення фіточаю, з високими споживчими властивостями лісової рослинності української природи, що включає приготування на пару у високоякісному термосі з ягід шипшини звичайної - Rosa саnіпа L., квіток липи дрібнолистої - Tilia cordata Mill., гілочок з квітами звіробою продірявленого - Hypericum perforatum L., материнки звичайної Origanum vulgare L., чебрецю борового - Thymus serpyllum L., всі інгредієнти заливають окропом, закривають термос, напарюють 12-24 години з наступним споживанням харчового універсального профілактичного напою рубінового кольору з приємними смаковими якостями. UA 112736 C2 (12) UA 112736 C2 UA 112736 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до лісового господарства та харчової промисловості і може використовуватися для приготування нового харчового продукту для пересічного споживача. Відомий спосіб приготування чайного напою [24], при якому сухий чай (приблизно 1 чайна ложка на склянку напою) насипають в ошпарений кип'ятком чайник (краще фарфоровий), заливають на 2/3 водою, що тільки закипіла (коли вона побіліє від маси пухирців, але ще не забурлить) і укривають серветкою, щоб зменшити втрати ароматичних речовин. Після настоювання (чорний чай - 3,5-5 хвилин, зелений - 8-10 хвилин) чайник доливають окропом. Напій правильно завареного чорного байхового чаю золотавого кольору із специфічним ароматом (без запаху пареного листя) з бурою піною на поверхні. Найбільш розповсюджені чорний і зелений чаї, які мають свій набір достатньо вивчених корисних і шкідливих для людини властивостей [4]. Чорний чай при обробці проходить довший технологічний ланцюжок, ніж зелений. В зв'язку з цим останній втрачає менше корисних властивостей. Плівка мікроорганізмів на водній поверхні чаю може наносити шкоди системі травлення. Завдяки танідам у чаях присутня бактерицидна властивість, здатна знищувати хвороботворні мікроорганізми і нормалізувати травлення. Слід виділити конкурентні переваги зеленого чаю: - діє як адсорбент (очищує шлунок, кишечник, нирки); - виводить важкі метали з організму (свинець, ртуть, цинк та ін.); - ефективний проти променевої хвороби, нейтралізує негативний вплив опромінення побутової техніки; - підвищує стійкість до захворювання раком (виводить з організму токсини і важкі метали); - знижує апетит і регулює нодреналін (останній виконує важливу роль в утворенні жирів); - складові полісахариди - вуглеводи, які гальмують засвоєння глюкози (важливо при діабеті); - таніди сприяють укріпленню судин). В чаях містяться теофіли, які розширюють кровеносні капіляри, поліпшують кровообіг. Трофілін стимулює обмін речовин, нормалізує рівень поганого холестерину у крові. Антиоксиданти очищують стінки судин від холестеринових бляшок, а дубильні речовини укріплюють стінки судин. У чорному і зеленому чаях міститься фтор, який укріплює зуби, протистоїть карієсу. Згідно з іншими даними, чай навпаки, шкодить зубам. Кон'юнктивіт лікують, промиваючи очі міцною заваркою чаю. Шкідливі властивості полягають у наступному: зелений і чорний чай містять не тільки кофеїн, але і теофілін, які активно впливають на серцево-судинну і нервову систему. Зелений чай заважає нормальному засвоєнню фолієвої кислоти, необхідної для розвитку мозку дитини, через вміст у ньому великої кількості хімічного сполучення "галатепігалокатехіну". Складова чаю: теофілін підвищує температуру тіла. При температурі зелений чай погіршує стан хворого. При виразковій хворобі чай (особливо зелений) протипоказаний: підвищує кислотність шлунка, що заважає загоєнню ран і може погіршити стан хворого. Чай звужує судини: підвищується ризик виникнення тромбів через кофеїн і теофілін. Поліфеноли у зеленому чаї (у чорному їх мало) дуже навантажують печінку при великій кількості спожитого чаю. Зелений і чорний чай можуть сприяти утворенню каменів у нирках і сечовому міхурі, особливо, якщо пити чай холодним. Обидва види чаїв вимивають магній і кальцій із організму через кофеїн. Пурини у чорному і зеленому чаї, при розпаді, утворюють сечову кислоту, концентрація якої у плазмі крові (гіперурикемія) може привести до відкладень її солей у суглобах, викликати їх запалення (подагра), а також у нирках і сечовому міхурі (камені). Зелений чай погіршує стан хворих ревматизмом і артритом. Існують дані: чай може руйнувати зубну емаль. Кофеїн у чаї заважає засвоєнню заліза. Споживання чаю у великій кількості викликає меланхолію і синдром хронічної втоми. У залишеному на тривалий час чаї збільшується кількість шкідливих для серцевосудинної системи пуринових сполук. Ці сполуки утворюються вже у процесі заварки, але чим більше чай настоюють, тим їх стає більше. Через 20-30 хвилин після заварювання чай пити не можна. При споживанні чаю з алкоголем утворюються альдегіди, які шкідливі для нирок. Споживання великої кількості чаю викликає сп'яніння, головний біль, нудоту. Шкідливі речовини зводять нанівець корисні властивості чаю [4]. Для приготування смачного чаю необхідні сорти цейлонського, індійського, китайського чаїв. Але споживач в умовах України може часто-густо на ринку натрапити на фальсифікат чаю з барвниками і ароматизаторами, які є шкідливими для здоров'я людини. Бажаючі користуватися натуральними продуктами харчування повинні бути впевнені в якості і природному їх походженні. Корисні складові чаю недостатньо різноманітні. Відомий спосіб використання вітамінного напою шипшини. Сушені ягоди миють холодною водою, подрібнюють в ступці і кладуть в емальований посуд, заливають окропом (склянка кип'ятку на чайну ложку подрібнених плодів) і кип'ятять протягом 10 хвилин. Знявши з вогню, вміст залишають у посудині на 1-3 години. Потім проціджують через марлю і вживають як чай. 1 UA 112736 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 При регулярному вживанні настою відчувається бадьорість, організм набуває стійкості проти грипу, нежиті, ангіни, цинги, хвороб серця, очей, нервових захворювань [1]. Але при кип'ятінні відбувається відтік цінних летючих речовин шипшини. Крім того, використання лише однієї шипшини недостатньо ефективним. Споживчу корисність напою можна підсилити іншими цінними недеревними продуктами: кращими представниками деревної, чагарникової і трав'яної рослинності. Найбільш близький спосіб виготовлення фіточаю Рябоконя О.П. [15, 19], інгредієнтами якого є ягоди шипшини, яблука глоду, квіти липи. У світі нараховується більше 1250 видів глоду [18]. У плодах глоду міститься велика кількість флавоноїдів - пектинових і дубильних речовин, мікроелементів: міді, цинку, заліза, калію, фосфору, кальцію, магнію, кобальту, молібдену. Присутні також вітаміни С, Р, каротин, тіамін, холін, рибофлавін, органічні кислоти: яблучна, лимонна, янтарна; жирні масла. Основна користь глоду: позитивна дія на серце і судини, тонізує серцевий м'яз і підсилює кровообіг [3]. Сучасне уявлення про позитивний механізм дії глоду на організм людини описаний у роботі [26]. В ній зазначено, що глід має набір унікальних по цілющому ефекту "живих вітамінів" природи, які комплексно впливають на всю серцево-судинну діяльність людського організму: а) тритерпенові сполуки подавляють дію ферменту, що звужує судини, знімають спазми, розширюють коронарні артерії, нормалізують кров'яний тиск; б) флавоноїдні глюкозиди - потужні антиоксиданти, які захищають стінки судин від атак вільних радикалів і запалення (початок атеросклерозу); в) особливий комплекс біофлавоноїдів сприяє клітинам у поглинанні кисню із крові і ефективному його використанні. Здатність глоду понижувати кров'яний тиск є корисною для гіпертоніків (згідно зі статистичними даними в Україні нараховується 750 тис. людей), але не прийнятна для гіпотоніків і є обмежуючим фактором для широкого застосування фіточаю Рябоконя О.П. [15, 19]. Крім того, вживати глід до 14 років не рекомендується. У зв'язку з цим виникла нагальна потреба замінити глід з його властивостями іншими, раніше не використаними потенційними інгредієнтами фіточаю, які також мають високі споживчі властивості і добре зарекомендували себе у народі протягом тривалого часу при тривалому їх використанні. поставлена в основу винаходу задача вирішується розширенням діапазону корисних властивостей фіточаю при приготуванні на пару у високоякісному термосі ємністю 2 л з плодів і квіток певної сукупності кращих представників деревної, чагарникової і трав'янистої рослинності, заготовленої протягом вегетаційного періоду і висушеної без прямого доступу сонячного світла, шляхом закладки 12 ягід шипшини звичайної Rosa canina L., 3 щіпок квіток липи дрібнолистої - Tilia cordata Mill, по 3 гілочки довжиною 5…8 см з квітками: звіробою продірявленого - Hypericum perforatum L., материнки звичайної Origanum vulgare L., чебрецю борового - Thymus serpyllum L, все заливають окропом через 3 хвилини після його приготування при температурі менше 100 °C, закривають термос, напарюють 12…24 години з наступним споживанням універсального профілактичного напою рубінового кольору з приємними смаковими якостями. Новий якісний ефект від набору інгредієнтів фіточаю дозволяє одержати наступну сукупність господарських і споживчих переваг: 1. Об'єднати у фіточаї перевірений часом і народом розширений діапазон корисних властивостей, які є кращими у розглянутому сенсі представників дикої флори України; 2. Доповнити фіточаєм споживчий кошик пересічного споживача в Україні натуральним продуктом харчування без хімічних барвників і ароматизаторів, шкідливих для здоров'я людини. 3. Споживач, який власноруч готує фіточай, має безпосередньо можливість контролювати якість реального складу фіточаю. 4. Трихвилинна пауза між моментом закипання окропу і заливкою його у термос забезпечує зниження температури води менше ніж 100 °C, що сприяє кращому збереженню цілющих властивостей складових фіточаю. 5. Поліпшити якість і подовжити життя Homo sapiens за рахунок набору цілющих властивостей унікального складу заявленого фіточаю. 6. Зекономити на використанні у харчовому раціоні традиційного чаю (наприклад, 100 г. високогірного чорного чаю "Принцеса Нурі" в умовах м. Харкова у вересні 2015 р. коштує 22,8 UAH). Приклади конкретного виконання Приклад № 1. Корисні властивості для Homo sapiens складових інградієнтів заявленого фіточаю наведені нижче. 2 UA 112736 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Шипшина звичайна (Rosa canina L.) росте в лісі на вирубках, пустирях, природних канавах, на схилах. Плоди збирають після 15 жовтня [14]. Шипшина - це рідкісний концентрат цінних для людського організму речовин [7]. Плоди шипшини на 100 г містять: 14-60 г води, 1,6-4 г білків, 24-60 г вуглеводів, 4-10 г вільні органічні кислоти, мінерали: калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо, мідь, марганець, хром, молібден, кобальт, вітаміни В1, В2, В6, K, Е, РР, С; дубильні речовини; каротин; рибофлавін; лимонна і яблунева кислоти; цукри; фітонциди; ефірні масла. Вітаміну С у шипшини у 5-10 разів більше, ніж у чорної смородини і у 40 разів більше, ніж у лимонах [25]. За даними Кангіної І.Б. та інших [10] у плодах шипшини вітаміну С у 100 разів більше, ніж у чорній смородині, у 50, ніж у лимоні, у 100 більше, ніж у яблуках. Чай з шипшини застосовують при скарлатині, тифі, запаленні нирок, при хворобах кишечнику, печінки, шлунка, жовчних шляхів, сечового міхура [14]. Решетняк В.В. і Цигура І.В. вважають [17] корисним застосовувати шипшину як протизапальний, судинорозширюючий, бактерицидний, кровозупиняючий, протицинготний, вітамінний, протидіабетичний, сечогінний, ранозагоювальний засіб. Шипшина розширює судини, знижує кров'яний тиск, підвищує еластичність судин, стимулює кровотворення та діяльність серцево-судинної системи. Липа дрібнолиста (Тіlіa cordata Mill): найкращий медонос, 1000-1500 кг/га [2, 7, 20], може утворювати майже чисті [11] і навіть чисті деревостани [7]. В умовах Білорусі розквітає інколи в кінці липня [13]. У 60-х роках минулого століття в Україні липа зацвітала в кінці червня - початку липня [14, 16]. П'ятдесят років потому, у зв'язку з потеплінням клімату, ранорозквітаючі форми липи в умовах м. Харкова починають стабільно квітнути в кінці першої декади червня. Нектар ароматних квітів липи приваблює комах вдень і вночі, а липовий мед є найкращим серед інших [7]. Концентрація цукрів у нектарі липи, який найбільш інтенсивно виділяється у ранковий час 72 % [6]. Хімічний склад квітів липи: ефірне масло, запах якого визначається наявністю спирту фарназолу, глюкозиди, геперидин і тіліозин, сапоніни, каротин, аскорбінова кислота, цукри, слизь і дубильні речовини [12]. Використовуються для виготовлення лікерів [29]. Липа рекомендується при захворюваннях шлунка, печінки, кишечнику, нирок, простуді [14]. За даними В.В. Решетняка і І.В. Цигури [17] відвари і настої липи чинять потогінну, відхаркувальну, сечогінну дію, а також покращують травлення. Настої липи п'ють при простуді, грипі, ангіні, захворюваннях дихальних шляхів, кашлі, бронхіті, туберкульозі легень, як протизапальне, жарознижуюче. Відваром липи полощуть ротову порожнину при запальних захворюваннях слизової рота, при атеросклерозі [12, 17]. Звіробій продірявлений (Hypericum perforation L.), - характеризується широким діапазоном місцезростання, від вологих до дуже сухих. Квіти звіробою позбавлені нектару. Його як бур'ян знищують в Австралії, Новій Зеландії, заході Північної Америки. Звіробій містить червоний пігмент: гіперицин, який з фотодинамічною активністю може викликати у худоби, яка його поїдає, захворювання [7, 18]. Комах звіробій притягує пилковими зернами у квітах жовтого кольору, який надають їм флавони і каротиноїди [6]. Лікарські властивості трави звіробою визначають дубильні речовини, ефірні масла, β-сутостерин, тритерпенові сапоніни, вітаміни С, Е, флавоноїди, антрахінони, макро- і мікроелементи, інші біологічно активні речовини, забарвлююча речовина гіперицин [9]. Звіробій нетоксичний, використовується при лікуванні кам'яної хвороби печінки, розладів шлунка і кишечнику, сечового міхура, хвороб легенів, запальних процесів, наривів, виразок, висипів на тілі, ревматизму [14]. Звіробій застосовується як в'яжучий, апетитний, протизапальний, бактерицидний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, раку шлунка, глистах, захворюваннях печінки і жовчного міхура, діабеті, поганого запаху з рота. Настій звіробою рекомендується при виразці шлунка, болях у животі, дизентерії, захворюваннях верхніх дихальних шляхів і легень [9, 17]. Люди називають звіробій "травою від 99 хвороб" [14]. Екстракт звіробою є складовою частиною напою "Байкал", який випускається з 1973 року. Виростити звіробій штучно у промислових масштабах розробникам напою "Байкал" не вдалося [8]. У природних умовах він розмножується вегетативно і насіннєвим шляхом. Кожна окрема рослина дає 23000 шт. насінин [7]. Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) росте у лісі на галявинах, на вирубках, при лісових дорогах, на схилах [14, 17]. Найбільше нектару виділяється у ранковий час, у складі якого виявлено 62 % цукрів [6]. У складі материнки виявлені дубильні речовини і аскорбінова кислота, 0,3-1,2 % ефірного масла у якому міститься (в %): тимол - 50; карвакрол, бі- і трицикличні секвитерпени - 12,5; геранілацетат - 2,6-5. Ефірне масло з високим вмістом карвакролу перевершують за своїми властивостями цілий ряд існуючих антибіотиків і антигістомінні препарати. Материнка використовується при захворюваннях шлунка і кишечнику, горла, при простуді, душевному нездужанні [14]. Материнка має протизапальні, заспокійливі, бактерицидні, 3 UA 112736 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кровозупиняючі, потогінні властивості [17]. Екстракт материнки входить до складу препарату "Уролесан". Медопродуктивність - 100 кг/га. Використовується у кулінарії і лікеро-горільчаному виробництві. У США і Франції культивують. Протипоказане вагітним [5]. Чебрець боровий (Thymiis serpvllum L.) - росте на сухих схилах у борах, на піщаних ґрунтах [14]. Під час цвітіння приваблює до себе бджіл і бабок. У складі чебрецю дубильні речовини, смоли, камедь, жири, урсулова та олеїнова кислоти, вітаміни В і С. Проявляє себе антисептиком, дезінфікуюче діє на організм людини. Відмінний засіб від депресії, втоми, неврастенії. Препарати з чебрецю незамінні для чоловічого здоров'я. Використовується в кулінарії. Екстракт чебрецю входить до складу дитячого лікувального препарату від кашлю "Пертусин" [23]. Таким чином, всі складові інгредієнти заявленого фіточаю мають корисні для організму людини цілющі властивості (разом раніше не застосовувалися). Автор неодноразово періодично успішно споживав заявлений фіточай з розширеним достатньо різноманітним "букетом" корисних властивостей. Приклад № 2. Спеціалізація автора - лісівник-науковець. У 1972-1973 рр. у період роботи на Краснотростянецькій лісовій дослідній станції Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації автор займався (окрім інших питань) вивченням обсягів заготівлі лікарських рослин на території Тростянецького і Охтирського районів Сумської області. Одного разу автор вийшов із стаціонарних дослідних соснових об'єктів на залізничну станцію "Піонерська", що на правому березі р. Ворскла Тростянецького району. На пустинному пероні чекала потяг літня жінка. Розговорилися. Вона розповіла про себе, що мешкає у сусідньому с. Кириківка (ст. "Козацьке"). До другої світової війни мешкала біля станції "Піонерська", добре знає місця. Вік 82 роки, чоловік пішов з життя 20 років тому. Вона щорічно приїжджає у ліс для заготівлі звіробою і материнки з метою приготування чаю, із якого черпає сили для здоров'я. Поважний вік цієї жінки, яка без стороннього супроводу, самостійно приїхала потягом у ліс і назбирала те, що їй було потрібно, свідчить про реальну користь від споживання лікарських рослин з профілактичною метою, що позитивно впливає на здоров'я і тривалість життя людини. Для порівняння середня тривалість життя людей: 1. Андора - 82,8 р.; 2. Японія - 82,2 р.; 3. Сан-Маріно - 82 р.; 109. Білорусь - 70,2 р.; 113. Росія - 69,8 р.; 122. Україна - 68,1 р.; 191. Ангола - 37,7 р.; 192. Свазиленд - 32,2 р. [21]. Джерела інформації: 1. Артеменко М.М. Ходімте в сад / М.М. Артеменко, Л.М. Латанська. - К.: Молодь, 1991. 304 с. 2. Большая книга леса: Сборник / Сост. А.Н. Стрижов. - М: "Олма-Пресс", 1999. - 731 с. 3. Боярышник: полезные свойства и противопоказания // Электронный ресурс: eshzdorowo.ru/boyaryshnik-poleznye-svojstva-i-protivopokazaniya.html (15.09.2015). 4. Вред и польза черного и зеленого чая (Электронный ресурс: healtir4ever.org/vredno-ilipolezno/vred і polsza-chaja (10.09.2015). 5. Душица обыкновенная // Электронный ресурс: https//ru.wikipedia.org/wiki/Дyшицa_oбыкнoвeннaя (15.09.2015). 6. Жизнь растений. В 6-ти томах / Гл. ред. Ал. А. Федоров. Том V. Часть 1. Цветковые растения / Под. ред. А.Л. Тахтаджяна. - М.: Просвещение, 1980. - 430 с. 7. Жизнь растений. В 6-ти томах / Гл. ред. академик А.Л. Тахтаджян, Том V. Часть 2. Цветковые растения. - М.: Просвещение, 1981. - 512 с. 8. Зверобой // Лесная энциклопедия. Том I. - М.: Советская энциклопедия, 1985. - С. 348. 9. Зверобой продырявленный // Электронный ресурс: https//ru.wikipedia.org/wiki/Зверобой продырявленный (15.09.2015). 10. Кангіна І.Б. Довідник по якості плодів І.Б. Кангіна, Є.В. Михайлова, Ф.C. Каленич. - К.: Урожай, 1992. - 222 с. 11. Липа // Лесная энциклопедия. Том II. - Μ.: Советская энциклопедия, 1986. - С. 6. 12. Липа сердцевидная // Электронный ресурс: https/ru.wikipedia.org/wiki/Липа сердцевидная (15.09.2015). 13. Мурох В.И. Целебные кладовые природы / В.И. Мурох, Л.И. Стекольников. - Мн.: "Ураджай", 1990. - 367 с. 14. Носаль М.А. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Видання друге, доповнене і виправлене (Під ред. акад. АН УРСР В.Г. Дроботька) М.А. Носаль, І.М. Носаль. - К.: Вид-во "Здоров'я", 1965. - 300 с. 4 UA 112736 C2 5 10 15 20 25 30 35 15. Пат. 80558 Україна. МПК A23F 3/34. Спосіб виготовлення фіточаю О.П. Рябоконя / О.П. Рябоконь; заявник і патентовласник - він же. - № 200501779. Заявл. 25.02.05; опубл. 10.10.07. Бюл. № 16. Книга І. - С.3.5. 16. Пятницкий С.С. Курс дендрологии / С.С. Пятницкий. - Харьков: Изд-во Харьковского университета, 1960. - 423 с. 17. Решетняк В.В. Травник / Под. ред. доктора, мед. наук., проф. А.А. Порохняка // В.В. Решетняк, И.В. Цигура. - Харьков: Прапор, 1992. – 463 с. 18. Рябоконь А.А. Справочник лекарственных растений / А.А. Рябоконь. - Харьков: Книжный клуб, 2005. - 351 с. 19. Рябоконь О.П. Лісові винаходи: Монографія / О.П. Рябоконь. - Харків: Планета-Прінт, 2013. - 254 с. 20. Рябчук В.П. Недеревна продукція лісу / В.П. Рябчук. - Львів: Світ, 1996. – 311 с. 21. Средняя продолжительность жизни в странах мира // Электронный ресурс: ostranax.ru/_lists/life_expactancy.php (01.11.2015). 22. Телишевский Д.А. Комплексное использование недревесной продукции леса / Д.А. Телишевский. - М.: Лесная промышленность, 1976. - 223 с. 23. Чабрец: полезные свойства // Электронный ресурс: kachestvo.ru/interesno/chabrecpoleznye-svoistva.html (15.09.2015). 24. Чай // Большая Советская энциклопедия. - М.: Изд-во "Советская энциклопедия", 1978. Том № 29. - С. 10-12. 25. Шиповник // Электронный ресурс: edaplus info/produce/brier/html (15.09.2015). 26. Энергия спокойного сердца или новое открытие боярышника // Аргументы и факты в Украине. - 2006. - № 7. - С. 25. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Спосіб виготовлення фіточаю з високими споживчими властивостями лісової рослинності української природи, що включає використання шипшини і липи, який відрізняється тим, що передбачає приготування на пару у високоякісному термосі ємністю 2 л з плодів і квіток певної сукупності кращих представників деревної, чагарникової і трав'янистої рослинності, заготовленої протягом вегетаційного періоду і висушеної без прямого доступу сонячного проміння, шляхом закладки 12 ягід шипшини звичайної - Rosa саnіпа L., 3 щіпок квіток липи дрібнолистої - Tilia cordata Mill., по 3 гілочки довжиною 5-8 см з квітками звіробою продірявленого - Hypericum perforatum L., материнки звичайної - Origanum vulgare L., чебрецю борового - Thymus serpyllum L., все заливають окропом через 3 хвилини після його приготування при температурі менше 100 °C, закривають термос, напарюють 12-24 години з наступним споживанням харчового універсального профілактичного напою рубінового кольору з приємними смаковими якостями. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5