Спосіб виготовлення фіточаю о.п.рябоконя

Спосіб виготовлення фіточаю, що включає використання ягід шипшини, який відрізняється тим, що в термос ємністю 2 л закладають до одного стакана ягід глоду, щіпку висушених квітів липи, 5-10 ягід шипшини, заливають окропом, закривають термос і настоюють 12 годин. (19) (21) a200501779 (22) 25.02.2005 (24) 10.10.2007 (72) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, UA (73) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, UA (56) Носаль М.А., Носаль И.М. Лекарственные растения и способы их применения в народе. Минск: Полымя, 1997 3 профілактичними і споживчими властивостями. Розширене комплексне використання плодів глоду і шипшини, а також квітів липи при виготовленні нового напою дозволяє одержати наступну сукупність господарських і споживчих переваг: 1. Використовувати напій як новий цінний харчовий продукт з високими дієтичними споживчими властивостями. Розширити асортимент продуктів харчування українського споживача. 2. Регулярне використання напою, як харчового продукту, тонізує роботу серцевого м'язу людини, забезпечує профілактику цілого спектру захворювань, укріпити здоров'я, продовжити тривалість життя людини (середня тривалість життя в Україні сьогодні складає серед жінок - 73 роки, серед чоловіків - 62 роки). 3. Широке застосування напою може знизити імпорт традиційного чаю в Україну за рахунок використання цінних продуктів власної української природи. Як відомо імпорт має здатність вимивати капітал з країни ("кров" економіки), збіднювати її зовнішнє економічне сальдо. Ціна на імпортований чай постійно зростає, наприклад, в 2005 році - на 20%. 4. Використовувати напій особам, яким протипоказаний традиційний чай. 5. Обмежити застосування розфасованого в Україні імпортного чаю, який має низьку якість. Приклад конкретного виконання Одними з кращих представників, що формують не деревну продукцію лісу є глід, шипшина, липа, які разом не використовувалися. Глід містить до 10-14% цукрів, до 0,9% органічних кислот, 30-270мг/100г. вітаміну С, 500 вітаміну Р, 0,5-14 каротину, до 0,75% ефірної олії; 2-5% флавоноїнідів, основний з них гіперозид. Присутні тритерпенові кислоти, фітостериноподібні речовини, холін, ацетилхолін, тіамін, рибофлавін, антоціани, катехіни та інші біологічно активні сполуки [4]. Глід використовується при серцево-судинних захворюваннях, як засіб, що тонізує роботу серцевого м'язу людини, заспокійливий і гіпотензивний засіб [2, 3, 5, 6, 7, 8]. Шипшина містить до 11,6% цукру, органічні кислоти (0,2-0,7%), пектинові речовини (2,8%), вітамін С (2000-2500мг/100гр), деякі види містять до 6700-7100мг/100г. В плодах шипшини вітаміну С у 100 разів більше, ніж у чорній смородині, в 50, ніж в лимоні, в 100, більше ніж в яблуках. 5-10гр шипшини забезпечує добову потребу людини в цьому вітаміні. Вміст в плодах шипшини до 25003500мг/100гр вітаміну Р поліпшує дію вітаміну С. В плодах міститься каротин (8,0) та лікопин, які переходять у вітамін А. Присутні в плодах шипшини вітаміни: К1, В1, В2, B6, Є, а також багато марганцю, молібдену, міді, заліза, кобальту, хрому, фосфатів, солей калію і кальцію, флавонолових речовин та катехінів [4]. М.М. Артеменко і Л.М. Латанська [1] назвали шипшину "трояндою здоров'я". Шипшина корисна при малокрів'ї і виснаженні організму, є протизапальним, жовчогінним, сечогінним і глистогінним засобом [1, 7]. 80558 4 В липі виявлена слизь, ефірне масло, гликозид потогінної дії, каротини, вітамін С [8]. Липа використовується в медицині як засіб потогінний при простудах [7, 8], а також для виробництва лікерів [8]. Таким чином, хімічний склад компонентів заявленого способу дуже багатогранний. Подбати складові українського чаю можна на ринку, в аптеках або зібрати в саду або в лісі. Автор власноруч впевнився в цілющих властивостях українського чаю (вгамовує серцевий біль, нормалізує кров'яний тиск), який вже 30 років є сімейним напоєм і відповідає вимогам Гіппократа: "Ваша пища должна быть лекарством, а лекарство - пищей". Джерела інформації: 1. Артеменко М.М., Латанська Л.М. Ходімте в сад. - К.: Молодь, 1991. - 304с. 2. Бобореко Е.З. Боярышник. - Мн.: «Наука и техника», 1974, - 223с. 3. Виробнича енциклопедія садівництва. - К.: Урожай, 1969, - 454с. 4. Кангіна І.Б., Михайлова Є.В., Каленич Ф.С. Довідник по якості плодів і ягід. - К.: Урожай, 1992. - 222с. 5. Миганова Т.Е. Энциклопедия садовода. - М.: «Аст-Пресс», 1999. - 620с. 6. Носаль М.А., Носаль И.М. Лекарственные растения и способы их применения в народе / Под ред. акад. АН УССР В.Г. Дроботько. - Л.: Научный центр проблем диалога, 1991. - 239с. 7. Рябчук В.П. Недеревна продукція лісу. Львів: "Світ", 1996. - 311с. 8. Телишевский Д.А. Комплексное использование недревесной продукции леса. - М.: Лесная промышленность, 1976. - 223с. 9. Чай // Большая Советская энциклопедия. М.: Изд-во: «Советская энциклопедия», 1978, том №29. - с. 10-12.