Спосіб лікування дорослих хворих з алкогольною залежністю

Реферат: Спосіб лікування дорослих хворих з алкогольною залежністю, включає введення "малих нейролептиків" (коректорів поведінки) й антиконвульсантів. Як антиконвульсант вводять ламотрин. UA 113308 U (12) UA 113308 U UA 113308 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до клінічної наркології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з тим, що проблема лікування алкогольної залежності (A3) є в даний час однією з ведучих медико-соціальних проблем сучасного суспільства. Це пояснюється поширеністю A3 у сучасних умовах, у тому числі серед осіб молодого, найбільш працездатного віку й недостатньою ефективністю існуючих способів лікування таких хворих. Тому даний стан має хронічний перебіг і характеризується частими рецидивами, що значно обмежує працездатність пацієнтів та обумовлює явища соціальнопобутової дезадаптації, а також сприяє подальшій хроніфікації процесу й виникненню та прогресуванню сомато-неврологічних і психіатричних ускладнень й інвалідізації пацієнтів у подальшому. Основними завданнями лікування дорослих хворих з A3 на сучасному етапі є попередження хроніфікації процесу, зменшення кількості рецидивів, важкості їх перебігу й відновлення базового рівня соціального функціонування. У зв'язку з цим потрібна розробка ефективних способів лікування дорослих хворих з A3, що має суттєве значення для клінічної наркології. Існує спосіб лікування дорослих хворих з A3, який включає психотерапевтичну корекцію та введення підтримуючих добових доз антиконвульсантів (АК), а саме карбамазепіну в дозі 0,40,6 г на добу [1]. Однак цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує достатнього терапевтичного ефекту в значної кількості хворих, а також не сприяє формуванню якісних ремісій, викликає розвиток значних побічних ефектів, що пов'язані з гепатотоксичною дією антиконвульсантів групи карбамазепіну. Відомий також спосіб лікування дорослих хворих з A3, що передбачає психотерапевтичну корекцію та введення поряд із антиконвульсантами групи карбамазепіну, так званих "малих" нейролептиків (коректорів поведінки), а саме сонапаксу або флюанксолу [2]. Цей спосіб виявився більш ефективним, ніж попередній, але при його використанні у хворих у періоді активного лікування поновлювалися підпорогові тимопатичні коливання та явища психічної залежності від алкоголю, а також побічна дія препаратів у вигляді розвитку екстрапірамідних порушень. Тому був запропонований спосіб лікування A3 у дорослих хворих шляхом психотерапевтичної корекції та введення антиконвульсантів групи вальпроєвої кислоти (конвульсафін, депакін) і "малих нейролептиків" (сонапаксу або флюанксолу) у середньотерапевтичних дозах [3]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що введення великих доз препаратів групи вальпроєвої кислоти при тривалому застосуванні часто викликає явища алергічних реакцій, підвищення маси тіла і відказу хворих від фармакотерапії, що проводиться, і внаслідок цього до рецидиву захворювання. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу лікування дорослих хворих з A3. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування A3 у дорослих хворих, а саме підвищення ефективності способу в плані запобігання екзацербації психічної залежності від алкоголю, поновлення вживання алкоголю у періоді активного лікування й, тим самим, формування стійких якісних ремісій хвороби. Вирішення поставленої задачі досягається шляхом введення дорослим хворим з A3 у періоді активного лікування поряд з коректором поведінки у якості антиконвульсанта сучасного препарату ламотрин у терапевтичних дозах. Ламотрин - вітчизняний антиконвульсант групи ламотриджилу, що призначають як при лікуванні епілептичних нападів, так і при наявності біполярних розладів. Механізм дії препарату пов'язаний з блокадою потенціал залежних натрієвих каналів пресинаптичних мембран нейронів і пригніченням надлишкового вивільнення збуджуючих нейротрансмітерів, насамперед глутамату (амінокислоти, яка відіграє значну роль у розвитку епілептичного нападу та афективних розладів). Алкогольна залежність у більшості випадків має також епілептиформний генез: тяга до алкоголю з’являється імпульсивно із чіткими коливаннями у часі і також раптово зникає, супроводжується вираженими вегетативними розладами і коливанням афективного фону [4]. Ламотрин виробляється фармацевтичною промисловістю України (Фарма Старт, ООО, м. Київ, Україна) та є в достатній кількості в аптечній мережі України, тому цей препарат вітчизняного виробництва може без будь-яких труднощів використовуватися при реалізації запропонованої корисної моделі. Ламотрин зареєстрований в Україні в якості фармакологічного препарату та дозволений до використання в клінічній практиці (Наказ МОЗ України № 705 від 06.10.2014; реєстраційне посвідчення № UA/2112/01 /03; код препарату N03 АХ09). 1 UA 113308 U 5 10 15 20 25 30 Наша пропозиція щодо використання в якості антиконвульсанту ламотрину базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що введення ламотрину дорослим хворим з A3 покращує емоційний стан пацієнтів, позитивно впливає на тривожну та вегетативну симптоматику й інсомнічні розлади, а також сприяє більш швидкій редукції соматичних проявів. Раніше ламотрин в якості антиконвульсанта при A3 у дорослих хворих не використовувався. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною при лікуванні хворих на A3 є схема призначення ламотрину усередину 2 рази на добу по 1 таблетці (0,1 г) протягом 4-6 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі виявлено, що саме ця схема введення ламотрину забезпечує максимальний позитивний ефект в плані редукції симптомів психічної залежності у хворих, тому дана схема введення ламотрину, яка була розроблена у клініці досвідним шляхом, також входить до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Дорослому хворому з A3, який підлягає лікуванню, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, вводять поряд з "малими нейролептиками" у середньо-терапевтичних дозах, препарат ламотрин усередину 2 рази на добу по 1 таблетці (0,1 г) протягом 4-6 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих з A3 у віці від 18 до 65 років (30 чоловіків і 28 жінок). Основна група (30 осіб) отримувала терапію за допомогою заявленого способу, група зіставлення (28 осіб) - за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи дорослих хворих з A3, що знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком і статтю. В обох групах діагностовано алкогольну залежність (F10.2 стосовно МКХ-10). До початку лікування в обох групах обстежених пацієнтів спостерігалися: виражена потреба прийняти алкоголь, збільшення необхідної дози алкоголю, збільшення часу, потрібного для придбання, прийому алкоголю, депресивні розлади після алкогольних ексцесів, тривога або туга після алкогольних ексцесів, страх смерті після алкогольних ексцесів, розлади сну після депресивних ексцесів, розлади апетиту після алкогольних ексцесів, вегетативні розлади після алкогольних ексцесів, дратівливість у відсутності алкоголю, "пошукова поведінка", вживання алкоголю у невідповідних ситуаціях, втрата ситуаційного контролю, втрата кількісного контролю, соматичні або неврологічні захворювання внаслідок вживання алкоголю, вживання алкоголю не заважаючи на тяжкі соматичні або неврологічні захворювання, зниження рівня соціального функціонування (табл. 1). Таблиця 1 Симптоми алкогольної залежності у дорослих хворих до початку лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви виражена потреба прийняти алкоголь збільшення необхідної дози алкоголю збільшення часу, потрібного для придбання, прийому алкоголю депресивні розлади після алкогольних ексцесів тривога або туга після алкогольних ексцесів страх смерті після алкогольних ексцесів вегетативні розлади після алкогольних ексцесів розлади апетиту після алкогольних ексцесів вегетативні розлади після алкогольних ексцесів дратівливість у відсутності алкоголю «пошукова поведінка» вживання алкоголю у невідповідних ситуаціях втрата ситуаційного контролю втрата кількісного контролю соматичні або неврологічні захворювання внаслідок вживання алкоголю вживання алкоголю не заважаючи на тяжкі соматичні або неврологічні захворювання зниження рівня соціального функціонування 2 Групи хворих Р основна (n=30) зіставлення (n=28) 28/95,3±6,4 26/96,1±6,3 >0,1 27/93,1±6,2 25/94,8±6,1 >0,1 28/95,3±6,4 23/91,1±6,0 >0,1 21/67,6±4,9 20/66,1±4,7 18/57,1±4,6 21/67,6±4,9 22/69,9±5,0 18/57,1±4,6 27/93,1±6,2 28/95,3±6,4 17/54,0±4,4 21/67,6±4,9 27/93,1±6,2 20/68,8±5,6 18/64,1±5,3 16/59,8±4,9 20/68,8±5,6 18/64,1±5,3 16/59,8±4,9 25/94,8±6,1 26/96,1±6,3 14/50,0±4,1 15/54,1±4,2 26/96,1±6,3 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 15/50,0±4,0 13/47,2±4,0 >0,1 15/50,0±4,0 13/47,2±4,0 >0,05 21/67,6±4,9 16/59,8±4,9 >0,1 UA 113308 U 5 10 Примітки: у таблицях 1-2 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення. З таблиці 1 видно, що до початку лікування частота виявлення психопатологічних проявів у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мала вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість основної психічної симптоматики в обох групах, тобто про однакову ступінь важкості в них явищ алкогольної залежності з проявами соціально-побутової дезадаптації. Після проведеного лікування в основній групі хворих спостерігалася позитивна динаміка в плані редукції клінічних проявів синдрому алкогольної залежності. Так, у цій групі хворих відмічалося майже повна редукція тяги до алкоголю, зникнення "пошукової поведінки", покращання емоційного фону, зникнення тривоги й фобій, відновлення базового рівня соціального функціонування (табл. 2). Таблиця 2 Симптоми алкогольної залежності у дорослих хворих після лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви виражена потреба прийняти алкоголь збільшення необхідної дози алкоголю збільшення часу, потрібного для придбання, прийому алкоголю депресивні розлади після алкогольних ексцесів тривога або туга після алкогольних ексцесів страх смерті після алкогольних ексцесів вегетативні розлади після алкогольних ексцесів розлади апетиту після алкогольних ексцесів дратівливість у відсутності алкоголю «пошукова поведінка» вживання алкоголю у невідповідних ситуаціях втрата ситуаційного контролю втрата кількісного контролю соматичні або неврологічні захворювання внаслідок вживання алкоголю вживання алкоголю не заважаючи на тяжкі соматичні або неврологічні захворювання зниження рівня соціального функціонування 15 20 25 30 Групи хворих Р основна (n=30) зіставлення (n=28) 3/10,0±0,4 6/22,3±2,0