Спосіб інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу стегнової кістки

Реферат: Спосіб інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу стегнової кістки, заснований на введенні в кістково-мозковий канал зазначеної кістки інтрамедулярного фіксатора з виконаними в останньому крізними похилим і радіальним отворами, просовуванні через похилий отвір і зруйновану шийку в голівку кістки стяжного гвинта і скріпленні ним фрагментів шийки та наступному закріпленні фіксатора до кістки блокуючим гвинтом, введеним через радіальний отвір фіксатора. Після регламентованого строку післяопераційного втручання визначають стан загоєння перелому і при незадовільному його стані додатково здійснюють остеотомію шийки в зоні перелому по нормалі до її подовжньої осі, обпилювання торцевої поверхні неушкодженого фрагменту шийки, сполученої з черезвертлюжною зоною кістки. Видаляють стяжний гвинт разом з медіальним фрагментом шийки і натуральною голівкою, формують канал в неушкодженому фрагменті шийки і встановлюють в ньому стержневий імплантат визначених, залежно від анатомічних параметрів проксимального відділу кістки, розмірів, один кінець якого з'єднують зі штучною голівкою, а другий його кінець - з фіксатором. UA 113792 U (12) UA 113792 U UA 113792 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме - до травматології і ортопедії, і може бути використана для лікування переломів проксимального відділу і шийки стегнової кістки за допомогою інтрамедулярного остеосинтезу. Інтрамедулярний остеосинтез став на даний час стандартом при лікуванні багатьох переломів довгих трубчастих кісток, наприклад стегнових, які потребують хірургічного втручання. Перевагою інтрамедулярного остеосинтезу кісток відносно інших його методів (черезкістковий, накістковий тощо) є його малоінвазивність, можливість використання при багатоуламкових переломах надвертлюжної зони стегнової кістки, при застарілих переломах і псевдоартрозах, висока міцність з'єднання, що забезпечує ранню мобільність пацієнта. Інтрамедулярний остеосинтез переломів стегнової кістки заснований на використанні циліндричного інтрамедулярного фіксатора з одним або декількома радіальними отворами і блокуючими гвинтами, який розташовують в кістковомозковому каналі ушкодженого фрагмента кістки і який служить засобом сприйняття діючих на кістку силових навантажень і забезпечує стабільність фіксації її фрагментів на визначений час, що визначається періодом зрощення їх між собою (пат. UА № 98598, А61В 17/56; А61В 17/72, 2014). Недоліком даного способу остеосинтезу є неможливість використання його для лікування переломів шийки стегна, що обмежує його функціональні можливості. Найбільш близьким по суті і досягнутому результату до запропонованого технічного рішення є спосіб інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу і шийки стегнової кістки, заснований на введенні в кістковомозковий канал зазначеної кістки інтрамедулярного фіксатора з виконаними в останньому крізними похилим і радіальним отворами, просуванні через похилий отвір і зруйновану шийку в голівку кістки стяжного гвинта і скріпленні ним фрагментів шийки та наступному закріпленні фіксатора до кістки блокуючим стержнем, введеним через радіальний отвір фіксатора (проспект фірми SYNTHES. Titanium Trochanteric Fixation Nail System, s.2-3, 2002, Synthes, USA). Це дозволяє лікувати переломи стегнової кістки, сполучені з переломами її шийки. Однак небезпека перелому шийки стегна полягає в тому, що після нього голівка стегна може втрачати кровопостачання, за рахунок чого настає ендоваскулярний некроз кісткових тканин в зоні перелому і шийка не зрощується. В даному випадку це тягне за собою ендопротезування кульшового суглоба, що заснований на видаленні інтрамедулярного фіксатора і подальшої підготовки кістковомозкового каналу стегна до зазначеного ендопротезування. Це значно підвищує травматичність лікування даної патології, а при остеопорозі і витонченості кортикального шару кістки, що, як правило, спостерігається у пацієнтів похилого і старечого віку, це є досить загрозливим для їх життя, а тому ця обставина знижує можливості використання відомого способу лікування. Задачею корисної моделі є створення способу інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу і шийки стегнової кістки, який дозволяє здійснювати лікування зазначених переломів, не видаляючи при цьому інтрамедулярного фіксатора, а, отже, знизити травматичність лікування і розширити, таким чином, функціональні його можливості. Поставлена задача вирішується тим, що в способі інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу і шийки стегнової кістки, заснованому на введенні в кістковомозковий канал зазначеної кістки інтрамедулярного фіксатора з виконаними в останньому крізними похилим і радіальним отворами, просуванні через похилий отвір і зруйновану шийку в голівку кістки стяжного гвинта і скріпленні ним фрагментів шийки та наступному закріпленні фіксатора до кістки блокуючим стержнем, введеним через радіальний отвір фіксатора, згідно з корисною моделлю, після регламентованого строку післяопераційного втручання визначають стан загоєння перелому шийки і при незадовільному його стані додатково здійснюють остеотомію її в зоні перелому по нормалі до її подовжньої осі і обпилювання торцевої поверхні неушкодженого латерального фрагменту шийки, сполученої з черезвертлюжною зоною кістки, видаляють стяжний гвинт разом з медіальним фрагментом шийки і натуральною голівкою, формують канал в неушкодженому фрагменті шийки і встановлюють в ньому стержневий імплантат, один кінець якого з'єднують зі штучною напівсферичною голівкою, а другий його кінець - з фіксатором. Визначення стану загоєння перелому шийки, здійснення остеотомії її у випадку незадовільного її стану, остеотомія шийки в зоні її перелому і обпилювання торцевої її поверхні, видалення стяжного гвинта разом з медіальним фрагментом шийки і натуральною голівкою та заміна їх на стержневий імплантат, на одному кінці якого розташована штучна напівсферична голівка, а другий його кінець з'єднаний з фіксатором, дозволяє здійснювати заміну ушкодженої шийки при ендопротезуванні без видалення інтрамедулярного фіксатора із кістки, що сприяє 1 UA 113792 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 значному зниженню травматичності лікування і суттєво підвищує функціональні можливості запропонованого способу інтрамедулярного остеосинтезу. Корисна модель пояснюється кресленнями, де на Фіг. 1 зображений етап інтрамедулярного остеосинтезу перелому проксимального відділу стегнової кістки разом з переломом її шийки за допомогою стяжного гвинта; на Фіг. 2 - етап підготовки проксимального відділу стегнової кістки до ендопротезування його шийки і голівки; на Фіг. 3 - завершальний етап ендопротезування шийки і голівки; на Фіг. 4 - стержневий імплантат. Спосіб інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу і шийки стегнової кістки виконують наступним чином. Після виконання надрізу шкіри поблизу верхівки великого вертлюга і локалізації точки введення інтрамедулярного фіксатора 1 здійснюють відому процедуру підготовки кістковомозкового каналу 2 проксимального відділу стегнової кістки 3 для встановлення зазначеного фіксатора в цьому каналі. Даний фіксатор оснащений крізними похилим 4 і радіальним 5 отворами відповідно. Через похилий отвір 4 і зруйновану шийку 6 кістки в натуральну її голівку 7 вкручують стяжний гвинт 8 і стягують за допомогою останнього між собою латеральний неушкоджений фрагмент 9 шийки, сполучений з черезвертлюжною зоною 10 кістки, з медіальним фрагментом 11 шийки. Шляхом просування блокуючого гвинта 12 через радіальний отвір 5 фіксатора закріплюють останній на проксимальному відділі 3 кістки. Після регламентованого строку післяопераційного втручання (від 1,5 до 3-х місяців) визначають одним із відомих способів (рентгенографія, комп'ютерна томографія тощо) стан загоєння перелому шийки стегнової кістки. У випадку незадовільного стану загоєння перелому шийки здійснюють остеотомію її в зоні перелому по нормалі до її подовжньої осі OO, обпилювання торцевої її поверхні 13 неушкодженого латерального фрагменту 9 шийки. Видаляють стяжний гвинт 8 разом з медіальним фрагментом 11 шийки і натуральною голівкою 7 кістки. В латеральному фрагменті 9 шийки формують канал 14, через який і похилий отвір 4 фіксатора проводять стержневий імплантат 15 визначених розмірів, оснащений опорним буртиком 16, що розміщений на середній його частині. Імплантат також має циліндричну ділянку 17, зовнішній діаметр якої дорівнює діаметру похилого отвору фіксатора, і діаметру стяжного гвинта, а також латеральний 18 і медіальний 19 конуси відповідно, що розташовані по різні сторони опорного буртика. Імплантат з латеральної сторони виконаний з різьбовим отвором 20, в якому може бути встановлений кріпильний гвинт 21. На медіальному конусі 19 імплантата закріплюють штучну напівсферичну голівку 22. Через канал 14 в неушкодженому фрагменті 9 шийки встановлюють стержневий імплантат 15 таким чином, що опорний його буртик 16 буде спиратися на торцеву поверхню 13 цього фрагменту шийки, а штучну голівку 22 встановлюють у вертлюжній западині. За допомогою кріпильного гвинта 21 і накладної фігурної пластини 23 імплантат міцно стягується до інтрамедулярного фіксатора і стегнової кістки. Це дозволяє здійснювати ендопротезування шийки і голівки стегнової кістки у випадку незрощення їх без видалення із кістковомозкового каналу кістки 3 інтрамедулярного фіксатора 1, який використовується при ендопротезуванні шийки і голівки як установочна база для розташування стержневого імплантата 15. Усі конструктивні елементи інтрамедулярного фіксатора і імплантата виконані із біоінертних матеріалів, переважно вентильних металів - титану, алюмінію, цирконію, танталу та їх сплавів. Для підвищення міцності з'єднання їх між собою на інтрамедулярний фіксатор 1, імплантат 15 і накладну пластину 23 наносять оксидні керамічні покриття із оксидів вентильних металів. За нашими розрахунками травматичність лікування зазначеної патології може бути зменшена на 27-32 %, а функціональні можливості даного способу остеосинтезу значно розширені. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб інтрамедулярного остеосинтезу переломів проксимального відділу стегнової кістки, заснований на введенні в кістково-мозковий канал зазначеної кістки інтрамедулярного фіксатора з виконаними в останньому крізними похилим і радіальним отворами, просовуванні через похилий отвір і зруйновану шийку в голівку кістки стяжного гвинта і скріпленні ним фрагментів шийки та наступному закріпленні фіксатора до кістки блокуючим гвинтом, введеним через радіальний отвір фіксатора, який відрізняється тим, що після регламентованого строку післяопераційного втручання визначають стан загоєння перелому і при незадовільному його стані додатково здійснюють остеотомію шийки в зоні перелому по нормалі до її подовжньої осі, обпилювання торцевої поверхні неушкодженого фрагменту шийки, сполученої з 2 UA 113792 U 5 черезвертлюжною зоною кістки, видаляють стяжний гвинт разом з медіальним фрагментом шийки і натуральною голівкою, формують канал в неушкодженому фрагменті шийки і встановлюють в ньому стержневий імплантат визначених, залежно від анатомічних параметрів проксимального відділу кістки, розмірів, один кінець якого з'єднують зі штучною голівкою, а другий його кінець - з фіксатором. 3 UA 113792 U 4 UA 113792 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5