Спосіб визначення киснево-транспортної енергоструктурної недостатності

Реферат: Спосіб визначення киснево-транспортної енергоструктурної недостатності включає вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС, за хв.), ударного об'єму серця (УОС, мл) та насичення киснем артеріальної крові (SaO2, %). Додатково визначають площу поверхні тіла -1 (ПТ), концентрацію гемоглобіну крові (Нb, гл ), насичення киснем венозної крові (SvO2, %), артеріовенозну різницю вмісту кисню крові, що задовольняє енергетичні потреби організму (С х, -1 млл ). UA 115256 U (12) UA 115256 U UA 115256 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме інтенсивної терапії і може бути використана для визначення загрозонебезпечних змін кисневого стану організму критичних хворих під час надання медичної допомоги. Існує декілька способів визначення киснево-транспортної енергоструктурної недостатності, але вони є недостатньо ефективними, тому що визначають життєво-важливі порушення кисневого стану тоді, коли вже має місце системна гіпоксія, що не надає можливості передчасно визначити загрозонебезпечні зміни кисневого режиму, попередити подальший розвиток ішемічного пошкодження та не дозволяють своєчасно скорегувати методи інтенсивної терапії. Найбільш близьким аналогом є спосіб, який полягає в тому, що у критичних хворих визначають рівень максимального споживання кисню (VO2max): -1 VO2max = (ЧСС  УОС)  SaO2, млхв , де: ЧСС - частота серцевих скорочень, за хвилину; УОС - ударний об'єм серця, мілілітрів; SaО2 насичення киснем артеріальної крові, %. Отриманий результат дозволяє визначити максимальну фізіологічну аеробну межу, при якій організм хворого ще не страждає від пошкоджуючої дії гіпоксії (Постникова Л.Б., Доровской И.А., Костров В.А., Долбин И.В., Федоренко А.А. Возможности кардиопульмонального нагрузочного тестирования в оценке физической работоспособности и функционального состояния дыхательной системы у здоровых лиц // Вестник современной клинической медицины. - 2015. Том 8. - Выпуск 1. - С. 36). Спільними суттєвими ознаками аналога та корисної моделі, що заявляється, є визначення: частоти серцевих скорочень, ударного об'єму серця, насичення киснем артеріальної крові. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що він відображує максимальну фізіологічну аеробну межу, при якій організм критичного хворого ще не страждає від ішемічного пошкодження, що не надає можливості передчасно визначити загрозонебезпечні зміни кисневого режиму, попередити подальший розвиток ішемічного пошкодження та не дозволяє своєчасно скорегувати методи інтенсивної терапії. В основу корисної моделі поставлено задачу визначення киснево-транспортної енергоструктурної недостатності шляхом оцінки рівня потреби споживання кисню та його поточного рівня до значення норми фактора компенсації енергоструктурної потреби в транспорті кисню, що надає можливість визначити збережений киснево-транспортний енергоструктурних резерв, при якому не відбувається ішемічного пошкодження, або кисневотранспортну енергоструктурну недостатність в реальному часі, що дозволяє своєчасно скорегувати методи інтенсивної терапії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення киснево-транспортної енеогоструктурної недостатності, який полягає у визначенні частоти серцевих скорочень (ЧСС, за хв.), ударного об'єму серця (УОС, мл.) та насичення киснем артеріальної крові (SaО2, %), згідно з корисною моделлю, додатково визначають площу поверхні тіла (ПТ), концентрацію -1 гемоглобіну крові (Нb, гл ), насичення киснем венозної крові (SvO2, %), артеріовенозну -1 різницю вмісту кисню крові, що задовольняє енергетичні потреби організму (С х, млл ), при -1 -2 цьому рівень потреби споживання кисню (пVO2, мл  хв  м ) визначають за формулою: -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  Сх, мл  хв  м . -1 -2 Поточний рівень споживання кисню (VO2, мл  хв  м ) оцінюють: -1 -2 VO2 = ((ЧССУОС/ПТ) / 1000)  1,34  Нb  (SaO2-SvO2), млхв м , де: 1,34 - константа Гюфнера. І якщо nVO2 / VO2 1, то має місце киснево-транспортна енергоструктурна недостатність (КТЕСН), яка оцінюються: КТЕСН = (пVO2 / VO2-1)  100, %. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. 1 UA 115256 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Своє енергоспоживання в умовах ішемії кожна клітина здійснює строго індивідуально, тому рівень потреби споживання кисню забезпечує підтримку цілісності клітин організму з необхідною інтенсивністю енергоспоживання, достатнього для збереження структури клітин, при цьому, якщо ця критична вимога не виконується, в клітинах організму відбуваються безповоротні зміни, і вони гинуть. Поточний рівень споживання кисню забезпечує таку фізіологічну аеробну спрямованість, при якій організм хворого ще не страждає від пошкоджуючої дії ішемії. Превалювання рівня потреби споживання кисню над його поточними значеннями вказує на наявність енеогоструктурної недостатності, при якій мають місце загрозонебезпечні зміни кисневого режиму, що характеризується розвитком ішемічного пошкодження організму хворих, які перебувають у критичному стані та дозволяє своєчасно скорегувати методи інтенсивної терапії. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому, який перебуває у критичному стані, визначають частоту серцевих скорочень, ударний об'єм серця, поверхню тіла, концентрацію гемоглобіну крові, насичення киснем артеріальної крові, насичення киснем венозної крові, артеріовенозну різницю вмісту кисню крові, що задовольняє енергетичні потреби організму, при цьому рівень потреби споживання -1 -2 кисню (пVO2, мл  хв  м ) визначають за формулою: -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  Сх, мл  хв  м , де: ЧСС - частота серцевих скорочень, за хвилину; УОС - ударний об'єм серця, мілілітрів; ПТ - площа поверхні тіла; Сх - артеріовенозна різниця вмісту кисню крові, що задовольняє енергетичні потреби -1 організму, млл . -1 -2 Поточний рівень споживання кисню (VO2, мл  хв  м ) оцінюють: -1 -2 VO2 =((ЧССУОС/ПТ)/ 1000)  1,34  Нb  (SaO2-SvO2), мл  хв  м , де: ЧСС - частота серцевих скорочень, за хвилину; УОС - ударний об'єм серця, мілілітрів; ПТ - площа поверхні тіла; 1,34 - константа Гюфнера; х НЬ - концентрація гемоглобіну крові, г л~'; SaO2 - насичення киснем артеріальної крові, %; SvO2 - насичення киснем венозної крові, %. І якщо пVO2 / VO2 1, то має місце киснево-транспортна енергоструктурна недостатність (КТЕСН), яка оцінюються: КТЕСН = (пVO2 / VO2-1)  100, %, де: 1 - значення норми фактора компенсації енеогоструктурної потреби в транспорті кисню (Qx). Приклад. Хворий П., 1941 року народження, історія хвороби № 151, був госпіталізований 13 січня 2016 року до приймально-діагностичного відділення Комунальної установи "Запорізька багатопрофільна клінічна лікарня № 9" (табл.). Клінічний заключний діагноз після проведення комп'ютерної томографії головного мозку: "Ішемічний інсульт в правої гемісфері головного мозку, руслі правої середньої мозкової артерії, лівобічний легкий геміпарез, психоорганічний синдром. Церебральний атеросклероз III ступеня. Симптоматична артеріальна гіпертензія". 2 UA 115256 U Таблиця Показники гемодинаміки, кисневого режиму та киснево-транспортного енергоструктурного статусу Показник, одиниці вимірювання -1 Нb, гл SaO2, % SvO2, % ЧСС, уд за хв. УОС, мл -1 Сх, млл -1 -2 пVO2, млхв хм -1 -2 VO2, млхв хм пVO2 / VO2 КТЕСР, % КТЕСН, % 5 10 15 20 25 30 35 40 Bi Доба 1 122 0,92 0,68 80 61 57 143 99 1,4 40 % відділенні інтенсивної терапії Відділення неврології Доба 2 Доба 3 Доба 4 Перевід 145 134 140 140 140 0,94 0,94 0,96 0,98 0,99 0,73 0,72 0,74 0,70 0,63 88 108 94 90 82 56 47 56 54 56 58 55 54 56 61 147 144 147 140 144 104 103 112 132 160 1,4 1,4 1,3 1,1 0,9 10 % 40 % 40 % 30 % 10 % При надходженні до відділення інтенсивної терапії (ВІТ): ЧСС = 80 за хвилину; УОС = 61 мілілітрів; ПТ= 1,94; -1 Нb=122 гл ; SaO2=0,92 %; SvO2=0,68 %; -1 Сх = 57 млл . -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПT) / 1000)  Сх = ((80 × 61 / 1,94) / 1000)  57=143 млхв хм VO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) /1000)  1,34  Нb  (SaO2-SvO2) = ((80  61 / 1,94)/ 1000)  1,34 × -1 -2 122  (0,92-0,68) = 99 млхв хм пVO2/VO2=143/99=1,4 1,4 > 1-має місце КТЕСН КТЕСН = (пVO2 / VO2-1)  100 = (1,4-1)  100-40 %. На 2-гу добу перебування у ВІТ: ЧСС = 88 за хвилину; УОС = 56 мілілітрів; ПТ = 1,94; -1 Нb=145 гл ; SaO2=0,94 %; SvO2=0,73 %; -1 Сх = 58 млл . -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  Сх - ((88 × 56 / 1,94) / 1000)  58=147 млхв м VO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  1,34  Нb х (SaO2-SvO2) = -1 -2 ((88 × 56 / 1,94) / 1000)  1,34 × 145  (0,94-0,73) = 104 млхв хм пVO2/VO2=147/ 104=1,4 1,4 > 1- має місце КТЕСН КТЕСН = (пVO2 / VO2-1) × 100 = (1,4-1) × 100=40 %. На 3-тю добу перебування у ВІТ: ЧСС = 108 за хвилину; УОС = 47 мілілітрів; ПТ= 1,94; -1 Нb=134г×л ; SaO2=0,94 %; SvO2=0,72 %; -1 Сх = 55 мл×л . -1 -2 пVO2 = ((ЧСС × УОС / ПТ) /1000) × Сх = ((108 × 47 /1,94) / 1000) × 55=144 млхв хм VO2 = ((ЧСС × УОС / ПТ) /1000) × 1,34 × Нb × (SaO2-SvO2) = ((108 × 47/1,94)/1000) × 1,34 × -1 -2 (0,94-0,72)= 103 млхв хм 3 UA 115256 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 пVO2/VO2=144/103=1,4 1,4 > 1-має місце KTECH КТЕСН = (пVO2 / VO2-1) × 100 - (1,4-1) × 100-40 %. На 4-ту добу перебування у ВІТ: ЧСС = 94 за хвилину; УОС = 56 мілілітрів; ПТ - 1,94; -1 Нb=140 гл ; SaO2=0,96 %; SvO2=0,74 %; -1 Cx=54 млл . -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  Сх = ((94 × 56 / 1,94) /1000)  54=147 млхв хм VO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  1,34  Нb  (SaO2-SvO2) = ((94 × 56 / 1,94) / 1000)  1,34  -1 -2 (0,96-0,74) = 112 млхв хм пVO2 / VO2=147 / 112=1,3 1,3 > 1-має місце КТЕСН КТЕСН = (пVO2 / VO2-1)  100 = (1,3-1)  100=30 %. Під час переведення до відділення неврології: ЧСС = 90 за хвилину; УОС = 54 мілілітрів; ПТ =1,94; -1 Нb=140 гл ; SaO2=0,98 %; SvO2=0,70 %; -1 Сх = 56 млл . -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  Сх = ((90 × 54 / 1,94) / 1000)  56=140 млхв хм VO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  1,34  Нb  (SaO2-SvO2) = ((90 × 54 / 1,94) / 1000)  1,34  -1 -2 (0,98-0,70) = 132 млхв хм пVO2/VO2=140/132=1,1 1,1 > 1,0-має місце КТЕСН КТЕСН = (пVO2 / VO2-1)  100 = (1,1-1)  100=10 %. У неврологічному відділенні: ЧСС = 82 за хвилину; УОС = 56 мілілітрів; ПТ= 1,94; -1 Нb-140 гл ; SaO2=0,99 %; SvO2=0,63 %; -1 Сх = 61 млл . -1 -2 пVO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) / 1000)  Сх = ((82 × 56 / 1,94) / 1000)  61=144 млхв хм VO2 = ((ЧСС  УОС / ПТ) /1000)  1,34  Нb  (SaO2-SvO2) = -1 -2 ((82 × 56 / 1,94)/ 1000) × 1,34 × (0,99-0,63) = 160 млхв хм пVO2/VO2=160/144=0,9 0,9 < 1 - має місце КТЕСР КТЕСР = (1-пVO2 / VO2)  100 - (1-0,9)  100=10 %. Таким чином, в неврологічному відділенні у хворого мав місце збережений кисневотранспортний енергоструктурний резерв. Виписаний із лікарні 1 лютого 2016 року з покращенням загального та неврологічного стану. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення киснево-транспортної енергоструктурної недостатності, що включає вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС, за хв), ударного об'єму серця (УОС, мл) та насичення киснем артеріальної крові (SaO2, %), який відрізняється тим, що додатково -1 визначають площу поверхні тіла (ПТ), концентрацію гемоглобіну крові (Нb, гл ), насичення киснем венозної крові (SvO2, %), артеріовенозну різницю вмісту кисню крові, що задовольняє -1 енергетичні потреби організму (С х, млл ), при цьому рівень потреби споживання кисню (пVO2, -1 -2 млхв м ) визначають за формулою: -1 -2 пVO2=((ЧССУОС/ПТ)/1000)Сх, млхв м , 4 UA 115256 U поточний рівень споживання кисню (VO2, млхв м ) оцінюють: -1 -2 VO2=((ЧССУОС/ПТ)/1000)1,34Нb(SaO2-SvO2), млхв м , і, якщо пVO2/VO21, то має місце киснево-транспортна енергоструктурна недостатність (КТЕСН), яка оцінюється за формулою: КТЕСН=(пVO2/VO2-1)100, %. -1 5 -2 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5