Спосіб лікування рецидивуючого генітального герпесу у жінок репродуктивного віку

1. Спосіб лікування рецидивуючого генітального герпесу у жінок репродуктивного віку, що включає введення противірусного препарату (ацикловіру або його похідних) та амізону у середньотерапевтичних дозах, який відрізняється тим, що додатково вводять імуноактивний препарат поліоксидоній (ПО). 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що ПО вводять внутрішньом'язово по 6 мг один раз на добу через день, усього на курс 10-12 ін'єкцій (6072мг препарату). (19) (21) u200714313 (22) 19.12.2007 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№ 7, 2008 рік (72) ЧЕРКАСОВА ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА, UA, СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, UA (73) ЧЕРКАСОВА ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА, UA, СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, UA 3 цим даний спосіб не забезпечує нормалізації у хворих жінок показників метаболічного гомеостазу, зокрема, відновленню перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та активності ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ), що має суттєве патогенетичне значення при формуванні РГГ. Крім того, в теперішній час тактивін не зареєстрований в Україні та відсутній у Національному реєстрі ліків, які дозволені для використання в медичних закладах, що робить неможливим застосування вказаного способу у клінічній практиці. Тому був запропонований спосіб лікування РГГ шляхом введення противірусних препаратів та додатково вітчизняного протизапального препарату амізону, який володіє також антиоксидантними властивостями та стимулює синтез ендогенного інтерферону [Лещинський П.Т., Фролов В.М. Ефективність застосування амізону в лікуванні жінок, хворих на рецидивуючий генітальний герпес // Український медичний альманах. - 2001. - Том 4, №2. - С.190-193]. Даний спосіб найбільш ефективний з існуючих, тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих жінок, особливо з частими рецидивами ГГ, після проведеного лікування все ж таки, зберігаються порушення з боку імунної системи, ознаки «метаболічної» інтоксикації та в подальшому виникають рецидиви ГГ. моделі було підвищення Задачею корисної ефективності існуючого способу лікування РГГ, прискорення терміну досягнення повноцінної клініко-лабораторної ремісії та зменшення ймовірності розвитку в подальшому рецидивів захворювання. досягається шляхом додаткового Ця задача введення жінкам, хворим на РГГ під час чергового рецидиву, поряд з противірусними препаратами та амізоном, препарату поліоксидонію, який сприяє прискоренню ліквідації проявів як інфекційної так і так званої «метаболічної» інтоксикації, а в клінічному плані - прискорює одужання хворих жінок. Поліоксидоній (ПО) - сучасний імуноактивний препарат, який являється високомолекулярною фізіологічно активною сполукою та володіє вираженою імунотропною активністю. ПО виявляє позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи пониженні і понижуючи підвищені показники імунітету, тобто являється справжнім імуномодулятором. При цьому мішенями для ПО переважно є клітини фагоцитарної системи і природні кілери. Він може стимулювати макрофагальну фагоцитарну систему (МФС) та при цьому виявляти стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду IL-1β, IL-6, TNFα і αінтерферону. При недостатності гуморального імунітету ПО істотно посилює антитілоутворення. Важливо, що крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної і мембраностабілізуючої активності [Кузнецова Л.В., Фролов В.М., Высочин Е.В. Полиоксидоний - иммуномодулирующий препарат нового поколения // Український медичний альманах. - 2007. щодо10, №2. - С.195Наша пропозиція - Т. додаткового включення ПО поряд з амізоном до комплексу 201]. 31535 4 лікування РГГ базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах та в подальшому підтвердженій в клініці закономірності, яка полягає в сумації та взаємному потенціюванні позитивних рис фармакологічної дії амізону та ПО при їх спільному введенні в плані нормалізації показників імунологічного та метаболічного гомеостазу, зокрема посиленні АОЗ, що сприяє суттєвому підвищенню природної антиінфекційної резистентності та зниженню реплікації ВПГ, а в клінічному плані сприяє досягненню тривалій повноцінній ремісії захворювання. Клініко-патогенетичний ефект спільного введення амізону та ПО суттєво перевищує просту сумацію ефектів вказаних препаратів, оскільки, дана комбінація препаратів взаємо потенціює продукцію ендогенних α- та γінтерферонів, та тому обумовлюєнормалізацію інтерферонового статусу організму та водночас оказує чітко виражений імунокоригуючий ефект. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Після встановлення діагнозу чергового рецидиву ГГ жінкам призначаються противірусний препарат (ацикловір або його похідні) і амізон у середньотерапевтичних дозах та додатково вводять препарат імуноактивуючої, детоксикуючої та антиоксидантної дії ПО по 6мг внутрішньом'язово один раз на добу через день, усього на курс 10-12 ін'єкцій ПО. Для підтвердження ефективності заявленого способу лікування РГГ було обстежено дві групи жінок репродуктивного віку (від 18 до 40 років) з даним діагнозом - основна (35 жінок), яка отримували лікування за допомогою заявленого способу та група зіставлення (34 жінки), які лікувались згідно з відомим способом-прототипом. Усі жінки були рандомізовані за віком та тяжкістю клінічного перебігу захворювання. Діагноз РГГ виставлявся згідно з даними анамнезу, результатами клінічного обстеження та був обов'язково підтвердженим методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та даними імуноферментного аналізу (ІФА). з діагнозом РГГ, До початку лікування жінки що були під наглядом, скаржилися на дискомфортні відчуття в області зовнішніх статевих органів (наявність печії, свербіння, болісності, підвищеної чутливості), загальну слабкість, нездужання, субфебрилитет. При гінекологічному обстеженні у більшості жінок з РГГ, які знаходилися під наглядом, виявлялася характерна герпетична висипка на зовнішніх статевих органах у вигляді окремих або згрупованих везикул з прозорим або каламутним вмістом; були також характерні рясні серознослизові вагінальні виділення. У частини хворих жінок спостерігалися явища цервіциту (гіперемія та набряк епітелію шийки матки) та ерозії шийки матки запального характеру. на РГГ, які були під Обстеження жінок, хворих наглядом, у динаміці дозволило встановити позитивний вплив заявленого способу лікування на динаміку клінічних та низки лабораторних показників. Як видно з таблиці 1, використання заявленого способу сприяє прискоренню ліквідації клінічної 5 симптоматики рецидиву 31535 ГГ у жінок репродуктивного віку. 6 7 31535 8 Таблиця 1. Вплив заявленого та відомого способів лікування РГГ у жінок репродуктивного віку на клінічні показники (М±m) Заявлений спосіб (n=35) Відомий спосіб (n=34) кількість жінок, що мала покращення кольпоскопічної картини на момент закінчення лікування (абс. і %) 2,1±0,2 2,5±0,2 2,3±0,2 2,2±0,2 5,5±0,3 7,3±0,25 4,5±0,2 16 45,7 % 3,9±0,3 4,9±0,25 4,8±0,25 3,9±0,3 9,8±0,4 13,9±0,3 7,2±0,35 2 5,9 % кількість жінок з досягнутою ремісією, яка зберігалася протягом 6 міс. спостереження (абс. і %) 35 100 % 22 64,7 % 0,05 кількість жінок з ремісією, яка зберігалася протягом 1 року диспансерізації (абс. і %) 33 94,3 % 15 44,1% 0,05 Клінічні показники тривалість збереження (діб) дискомфортні відчуття в області зовнішніх статевих органів загальна слабкість нездужання наявність субфебрилітету рясні вагінальні виділення прояви цервіциту термін періоду реепіталізації уражених ділянок Дійсно, дискомфортні відчуття у жінок основної групи зникали у середньому на 1,8±0,2 доби раніше (