Спосіб лікування рецидивуючого генітального герпесу у вагітних жінок

1. Спосіб лікування рецидивуючого генітального герпесу у вагітних жінок шляхом проведення метаболічної, імунокорегуючої та специфічної терапії, який відрізняється тим, що додатково вагітним призначають пероральний та вагінальний прийом ентеросорбентів, в курс метаболічної терапії включають препарати „Енпстол", „АТФ" та „Кокарбоксилаза", до імунокорегуючої терапії вагітним з І ступенем імунонедостатності включають 1 курс плазмаферезу, з II ступенем - 2-3 курси, з III ступенем - 4-5 курсів, причому очищену за допо Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства, і може бути використана при лікуванні рецидивуючого генітального герпесу (РГГ) у вагітних жінок. За даними ВООЗ (1985) захворюваність, викликана вірусом простого герпесу (ВПГ), займає друге місце після грипу як причина смерті від вірусних інфекцій. У Європі серед усіх захворювань, що передаються статевим шляхом, ВПГ займає друге місце після трихомоніазу [Schutz R., Carranaga C , Wu E. et al. Congenital infection due to herpes simplex virus // Rev. Clin. Pediatr. - 1991. Vol.62, № 1 . - P. 44-7]. Особливе місце проблема ВПГ-інфекції займає в акушерстві, тому що в 30-50% випадків є причиною мимовільного викидня, вагітності, що не розвивається, передчасних пологів, перинатально! захворюваності і смертності [Макацария А.Д., Долгушина Н.Э. Герпетическая инфекция, антифосфолипидный синдром и синдром потери плода. М.: Триада-Х, 2002. - 80 а ] . Частота РГГ у вагітних і їхнього потомства по різних джерелах коливається від 1 до 40%. Незважаючи на активний пошук, сучасна наука поки не в змозі запропонувати засо могою плазмаферезу плазму крові вагітної опромінюють УФ-світлом та повертають у кров'яне русло в кількості 1-1,5 мл на 1 кг маси тіла, в КІНЦІ кожного сеансу плазмаферезу внутрішньовенно вводять 25 мл препарату „Імуноглобулін людини нормальний", курс специфічної терапії проводять вагітним тільки з III ступенем імунонедостатності і не раніше, ніж за 2 тижні до пологів препаратом „Ацикловір" по 800 мг двічі на день протягом 5 днів або препаратом „Вальтрекс" по 500 мг ДВІЧІ на день протягом 10 днів. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що 1 курс плазмаферезу включає 2-3 сеанси, перерва між сеансами складає 1-2 дні, а між курсами - не менше 2-3 місяців. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що лікування проводять при кожному загостренні хвороби в період вагітності. би, здатні вилікувати хворих із ВПГ-інфекцією: відомі в даний час противірусні препарати можуть лише полегшити перебіг інфекції, але жоден з них не здатний цілком елімінувати вірус з організму [Сухих Г.Т., Ванько Л.В., Кулаков В.Й. Иммунитет и генитальный герпес. - Н. Новгород: НГМА, 1997. 224 с ] . Особливу складність представляє лікування вагітних із ВПГ-інфекцією, адже а куш ер-гінеколог завжди стоїть перед дилемою: з одного боку - обмежений вибір засобів терапії через можливий їхній патологічний вплив на фетоплацентарну систему, а, з іншого боку, він змушений вишукувати ці засоби з метою профілактики ускладнень вагітності і запобігання можливого інфікування плода і немовляти. Встановлено, що найчастішою формою ВПГ-інфекції у вагітних є хронічний РГГ. Відомий спосіб лікування РГГ у вагітних жінок, який включає пероральний прийом вагітною препарату "Ацикловір" в дозі 800мг на день за 5-12 днів до пологів [Марченко Л.А. Генитальный герпес. Новые клинические аспекты. (Клиническая лекция) / Проблемы репродукции. - 1996. - № 4. С. 33]. СО о о (О 6903 Недоліком відомого способу є недостатня ефективність лікування та шкідливий (тератогенний} вплив на плід застосовуваного препарату. Відомий обраний за прототип спосіб лікування РГГ у вагітних жінок, що є найближчим до рішення, яке заявляється, по суті та досягнутому технічному результату, який включає проведення метаболічної, імунокорегуючої та специфічної терапії [Н.В. Орджоникидзе, Л.В. Тютюнник. Акушерская тактика у пациенток с герпетической инфекцией / Акушерство и гинекология. - 2001. - №4. - С. 56-59]. Згідно з відомим способом-прототипом до метаболічної терапії включають прийом препаратів "Рибофлавін", "ЛІпоєва кислота", "Пантотенат кальцію", 'Токоферолу ацетат", "Рибоксин", "Оротат калію", "ПІридоксальфосфат", "Фітин", "Троксевазин", "Прегнавіт", "Неовіт", "Пренатал" та ін. Курси тривають по 7 днів з 2-3-тижневими перервами. Згідно з відомим способом до імунокорегуючої терапії включають прийом препаратів "Імуноглобулін людини нормальний" (3 курси введення по 250 мг/кг через день внутрішньовенно крапельно тричі на курс), "Сандоглобулін" (0,4г/кг з інтервалом 3-4 тижні внутрішньовенно крапельно), ректальні свічки "ВІферон" (з 28 по 34 тиждень гестації" 7 курсів лікування з перервами в 7 днів, 5-денний курс по 2 свічки на день), "Вобензим" (по 3-5 драже тричі на день протягом 1,5 місяців), курс плазмаферезу (в їІ—III триместрах, 2-3 сеанси на курс з інтервалом 1-2 дні). Згідно з відомим способом до специфічної терапії включають прийом препарату "Ацикловір" (з 37-38 тижня гестації по 0,2г 4 рази на день). Недоліком відомого способу-прототипу є недостатня ефективність лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування РГҐ у вагітних жінок шляхом введення в терапію нових препаратів, процедур та зміни режимів їх прийому в залежності від ступеня імунонедостатності підвищити імунітет вагітної, що дозволяє забезпечити зростання ефективності противірусної терапії. При цьому благополучно виносили вагітність 97% жінок (за прототипом 60%), кількість рецидивів ВПГ-інфекції під час вагітності зменшилась вдвічі, розширився проміжок часу між рецидивами з 3 (прототип) до 8 місяців. 65,2% вагітних народили через природні пологові шляхи (за прототипом - 100% кесарів розтин). Всі народжені діти не мали проявів ВПГ-інфекції (за прототипом - 40%). Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування РГГ у вагітних жінок, який включає проведення метаболічної, імунокорегуючої та специфічної терапії, новим є те, що додатково вагітним призначають пероральний та вагінальний прийом ентеросорбентів, в курс метаболічної терапії включають препарати "Енпстол", "АТФ" та "Кокарбоксилаза", до імунокорегуючої терапії вагітним з І ступенем імунонедостатності включають 1 курс плазмаферезу, з II ступенем - 23 курси, з III ступенем - 4-5 курсів, причому очищену за допомогою плазмаферезу плазму крові вагітної опромінюють УФ-світлом та повертають у кров'яне русло в кількості 1-1,5мл на 1кг маси тіла, в кінці кожного сеансу плазмаферезу внутрішньовенно вводять 25мл препарату "Імуноглобулін лю 4 дини нормальний", курс специфічної терапії проводять вагітним тільки з III ступенем імунонедостатності і не раніше, ніж за 2 тижні до пологів препаратом "Ацикловір" по 800мг двічі на день протягом 5 або препаратом "Вальтрекс" по 500мг двічі на день протягом 10 днів. Іншою відмінністю способу, що заявляється, є те, що 1 курс плазмаферезу включає 2-3 сеанси, перерва між сеансами складає 1-2 дні, а між курсами - не менше 2-3 днів. Ще однією відмінністю способу, що заявляється, є те, що лікування проводять при кожному загостренні хвороби в період вагітності. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Застосуванням плазмаферезу досягається цілий ряд позитивних гемокорегуючих результатів: детоксикація, видалення речовин, що мають біорегуляторні властивості, антиоксидантний, реокорегуючий, і муно корегуючий ефекти [Т.Н. Дёмина, И.Т. Говоруха, С В . Чермных, Н.Н. Шемякина. Реабилитация пациенток с цитомегаловирусной и герпетической инфекцией на этапе планирования беременности / Медико-соціальні проблеми сім'ї. 2001. - Т.6, №3. - С. 72]. Причому, на відміну від прототипу плазмаферез за способом, що заявляється, застосовують з І по III триместри вагітності при кожному загостренні хвороби. Для імунозамісної і і муно моделюючої терапії' використовують препарат "Імуноглобулін людини нормальний". Крім "Імуноглобуліну" з загальноспрямованою дією, для активації неспецифічних захисних механізмів організму використовують антигомотоксичний препарат "ЕНГІСТОЛ" та свічки "Віферон" з вірусоцидною та імуномодулюючою дією. В комплексне лікування РРГ у вагітних жінок за корисною моделлю включають опромінення плазми крові вагітної УФ-світлом. Ця процедура викликає в організмі вагітної зниження в'язкості крові, поліпшення кровообігу, насичення тканин киснем, активацію імунних процесів та ін. [Чайка В.К., Могилевкина И.А., Золотухин Н-С. Квантовая гемотерапия в акушерстве и гинекологии. - Донецк: «Донбасс», 1993. - С. 57-65]. Окрім опромінення крові УФ-світлом, призначення плазмаферезу в будь-якому триместрі вагітності, включення до метаболічної терапії препаратів "Енгістол", "АТФ" та "Кокарбоксилаза", новим за корисною моделлю, порівняно з прототипом, є додаткове призначення вагітним перорального та вапнального прийому ентеросорбентів. Іншою суттєвою ознакою способу, що заявляється, є ретельний підбір доз препаратів, режимів їх введення, режимів проведення плазмаферезу та УФопромінення плазми крові в залежності від ступеня імунонедостатності, визначеного у конкретної вагітної'. Оскільки ОСНОВНИЙ механізм захисту організму вагітної від вірусу герпесу забезпечується імунною системою, то чим вищий ступінь імунонедостатності визначено у вагітної, тим більш ретельно і повно корегують імунну систему вагітної. Функція імунної системи - здійснення нагляду за постійністю внутрішнього середовища та усунення чужорідних екзогенних та ендогенних несприятливих факторів. Масована атака на ці 6903 несприятливі фактори здійснюється також послідовністю проведення імунокорегуючих процедур: очищену за допомогою плазмаферезу плазму крові вагітної опромінюють УФ-світлом та повертають у кров'яне русло впродовж того ж сеансу плазмаферезу, а в кінці кожного сеансу плазмаферезу внутрішньовенно вводять 25мл препарату "Імуноглобулін людини нормальний". Для виведення чужорідних екзогенних та ендогенних токсинів застосовують також і ентеросорбенти. Саме завдяки сполученню різноспрямованих корегуючих імунітет лікувальних заходів та підбору лікувального навантаження в залежності від ступеня імунонедостатності вдалось за корисною моделлю досягти неочікуваного високого ефекту. Ефективність способу лікування РГҐ у вагітних жінок, який заявляється, було доведено шляхом клінічних досліджень. В акушерській клініці обстежено 40 вагітних з типовою формою РГГ. Першу групу склала 21 вагітна. В цій групі проводилася комплексна терапія за корисною моделлю. В другу групу ввійшли 19 жі нок, яких лікували за відомим способомпрототипом. Обидві групи були порівнянні за віком та плином ВПГ-інфекції. Контрольну (третю) групу склали 20 здорових вагітних жінок з неускладненим акушерським анамнезом і нормальним плином вагітності. Обстеження вагітних обох груп проводилося до і після закінченні курсу терапії. Клініко-дІагностичні закономірності перевірялися в порівнянні з контрольною групою. Отримані дані комплексного імунологічного обстеження всіх 60 вагітних представлені в табл. 1. Аналіз показників імунної системи вагітних з РГГ до лікування показав наявність негативних зміни в усіх ланках Імунітету. Різко знижений рівень комплементу відображає недостатність неспецифічного захисту. У вмісті цервікального каналу показники циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) удвічі перевищували показники контрольної групи, а рівень лізоциму нижчий за контроль, що свідчить про недостатність місцевого захисту. Таблиця 1. Порівняльна характеристика показників імунітету у вагітних з типовою формою РГГ до і після лікування різними методами (М(т) Показник до лікування (п=40) Т загальн. (г/л) Тх (г/л) Тс (г/л) Тк (г/л) Тх/Тс В (г/л) ІЯ А (г/л) Ig M (г/л) Ід G (г/л) НСТ (%) 0,96±0,19 0,49+0,16 0,31±0,19 0,13±0,10 1,88±0,22 0,21+0,02 1,12±0,27 1,63+0,71 13,22±0,97 26,4±5,5 140,84+10,61 44,2±2,3 5,97+1,85 0,64+0,06 102,32±13,45 40,34±14,37 У 469,28±19,78 146,29±10,92 ЦІК (ОД. ОПТ. ЩІЛЬН.) Фагоцитоз (%) ФЧ ФЗ Комплемент СЗ (мг%) Комплемент С4 (мг%) ЦІК(Од. опт. щільн.) Лізоцим (мг/мл) Період обстеження після лікування за корисною після лікування за моделлю (п=21) прототипом (п=19) ВМІСТ у сироватці крові 1,14±0,19* 0,98±0,13 0,60±0,12* 0,48±0,15 0,37±0,16* 0,31+0,10 0,11 ±0,03' 0,18+0,08 2,08±0,27* 1,58±0,30* 0,28±0,02* 0,16±0,01* 1,53±0,24" 1,74+0,23* 1,45+0,28* 1,31 ±0,35* 11,67±0,64* 12,8+0,62 17,2±5,4* 15,2±4,9* 154,75±14,6Г 129,25+17,0* 57,2+2,1* 55,4+2,2' 7,87±1,35* 6,06±1,27* 0,69±0,04* 0,68±0,06* 217,17±14,90* 131,60+14,8* 79,26+11,44* 68,19±12,57* вмісті цервікального каналу 5О4,33±27,02* 678,0±37,11* 244,23±13,92і* 542,25±11,46* Контроль (л=20) 1,21 ±0,14 0,59±0,21 0,34±0,21 0,17±0,12 1,74+0,31 0,21+0,08 2,59±0,31 1,60+0,27 10,53+0,73 14,7+4,0 84,55±13Т24 60,9+3,9 8,05±2,29 0,68+0,05 116,9О±15,05 52,52+14,43 239,35+20,71 169,28±17,30 Примітка. * - розходження достовірне (р