Спосіб засвоєння інформації

Спосіб засвоєння інформації, який включає виявлення лексичних одиниць, які зустрічаються в лексичному засобі найбільш часто шляхом їх підрахунку в рамках окремої теми, який відрізняється тим, що додатково після підрахунку лексичних одиниць, які найчастіше зустрілись в рамках даної теми, їх приводять до канонічного вигляду з наступним визначенням статистичних характеристик для кожного окремого вигляду, із теми виключають, артиклі, сполучники, прийменники, займенники, Імення і пряму мову, а засвоєння лексичних одиниць починають з їх канонічної форми з наступним засвоєнням кожного окремого вигляду згідно з його частістю. Винахід відноситься до інформаційних технологій, зокрема до способів засвоєння інформації І може бути використаним для засвоєння мовної інформації, в тому числі для засвоєння лексики не рідної мови. Основним джерелом мовної інформації є текст. Текст являє собою багатолараметричиий об'єкт, основним з яких є його інформаційна або дидактична цінність. Головною структурною складовою при цьому є слово, через яке, в основному, відбувається засвоєння нової інформації, в тому числі і мовної або лексичної. В теорії інформації є достатня кількість досліджень, які присвячені вивченню параметрів текстів, в тому .числі вивченню основних його параметрів. В роботі Оконя В. наведені результати аналізу трьох підручників загальноосвітнього ліцею (історії літератури, історії та біолопТ}. Дидактичну цінність підручників він визначав по типу речень, які вміщували підручники. (Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польок. - М.: Высшая школа, 1990 г. - 382 є ) . При цьому розрізнялись описувальні, пояснювальні, оцінкові і нормативні речення. На основі встановлених пропорцій поміж вказаними типами речень були зроблені висновки про ступінь відповідності підручників вимогам до них. . У зв'язку з аналізом доступності і читабельності тексту Ґудзиком І.Ф. були досліджені підручники для третіх, четвертих класів української школи по українській Мові, російській мові і природознавству. Текст цих підручників аналізувався по двох показниках: довжині речень (кількості слів в них) і синтаксичній структурі речень. Результати аналізу дозволили провести порівняння текстів по доступності і читабельності, перевірити дотримання такої вимоги до тексту як послідовність зростання складності тексту (Ґудзик И Ф. О языке учебников для начальных классов // Проблемы школьного учебника. - Вып. 20. - М.: Просвещение, 1991. С. 102-104). Матрос Д Ш досліджував шкільний підручник з точки зору затрат учбового часу на його засвоєння. Зміст текстів він аналізував шляхом вибору логічних понять і відношень, які введені в текст. Одержані дані були використані для підрахунку середнього терміну вивчення окремих тем і предмета в цілому (Матрос Д.Ш. Анализ влияния учебника на перегрузку учащихся // Проблемы школьного учебника. - Вып. 20. - М.: Просвещение, 1991. - С . 237-239). Методиці кількісного аналізу ступеня складності і важкості засвоєння інформації присвячені роботи Микка Я.А. (Микк Я.А. Оптимизация сложности учебного текста. - М.: Педагогика, 1981. 218 с). Він прийшов до висновку, що важкість засвоєння тексту залежить від довжини речення і повторяємося1 слів. Питанням огггимізації навчальних текстів в останнє десятиріччя присвячені роботи німецьких вчених. * Так, наприклад, відоме дослідження Schute von fbun F. (Schulz von Thun F. Verstandiichkett von Informationstexten ZeHschrift f. Sozialpsichofogie, 1974, 5, 8. 124-182). Автором вироблені рекомеи 5 ID CO зг 35440 дації по підвищенню якості засвоєння інформації навчальних текстів, що обумовлено побудовою тексту навчальної книги. Рекомендації дозволяють підвищити понятність. легкість і твердість засвоєння інформації. Головна рекомендація заключаемся в тому, що текст повинен складатись із простих формуліровок, ясних описів, коротких і простих речень, часто уживаних слів Тексти аналізувались в ручному, механічному та автоматизованих режимах Основним засобом, який використовується при цьому, був підрахунок лексичних одиниць в рамках окремих тем. Вказаний спосіб засвоєння Інформації є найбільш близьким по технічній суті та результаті, який може бути досягнутим, тому його обрано нами за прототип. Основним достоїнством відомих аналогів і в тому числі прототипа є те, що авторами виявлено ряд об'єктивних, стійких характеристик текстової компоненти навчальних книг, які піддаються вимірам, суттєві для оцінки дидактичної якості текстових джерел інформації і впливають на якість засвоєння інформації користувачами цих джерел. Головним недоліком відомих аналогів і в тому числі прототипа є недостатня формалізація лексичної інформації, що в змозі суттєво впливати на результати виміру якості засвоєння інформації. . В основу винаходу покладено задачу підвищення якості засвоєння інформації дидактичних засобів шляхом формалізації їх лексичних параметрів. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі засвоєння інформації, який включає виявлення лексичних одиниць, які зустрічаються в лексичному засобі найбільш часто, шляхом їх підрахунку в рамках окремої теми, згідно з винаходом, додатково після підрахунку лексичних одиниць, які найчастіше зустрілись в рамках даної теми, їх приводять до канонічного вигляду з наступним визначенням статистичних характеристик для кожного окремого вигляду, із теми виключають артиклі, сполучники, прийменники, займенники, імення І пряму мову, а засвоєння лексичних одиниць починають з їх канонічної форми э наступним засвоєнням кожного окремого вигляду згідно з його частістю. Підвищення якості засвоєння інформації дидактичних засобів досягає гься шляхом уникнення інформаційного шуму завдяки підвищенню точності формалізації лексичних одиниць. Очевидно, що нові слова в тексті з першого разу засвоюються не всі. Не дивлячись на те, що при засвоєнні інформації текст можливо прочитувати декілька разів і виконувати інші маніпуляції з новими словами, якщо в наступних текстах цього дидактичного засобу ці слова ніколи бльше не зустрінуться, то вони цілком імовірно будуть забуті. Тут суттєві такі фактори, як пам'ять людини, ступінь її зацікавленості текстом, час, який пройшов з моменту попередньої зустрічі з цим словом, ступінь схожості цього слова з відповідним словом рідної мови, довжина і звучність слова, те, до якої частини мови слово відноситься (іменники, наприклад, засвоюються краще дієслів), наявність групи слів схожих на те, що потрібно засвоїти, фонетично (наприклад, засвоєнню слова retort перешкоджають схожі на нього report, resort, retard і т д ) або семантично (важко засвоїти remember, remind, recall, recollect тощо). Важкість засвоєння лексики нерідної мови спонукає фахівців до розробки нових дидактичних технологій. Відомим прийомом, який дозволяє підвищити якість засвоєння інформації є її формалізація, яка включає в тому числі методи словозмінного і словотворчого характеру. Спосіб освоєння інформації, який заявляється, оснований саме на цих методах, що дозволяє уникнути вищеперерахованих труднощів. Спосіб здійснюють слідуючим чином. В дидактичному засобі в рамках єдиної теми спочатку впорядковують всі слова лексикографічно і підраховують всі частковості або «внормовані частоти, а простіше кажучи - число разів, яке словоформа зустрілась в тексті. Потім починають процес канонізації. Наприклад, розглядають якусь словоформу в ієрархії: в малім оточені цієї словоформи - інші словоформи тієї ж парадігми. У них визначають загальну основу, і всі словоформи ототожнюють з самою "старшою" ієрархії, віддаючи їй всі свої частковості. Якщо текст достатньо великий, то серед словоформ певно знайдеться канонічна. Канонічна форма означає для окремого тематичного слова те, що воно повинно знаходитись в називній формі: називний відмінок однини для іменника і інфінітив для дієслова. Якщо виділяється сполучення слів у вигляді іменника з означенням зліва або справа, то опорний іменник повинен бути в називній формі. Те ж саме торкається і сполучення! дієслова з іншими частинами мови - він повинен бути в називній формі. Спосіб реалізовано і в машинному варіанті. Створено програму, котра знаходить називну форму слова без словника, по одним закінченням. Причому в машинному варіанті задача була вирішена як для англійської, так і для української та російської мов. Спосіб ілюструє слідуючий приклад: Наводимо варіант програми машинної реалізації способу для української та російської мов: на множині закінчень задається порядок, старший елемент якого є закінчення називної форми (може бути нульовим, дальше позначено 0 ) . Наприклад, при аналізі тексту зустрілась словоформа "моделью", потім знов "моделью", тому інформаційна технологія приписала частоту зустрічиості, яка рівна 2. Потім попадається словоформа "модели", вона старша, чим "моделью", тому молодша словоформа забувається, а "модели" одержує частоту 3. Кожний раз, коли буде зустрінена молодша словоформа слова "модель", вона буде враховуватись в частоті словоформи "модели", але коли зустрічається сама старша - називна словоформа "модель", вся до цього моменту накопичена частота молодших словоформ буде передано їй. Постфікси: "сь" або "ся", які часто зустрічаються в українській або російській мові, пропускають, щоб добратися до закінчень. Виявлено найбільш популярні закінчення. їх список можливо представити слідуючим чином (див. Табл. Ne 1). Відомо, що закінчення представляють значно більшу множину завдяки способу порівняння основ, який не потребує повної тотожності. Так, наприклад, стать І 35440 стану мають закінчення - ть і -ну відповідно, але блок порівняння основ визнає рівними ста- і стан*, на основі чого ці словоформи признаються рівними і мають закінчення -ть і -у Закінчення, які представлені в табл № 1, можливо розділити на три групи (див. Табл. NBN» 2-4) Всі можливі закінчення ми звели в табл Мв 5,6,7. Всі таблиці симетричні відносно головної діагоналі Для таблиць введено слідуючі позначення* 0 - нульове закінчення; - -закінчення не знайдено, х - постфікс Впровадження способу засвоєння інформації, який заявляється, дасть змогу покращити якість засвоєння мовної інформації, покращити структуру дидактичних засобів і створити тематичні словники, які відповідають сучасним вимогам інформаційних технологій Таблиця 1 Найбільш популярні закінчення 0 ий ом У а ам ами &к ать ет егь им ими их ого tit ь ю я ям ями ях ая его ыми OB ее ему ой не яя ах є ев ей ем и и о ешь иг иге ть ишь л ое ому ыв ый лв ли ло ьам ьк ТИ ТЬ уг ул» чь ьш> юг ЯТ ять ую юю ОТЕ» ою Таблиця 2 Закінчення іменників 1)0 2)а 3)ам 4)еми 5) ах б)е 7) ев 8) ей 13) 14) 15) 16) 9) ем 10) и 11)й 12) о ов ой ом у 17) ы 18) ь 19) ю 20) я 21) ям 22) ями 23) ях Таблиця Э Закінчення прикметників Пая 5) ем 2) его Э)ее 4) ей 6) ему 7)ис 8)ий 9) им 10) ими 11) их 12) ого 13) ое 14) ой 15) ом 16) ому 17) ью 18) ый 19) ып 20)ьши 21) ых 22) яя 23) ую 24) юю Таблиця 4 Закінчення дієслів Пет 2) аи» 3)ем 4)ег 5)еть 6)ить 7) еда 8) им 9) иг 10)ите И) ишь 12) л 13) ла 14) ли 15) ло 1б)оть 17) ою 18) та 19) ть 20)у 21) уг 22) уп» 23) чь 24)ыгь 25)ю 26) 27) 28) 29) 30) ют ят ять ую юю Таблиця 5 Ієрархія закінчень субсгативного відмінювання а ам амн ах е 0 а 0 0 - 0 ам ев 0 0 а а а а 0 ей _. ей ем ем а 0 а ем и — о 0 a ам ами ах е и и 0 0 0 0 0 0 0 а а ам ам ам 0 и — — — ой о 0 а ом 0 У 0 а ам ы ы — ы 0 — 0 ов* ь О 0 0 а а ом ом ь ю — — — я ям ямн — ях — — — — ев 0 ей — ей а 0 а а ам ам ам 0 а ами ах ами 0 а ах ах ах 0 ев' ей ами ах е ев ев — 0 0 ей — ей а а ем — ем ев ей и ей и и и и ей и — и — — О о О 0 ов — — 0 а ой — — а ом ом ом — — 0 а ами ах У 0 а 0 ы 0 —. — — ь ь ю и ю —- — . я я и — — ям и ям — — — ями и ей — —• ях и ях ем ем и 0 и • —> ем ем я я я я я ей — ем —г ем ев ей ем ем и — — — — 0 — ь ю я ям ем ях а я и — — а 0 — — ь ю я ям ями и й — О О О 0 0 0 и— О 0 О 0 и и О — ей — и и и — — — — — ов — — — — — — — О — — я и и — ой а а ов я и О — —. О а а а ой — — — а — — — ов — 0 — — О — 0 У 0 а ом ом ам ом ами ом ах ом У — 0 — — 0 — О а 0 — — о 0 ой — 0 — ом ом а ом У а — — — — — — 0 0 — — — — — — — ом 0 — — — — — — ы — — — — — — а ы ы ы 0 0 0 ы 0 а — — — — 0 а 0 ы ы — — — — — — ь ь — — — ь — ь ь ь — — — — — ю ям ями я — — - — — — — — — — — — — — — — — — — — я ям ями ю и и и и ю я ям ей ю я ям ем ю я ям ями и и и и — — — — — — — — — — — — ях — — — — — ях — — — — — ь ю ю ю ями JO — — ь ю я я я я — я ях ях и и — — — — — — — С*} СЛ — — — ь ь ь ю ями ю я я я ям ям ям ям ями ями ям ями ях Таблиця 6 Ієрархія закінчень ад'єктивного відмінювання его ее ей ая его ее ей его его его его ее его ее его eft его его ей ем его его ей ему его его ей ие ий ий ий ни ий ий ий им ий ий ий ая ая его ее ей ем ««У не кй им ими их ими их ого ое ого ое ой ой ом ому ые ий ий ий ом ому ые ий — — — — — ий — — — — — ий — — — — — ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ым ым ыми ЫЙ ый ый ЫЙ ЫЙ ЫЙ ых — ЫЙ ЫЙ ЫЙ ИИ ий ий ыми ых яя ЫЙ ем ему ие ий им ем ему ие ий им его его ий ий ий его его ий ий ий ей ей ий ий ий ем ем ий ий ий ем ему ий ий ий ий ий ие ий ие ий ий ий ий ий ий ий ие ий им ий ий ие ий им ий ий ие ий им — — ие ий им — — ие ий им — — ие ий ой — ие ий им — — ие ий им ЫЙ ЫЙ — — — ЫЙ ЫЙ — — — ЫЙ ЫЙ — — — ЫЙ ЫЙ — — — ЫЙ ЫЙ — — — ий ий ий ий ий ями ИМИ ий ий ий ий ий ие ий им ями ими ими ими ой ими их их ий ий ий ий ий ие ий им ими ях их их ой их ого ого — — — ие ий им ими ое ое —» —. — — ие ий им ими их их ого ого ого ое ой ое ой ого ого ые ой ой — — — — ие ий ой ой ой ой ой ой ой ом ом — — — — — ому ому — — ие ий ие ий ям ими их ого им ими ое ой ом ые ые ЫЙ ЫЙ ым ым ыми ыми ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ых ых ьш ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ьш ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ — ЫЙ —— ЫЙ —— ЫЙ — — —— — — — — — — их — — — ого ые ЫЙ ое ой ые ые ом ому ые ые ые ые ЫЙ ьм ьш ьм ьм ЫЙ ьш* ьми ЫЙ ые ые ых ых ых ых ых ые ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ий — — — — ий ий ий ий ий ий ий ий Ы П ым ими их ое ой ом — — ые ые ые — — ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ ЫЙ — — ым ым ьм ым ым ые — ыми ыми ьми ыми ыми ые — — ых ых ых ых ых ые ий — яя — — — ЫЙ ЫЙ — ий —т. ыми ыми ыми ыми — ЫЙ ьм — — —. ьм ьм ьш ыми ьми ЫЙ — ий ьми — ых яя ел 35440 Таблиця 7 Ієрархія дієслівних закінчень ят ах •гсь ем г .,. m ит ЦТ me ить нт — Jffllh. ВТ ВТ ВТ л да ли ит до ВТ _ on» «т ет' см ет — ет ет ет ег —. ет — *Т ет еть им ем «ть «т ять ет — ет ВТ ВТ ВТ — ВТ ВТ ВТ ВТ ят ою ти ТЪ У УК ю юг ят ять кю — — ет ет ет ет — —. _ ят • ВТ ет уть чь ыть —_ — _ _ ет. _ _ _ ВТ ~_ вть .J8LВТ ет ет ет ет *т ет ет ет ?т ет иг ите ВТ ВТ , ВТ ВТ —_ _ етъ _, _ ВТ ВТ ВТ им ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ите ВТ ВТ ВТ — ВТ ВТ \ н т ВТ ит — _ ет — ІГ ет _ ет ет ет ВТ ет JBk. — етъ еть IIM — . ит — ет ит — _ ет — — _ ет — ffM ем ет ет ет ет ет _ — ет п ет JSBAL. — — — — ВТ ВТ ВТ ВТ ет ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ нт ВТ — ит нт ВТ ВТ ВТ ВТ ет ла ли ло ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ет ет 6* ет яг ет ет ВТ нт нт нт нт ВТ нт ВТ ВТ ВТ нт ВТ Ef ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ — ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ — ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ ить ВТ Вт ІШІЬ. ВТ ВТ ВТ ВТ ВТ вт ВТ _ л л ет ВТ er ВТ ет JK-. ,.. ет л ло ВТ ВТ ВТ ет ет ет ет ВТ ВТ ВТ ВТ ет ВТ ет — —« . ет . ВТ ВТ ет ет — . _» ВТ ВТ . — ВТ ВТ — рт ВТ ВТ ВТ — — — ВТ ВТ — _ _ -— % т « — ет ет — — ет ет — ет ет ВТ ет ВТ ВТ ft ВТ ВТ л л нт нт ет л ВТ ВТ л нт ет ет л л ет ет ет л л л ет — ет л л — ВТ — ят ет л л ет л ли ВТ 1 1 , ет л лв л .—_ .fiL eosv л л ВТ —_ ___ —_ ет ет gib л ВТ 1 torn. ВТ ВТ — ВТ ет ВТ ить ет л л ет л л 35440 Продовження табл. 7 OTJ» ою am ОШЬ єн em етъ ешь ем ит ,1 _ •• ет ет ет ет ет —. ет по ет ВТ — RT ЛЯ — ет ет ет ят ит пт вть огь ит то ою — _ ти ть 3 ВТ — _ зть ... ыть _ чь 90 ет галі ет _ ЯП 9Ш0 «ть — ет ет ет ет _ __ ти ет ет — ... зт ять ят ет ет ет — ВТ етет ет ... «_ __ ^. __ _ 111 — ти у ят _ tune имъ ыть л па ть _ _ ет _ ти ... — ет ет ет ет — ть ет ет — — ет ет ... ть ть ет — ет ят ят ят ят ят ят нт ят ят —. — _ ет ет У ет ет ет —. — _ — У 1 1 » чь ыть — ... — _ ет ет ет ет ет" ет ет ет _— — — ет ет ет ет ят — '— _ У* — — — ет ет et ет — — _ ет ет ет УТ ет ет —. — — ет et ет ет — _ — — ет ет уть — ет ет —. — — _ ... — ет ет ет ет — — _ — — — — ет — — — — ят л л л л — — ет чь ет ет ет ят яг ят ят ят нт ет ет ет — • ю .ет — — et юг ет ет ет ет ет —. — ет ет ет ет ет ет — ят нт ят ят _ят ят ят ят — ят ят ят ят __ — ет ЦП. а» сн .... X X — X X ет X X ет __ ~вт ит яг X X X X X X яг ит ит ят .. ... ~-. ~-. —. ет _ _ — X X к X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X X ю ет ят ВТ — — ет ет юг _ ет — ют Тираж 50 виз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» УкраТна, 88000» м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 ( 0 3 1 2 2 ) 3 - 7 2 - 8 9 (03122)2-57-03 ... нт ят _ X X X ет X X ет _ ьпъ ет X X X — X X X X X X ет ит X X X X ЯП» X X ять уво — мяо ит