Спосіб корекції процесів синтезу білка в тканинах гусей на відгодівлі за умов забруднення довкілля радіонуклідами

Спосіб корекції процесів синтезу білка в тканинах гусей на відгодівлі за умов забруднення до 3 Недоліком відомого способу є складність придбання та висока вартість альгінатів, а також відсутність інформації про можливість застосування відомого способу для сільськогосподарської птиці, зокрема, гусей. Відомі також способи корекції обміну речовин у тварин та птиці, що утримуються на територіях з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання. Способи включають використання різних фармакологічних препаратів, здатних активувати процеси метаболізму, нормалізувати функції імунної, ендокринної та нервової систем. До таких препаратів відносяться біологічно-активні речовини: ферменти біостимулятори, тканинні препарати, вітаміни, макро- і мікроелементи. [М.В. Козак, В.В. Малініна, Т.П. Ткаченко, A.M. Нікитенко "Кафі як фактор нормалізації гомеостазу телят при їх вирощуванні в зоні радіоактивного забруднення". Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького, Том 2, № 2, Ч.1, Львів - 2000 - ст.79-85]. Зокрема відомий спосіб, що включає дворазове використання імуномодуляторів "Гомотин" та "Кафі" з інтервалом в 14 днів в дозі Гомотин 0,03мг/кг маси тіла та Кафі 0,015мг/кг тіла. Спосіб сприяє підвищенню кількості еритроцитів на 19,0% на 34 добу. Збільшення насиченості гемоглобіном на 11,2%. Недоліком способів є недостатня їх ефективність висока вартість препаратів, складність їх виготовлення та придбання, а також відсутність відомостей про можливість використання способу для сільськогосподарської птиці, зокрема гусей на відгодівлі. Відомий спосіб аліментарної корекції антиоксидантної недостатності за впливу поєднаної дії іонізуючого випромінювання з хімічними забруднювачами довкілля [М.М. Коршун, T.I. Аністратенко, Г.В. Смагін Антиоксидантна недостатність та її аліментарна корекція при поєднаній дії іонізуючого випромінювання з хімічними забруднювачами довкілля // Довкілля і здоров'я. - 1999. - №1. - С 2932]. Спосіб включає використання для тварин спеціального раціону радіозахисної та антиоксидантної спрямованості, створеного на основі функціональних продуктів, збагачених фітодомішками і комплексом вітамінів. Спосіб сприяє нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів і відновленню антиоксидантних систем в організмі лабораторних тварин. При цьому спосіб сприяє зменшенню активності лужної фосфатази та АсАТ у сироватці крові, збільшенню активності каталази в крові. Недоліком способу є невизначеність компонентів спеціального захисного раціону та відсутність інформації про можливість його застосування для сільськогосподарської птиці, зокрема гусей. Відомий спосіб корекції обміну речовин та активності ферментів антиоксидантного захисту у гусей за умов техногенного навантаження сполуками солей важких металів [ПУ на корисну модель №42267]. Спосіб включає стимуляцію системи антиоксидантного захисту шляхом введення антиоксиданту, в якості якого використовують аскорбат селену, який додають до комбікорму в дозі 1-2мг/кг і 55381 4 згодовують гусям протягом відгодівлі в умовах навантаження сполуками важких металів. Спосіб забезпечує корекцію обміну речовин, що проявляється зокрема у посиленні синтезу білка, підвищенні активності ферментів антиоксидантного захисту, позитивному впливі на продуктивність та якість продукції гусівництва в умовах техногенного навантаження сполуками солей важких металів. Недоліком способу є відсутність інформації про позитивний вплив способу на обмін речовин гусей в умовах радіонуклідного забруднення довкілля. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб корекції обміну речовин у курчат-бройлерів [Бінкевич В.Я. "Вплив марганцю і кобальту та їх хелатів на фізіологічні процеси, продуктивність та м'ясні якості курчат-бройлерів" Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук, Львів-1997, С.20]. Відомий спосіб включає вирощування курчатбройлерів у групових клітках при згодовуванні стандартних комбікормів рецептів ПК - 2-5, ПК 6-5 з додаванням суміші хелатів мікроелементів марганцю 10мг/кг комбікорму. Відомий спосіб сприяє підвищенню вмісту еритроцитів на 23%, загального білку на 6%, глюкози на 24%, кальцію на 17%, магнію - 43%, середньодобового приросту на 20%, забійного виходу на 5%. Спосіб забезпечує покращення біосинтетичних процесів в організмі, підвищення продуктивності, харчової і біологічної цінності м'яса. Заявлений спосіб і прототип мають суттєві спільні ознаки: обидва способи здійснюються шляхом додавання до стандартного комбікорму хелатних сполук мікроелементів марганцю та кобальту у формі метіонатів. Недоліком відомого способу є відсутність інформації про позитивний вплив способу на біосинтетичні процеси в тканинах і органах сільськогосподарської птиці, зокрема, гусей в умовах техногенного забруднення довкілля радіонуклідами. Заявлений нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує корекцію процесів синтезу білку в тканинах печінки, грудних і стегнових м'язів гусей за умов забруднення довкілля радіонуклідами. Суть використаної моделі Суттєві ознаки В основу корисної моделі покладено завдання: - створити новий, ефективний, економічно вигідний спосіб корекції процесів синтезу білку в тканинах гусей в умовах забруднення навколишнього середовища радіонуклідами. Технічний результат досягають тим, що молодняку гусей згодовують суміш метіонатів мікроелементів при такому співвідношенні компонентів в мг/кг стандартного комбікорму: метіонату марганцю 14,0-16,0; метіонату кобальту 0,9-1,1, протягом всього періоду відгодівлі птиці в зоні, забрудненій радіонуклідами. Досягнення технічного результату у заявленому способі обумовлене роллю складових біологічно активної добавки, що 5 55381 додається до стандартних комбікормів гусей, а саме роллю метіонатів кобальту та марганцю, яку вони відіграють у обміні речовин і, зокрема, в процесах синтезу білку в тканинах і організмах гусей. Серед факторів годівлі, що здійснюють суттєвий вплив на інтенсивність росту і розвитку молодняку птиці та біологічну цінність одержуваного від них м'яса, важлива роль належить мікроелементам марганцю та кобальту, і особливо, в Західних регіонах, де є їх дефіцит. В організмі птиці вони входять до складу різноманітних біологічноактивних сполук: ферментів, вітамінів, гормонів. Кобальт - важливий компонент процесів утворення еритроцитів, безпосередньо впливає на кровотворні функції кісткового мозку, посилює дозрівання еритроцитів у ньому. Мікроелемент входить до складу вітаміну В12, активує синтез нуклеїнових кислот і м'язових білків, особливо в присутності заліза і міді, активізує діяльність кровотворної системи. Депо кобальту є печінка і м'язи. При нестачі кобальту розвивається анемія, затримується ріст молодняку, знижується продуктивність дорослої птиці. Марганець бере участь в окисно-відновних процесах, побудові скелету, регулює функції нервової системи, жировий і вуглеводний обмін; впливає на ріст і розвиток молодняку, розмноження, кровотворення, на функції залоз внутрішньої секреції. Дефіцит його в раціонах викликає остеопороз - захворювання, яке супроводжується деформацією кісток і сухожиль. У птиці знижується яйценосність, порушується розвиток ембріонів. Ефективність корекції метаболічних порушень, що виникають в організмі птиці при утриманні в умовах забруднення довкілля радіонуклідами, особливо, в умовах дефіциту мікроелементів Μn та Co, обумовлене тим, що отримана концентрація цих мікроелементів в тканинах організму залежить від вмісту їх в раціонах та біологічної доступності кожного з них. Підвищення біологічної доступності мікроелементів обумовлене використанням суміші їх метіонатів - хелатних металоорганічних сполук біогенних металів Μn та Co. Хелатні сполуки мікроелементів з метіоніном містяться у біотичних рівнях і синергічних співвідношеннях, мають вищу біологічну доступність та кращий фізіологічний ефект. Метіонін як хелатуючий ліганд одночасно є додатковим джерелом сір 6 ки та метильних груп виступає ініціатором початкових етапів синтезу білка. Метіонатна форма введення мікроелементів Μn та Co сприяє підвищенню їх засвоюваності, оптимізації обмінних процесів в тваринному організмі, підвищенню продуктивності і якості продукції. Таким чином, наведені відомості підтверджують, що використання суміші метіонатів марганцю і кобальту в умовах забруднення навколишнього середовища радіонуклідами сприяє корекції процесів синтезу білку в тканинах гусей, що обумовлює підвищення їх продуктивності та покращення м'ясних якостей їх продукції. Відомості, що підтверджують можливість здійснення корисної моделі Порядок здійснення способу Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: В господарствах, що утримують гусей і розташовані в зоні, забрудненій радіонуклідами, забезпечують придбання метіонатів марганцю і кобальту. Виготовляють їх суміш з розрахунку на 1т стандартного комбікорму мг/кг: метіонату марганцю 14,0-16,0; метіонату кобальту 0,9-1,1. Суміш хелатів мікроелементів змішують, розчиняють в теплій воді і ретельно вимішуючи, додають до стандартного раціону та згодовують молодняку гусей, починаючи з одноденного віку в дозах відповідно до норм годівлі протягом всього періоду вирощування і відгодівлі птиці в зоні забрудненій радіонуклідами. Ефективність заявленого способу, його перевагу над прототипом підтверджено прикладом конкретного виконання способу. Приклад конкретного виконання способу Впровадження заявленого способу здійснювали в ТзОВ "Птахівниче" с.Оконське Маневицького району Волинської області, яке розташоване в зоні, забрудненій радіонуклідами. Щільність забруднення ґрунту цезієм 137 - 185-555кБк/м2 515Кі/км2. Об'єктом досліджень були гуси італійської білої породи. Для досліду було сформовано 4 групи гусей по 100гол. в кожній. Схема досліду наведена в таблиці 1: Таблиця 1 Схема досліду Групи Показники Кількість голів в групі Тривалість досліду, днів Годівля гусей Марганцю Кобальту гусей 1 група контроль 2 група "Прототип" 3 група "Прототип" 100 100 100 4 група "Новий спосіб" 100 60 60 60 60 Стандартний комбі- Стандартний комбі- Стандартний комбікорм корм корм Введення метіонатів мг/кг стандартного комбікорму 25,0 1,5 Стандартний комбікорм 15,0 1,0 7 55381 Гуси І-ої групи ("Контроль") одержували стандартний комбікорм (СК). Гусям ІІ-ої групи ("Прототип") на фоні стандартного комбікорму згодовували метіонат марганцю, гусям ІІІ-ої групи ("Прототип") - метіонат кобальту, а гуси IV-οϊ групи ("Новий спосіб") - одержували суміш метіонатів марганцю і кобальту. Дози введення метіонатів в стандартний комбікорм зазначені в схемі досліду (таблиця 1). Для оцінки ефективності заявленого способу і варіантів прототипу проводили контрольний забій гусей у 60-ти денному віці. При контрольному забої відбирали проби тканин: грудних і стегнових м'язів та печінки окремо самців і самок піддослідних гусей, що утримувались за новим способом та прототипом. У відібраних пробах тканин визначали вміст загального, залишкового і білкового азоту, концентрацію окисненого і відновного глутатіону. Одержані цифрові дані піддавали статистичній обробці за програмою "Statist". Результати досліджень подані у таблицях 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8. За результатами досліджень встановлено, що щільність забруднення ґрунтів цезієм - 137, де знаходилось господарство, становила 185 до 8 555кБк/м2 (5-15Кі/км2). Радіаційний фон становив 20-25мкР/год., тоді як допустимий фон в Україні становить - 25-30мкР/год. (НРБУ - 97). Вивчення обміну речовин у тканинах птиці, в тому числі і гусей, є важливою передумовою для цілеспрямованого підвищення їх продуктивності з одночасним зниженням собівартості одержаних продуктів. Інтенсивність процесів обмінну речовин, в основному, зв'язана з станом азотового обміну в організмі гусей. Вміст загального, залишкового і білкового азоту у грудних м'язах самців гусей наведено у таблиці 2. Аналіз результатів досліджень, свідчить, що вміст загального азоту у грудних м'язах самців гусей становив від 35,15 до 38,76мг %. Додавання метіонату марганцю і кобальту призводило до вірогідного наростання у грудних м'язах самців, порівняно із контрольною групою, загального азоту і найвищим його вміст був у самців четвертої групи (р