Спосіб лікування хворих на стеатогепатит на тлі хронічного обструктивного захворювання легень пилової етіології

1. Спосіб лікування хворих на стеатогепатит на тлі хронічного обструктивного захворювання легень пилової етіології, що включає введення 3 них показників, що характеризують наявність вторинного імунодефіциту. Тому був запропонований спосіб лікування хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології, який передбачає введення водночас гепатозахисних та імуноактивних препаратів, зокрема тимогену та есенціале Н (Соцька Я.А., Соколова Н.А. Оптимізація лікування хворих на стеатогепатит, сполучений з хронічним бронхітом пилової етіології // Актуальні проблеми імунотерапії інфекційних хвороб: матер, наук-практ. конф. з міжнародною участю. - Суми, 2010. - С. 68-72). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що у частини хворих, особливо з більш тривалим перебігом стеатогепатиту й ХОЗЛ пилової етіології, указаний спосіб не забезпечує повністю нормалізацію функціонального стану печінки й імунологічних показників, що в подальшому викликає загострення хронічної патології цього органу або бронхолегеневої системи. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності відомого способу лікування хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології шляхом введення їм як гепатозахисного препарату ліволіну форте й імуноактивного засобу - галавіту. Ліволін форте - препарат, основними складовими якого є ессенціальні фосфоліпіди (ЕФЛ), вітаміни групи В і вітамін Е (-токоферол), причому останні містяться в складі цього засобу в терапевтичних дозах. Препарати ЕФЛ є мембранотропними засобами, причому в механізмі їх гепатопротекторних властивостей важлива роль належить замісному ефекту. Спектр активності ЕФЛ представляють у наступному вигляді: відновлення нормального функціонального стану біомембран, зокрема цілісності мембран гепатоцитів, активізація мембранних фосфоліпідзалежних ферментів, підвищення детоксикаційного екскреторного потенціалу, антифібротичні ефекти й поліпшення метаболізму ліпідів у ході синтезу ліпопротеїнів у печінці. Галавіт - новий імуноактивний препарат, який зареєстрований в Україні як лікарський засіб (реєстраційне посвідчення UA/2826/01/01) і дозволений для клінічного застосування (Наказ МОЗ України № 106 від 14.03.05p.). Даний імуномодулятор є похідним амінофталгідрозида, що проявляє виражений модулюючий вплив на імунну систему. Його основні фармакологічні ефекти обумовлені здатністю позитивно впливати на функціональнометаболічну активність макрофагів. При запальних хворобах цей препарат оборотно інгібує надлишковий синтез фактора некрозу пухлин, інтерлейкіну-1, активних форм кисню гіперактивними макрофагами, які зумовлюють ступінь запальних реакцій, тобто проявляє протизапальний ефект. У той же час галавіт стимулює мікробіцидну систему нейтрофільних гранулоцитів, прискорює фагоцитоз і підвищує природну антиінфекційну резистентність. Наша пропозиція щодо включення ліволіну форте й галавіту до лікувального комплексу при терапії хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пило 64825 4 вої етіології базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що ліволін форте й галавіт при спільному введенні пацієнтам проявляють взаємний потенціюючий ефект щодо функціонального стану печінки й легень; тому одночасне введення цих препаратів забезпечує нормалізацію клініко-біохімічних та імунологічних показників, а гепатозахисна дія ліволіну форте в сполученні з галавітом суттєво вища, ніж ефект самого ліволіну форте. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворому з наявністю стеатогепатиту на тлі ХОЗЛ пилової етіології призначають введення ліволіну форте всередину по 2 капсули 3 рази на добу під час вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль і галавіту - внутрішньом'язово по 0,06 г через день, усього 5 ін'єкцій, потім по 0,06 г 2 рази на тиждень ще 10 ін'єкцій. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з наявністю стеатогепатиту на тлі ХОЗЛ пилової етіології - основна (68 осіб) і група зіставлення (58 осіб). Обидві групи хворих були рандомізовані за віком і статтю, тяжкістю перебігу стеатогепатиту й вираженістю ХОЗЛ пилової етіології. Хворі основної групи отримували лікування згідно з заявленим способом (гепатозахисний препарат ліволін форте й імуноактивний засіб галавіт), хворі групи зіставлення – згідно з способом-прототипом (лише загальноприйняті при терапії стеатогепатиту препарати в середньотерапевтичних дозах згідно з Наказом МОЗ України № 385 від 09.06.2006 р. та Наказом МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія"). Обсяг обстеження хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології включав ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, вивчення функціональних проб печінки уніфікованими методами, аналіз вмі+ сту в периферичній крові Т- і В-лімфоцитів (CD3 і + + CD22 ), субпопуляцій Т-хелперів/індукторів (CD4 ) + і Т-супресорів/кілерів (CD8 ) у цитотоксичному тесті за допомогою моноклональних антитіл (МКАТ), функціонального стану Т-клітин за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) при її постановці мікрометодом з використанням як мітогену 0,04 % розчину ФГА. До початку лікування хворі обох груп скаржилися на загальну слабість, нездужання, зниження працездатності й апетиту, поганий емоційний настрій, підвищену стомлюваність. При об'єктивному обстеженні в усіх обстежених відмічалася наявність субіктеричності або помірної жовтяничності склер, а у 52 (81,25 %) - також шкіри, з'являлися поодинокі телеангіоектазії на шкірі тулуба; печінка виступала на 2-3 см з-під реберного краю у 103 (81,7 %), на 4-5 см - у 16 (12,7 %), на 6-7 см - у 7 (5,6 %). Селезінка у 89 (70,6 %) пальпувалася по реберному краю нижнім полюсом, у 25 (19,8 %) виступала на 1-1,5 см, у 12 (9,5 %) - до 2 см у положенні на спині. У частини хворих виявили слабко позитивні симптоми Кера або Ортнера, причому за даними УЗД у більшості обстежених як супутня патологія мала місце наявність хронічного безкам'яного холециститу у фазі нестійкої ремісії, або 5 64825 дискінезії жовчовивідних шляхів. З інших симптомів досить часто виявляли наявність артеріальної гіпотонії, відносної брадикардії, дихальної аритмії, "мармуровості" долонь і передпліч, похолодіння кінцівок, наявність інтенсивного червоного або змішаного дермографізму, що свідчило про дисбаланс вегетативної регуляції, який був властивий більшості хворим на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології. Звертало увагу, що язик у значної кількості обстежених був густо обкладений брудним білим, жовтуватим або сірим нальотом; в окремих випадках язик був малинового кольору або "лакований" з підкресленими борознами. При лікуванні ліволіном форте й галавітом у більшості хворих основної групи вже через 3-4 дні 6 з початку введення цих препаратів відмічено суттєве покращання загального самопочуття, підвищення емоційного настрою, збільшення апетиту. Через 7-10 днів лікування в більшості обстежених хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології з основної групи скарги на стан здоров'я вже були відсутні, ліквідувалася або суттєво знизилася жовтяниця, відмічена тенденція до нормалізації розмірів печінки й селезінки. У цілому за 2-3 тижні майже в усіх хворих основної групи активно підвищилася працездатність, нормалізувався апетит та емоційний настрій, зменшилися розміри печінки й селезінки. У групі зіставлення позитивна динаміка клінічних показників була суттєво менше виражена (табл. 1). Таблиця 1 Динаміка клінічних показників у хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології при різних методах лікування (%) Клінічні показники Загальна слабість Частота виявлення симптомів % у групах хворих основна (n=68) зіставлення (n=58) 100  6,0 100  6,0 10,3  2,1 48,3  4,1 Р >0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,05 0,05 0,05 0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 Примітка: у таблицях 3 й 4 вірогідність розбіжностей відносно норми * - при Р