Спосіб медичної реабілітації хворих на стеатогепатит на тлі хронічного обструктивного захворювання легень пилової етіології

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на стеатогепатит на тлі хронічного обструктивного захворювання легень пилової етіології, що включає введення гепатозахисних та імуноактивних препа 3 Але при використанні й цього способу у деяких хворих, переважно з найбільш вираженим імунодефіцитним станом, ще залишаються зсуви імунних показників, що характеризують наявність вторинного імунодефіциту. Тому був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології, який передбачає введення водночас гепатозахисних та імуноактивних препаратів, зокрема тимогену й есенціале Н (Соцька Я.А., Соколова Н.А. Оптимізація лікування хворих на стеатогепатит, поєднаний з хронічним бронхітом пилової етіології // Актуальні проблеми імунотерапії інфекційних хвороб: матер, наук-практ. конф. з міжнародною участю. - Суми, 2010. - С. 68-72). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих, особливо з більш тривалим перебігом стеатогепатиту й ХОЗЛ пилової етіології, указаний спосіб не забезпечує повністю нормалізацію функціонального стану печінки й імунологічних показників, що в подальшому викликає загострення хронічної патології цього органу або бронхолегеневої системи. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу медичної реабілітації хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології шляхом введення їм як гепатозахисного препарату альфа-ліпону й імуноактивного засобу бронхіпрету. Альфа-ліпон (-ліпоєва кислота) виступає як коензим в окислювальному декарбоксилуванні кетокислот у циклі Кребса. -Ліпоєва кислота існує в двох біологічно активних формах (окисленій та відновленій) дисульфідній (ліпоєва кислота) і дитіоловій (дигідроліпоєва кислота). У ході окислювально-відновних реакцій обидві форми перетворюються одна в одну, перехвачують гідроксильні й пероксильні радикали, а також хлорнуватисту кислоту, зв'язують іони заліза й міді. Обом формам притаманні антитоксичні й антиоксидантні властивості. -Ліпоєва кислота приймає участь в регуляції вуглеводного й ліпідного обмінів (сприяє зниженню вмісту глюкози в крові й накопиченню глікогену в печінці, впливає на обмін холестерину в організмі), покращує функцію печінки (гепатопротекторна, антиоксидантна, дезінтоксикаційна дії). Вміст -ліпоєвої й дигідроліпоєвої кислоти в організмі незначний, але при введенні, як лікувального засобу, вони здатні поновлювати інші антиоксиданти, зокрема, при цукровому діабеті. У хворих з цією патологією -ліпоєва кислота знижує резистентність до інсуліну й інгібує розвиток периферичної нейропатії. Альфа-ліпон випускається ЗАТ "Київський вітамінний завод". Бронхіпрет - належить до фармакотерапевтичної групи засобів, що застосовують при кашлі та застудних захворюваннях. Сумісна наявність екстрактів чебрецю і плюща у складі препарату обумовлюють фармакологічні властивості бронхіпрету. Бронхіпрет володіє дезинфікуючою, антисептичною і відхаркувальною дією, заспокоює кашель та покращує відділення харкотиння. 64824 4 Наша пропозиція щодо включення альфаліпону й бронхіпрету до лікувального комплексу при медичній реабілітації хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що альфа-ліпон й бронхіпрет при спільному введенні пацієнтам оказують взаємний потенціюючий ефект щодо функціонального стану печінки й легень; тому одночасне введення цих препаратів забезпечує нормалізацію клінікобіохімічних та імунологічних показників, а гепатозахисна дія альфа-ліпону в сполученні з бронхіпретом суттєво вища, ніж ефект самого альфаліпону. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворому з наявністю стеатогепатиту на тлі ХОЗЛ пилової етіології призначають введення альфаліпону спочатку внутрішньовенно в дозі 600 мг протягом 10-20 днів, а потім усередину в тій же дозі один раз на добу, уранці, протягом 2-4 місяців поспіль і бронхіпрету всередину по 50-60 крапель 3 рази на день протягом першого тижня медичної реабілітації, потім по 25-30 крапель 3 рази на день ще 2-3 тижня, в залежності від досягнутого ефекту. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з наявністю стеатогепатиту на тлі ХОЗЛ пилової етіології - основна (61 особа) і група зіставлення (58 осіб). Обидві групи хворих були рандомізовані за віком і статтю, тяжкістю перебігу стеатогепатиту й вираженістю ХОЗЛ пилової етіології. Хворим основної групи проводилася медична реабілітація згідно з заявленим способом (гепатозахисний препарат альфа-ліпон та імуноактивний засіб бронхіпрет), хворим групи зіставлення - згідно з способом-прототипом (лише загальноприйняті при терапії стеатогепатиту препарати в середньотерапевтичних дозах згідно Наказу МОЗ України № 385 від 09.06.2006 р. та Наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія"). Обсяг обстеження хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології включав ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, вивчення функціональних проб печінки уніфікованими методами, аналіз вмісту в периферичній + + крові Т- і В-лімфоцитів (CD3 і CD22 ), субпопуля+ цій Т-хелперів/індукторів (CD4 ) і Т+ супресорів/кілерів (CD8 ) у цитотоксичному тесті за допомогою моноклональних антитіл (МКАТ), функціонального стану Т-клітин за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) при її постановці мікрометодом з використанням як мітоген 0,04 % розчин ФГА. До початку медичної реабілітації хворі обох груп скаржилися на загальну слабкість, нездужання, зниження працездатності й апетиту, поганий емоційний настрій, підвищену стомлюваність. При об'єктивному обстеженні в усіх обстежених відмічалася наявність субіктеричності або помірної жовтяничності склер, а в 96 (80,7 %) - також шкіри, з'являлися поодинокі телеангіоектазії на шкірі тулуба; печінка виступала на 2-3 см з-під реберного краю в 98 (82,4 %), на 4-5 см - у 15 (12,6 %), на 6-7 см - у 6 (5,0 %). Селезінка в 85 (71,4 %) пальпува 5 64824 лася по реберному краю нижнім полюсом, у 23 (19,3 %) - виступала на 1-1,5 см, вії (9,2 %) - до 2 см у положенні на спині. У частини хворих виявили слабко позитивні симптоми Кера або Ортнера, причому за даними УЗД у більшості обстежених як супутня патологія мала місце наявність хронічного безкам'яного холециститу у фазі нестійкої ремісії, або дискінезії жовчовивідних шляхів. З інших симптомів досить часто виявляли наявність артеріальної гіпотонії, відносної брадикардії, дихальної аритмії, "мармуровості" долонь і передпліч, похолодання кінцівок, наявність інтенсивного червоного або змішаного дермографізму, що свідчило про дисбаланс вегетативної регуляції, який був властивий більшості хворим на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології. Звертало увагу, що язик у 6 значної кількості обстежених був густо обкладений брудним білим, жовтуватим або сірим нальотом; в окремих випадках язик був малинового кольору або "лакований" з підкресленими борознами. При медичній реабілітації альфа-ліпоном і бронхіпретом у більшості хворих основної групи вже через 3-4 дні з початку введення цих препаратів відмічено суттєве покращання загального самопочуття, підвищення емоційного настрою, збільшення апетиту. Через 7-10 днів лікування в більшості обстежених хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології з основної групи скарги на стан здоров'я вже були відсутні, ліквідувалася або суттєво знизилася жовтяниця, відмічена тенденція до нормалізації розмірів печінки й селезінки, (табл. 1). Таблиця 1 Динаміка клінічних показників у хворих на стеатогепатит на тлі ХОЗЛ пилової етіології при різних методах медичної реабілітації (%) Клінічні показники Загальна слабість Частота виявлення симптомів % у групах хворих основна зіставлення (n=61) (n=58) 100  6,0 100  6,0 48,3  4,1 9,9  1,8 Р >0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 =0,05 прямий 2,1-3,5 17,9  1,2 3,6  0,2 18,3  1,2 8,5  0,3 >0,1 0,1 >0,1 АлАТ (ммоль/год.·л) 0,3-0,68 3,38  0,11 0,59  0,03 3,4  0,13 1,04  0,05 >0,1 0,05 0,1 0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1. Примітка: у таблицях 3 й 4 вірогідність розбіжностей відносно норми * - при Р