Спосіб оцінки ефективності хірургічної корекції стенозів сонних артерій за допомогою ультазвукового дуплексного сканування

Спосіб оцінки ефективності хірургічної корекції стенозів сонних артерій за допомогою ультразвукового дуплексного сканування, який включає уль 3 ної допплерографії в процесі курсового лікування ломіром хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу. З показників УЗДГ в цих дослідженнях використовуються тільки величини лінійної швидкості кровотоку, які залежать від варіанту центральної гемодинаміки, наявності ознак стенозування і зміни анатомічного ходу судини, не досліджується співвідношення лінійної швидкості кровотоку з показниками, що характеризують зміни тонусу судинної стінки. Відомий спосіб оцінки змін кровотоку в магістральних артеріях голови [Колбасников С. В. Способ оценки изменений кровотока в магистральных артериях головы. Патент RU 2240044, 20.11.2004], що включає вимірювання показника лінійної швидкості кровотоку в стані спокою за допомогою ультразвукової допплерографії, визначення індексів циркуляторного опору, перфузійного тиску, відношення систоло-діастолічного тиску загальних сонних артерій до і після впливу функціональної проби, та оцінку їх динаміки у здорових і хворих на артеріальну гіпертензію залежно від стадії захворювання. Цей спосіб застосовувався лише у хворих на артеріальну гіпертензію без виражених стенотичних уражень судин для визначення адаптативного характеру змін кровотоку та його дезаптаційних порушень. Відомий спосіб діагностики стану мозкового кровообігу [Заікін О. В., Кушнір Г. М., Микляєв О. О., Давідов С. Ю., Золотницький Г. О. Спосіб діагностики стану мозкового кровообігу. Патент UA 63856 А, 15.01.2004], який включає використання дуплексного, триплексного та енергетичного сканування для зняття показань із магістральних судин голови на шиї та з магістральних внутрішньочерепних судин голови - інтракраніальних відділів хребетних артерій, основної артерії, вени Розенталя, з наступним проведенням гіперкапнічної і ортостатичної проб на мозкових артеріях, додаткового зняття показань з хребтових вен на шиї, проведення функціональних проб на основній артерії. Згідно цьому способу виконують аналіз кількісних характеристик: пікової систолічної швидкості, кінцевої діастолічної швидкості, середньої швидкості, індексу периферичного опору та індексу пульсації; і якісних характеристик: типу кровотоку, форми і топографії судини, стану стінки і просвіту судини. Однак, даний спосіб орієнтований на визначення стану мозкового кровообігу та його функціонального резерву на базі проведення функціональних проб, переважно в судинах вертебробазилярного басейну з використанням тільки лінійних показників кровотоку та їх похідних і не дозволяє здійснювати інтегральну оцінку ефективності оперативного лікування. Цей спосіб вибрано як прототип. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого високоефективного способу оцінки ефективності хірургічної корекції стенозів сонних артерій за допомогою ультразвукового дуплексного сканування шляхом визначен 65891 4 ня та оцінювання інтегральних показників об'ємного кровотоку в судинах каротидного та вертебробазилярного басейнів, що дозволить здійснювати комплексну оцінку ефективності оперативного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки ефективності хірургічної корекції стенозів сонних артерій за допомогою ультразвукового дуплексного сканування здійснюють ультразвукове дуплексне сканування для зняття показань із магістральних судин голови та шиї, аналіз показників лінійної швидкості кровотоку та її складових, типу кровотоку, форми і топографії судини, стану стінки і просвіту судини, додатково розраховують показники об'ємного мозкового кровотоку в каротидному та вертебробазилярному басейнах та показник загального церебрального об'ємного кровотоку, як суму об'ємного кровотоку через обидві внутрішні сонні артерії та об'ємного кровотоку через обидві хребтові артерії. Використання корисної моделі дозволяє отримати наступний технічний результат: за рахунок аналізу та поглибленого вивчення інтегральних показників об'ємного кровотоку в судинах каротидного та вертебробазилярного басейнів (ВББ), в залежності від вираженості ураження сонних артерій, здійснювати інтегральну оцінку ефективності оперативного лікування і прогнозування можливості рецидиву захворювання. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Первинне дослідження здійснюють протягом одного тижня до оперативного втручання, на першому тижні після його проведення та через 6-8 місяців після операції. Ультразвукове дуплексне сканування виконують за допомогою ультразвукової діагностичної системи з використанням датчиків з частотою 7,5 і 2,5 MHz, які встановлюють у стандартні точки визначення кровотоку в судинах голов и та шиї. Сканують магістральні артерії голови на шиї: загальну сонну, внутрішню сонну, хребтову артерію на сегменті V2 методом ультразвукового дуплексного сканування. Потім визначають і аналізують показники: лінійні швидкості кровотоку, показники об'ємного мозкового кровотоку, розраховують показник загального церебрального об'ємного кровотоку, як суму об'ємного кровотоку через обидві внутрішні сонні артерії та об'ємного кровотоку через обидві хребтові артерії. Запропонований спосіб вперше був застосований у Державній установі "Науково-практичний центр променевої діагностики НАМИ України" у хворих, яким була проведена операція каротидної ангіопластики і стентування (КАС) у відділенні судинної нейрохірургії Державної установи "Інститут нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова АМН України". Дослідження проводилися до оперативного втручання і після операції каротидної ангіопластики і стентування. Окрім усунення стенозу внутрішньої сонної артерії стентування сприяло покращенню гемодинамічних показників у ділянці встановлення стенту: зникало стенотичне прискорення кровотоку, нормалізувався каротиднокаротидний коефіцієнт. Характер змін середніх 5 65891 гемодинамічних показників після ендоваскулярно 6 го втручання представлено в Табл. 1. Таблиця 1 Зміни гемодинамічних показників і ступеня стенозу ВСА після КАС Показник / Термін обстеження До лікування Пікова систолічна швидкість, см/с Каротидно-каротидне співвідношення Ступінь стенозу за даними ЦАГ, % Ступінь стенозу за даними УЗ сонографії, % 263,0±14 7,8±0,6 76,5±1,9 % Після КАС 1 тиждень 6-8 міс. 57,2±2,2* 60,9±3,8* 1,5±0,1* 1,7±0,2* 3,8±1,4 %* не проводилась 77,2±1,5 % 10,6±1,8 %* 13,3±2,4 %* * р 0,05). В групі пацієнтів без оклюзії протилежної ВСА зміни інтракраніальних показників кровотоку були більш вираженими. Вихідна ЛШК по СМА на боці стенозу ВСА становила 88,63±4,45 см/с, на протилежному боці - 93,103±4,49 см/с, що вірогідно нижче за показник в контрольній групі (р 0,05). Через 6 місяців після КАС показники ЛШК по СМА знаходились майже на тому ж рівні, складаючи відповідно 109,45±7,08 на боці стентування та до 103,00±4,30 см/с на протилежній стороні, також вірогідно не відрізняючись від контрольних (р > 0,05). Стан церебральної гемодинаміки оцінювали за інтегральними показниками об'ємного кровотоку в судинах каротидного та вертебро-базилярного басейнів, зміни в яких у обстежених хворих були найбільш суттєвими. Дані про динаміку їх змін у пацієнтів із оклюзією протилежної ВСА та без неї, надано в Табл. 3. Таблиця 3 Динаміка змін показників об'ємного кровотоку після КАС у пацієнтів із оклюзією протилежної ВСА та без неї Об'ємний До лікування Після КАС кровотік 4-7 днів 6 міс. Оклюзія (л/хв.) / Тер- Контроль Оклюзія Оклюзія мін обстеє немає є немає є немає ження VBF ІСА 0,517±0,032 0,223±0,036* 0,340±0,021*# 0,279±0,031* 0,365±0,017*# 0,248±0,022* 0,408±0,025*# VBF VA 0,109±0,008 0,147±0,019* 0,090±0,005# 0,112±0,012 0,091±0,007 0,169±0,025* 0,096±0,008# TC VBF 0,623±0,039 0,370±0,044* 0,430±0,002* 0,392±0,004* 0,456±0,018* 0,417±0,020* 0,504±0,040# p