Спосіб обмеження чисельності та шкодочинності садових плодожерок

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема, до захисту рослин від шкідливих комах. В садівничій галузі відомі способи обмеження чисельності та шкодочинності плодожерок шляхом використання переважно хімічних пестицидів, шляхом суцільних обробок на основі календарних фаз розвитку рослин та шкідників в залежності від гідротермічних умов, а також на основі використання показників обліків чисельності домінуючих шкідників та їх порогових рівнів [1, 2]. Такою є ситуація в садівничій галузі України [3]. Відомі також і негативні наслідки тривалого використання пестицидів, головним з яких є забруднення навколишнього середовища та урожаю пестицидами, формування популяцій комах та кліщів стійких до дії пестицидів [4]. Крім того, в Україні, практично весь асортимент пестицидів - продукція зарубіжних фірм, фінансовий тягар від їх придбання - суттєва стаття витрат у бюджеті країни. На значній частині території, що зазнала радіоактивного забруднення, використання хімічних засобів обмежено або заборонено. Відомий також спосіб захисту плодового саду, який полягає у тому, що у центрі масиву саду виділяється ділянка, де не використовуються винищувальні заходи, будь-якими способами. На частині саду використовують біологічний спосіб захисту. Проте, все ж основним способом обмеження чисельності шкідників, в тому числі і садових плодожерок, є хімічний [5]. Відомий також спосіб обмеження чисельності та шкодочинності садових плодожерок, який полягає у тому, що він включає у себе обприскування дерев в період вегетації шляхом використання біологічних препаратів, зокрема вірусних, а також бактеріальних, обробки якими чергують з випуском у сад ентомофагів. Для ентомофагів створюють оптимальні умови для їх діяльності, шляхом посадки довкола саду дерев'янистої та чагарникової рослинності. Відомий спосіб обмеження чисельності та шкодочинності садових плодових, котрий є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що заявляється, який використовується як прототип [6]. Спосіб викладений у прототипі полягає у тому, що він включає у себе складові елементи - суттєві елементи: спосіб обґрунтовано на таких шкідниках, як яблунева, грушева та сливова плодожерки. Для їх обмеження, проти діапаузуючих стадій плодожерок (гусениць), використовуються такі біологічні препарати, як пециломін або боверин, шляхом внесення їх у місця заляльковування гусениць плодожерок - штамби дерев, скелетні гілки, верхній шар ґрунту, рослинні рештки - діаметром 1,5мм довкола штамба дерева. Цей прийом здійснюють у другу половину літа, на початку міграції гусениць плодожерок в місця їх зимової діапаузи. Наступний прийом способупрототипу - обприскування крон дерев суспензією цих препаратів на початку літа, в період початку або масового відродження гусениць плодожерок. Проте, спосіб-прототип має такі недоліки. 1. Діюча речовина обох препаратів - пециломіну та боверину - ентомопатогенні гриби, котрі відносяться до складу факультативни х сапрофітів, а не до облігатних паразитів. Це означає, що у підсумку препарати за будьяких умов, не можуть відзначитись стабільною та високою ефективністю. Це явище спостерігається у практиці захисту рослин. Дійсно, біологічна їх е фективність становила 59,6-85,2%. 2. Спосіб-прототип - не технологічний. Робочу рідину необхідно наносити на стволи дерев, скелетні гілки, штамби, рослинні рештки та грунт. Якщо на дерева робочу суспензію ще можна наносити традиційною апаратурою, то грунт та рослинні рештки обробити важко. Цим і пояснюється низька ефективність відомого способу: 42,2-59,6%. До того ж, ці препарати законодавчо не дозволено використовувати в Україні. 3. Усі наведені у прототипі прийоми обмеження чисельності садових плодожерок спрямовані лише проти стадії гусениці. Препарати, як і спосіб-прототип в цілому малоефективні. Недоведена ефективність способу по відношенню до яєць плодожерок. 4. У прототипі не використовуються ентомофаги, саме вони найбільш ефективні проти садових плодожерок. В основу винаходу поставлено завдання створити такий спосіб обмеження чисельності та шкодочинності садових плодожерок, у якому виконання оригінальних послідовних прийомів та дій у часі, з використанням ентомофагів та препаратів, дозволяє забезпечити захист урожаю від домінуючих видів шкідників-плодожерок, отримати екологічно чисту продукцію, придатну для дитячого та дієтичного харчування, зменшити забруднення навколишнього середовища та урожаю плодів пестицидами. Поставлене завдання досягається тим, що у запропонованому способі, шляхом здійснення ряду прийомів у певній послідовності досягається результат, що перевищує позитивний результат, що досягається при здійсненні способу-прототипу. Шляхом послідовного проведення сумісних дій в плодових садах, здійснюється реалізація запропонованого обмеження чисельності та шкодочинності садових плодожерок: яблуневої (Laspeyresia pomonella L); грушевої (Laspeyresia pyrivora Danil.) та сливової (Grapholitha funebrana Tr.) шляхом використання спеціалізованої форми паразита яєць плодожерок Trichogramma dendrolimi Mats, (далі - три хограма). Цей вид паразита уражує лише яйця плодожерок до формування у них зародку. Його ефективна дія триває 1-3 дні. Разом з Т. dendrolimi, як складова частина способу, що заявляється використовується також паразит яєць плодожерок - Ascogaster guadridentatus Wesm. Далі - аскогастер. Аскогастер уражує яйця плодожерок тоді, коли у них сформувався зародок. Таким чином, у запропонованому способі, використовуються для отримання позитивного ефекту дві важливі біологічні особливості ентомофагів: трихограми - уражувати яйця на ранніх стадіях ембріонального розвитку, аскогастера - на більш пізніх етапах ембріогенезу. У підсумку така конкуренція за господаря - підсилює їх сумісну дію, тобто рівень зараження яєць. Інша суттєва відміна способу, що у підсумку сприяє обмеженню чисельності та шкодочинності садових плодожерок - використання гормональних препаратів: інсегару 25WP, з.п. - змочуваного порошку, або препарату матч 050ЕС, 5% к.е. - концентрату емульсії, як єдина та невід'ємна складова частина способу. Таке поєднання прийомів у способі сприяє максимальній ефективності його, з врахуванням того, що яблунева та сливова плодожерки розвиваються у 1-3 генераціях, ведуть прихований спосіб життя, їм властивий розтягнутий у просторі та часі розвиток. Крім того, вони не мають ефективних, високо спеціалізованих видів природних популяцій паразита та хижаків. Порівняльний аналіз способу, що заявляється та прототипу показує, що спосіб що заявляється відрізняється від відомого тим, що здійснюються нові прийоми: 1. Сумісно використовуються два ентомофаги, взаємодія між якими за господаря, підсилює їх ефективність. 2. Як складова частина способу - використовуються гормональні препарати. 3. Обмеження чисельності та шкодочинності плодожерок відбувається завдяки спрямованій дії на трофічно неактивну стадію розвитку плодожерок - яйця, або на ранні стадії ембріонального розвитку. Спосіб можна використовувати в плодових насадженнях будь-якого типу, строку посадки, сортового складу, форми господарювання. Отже, спосіб що заявляється відповідає критерію винаходу "новизна". Сучасний стан галузі захисту рослин в садівництві, або рівень техніки такий, що для отримання товарного урожаю використовуються лише хімічні засоби. Лише в окремих випадках відомо використання деяких бактеріальних препаратів проти комплексу лускокрилих шкідників. Стан галузі та рівень техніки відображені у публікаціях (2, 3, 5). Отже, ні критерій "новизна", ні "винахідницький рівень" не витікають із рівня техніки. Запропонований спосіб дозволяє отримати позитивний результат, який виключає використання прийомів способу-прототипу: - не використовуються грибні препарати пециломін та боверин, виробництво яких не налагоджено і ефективність яких незначна; - виключається трудомісткий процес ретельного нанесення робочих розчинів препаратів на штамби дерев, скелетні гілки, грунт та опале листя; - виключається необхідність обробки цими препаратами дерев в період вегетації проти гусениць, що відродилися. Приклад 1 Насадження яблуні, с. Петрушки, Київської області, площа 12га, сорт Айдарет. Домінуючий шкідник - яблунева плодожерка, проти якої спрямовані основні зусилля для обмеження чисельності та шкодочинності. Сад розділено на шість варіантів по 2га кожний. Контрольний варіант складався з 10-ти дерев, де засоби захисту яблуні не застосовувались. На п'яти варіантах саду апробувались запропоновані способи обмеження чисельності яблуневої плодожерки. Експертна оцінка оригінальних способів передбачала такі показники, як початкова - перед апробацією способів, та кінцева - після застосування способів чисельність діапаузуючих гусениць яблуневої плодожерки, крім того, оцінювались такі показники, як рівень зараження яєць плодожерки трихограмою та аскогастером, біологічна ефективність гормональних препаратів інсегару та матчу, відсоток пошкоджених плодів і підсумковий показник - величина урожаю у ц/га. Визначальною була початкова чисельність гусениць плодожерки, що перезимували, тобто весною у розрахунку екз. на 1га. Для цього їх обліковували на 15-ти модельних деревах на 1га на деревах та у ґр унті приштамбових кіл. Запропонований спосіб передбачає випуск у сад трихограми та аскогастера у певних нормах у розрахунку кількість дорослих особин паразита на одне дерево. Обидва ентомофаги вирощували попередньо у біолабораторіях. Крім цього, як складова частина способу, використовувались трихограма, аскогастер сумісно з використанням гормональних препаратів інсегару та матчу, шля хом суцільного обприскування крон дерев. Таким чином, оцінювались оптимальні варіанти сполучення у єдиній технологічній лінії - способі ентомофаги та препарат, для отримання сприйнятливого господарського позитивного результату, ґр унтуючись на ті критерії, які наведено вище. Об'єктивній оцінці способу сприяла вирівняна на усіх варіантах початкова чисельність гусениць яблуневої плодожерки, яка становила 87,2-98,5екз./га. Отримані результати позитивного ефекту, порівнювались зі способом-прототипом, в якості якого використовувався спосіб описаний згідно патенту України №30704А. В даному випадку використовували пециломін, котрий використовували як проти діапаузуючих гусениць так і проти тих, що відродились. Такі методичні підходи дозволили повно, об'єктивно та інформовано оцінити ефективність та те хнологічність запропонованого способу. Результати оцінки способів та їх е фективність, в середньому за три роки, наведені у табл.1. Як видно, практично за всіма показниками проведеної експертної оцінки, спосіб що пропонується включав у себе 4 та 5-й варіанти, а саме: дворазовий випуск трихограми на початку та в період масової яйцекладки плодожерки із розрахунку 4тис. особин на одне дерево та 1-2 випуски аскогастера по 2тис. особин на дерево після другого випуску трихограми. А отже, після випуску аскогастера, обробка дерев одним із гормональних препаратів: інсегаром або матчем. Як видно із наведених матеріалів саме на цих варіантах забезпечувалось максимальне зниження чисельності плодожерки, від 88,7-90,7екз. гусениць на 1га весною і до 10,2-11,6екз./га восени. Крім того, на цих варіантах способу спостерігалась найнижча шкодочинність плодожерки - 1,1-1,3% пошкоджених плодів, та урожайність - 238,4-242,1ц/га. За всіма показниками спосіб, що пропонується, суттєво перевищував спосібпрототип. Важливо і те, що складові частини позитивного ефекту способу складаються із високого рівня зараження яєць плодожерки ентомофагами, 66,2-76,6%, а також високої ефективності використання гормональних препаратів, 92,2-93,6% біологічна ефективність. У решті варіантів способу теж отримано певний позитивний ефект, але він не перевищував прототип, або значно йому поступався, особливо за показниками кінцевої чисельності гусениць плодожерки та урожайності (табл.1). Таким чином, експертна оцінка різних варіантів способу показала високий рівень ефективності послідовного сумісного використання ентомофагів та гормональних препаратів. Приклад 2 Насадження яблуні, площа 12га, сорт Айдарет. Шкідник яблунева плодожерка. Сад поділено на шість варіантів по 2га кожний. Умови дослідів - аналогічні тим, що вкладено у прикладі 1. Оригінальна частина полягала у тому, що початкова чисельність гусениць плодожерки, що перезимувала була значно більшою ніж у варіантах прикладу 1. Вона, в середньому становила 174-201екз. на 1га, що вважається як високий рівень чисельності. Дійсно, якщо у контролі прикладу 1 було пошкоджено 22,4% плодів, то у контролі приладу 2, пошкоджено 39,4% плодів (табл.2). Результати експериментальної оцінки способу, що пропонується і прототипу наведено у табл.2. Встановлено, що оптимальним сполученням прийомів у способі, що заявляється, як і у попередньому прикладі, є варіанти сумісного використання трихограми - 2-3 випуски, та 2 випуски аскогастера, сумісно з однією обробкою інсегару або матчу. Як і у попередньому прикладі усі показники експертної оцінки ефективності способів, дають перевагу способу, що заявляється у порівнянні з прототипом. Скрізь різниця статистично доведена, у тому числі за такими визначальними показниками як чисельність гусениць яблуневої плодожерки, шкодочинності та величині валового урожаю. Як видно, на відміну від способу-прототипу, у запропонованому способі зменшується шкодочинність плодожерки і чисельність діапаузуючи х гусениць. У прототипі рівень шкодочинності був значним і, крім того, залишився досить високий рівень чисельності плодожерки. Приклад 3 Насадження груші, площа 6га, сорт Чарівниця. Площа кожного з шести варіантів апробованих способів 0,5га. Шкідливий вид - грушева плодожерка, котра на відміну від яблуневої та сливової розвивається скрізь тільки у одному поколінні. Шкоду завдає лише груші. Умови проведення дослідів, показники, за якими проводилась експертиза різних способів, аналогічна тим, що наведено у прикладі 1. Як складова частина способу, що заявляється, використовували ті ж самі види паразитів: Т. dendrolimi та A. guadridentatus, вирощені попередньо у біолабораторії. Впродовж трьох років оцінювалась ефективність способів за умов порівняно низької чисельності гусениць грушевої плодожерки: 69,8-82,4екз. на 1га (табл.3). Результати досліджень представлено у табл.3. Встановлено, що найбільший позитивний результат отримано у способі, що пропонується, де послідовно сполучали випуски трихограми - 2 випуски по 4тис. особин на одне дерево та по 1-2 випуски аскогастера по 2тис. особин на дерево. Як третя складова частина способу використовували один із препаратів - інсегар або матч. Саме у цих сполученнях способу досягнуто максимального позитивного результату. Наприклад, за початкової чисельності гусениць плодожерки 80,582,4екз./га кінцева їх чисельність становила лише 8,9-10,3екз./га. В той час як у способі-прототипі ці показники були відповідно 79,4екз./га та 24,9екз./га. Це і забезпечило низький рівень шкодочинності та високий рівень урожайності у запропонованому способі (табл.3). Приклад 4 Насадження груші, площа 6га, сорт Чарівниця. Площа кожного з шести варіантів апробованих способів 0,5га. Шкідливий вид - грушева плодожерка. Умови проведення дослідів, показники, за якими проводилась експертиза різних способів, аналогічна тим, що наведено у прикладі 1 та 3. Впродовж трьох років оцінювалась ефективність способів за умов високої чисельності гусениць грушевої плодожерки - 136,5-158,6екз. на 1га (табл.4). Результати експертизи способів наведено у табл.4. Як і у попередніх прикладах, найвищий позитивний результат отримано у запропонованому способі у такому послідовному сполученні прийомів: трихограма - 3 випуски по 4тис. екз. на дерево; аскогастер 2 випуски по 2тис. особин на дерево з наступним використанням інсегару чи матчу шляхом суцільної обробки дерев. У порівнянні зі способом-прототипом отримано значне зниження чисельності грушевої плодожерки та шкодочинності. Так, якщо у прототипі було пошкоджено 4,1% плодів, то у способі, що заявляється лише 0,9-1,1%. Аналогічна закономірність спостерігається і за іншими показниками. Різниця скрізь статистично доведена. Інші варіанти способу були на рівні прототипу або значно йому поступалися. Приклад 5 Насадження сливи, сорт Угорка. Шкідливий вид - сливова плодожерка, котра розвивається у 1-2 генераціях. Заляльковуються гусениці у кроні дерева на штамбах, опалому листі та у ґрунті. Умови проведення досліджень, показники за якими проводилась експертиза, оцінка різних способів, аналогічна тим, що наведено у прикладі 1. Впродовж трьох років оцінювалась ефективність способів за умов високої чисельності гусениць сливової плодожерки 86-107екз. гусениць на 1га (табл.5). Результати досліджень представлено у табл.5. Як видно, виражений позитивний результат отримано у способі, що пропонується, де послідовно сполучали випуски трихограми (2-3 рази) по 2тис. особин на дерево. Аскогастер випускали по 2 рази по 2тис. особин на дерево з наступним використанням інсегару чи матчу шля хом суцільної обробки крон дерев. У порівнянні зі способом-прототипом отримано значне зниження чисельності сливової плодожерки (9,4-10,5екз./га, проти 29,4екз./га у прототипі). Решти показників, загальної оцінки способу, теж показали значну перевагу запропонованого способу над прототипом. Різниця статистично доведена. Інші варіанти способу поступалися прототипу. Таким чином, використання запропонованого способу обмеження чисельності та шкодочинності садових плодожерок забезпечує у порівнянні з існуючими способами такі переваги (табл.6). 1. Отримано загальний високий рівень зниження чисельності популяцій яблуневої, гр ушевої та сливової плодожерок, що суттєво перевищує показник способу-прототипу. Таким чином, спостерігається ефект продовженої дії способу, котрий полягає у тому, що початкова чисельність гусениць плодожерок після реалізації способу становить лише 6,8-11,4% від початкової, в той час, як у прототипі 21,7-31,3%. 2. Реалізація способу стабільно знижувала шкодочинність плодожерок до рівня, коли було пошкоджено лише 0,9-1,6% плодів урожаю. У прототипі - пошкоджено 1,8-4,8% плодів. 3. Загальний позитивний ефект полягає у тому, запропонований спосіб забезпечував рівень збереженого урожаю яблуні 209,8-242,1ц/га, у прототипі -197,7-231,4ц/га. Суттєва величина збереженого урожаю у запропонованому способі спостерігалась і при вирощуванні груші і сливи. Таблиця 1 Експертна оцінка різних способів захисту яблуневого саду від пошкоджень яблуневою плодожеркою (Київська обл., с. Петр ушки, 1999-2001pp.) Апробовані способи Початкова Розселено Біологічна Кінцева чисельність ентомофагів Заражено ефекти чисельність яєць Пошкоджено Урожай, діапаузуючих тис. екз./ вність гусениць паразиплодів, % ц/га гусениць дерево; препаратів, восени, тами, % весною, витрата % екз./га екз./га препарату, Трихограма - 1 випуск Аскогастер - 1 випуск Трихограма - 2 випуски Аскогастер - 1 випуск Трихограма - 2 випуски Аскогастер - 2 випуски Трихограма - 2 випуски Аскогастер - 1 випуск Інсегар 25WP, з.п. - 1 обробка Трихограма - 2 випуски Аскогастер - 2 випуски Матч, 5% к.е. - 1 обробка Пециломін - обробка місць заляльковування та крон дерев. Спосібпрототип Контроль НІР05 89,4±4,2 93,3±4,6 кг/га 4000 2000 2х4000 42,8 10,9 219,6 27,9 54,3 7,8 230,5 24,5 68,8 4,2 228,8 20,7 66,2 92,2 1,3 238,4 10,2 76,6 93,6 1,1 242,1 11,6 2000 2х4000 98,5±5,2 2х2000 2х4000 88,7±4,3 2000 0,6кг/га 2х4000 90,7±3,9 2х2000 1,0кг/га 95,6±5,2 3,0кг/га 1,6 85,3 4,4 231,1 21,3 87,2±3,7 10,3 5,2 22,4 2,1 160,3 5,8 124,5 4,3 Таблиця 2 Оцінка ефективності різних способів обмеження чисельності та шкодочинності яблуневої плодожерки (Київська обл., с. Петрушки, 1999-2001 pp.) Початкова Розселено Кінцева чисельність ентомофагів Заражено Біологічна чисельність тис. екз./ діапаузуючих яєць ефективність Пошкоджено Урожай, гусениць Апробовані способи гусениць дерево; паразитами, препаратів, плодів, % ц/га восени, витрата весною, % % екз./га препарату, екз./га кг/га Трихограма - 2 2х4000 випуски 186±5,8 42,7 10,5 179,4 28,8 Аскогастер - 1 випуск 2000 Трихограма - 3 3х4000 випуски 172±6,3 46,9 7,8 190,3 22,6 Аскогастер - 1 випуск 2000 Трихограма - 3 3х4000 випуски 189±5,7 50,3 5,9 188,5 26,5 Аскогастер - 2 випуски 2х2000 Трихограма - 3 3х4000 випуски Аскогастер - 2 201±6,4 2х2000 62,8 90,4 1,6 209,8 16,5 випуски Інсегар 25WP, з.п. 0,6кг/га 1 обробка Трихограма - 2 2х4000 випуски Аскогастер - 2 194±5,3 67,7 94,5 1,4 218,5 13,8 2х2000 випуски Матч, 5% к.е. - 1 1,0кг/га обробка Пециламін обробка місць 3,0кг/га 2,8 80,8 4,8 197,7 38,4 заляльковування та 177±4,9 крон дерев. Спосібпрототип Контроль 179±5,2 7,2 39,4 146,5 244,5 НІР05 4,8 2,3 8,4 4,6 Таблиця 3 Ефективність різних способів захисту грушевого саду від пошкоджень грушевою плодожеркою (Київська обл., с. Петр ушки, 1999-2001 pp.) Розселено Початкова ентомофагів Кінцева Заражено Біологічна Пошкочисельність чисельність тис. екз./ яєць ефективність джено Урожай, Апробовані способи діапаузуючих гусениць дерево; паразитами, препаратів, плодів, ц/га гусениць восени, витрата % % % весною, екз./га препарату, екз./га кг/га Трихограма - 1 випуск 4000 74,5±3,5 39,7 11,2 142,8 15,1 Аскогастер - 1 випуск 2000 Трихограма - 2 2х4000 69,8±4,0 44,5 7,3 140,4 12,9 випуски 2000 Аскогастер - 1 випуск Трихограма -2 випуски 2х4000 77,9±4,2 64,8 5,8 146,4 13,7 Аскогастер - 2 випуски 2х2000 Трихограма - 2 випуски 2х4000 80,5±3,8 70,8 89,4 1,6 156,9 10,3 Аскогастер - 1 випуск 2000 Інсегар 25WP, з.п. - 1 0,6л/га обробка Трихограма - 2 випуски 2х4000 82,4±5,2 74,6 94,7 1,2 164,8 8,9 Аскогастер - 2 випуски 2х2000 Матч, 5% к.е. - 1 1,0л/га обробка Пециламін - обробка місць 79,4±3,3 3,0кг/га 3,2 84,9 1,8 154,8 24,9 заляльковування та крон дерев. Спосібпрототип Контроль 75,3±3,2 3,4 22,4 101,7 133,7 HIP05 4,2 2,6 7,7 5,1 Таблиця 4 Обґрунтування ефективності різних способів обмеження чисельності та шкодочинності груше вої плодожерки в насадженнях груші (Київська обл., с. Петрушки, 1999-2001 pp.) Розселено Початкова ентомофагів Біологічна Кінцева Заражено чисельність ефекти- Пошкочисельність тис. екз./ яєць джено Урожай, вність гусениць Апробовані способи діапаузуючих дерево; паразитами, плодів, ц/га гусениць препаратів, восени, витрата % % весною, екз./га препарату, % екз./га кг/га Трихограма - 2 2х4000 136,5±4,3 38,8 11,8 144,3 34,6 випуски Аскогастер - 1 2000 випуск Трихограма - 3 3х4000 127,6±3,8 44,3 8,4 150,2 22,8 випуски Аскогастер - 1 2000 випуск Трихограма -3 випуски 3х4000 144,5±5,1 51,1 6,3 154,4 18,6 Аскогастер - 2 випуски 2х2000 Трихограма - 3 3х4000 випуски Аскогастер - 2 158,6±4,8 54,5 92,2 1,1 163,4 10,9 2х2000 випуски Інсегар 25WP, 0,6кг/га з.п. - 1 обробка Трихограма - 2 2х4000 випуски Аскогастер - 2 151,2±4,3 2х2000 50,2 93,7 0,9 170,1 13,8 випуски Матч, 5% к.е. 1,0л/га 1 обробка Пециламін - обробка місць заляльковування 139,3±3,4 3,0кг/га 2,2 81,6 4,1 162,9 29,3 та крон дерев. Спосібпрототип Контроль 156,7±4,4 5,4 30,2 97,8 212,6 НІР05 3,9 2,5 9,1 5,5 Таблиця 5 Експертна оцінка різних способів захисту насаджень сливи від пошкоджень сливовою плодожеркою (Київська обл., с. Петрушки, 1999-2001 pp.) Розселено Початкова Кінцева чисельність ентомофагів Заражено Біологічна Пошкодчисельність тис. екз./ діапаузуючих яєць ефективність Урожай, Апробовані способи жено гусениць дерево; гусениць паразитами, препаратів, ц/га витрата плодів, % восени, весною, % % екз./га препарату, екз./га кг/га Трихограма - 2 2х2000 випуски 103±5,4 44,6 11,2 86,7 29,3 Аскогастер - 1 2000 випуск Трихограма - 3 3х2000 випуски 98±4,6 54,9 7,9 86,5 21,6 Аскогастер - 1 2000 випуск Трихограма -3 3х2000 випуски 86±3,8 62,7 6,3 84,1 16,8 Аскогастер - 2 2х2000 випуски Трихограма - 3 3х2000 випуски 66,8 Аскогастер - 2 105±4,4 94,3 1,4 90,4 10,5 2х2000 випуски 90,1 Інсегар 25WP, з.п. 0,6л/га 1 обробка Трихограма - 2 2х2000 випуски Аскогастер - 2 65,5 89±5,3 2х2000 93,8 1,2 92,3 9,4 випуски 92,2 Матч, 5% к. е. - 1 1,0л/га обробка Пециломін - обробка місць заляльковування та 107±5,6 3,0кг/га 2,5 81,4 3,9 83,2 29,4 крон дерев. Спосібпрототип Контроль 92±4,6 6,6 27,8 52,6 162,8 НІР05 5,5 2,1 5,3 Таблиця 6 Порівняльні показники господарської ефективності внаслідок реалізації запропонованого способу Показники, що порівнюються у способі Результат, який досягається при використанні способу запропонованого відомого Позитивний результат використання запропонованого способу у порівнянні з відомим Заражено яєць плодожерок паразитами, % 50,2-76,6 1,6-3,2 +48,6 - +73,3 Біологічна ефективність, % 89,4-94,7 80,8-84,9 +8,6 - +9,8 Пошкоджено плодів, % 0.9-1,6 1,8-4,8 -0,9 - -3,2 яблуня 209,8-242,1 197,7-231,1 +12,1 - +11,0 Урожай, ц/га груша 156,9-170,1 154,8-162,9 +2,1 - +7,2 слива 90,4-92,3 83,2 +7,2 Кінцева чисельність гусениць яблуневої 13,8-16,5 38,4 -24,6-21,9 плодожерки внаслідок грушевої 10,9-13,8 29,3 -18,4-15,5 використання способів, екз./га сливової 9,4-10,5 29,4 -20,0-18,9 Джерела інформації. 1. Васильев В.П., Пересыпкин В.Ф. и др. Система мероприятий по защите плодовых культур от вредителей и болезней в СССР. М., Колос, 1981, 50с., 2. Система защиты плодовых культур от вредителей и болезней. М., ВО Агропромиздат, 1989, 92с., Болдырев М.И., Алексеевич С.Н. и др. 3. Матвієвський О.С., Лошицький О.С. та ін. Комплексна система заходів щодо захисту плодових і ягідних насаджень від шкідників і хвороб. МСХ України, Київ, 1991, 52с., 4. Яблоков А.В. Об отрицательных последствиях применения пестицидов. Ж. Сельскохозяйственная биология. М., ВО Агропромиздат, 1988, №3, С.9-105. 5. Смользкова В.М., Сторчевая Е.М. Способ защиты плодовых насаждений от вредителей. Авторское свидетельство СССР №1745166, 1992. МКИ А01К67/00, 07.07.1992. Бюл. №25. 6. Дрозда В.Ф. Спосіб біологічного захисту плодових насаджень від шкідників. Патент України №30704А, МКВ А01К67/00. Заявлено 22.04.98; Опубл. 15.12.00; Бюл. №2 (ПРОТОТИП).