Штучне живильне середовище для вирощування лускокрилих

Винахід відноситься до лісового і сільського господарств, конкретно до ентомологічних те хнологій, і може використовуватись у те хнічній ентомології для вирощування лабораторних, лабораторно-польових та комерційних культур лускокрилих з метою збереження видового різноманіття комах, збалансованого використання біологічних ресурсів лускокрилих для потреб людини, отримання на основі ентомологічних технологій економічної вигоди, що пов'язана із застосуванням доместикованих видів лускокрилих та їх генетичних ресурсів. Відоме штучне живильне середовище для вирощування шовкопрядів (Патент №46858 Україна, МПК А01К67/04, Штучне живильне середовище для вирощування шовкопрядів / М.С.Мороз - №99021125; Заявл. 26.02.1999; Опубл. 17.06.2002, Бюл. №6. - 13с.) - контрольний варіант, в склад якого входять порошок з листя дуба черешкового, порошок з шроту сої, глюкоза, вітамін С, порошок з целюлози, цинкова сіль 3 - метил піридину, сорбінова кислота, агар-агар, ретанол-ацетат, рибофлавін, тіамін-бромід, нікотинамід, біологічно активна суміш у вигляді водного розчину ліофілізованого автолізату суміші вільних амінокислот, отриманих в результаті дії протеолітичних ферментів на пілоричні придатки лососьових риб, що містить лізин - 10,14-12,10%, гістидин - 1,87-2,28%, аргінін - 6,75-7,36%, аспаргінову кислоту -7,017,77%, треонін - 4,36-5,70%, серин - 2,99-3,88%, глютамінову кислоту -5,00-5,49%, пролін - 7,88-8,66%, гліцин - 8,82-9,47%. аланін - 12,48-13,38%, цистеїн - 1,76-1,86%, валін - 8,34-6,29%, метіонін - 3,06-2,30%, ізолейцин -4,78-4,00%, лейцин - 4,78-4,00%, тирозин - 1,65-1,00%, фенілаланін - 5,84-4,50%, комплекс фітоекдістероїдів (5-оксіекдістерон, екдістерон, 1-оксіекдістерон, 26-оксіекдістерон) в вагових співвідношеннях 1:75:1:0,20, вода, при наступному вмісті компонентів, маса % : листя дуба черешкового 20,57 -28,44, порошок з соєвого шроту - 2,04-2,88, глюкозу - 2,03-2,54, вітамін С - 2,35-2,89, порошок з целюлози - 4,18-5,80, цинкова сіль 3-метилпіридину - 0,03-0,05, сорбінову кислоту 0,04-0,09, агар-агар 2,52-3,28, ретанол-ацетат - 0,03-0,05, рибофлавін - 0,03-0,06, тіамін-бромід -0,02-0,04, нікотинамід - 0,020,04, біологічно активну суміш - 0,29-0,39, комплекс фітоекдістероїдів - 0,0003-0,0005, воду - 65,849753,4495. Під час приготування вищеописаного штучного живильного середовища для гусениць 1-3 віку використовували порошок з сушеного листя дуба, зібраного в першій половині червня, а для гусениць 4-6 віку - в першій половині липня. На протязі всього періоду вигодівлі гусениць вигодовували в дерев'яних або картонних коробках зверху закритих поліетиленовою плівкою. Штучне живильне середовище, нарізане невеликими кусочками, розміщували на цупкому папері вподовж стінок вигодівельних коробок. По мірі поїдання, штучне живильне середовище добавляли два рази на добу. Екскременти і залишки корму вилучали з коробок через кожні дві - три доби. На протязі всього періоду годівлі підтримували температур у повітря +22-24°С, відносну вологість 80%, довжину світлового дня 14 -16 годин і інтенсивність провітрювання два рази на добу. При догляді за шовкопрядами враховували загальні рекомендації відображені в технології по вирощуванню дубового шовкопряда моновольтинної породи Поліський тасар в промислових умовах (Мороз Н. С., Аретинская Т. Б., Вититнев И. В. и др. Рекомендации по выкормке дубового шелкопряда Полесский тассар в промышленных условиях. // Украинский НИИ научнотехнической информации и технико-экономических исследований Госплана УССР. Киевское отделение №4270 - 88-304-110, К. - 1988. - 5С). Недоліком відомого живильного середовища є те, що годівля на ньому личинок лускокрилих не забезпечує оптимальних умов линяння і їх виживання, високої активності фізіологічних процесів, високих показників маси кладки, кількості відкладених яєць, оживлення і виживання відроджених личинок, шовковиділення і утворення кокона. Винаходом ставиться завдання: підвищення виживання личинок у період линяння, оптимізація фізіологічних процесів комах за рахунок активності кислої фосфа тази і естерази, збільшення показників маси кладки, кількості відкладених яєць, оживлення і виживання відроджених личинок, шовковиділення і утворення кокона. Поставлене винаходом завдання досягається тим, що склад штучного живильного середовища для вигодівлі лускокрилих у порівнянні з “відомим живильним середовищем” додатково містить порошок з листя бука європейського, граба звичайного, горобини чорноплідної, яблуні культурної, подвійний дигідрофосфат марганцю - кобальту, в якому вміст інгредієнтів у перерахунку на оксиди наступне, мас. %: марганцю - 0,26-24,65, кобальту -25,76-0,25, фосфору - 49,13-49,83, води - 24,85-25,27, танін, препаративну форму суміші фітоекдістероїдів з рослинними білками, відновленими цукрами, водорозчинними вітамінами та мінеральними солями отриманими з суцвіття рослини Serratula inermis шляхом водного екстракту з наступною ліофілізацією. В якості біологічно активно діючого у вагови х співвідношеннях відповідно 1:100:1:0,25 наступні екдістероїди: 5 - оксіекдістерон (С27Н44O6); екдістерон (C27H44O 7); 1- оксіекдістерон (C27H44O8); 26 - оксіекдістерон (C27H44O8). Вміст екдістероїдів у препараті, %: 5 - оксіекдістерон - 0,04; екдістерон - 4,00; 1- оксіекдістерон - 0,04; 26 - оксіекдістерон - 0,01. Інше: білок 4,00%, відновлені цукри - 10,00%, мінеральні солі - 1,51%, водорозчинні вітаміни - 2,47% при наступному вмісті компонентів, маса %: Порошок з листя бука європейського 4,32-5,85 Порошок з листя граба звичайного 1,27-1,62 Порошок з листя горобини чорноплідної 0,65-0,95 Порошок з листя яблуні культурної 2,11 -2,64 Порошок з листя дуба черешкового 13,11-18,45 Порошок з соєвого шроту 1,71-3,56 Глюкоза 1,87-2,4 Вітамін С 2,26-2,79 Порошок з целюлози 3,87-5,36 Цинкова сіль 3метилпіридину 0,03-0,05 Сорбінова кислота 0,04-0,09 Агар-агар 2,52-3,28 Ретанол-ацетат 0,03-0,05 Рибофлавін 0,03-0,06 Тіамін-бромід 0,02-0,04 Нікотинамід 0,02-0,04 Подвійний дигідрофосфат марганцю - кобальту 0,04-0,07 Танін 0,03-0,06 Біологічно активна суміш 0,22-0,26 Препаративна форма суміші фітоекдістероїдів 0,0006-0,0009 Вода 65,8494-52,3791 Ефективність запропонованого штучного живильного середовища досліджували на павиноочці малій (Eudia pavonia L.), кільчастому шовкопряді (Malacosoma neustria L.) Рівненської популяції, китайському дубовому шовкопряді (Antheraea pemyi G.-M.) моновольтинної породи Поліський тасар і непарному шовкопряді (Ocneria dispar L.) Закарпатської популяції. Штучне живильне середовище для вирощування лускокрилих готували наступним чином. Для личинок 1-3 віку свіжозібране листя бука європейського, граба звичайного, горобини чорноплідної, яблуні культурної, дуба черешкового заготовляли з 8 до 12 години в першій декаді червня, а для личинок 4-6 віку - в першій половині липня. Сушили листя загальноприйнятим способом на горищі або під спеціальним дахом з доброю вентиляцією, розкладаючи листя не більше як в три шари на цупкому папері. Сушене листя зберігали не більше одного року в закритих паперових мішках в сухи х неопалюваних приміщеннях з доброю вентиляцією. Перед приготуванням штучного живильного середовища сушене листя подрібнювали за допомогою електромлинка до отримання однорідного тонко змеленого порошку. Порошок з сушеного листя бука європейського, граба звичайного, горобини чорноплідної, яблуні культурної, дуба черешкового, згідно варіантів граничних і середніх величин компонентів, представлених в таблиці 1, змішували з порошком з соєвого шроту, глюкозою, вітаміном С, порошком з целюлози, розчинами цинкової солі 3-метилпіридину, сорбіновою кислотою, охолодженим до +50°С водяним розчином агар-агару, ретанол-ацетату, рибофлавіну, тіамін броміду, нікотинаміду, подвійного дигідрофосфату марганцю - кобальту, таніну, біологічно активною сумішшю, препаративною формою суміші фітоекдістероїдів. В складену суміш штучного живильного середовища додавали невитрачений залишок води і ще раз ретельно перемішували до отримання однорідної консистенції. Для формування кормових пластинок, охолоджене до +5°С штучне живильне середовище розкачували між поліетиленовою плівкою. Отримані кормові пластинки, товщиною 1-1,5 мм, скручували в поліетиленові рулони і зберігали в холодильнику при температурі +2-4С не більше 12 днів. Готуючи штучне живильне середовище використовували препаративну форму суміші фітоекдістероідів отриману з суцвіття рослини Serratula inermis шляхом водного екстракту з наступною ліофілізацією. В якості біологічно активно діючого у вагови х співвідношеннях відповідно 1:100:1:0,25 наступні єкдістєроїди: 5 - оксієкдістєрон (C22H44O6); єкдістєрон (C27H44O7); 1-оксіекдістерон (C27H44O 8); 26 - оксіекдістерон (C27H44O8). Вміст у препаративній формі суміші екдістероїдів, %: 5 - оксіекдістерону - 0,04; екдістерону 4,00; 1- оксіекдістерону - 0,04; 26 - оксіекдістерону - 0,01. Інше: білок - 4,00%, відновлені цукри - 10,00%, мінеральні солі - 1,51%, водорозчинні вітаміни - 2,47%. При складані суміші штучного живильного середовища вміст інгредієнтів у подвійному дигідрофосфату марганцю - кобальту в перерахунку на оксиди був наступним, мас.%: марганцю - 0,26-24,65, кобальту - 25,76-0,25, фосфору - 49,13-49,83, води - 24,8525,27. Для личинок 1-3 віку під час приготування штучного живильного середовища використовували порошок з сушеного листя бука європейського, граба звичайного, горобини чорноплідної, яблуні культурної, дуба черешкового заготовленого з 8 до 12 години в першій декаді червня, а для личинок 4-6 віку - в першій половині липня. На протязі всього періоду вигодівлі личинок вигодовували в дерев'яних коробках зверху закритих поліетиленовою плівкою. Штучне живильне середовище, нарізане невеликими кусочками, розміщували на цупкому папері вподовж стінок вигодівельних коробок. По мірі поїдання, штучне живильне середовище добавляли 2-3 рази на добу. Екскременти і залишки корму вилучали з коробок через кожну добу. На протязі всього періоду розвитку личинок підтримували температуру повітря +23С, відносну вологість повітря 80%, довжину світлового дня 16 годин і інтенсивність провітрювання 2 рази на добу. При догляді за лабораторними культурами павиноочки малої, кільчастого, китайського дубового та непарного шовкопрядів, враховували загальновідомі особливості їх біології та екології, а також рекомендації щодо те хнології вирощування лабораторної та комерційної культури китайського дубового шовкопряда моновольтинної породи Поліський тасар (Розведення дубового шовкопряда Поліський тасар та його використання в народному господарстві України: Методичні рекомендації для спеціалістів агропромислових підприємств, лісового господарства, медичних та фармацевтичних установ / Аретинська Т.Б., Трокоз Β.Ο., Мороз М.С., Плиска М.М., Менджул B.I., Шкаруба М.Г., Руднєв А.Г. - К.: Видавничий центр НАУ. - 2001. - 23с.). Личинок контрольних варіантів павиноочки малої (Eudia pavonia L.), кільчастого (Malacosoma neustria L.), китайського дубового (Antheraea pemyi G.-M.) моновольтинної породи Поліський тасар та непарного (Оспегіа dispar L.) шовкопрядів вирощували на штучному живильному середовищі в склад якого входять порошок з листя дуба черешкового, порошок з соєвого шроту, глюкоза, вітамін С, порошок з целюлози, сорбінова кислота, ретанол-ацетат, рибофлавін, тіамін-бромід, комплекс фітоекдістероідів (5оксіекдістерон, екдістерон, 1 - оксіекдістерон, 26 - оксіекдістерон) в вагових співвідношеннях 1:75:1:0,20, біологічно активна суміш, яка містить повний набір амінокислот, Таблиця 1 Вміст компонентів в штучному живильному середовищі, що використовувалось для вигодівлі личинок павиноочки малої, кільчастого, китайського дубового та непарного шовкопрядів дослідних варіантів Назва компонентів Концентрація, маса % варіанти В С D 4,32 4,57 5,85 А Ε Порошок з листя бука 2,25 6,51 європейського Порошок з листя граба 0,95 1,27 1,42 1,62 1,95 звичайного Порошок з листя горобини 0,35 0,65 0,83 0,95 1,3 чорноплідної Порошок з листя яблуні 1,67 2,11 2,49 2,64 3,05 культурної Порошок з листя дуба 8,99 13,11 16,71 18,45 24,85 черешкового Порошок з соєвого шроту 1,52 1,71 2,85 3,56 4,40 Глюкоза 1,44 1,87 2,05 2,4 3,0 Вітамін С 1,85 2,26 2,52 2,79 3,22 Порошок з целюлози 2,66 3,87 4,58 5,36 6,41 Цинкова сіль 3-метилпіридину 0,01 0,03 0,04 0,05 0,07 Сорбінова кислота 0,015 0,04 0,07 0.09 0,15 Агар-агар 1,75 2,52 2,95 3,28 4,0 Ретанол -ацетат 0,015 0,03 0,04 0,05 0,08 Рибофлавін 0,015 0,03 0,05 0,06 0,09 Тіамін -бромід 0,01 0,02 0,03 0,04 0,06 Нікотинамід 0,01 0,02 0,03 0,04 0,06 Подвійний дигідрофосфат 0,02 0,04 0,06 0,07 0,09 марганцю-кобальту Танін 0,01 0,03 0,05 0,06 0,08 Біологічно активна суміш 0,13 0,22 0,24 0,26 0,32 Препаративна форма суміші 0,0003 0,0006 0,0008 0,0009 0,0015 фітоекдістеро'їдів Вода 76,3347 65,8494 58,4192 52,3791 40,3085 таких як: лізин - 10,14-12,10%, гістидин - 1,87-2,28%, аргінін - 6,75-7,36%, аспаргінова кислота - 7,017,77%, треонін - 4,36-5,70%, сірин - 2,99-3,88%, глютамінова кислота - 5,00-5,49%, пролін - 7,88-8,66%, гліцин - 8,82-9,47%, аланін - 12,48-13,38%, цистеїн - 1,76-1,86%, валін - 8,34-6,29%, метіонін -3,06-2,30%, ізолейцин -4,78-4,00%, лейцин - 4,78-4,00%, тирозин - 1,65-1,00%. фенілаланін - 5,84-4,50%, цинкова сіль 3 - метилпіридину і воду при наступному вмісті компонентів, маса %: листя дуба черешкового - 20,57-28,44, порошок з соєвого шроту - 2,04-2,88, глюкозу - 2,03-2,54, вітамін С-2,35-2,89, порошок з целюлози - 4,185,80, цинкова сіль 3-метилпіридину -0,03-0,05, сорбінова кислота 0,04-0,09, агар-агар - 2,52-3,28, ретанолацетат - 0,03-0,05, рибофлавін - 0,03-0,06, тіамін-бромід - 0,02-0,04, нікотинамід - 0,02-0,04, біологічно активну суміш - 0,29-0,39, комплекс фітоекдістероїдів - 0,0003-0,0005, вода - 65,8497-53,4495. Для личинок 1-3 віку павиноочки малої, кільчастого, китайського дубового та непарного шовкопрядів під час приготування вишеописаного штучного живильного середовища використовували порошок з сушеного листя дуба, зібраного в першій половині червня, а для личинок 4-6 віку - в першій половині липня. На протязі всього періоду вигодівлі гусениць вигодовували в дерев'яних або картонних коробках зверху закритих поліетиленовою плівкою. Штучне живильне середовище, нарізане невеликими кусочками, розміщували на цупкому папері вподовж стінок вигодівельних коробок. По мірі поїдання, штучне живильне середовище добавляли два рази на добу. Екскременти і залишки корму вилучали з коробок через кожні дві - три доби. На протязі всього періоду годівлі підтримували температур у повітря + 22-24°С, відносну вологість 80%, довжину світлового дня 14 -16 годин і інтенсивність провітрювання два рази на добу. При догляді за шовкопрядами враховували загальні рекомендації відображені в технології по вирощуванню дубового шовкопряда моновольтинної породи Поліський тасар в промислових умовах (Мороз Н. С., Аретинская Т. Б., Вититнев И. В. и др. Рекомендации по выкормке дубового шелкопряда Полесский тассар в промышленных условиях. // Украинский НИИ научно-технической информации и технико-экономических исследований Госплана УССР. Киевское отделение №4270 - 88 -304-110, К. - 1988. - 5С). Винахід ілюструється наступними таблицями та фігурами: Табл.2. Вплив штучного живильного середовища на виживання личинок у період линяння. Фіг.1. Активність кислої фосфатази у гемолімфі лялечок китайського дубового шовкопряда при вигодівлі личинок на штучному живильному середовищі. Фіг.2. Активність естерази у гемолімфі лялечок китайського дубового шовкопряда при вигодівлі личинок на штучному живильному середовищі. Фіг.3. Вплив штучного живильного середовища на приріст маси личинок Eudia pavonia L., Malacosoma neustria L., Ocneria dispar L. за добу. Фіг.4. Вплив штучного живильного середовища на приріст маси личинок Antheraea pemyi G.-M. за добу. Фіг.5. Продуктивність лускокрилих друго го покоління при вигодівлі личинок на штучному живильному середовищі. Фіг.6. Вплив штучного живильного середовища на показники продуктивності лускокрилих другого покоління. Фіг.7. Вихід шовку-сирцю (М) з 1г грени при вигодівлі Antheraea pemyi G.-M. на штучному живильному середовищі. Таблиця 2 Вплив штучного живильного середовища на виживання личинок у період линяння Варіанти А В С D Е Контроль Вид 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 Кількість перелинялих личинок від хвороб по невстановлених причинах екз. % 23 22 355 88,75 18 13 369 92,25 9 14 377 94,25 11 15 374 93,50 10 17 373 93,25 9 7 384 96,00 5 9 386 96,50 8 11 381 95,25 11 15 374 93,50 8 7 385 96,25 5 7 388 97,00 9 8 383 95,75 10 16 374 93,50 8 10 382 95,50 6 9 387 96,75 8 16 376 94,00 24 25 351 87,75 12 15 373 93,25 9 11 380 95,00 12 15 373 93,25 25 27 348 87,00 11 25 364 91,00 10 19 371 92,75 17 18 365 91,25 Загибель личинок у період линяння, екз. загальна 45 31 23 26 27 16 14 19 26 15 12 17 26 18 13 24 49 27 20 27 52 36 29 35 Примітка. Вид 1 - Eudia pavonia L.; Вид 2 - Malacosoma neustria L.; Вид 3 - Antheraea pemyi G. -M.; Вид 4 - Ocneria dispar L. Кількість личинок на кінець першого віку у піддослідних варіантах 400 екз. Результати досліджень впливу штучного живильного середовища на виживання личинок у період линяння представлені у таблиці 2. Згідно отриманих результатів, найкращі показники виживання у період линяння личинок Euclid pavonia L., Malacosoma neustria L., Antheraea pemyi G. - M., Ocneria dispar L. одержані в варіантах В, С і D. У цих варіантах період линяння личинок супроводжувався найменшою загибеллю ослаблених або хворих особин. Так, наприклад, підрахунки показують, що в варіантах В, С і D найбільша кількість перелинялих личинок у китайського дубового шовкопряда - 386, 388, 387, що, відповідно, на 15, 17, 16екз. більше у порівнянні з аналогічним варіантом за відомим способом. Слід відмітити, що збільшення кількісних величин компонентів штучного живильного середовища і зниження води в ньому, як це показано в варіанті Е, суттєво не збільшує кількість перелинялих личинок павиноочки малої, кільчастого, китайського дубового та непарного шовкопрядів і з економічної сторони є недоцільним. Крім того, як показали візуальні спостереження, збільшення препаративної форми суміші фітоекдістероїдів у дослідному варіанті Е провокувало завчасне линяння личинок з відокремленням головної капсули у значної частини гусениць. У цьому випадку, подовжений період линяння зменшував термін поїдання корму личинок у період постембріонального розвитку і таким чином сприяв ослабленню особин лабораторної популяції, що сприяло їх захворюванню і загибелі. Активність кислої фосфатази і естерази у гемолімфі лялечок Antheraea pemyi G. - M. при вигодівлі личинок на штучному живильному середовищі представлена на фігурах 1 і 2. Активність кислої фосфатази і естерази у гемолімфі лялечок дубового шовкопряда визначали за допомогою методу диск електрофорезу у поліакріламідному гелі за допомогою методики складеної Т. А. Єгоровою, Д. Таджибековою, У.Н. Насирилаєвим та ін. (Егорова Τ.Α., Таджибекова Д., Насириллаев У.Н., Троицкая Β.Η., Алматов К.Т. Методические указания по определению устойчивости пород тутового шелкопряда к инфекции вируса ядерного полиэдроза по активности кислой фосфатазы и эстеразы // Среднеазиатский НИИ шелководства. - Ташкент, 1986. - 12с.). Відносну активність форм ферментів визначали за щільністю піків методом епроксимірування за формулою: П A = ´а 2 , де А - активність відповідного ферменту в умовних одиницях; П - логарифм висоти піку; а -основа піку. Виявлені на колонках поліакріламідного гелю білкові фракції і множинні форми ферментів зіставляли один з одним за величиною відносної електрофоретичної рухливості (ВЕР), значення якої розраховували, виходячи з довжин пробігу кожної білкової і каталітичне активної фракції і фарби-маркера за формулою: а ВЕР = А , де а - довжина пробігу даної білкової фракції; А - довжина пробігу фарби-маркера. Вивчення активності кислої фосфатази і естерази у гемолімфі лялечок є важливим для прогнозування і моделювання продуктивності Antheraea pemyi G.-M. Встановлено, що активність кислої фосфа тази і естерази у гемолімфі лялечок самиць і самців при вигодівлі личинок на запропонованому штучному живильному середовищі як при граничних, так і середніх величинах кількості компонентів, що входять у склад середовища була вищою у порівнянні з комахами, вирощених в аналогічних умовах на штучному живильному середовищі варіанту за відомим способом. Суттєво підвищена, в порівнянні з варіантом за відомим способом, активність кислої фосфатази і естерази у гемолімфі лялечок самиць і самців в дослідних варіантах В (на 9,58% і 7,95%), С (на 11,41% і 9,91%) і D (на 9,58% і 10,54%), відповідно, корелює з їх захворюваністю на поліедроз. Так, у дослідних варіантах В (до 27,01%), С (до 32,13%) і D(до 36,44%) спостерігали зниження хворих поліедрозом личинок протягом їх вигодівлі. Таким чином, на основі використання запропонованого штучного живильного середовища вдалося отримати здорове покоління лускокрилих і покращити показники продуктивності. На фігурах 3 і 4 наведені дані про вплив штучного живильного середовища на приріст маси личинок п'ятого віку за добу. Згідно отриманих результатів, найкращі показники приросту маси личинок спостерігали у дослідних варіантах В, С і D. Так, наприклад, приріст маси личинок у вищеназваних варіантах був відповідно у непарного шовкопряда на 42,87%, 62,34% і 55,84%, кільчастого шовкопряда на 33,33%, 47,34% і 40,01%, дубового шовкопряда на 38,16%, 38,88% і 38,16% і павиноочки малої на 76,92%, 99,91% і 89,74% більшим в порівнянні з варіантом за відомим способом. У даному випадку незмінні величини витрати корму на одиницю маси і швидкі темпи приросту маси личинок за добу здешевлюють витрати на їх вирощування, що має велике значення для збалансованого використання біологічних ресурсів для потреб людини, отримання на основі ентомологічних технологій економічної вигоди. Дані представлені на фігура х 5 і 6 свідчать, що продуктивність лускокрилих при вигодівлі личинок на дослідному штучному живильному середовищі значно більша в порівнянні з контролем. Найбільша маса відкладених самицями яєць їх кількість, максимальне відродження личинок другого покоління було отримано з варіантів В, С і D. Так, наприклад, у варіантах В, С і D самицями кільчастого шовкопряда другого покоління відкладена кількість яєць на 32,72%, 40,16% і 39,34%, а павиноочки малої - на 19,01%, 23,24% і 25,35%, відповідно, більша в порівнянні з варіантом за відомим способом. Дослідженнями встановлено, що вирощування лускокрилих на запропонованому штучному живильному середовищі забезпечує математично достовірне підвищення якісних показників продуктивності - маси кладки, кількості яєць, відродження личинок другого покоління. Результати досліджень впливу штучного живильного середовища на вихід шовку-сирцю [М] з 1г грени при вигодівлі личинок Antheraea pemyi G.-М. на запропонованій штучній дієті представлені на фігурі 7. Вихід шовк у-сирцю визначали з формули: Μ=N x×m×r де Μ - ви хід шовк у-сирцю з одного грама грени, г; Nx- загальне виживання гусениць з одного грама грени, екз; m - середня маса оболонки коконів, мг; r - коефіцієнт розмотування коконів, (постійна величина, яка встановлена для даних досліджень експериментальне і дорівнює 0,62). Встановлено, що при вигодівлі китайського дубового шовкопряда моновольтинної породи Поліський тасар на дослідному штучному живильному середовищі вихід шовку - сирцю з одиниці грени значно більший в порівнянні з вирощеними в аналогічних умовах на штучному живильному середовищі варіанту за відомим способом. Найбільша маса шовку - сирцю в розрахунку на грам грени була отримана з варіантів В, С і D. В цих варіантах маса шовку сирцю в розрахунку на грам грени становила, відповідно, 18,24мг, 19,32мг і 19,41мг, що на 15,37%, 22,2% і 22,77% більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. Аналіз експериментальних досліджень, що виражені у вигляді цифрового матеріалу і розміщені в таблицях 1 і 2, фігура х 1-7 показує, що за всіма вивченими показниками дослідні варіанти суттєво переважають показники за відомим способом. Запропоноване в якості корму штучне живильне середовище для павиноочки малої, кільчастого, китайського дубового та непарного шовкопрядів просте за своїм вмістом і не потребує спеціального обладнання для його приготування. За рахунок застосування запропонованого штучного живильного середовища покращуються показники виживання личинок у період линяння, в результаті підвищеної активності кислої фосфатази і естерази відбувається оптимізація фізіологічних процесів комах, що позитивно впливає на збільшення показників маси кладки, кількості відкладених яєць, оживлення і виживання відроджених личинок, шовковиділення і утворення кокона, таким чином досягається новий позитивний ефект.