Спосіб індукції антивірусної резистентності рослин

Даний винахід стосується способу індукції антивірусної резистентності рослин, який відрізняється тим, що рослини, ґрунт або засівне зерно обробляють ефективною кількістю сполуки формули І Де X означає галоген, СгС4-алкіл або трифторметил; m має значення 0 або 1; Q означає угруповання С(=СН-СН3)-СООСН3, С(=СН-ОСН3)-СООСН3, C(=N-OCH3)-CONHCH3> C(=NOCH3)-COOCH3 або N(-OCH3)-СООСН3; А означає -О-В, -СН2О-В, -ОСН2-В, -СН=СН-В, -С=С-В, -CH2O-N=C(R1)-B або -CH2O-N=C(R1)-C(R2)=N-OR3, причому В означає феніл, нафтил, 5-членний або 6-членний гетарил або 5-членний або 6-членний гетероцикліл, який містить від одного до трьох атомів азоту і/або один атом кисню або один атом азоту або один і/або два атоми кисню і/або азоту, причому циклічні системи незаміщені або заміщені одним або декількома залишками Ra, Ra означає ціано, нітро, аміно, амінокарбоніл, амінотіокарбоніл, галоген, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфоксил, С3-С6Циклоалкіл, С1-С6алкокси, С1С6галогеналкокси, С1-С6алкілоксикарбоніл, С1-С6алкілтіо, С1-С6алкіламіно, ди-С1-С6-алкіламіно, С1С6алкіламінокарбоніл, ди-С1-С6-алкіламінокарбоніл, С1-С6алкіламінотіокарбоніл, ди-С1-С6алкіламінотіокарбоніл, С2-С6-алкеніл, С2-С6-алкенілокси, феніл, фенокси, бензил, бензилокси, 5- або 6членний гетероцикліл, 5- або 6-членний гетарил, 5- або 6-членний гетарилокси, C(=NORa)-ORb або OC(Ra)2C(Rb)=NORb, причому циклічні залишки незаміщені або заміщені одним до трьох залишків Rb: Rb означає ціано, нітро, галоген, аміно, амінокарбоніл, амінотіокарбоніл, алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкілсульфоніл, С1-С6-алкілсульфоксил, С3-С6-циклоалкіл, С1-С6алкокси, С1-С6галогеналкокси, С1С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкілтіо, С1-С6алкіламіно, ди-С1-С6алкіламіно, С1-С6-алкіламінокарбоніл, ди-С1С6алкіламінокарбоніл, С1-С6алкіламінотіокарбоніл, ди-С1-С6-алкіламінотіокарбоніл, С1-С6алкеніл, С1С6алкенілокси, С3-С6циклоалкіл, С3-С6-циклоалкеніл, феніл, фенокси, фенілтіо, бензил, бензилокси, 5- або 6членний гетероцикліл, 5- або 6-членний гетарил, 5- або 6-членний гетарилокси або C(=NORa)-ORb; Ra, Rb означає водень або С1-С6алкіл; R1 означає водень, ціано, С1-С4алкіл, СгС4галогеналкіл, С3-С6циклоалкіл, С1С6алкокси; R2 означає феніл, фенілкарбоніл, фенілсульфоніл, 5- або 6-членний гетарил, 5- або 6-членний гетарилкарбоніл або 5- або 6-членний гетарилсульфоніл, причому циклічні системи незаміщені або заміщені одним до трьох залишків Ra, С1-С10алкіл, С3-С6циклоалкіл, С2-С10алкеніл, С2-С10алкініл, С1-С10-алкілкарбоніл, С2-С10-алкенілкарбоніл, С3-С10-алкінілкарбоніл, С1-С10-алкілсульфоніл, або C(=NORa)-ORb, причому вуглеводневі залишки цієї групи незаміщені або заміщені одним до трьох залишків Rc: Rc означає ціано, нітро, аміно, амінокарбоніл, амінотіокарбоніл, галоген, С1-С6алкіл, С1-С6алогеналкіл, С1С6алкілсульфоніл, С1-С6алкілсульфоксил, С1-С6-алкокси, С1-С6галогеналкокси, С1-С6алкоксикарбоніл, С1С6алкілтіо, С1-С6-алкіламіно, ди-С1-С6алкіламіно, С1-С6алкіламінокарбоніл, ди-С1-С6-алкіламінокарбоніл, С1С6алкіламінотіокарбоніл, ди-С1-С6алкіламінотіокарбоніл, С1-С6алкеніл, С2-С6-алкенілокси, С3-С6Циклоалкіл, С3С6Циклоалкілокси, 5- або 6-членний гетероцикліл, 5- або 6-членний гетероциклілокси, бензил, бензилокси, феніл, фенокси, фенілтіо, 5- або 6-членний гетарил, 5- або 6-членний гетарилокси і гетарилтіо, причому циклічні групи у свою чергу можуть бути або частково повністю галогеновані або можуть мати від одного до трьох залишків Ra; і R3 означає водень, С1-С6алкіл, С1-С6алкеніл, С2-С6алкініл, причому вуглеводневі залишки цієї групи незаміщені або заміщені одним до трьох залишками Rc; яке сприймається рослинами або засівними матеріалами. Крім того, винахід стосується застосування сполук формули І для індукції антивірусної резистентності рослин. Численні представники надзвичайно гетерогенних груп рослинних вірусів (фітофагів) можуть уражати економічно значимі рослини. Симптоми ураження проявляються при цьому починаючи від морфологічних зміні і до загибелі рослин. Внаслідок великого числа шляхів переносу (наприклад, механічний через ушкодження, через насіння і пилок або через вектори, такі, як нематоди та комахи), проблем діагностики і недостачі придатних діючих речовин боротьба з такими вірусами надзвичайно важка, тому на першому місці знаходяться профілактичні та фітосанітарні заходи. Внаслідок цього запобігання вірусним хворобам рослин є важливою задачею в сільському господарстві. При пошуках способів запобігання вірусним хворобам рослин були розроблені антивірусні діючі речовини, які, наприклад, подібні до нуклеїнових кислот. Деякі з цих речовин, однак, викликають утворення мутантів і інгібують метаболізм нуклеїнових кислот іпротеїнів у клітинах-хазяїнах і дають основу для ушкоджень. Ці матеріали дають в результаті лише малий фактичний контрольний ефект у полі. Дуже вдалий принцип представляє собою використання, відповідно, стимуляцію захисних сил, властивим самим рослинам. У DE-A 39 34 761 для запобігання вірусним захворюванням пропонується застосування полілізину та алкілдіетилентриамінооцтових кислот. В ЕР-А 420 803 описується імунізуюча дія похідний бензо-1,2,3-тіазолу щодо різних фітопатогенних мікроорганізмів. З WO-A 96/37493 відома подібна дія піридилтіазолів. У DD 280 030 пропонується використання похідних сульфокислоти як засобу для активування вірусостійкості культурних та корисних рослин. Однак, дія цих речовин у багатьох випадках є незадовільною. Задачею даного винаходу є розробка способу, який може широко застосовуватися, не шкодить рослинам і забезпечує ефективне імунізування проти вірусних хвороб рослин. Відповідно до цього, був розроблений заявлений спосіб. Застосовувані діючі речовини відомі як фунгіциди і частково як інсектициди (див., наприклад, з публікацій ЕР-А 178 826; ЕР-А 253 213; W0-A 93/15046; W0-A 95/18789; WO-A 95/21153; WO-A 95/21154; W0-A 95/24396; W0-A 96/01256; WO-A 97/15552). Вказівок на можливу стимулюючу дію цих діючих речовини на притаманну самим рослинам імунну систему до цього часу не було. Хороша переносимість рослинами діючих речовин формули І у необхідних для боротьби з хворобами рослин концентраціях дозволяє здійснювати обробку як надземних частин рослин, так і обробку засівних рослин, засівного зерна і ґрунту. У заявленому способі діюча речовина засвоюється або через поверхню листя або через корені рослин і розподіляється рослинним соком по всій рослині. Тому захисна дія після застосування заявленого способу настає не лише в частинах рослин, що безпосередньо обприскані, але і підвищується антивірусна резистентність усієї рослини. У переважній формі виконання способу композицією діючої речовини обробляють надземні частини рослин. У вищенаведених публікаціях описуються методи синтезу для одержання застосовуваних у заявленому способі діючих речовин, при цьому враховуються розкриті в цих публікаціях відомості. Для заявленого способу переважні діючі речовини з наступними значеннями замісників, а саме окремо або в комбінації, при цьому враховуються розкриті в наведених публікаціях відомості. Для заявленого способу переважні, зокрема, діючі речовини формул від II до VII, у яких V означають угруповання ОСН3 і NHCH3, Y означають СН і N і Т і Z означають незалежно один від одного СН і N. Переважними діючими речовинами формули І, де Q означає N(-OCH3)-СООСН3, є описані в публікаціях WO-A 93/15046 і W0-A 96/01256 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де Q означає С(=СН-ОСН3)-СООСН3, є описані в публікаціях ЕР-А 178 826 і ЕР-А 278 595 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де Q означає C(=N-ОСН3)-СООСН3, є описані в публікаціях ЕР-А 253 213 і ЕР-А 254 426 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де Q означає C(=N-OCH3)-CONHCH3, є описані в публікаціях ЕР-А 398 692, ЕР-А 477 631 і ЕР-А 628 540 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де Q означає С(=СН-СН3)-СООСН3, є описані в публікаціях ЕР-А 280 185 і ЕР-А 350 691 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де А означає -СН2О-N=C(R1)-B, є описані в публікаціях ЕРА 460 575 і ЕР-А 463 488 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де А означає -О-В, є описані в публікаціях ЕР-А 382 375 і ЕР-А 398 692 сполуки. Переважними діючими речовинами формули І, де А означає -СН2О-N=C(R1)-C(R2)=N-OR3 є описані в публікаціях WO-A 95/18789, WO-A 95/21153, WO-A 95/21154, WO-A 97/05103 і WO-A 97/06133 сполуки. Зокрема, переважні діючі речовини формули І, де Q означає N(-ОСН3)-СООСН3, А означає СН2-О- і В означає 3-піразоліл або 1,2,4-триазоліл, причому В має один або два замісники, вибраних із групи, яка включає галоген, метил і трифторметил і феніл і піридил, зокрема, 2-піридил, заміщений 1 до 3 залишками Rb. Ці діючі речовини мають формулу II. Зокрема, переважні діючі речовини формули II'. При врахуванні їх застосування переважні вказані в нижченаведених таблицях сполуки. Особливо переважні, зокрема, діючі речовини І-5 (загальновідоме найменування: піраклостробін), ІІІ-4 (загальновідоме найменування: пікоксистробін), IV-3 (загальновідоме найменування: трифлоксистробін) і VII-1 (загальновідоме найменування: азоксистробін). Сполуки І підвищують антивірусну резистентність рослин. Особливе значення вони мають при боротьбі з вірусами на різних культурних рослинах, таких, як тютюн, ячмінь, огірки, картопля і коренеплоди, а також на засівному матеріалі цих рослин. Вони особливо придатні для боротьби з наступними хворобами рослин: с вірусом тютюнової мозаїки і вірусом некрозу тютюну, с вірусом звичайної вірусної мозаїки квасолі та жовтої мозаїки квасолі, с вірусом несправжньої штрихуватості ячменю і вірусом жовтої карликовості ячменю, з вірусом зеленої крапчастої мозаїки огірків і звичайним вірусом мозаїки огірків, з вірусом X- і -Y картоплі, с вірусним сильним розростанням мичкуватих коренів буряка і з вірусом некротичного жовтозілля буряка. Сполуки І застосовуються таким чином, що рослини, які підлягають захисту від вірусної інфекції, засівний матеріал або ґрунт обробляють ефективною кількістю діючої речовини. Застосування може здійснюватися як перед, так і після інфікування рослин або насіння вірусами. При одній переважній формі виконання способу обробку рослин здійснюють до інфікування. При цьому відбувається значне зниження схильності рослин до вірусних захворювань. Норми витрати при застосуванні в захисті рослин залежно від збудника і виду рослини складає від 0,01 і до 2,0 кг діючої речовини на гектар. При обробці засівного матеріалу в загальному вимагаються кількості діючої речовини від 0,001 до 0,1 г, переважно, від 0,01 до 0,05 г на кг засівного матеріалу. Сполуки І можуть переводитися в звичайні для фунгіцидів композиції, наприклад, розчини, емульсії, суспензії, пилоподібний матеріал, порошок, пасти і гранули. Форма застосування залежить від мети застосування, вона повинна в будь-якому випадку забезпечувати тонкий, рівномірний розподіл сполуки за винаходом. Композиції одержують відомим способом, наприклад, розведенням діючої речовини розчинниками і/або наповнювачами, при потребі, із застосуванням емульгаторів і диспергаторів, причому у випадку використання води як розчинника можуть застосовуватися також і інші органічні розчинники як допоміжні агенти. Як допоміжні агенти придатні в основному звичайні для фунгіцидів агенти. Композиції містять у загальному від 0,01 і до 95 мас. %, переважно, від 0,1 і 90 мас. % діючої речовини. Діючі речовини застосовуються при цьому з чистотою від 90% до 100%, переважно, від 95% до 100% (за спектром ЯМР). Прикладами для композицій є: I. 5 вагових частин сполуки за винаходом ретельно перемішують з 95 ваговими частинами тонкого каоліну. У такий спосіб одержують пилоподібний матеріал, який містить 5 мас. % діючої речовини. II. 30 вагових частин сполуки за винаходом ретельно перемішують із сумішшю з 92 вагових частин порошкоподібного гелю кремнієвої кислоти і 8 ваговими частинами парафінового масла, який набризкують на поверхню цього кремнійкислого гелю. У такий спосіб одержують композицію діючої речовини з хорошою липкістю (вміст діючої речовини 23 мас. %). III. 10 вагових частин сполуки за винаходом розчиняють у суміші, яка складається з 90 вагових частин ксилолу, 6 вагових частин продукту приєднання від 8 до 10 моль етиленоксиду до 1 моля N-моноетаноламіду масляної кислоти, 2 вагових частин кальцієвої солі додецилбезолсульфокислоти і 2 вагових частин продукту приєднання 40 моль етиленоксиду до 1 моля рицинової олії (вміст діючої речовини: 9 мас. %). IV. 20 вагових частин сполуки за винаходом розчиняють у суміші, яка складається з 60 вагових частин циклогексанону, ЗО вагових частин ізобутанолу, 5 вагових частин продукту приєднання 7 молів етиленоксиду з 1 моля ізооктилфенолу і з 5 вагових частин продукту приєднання 40 молів етиленоксиду до 1 моля рицинової олії (вміст діючої речовини 16 мас. %). V. 80 вагових частин сполуки за винаходом добре перемішують з З ваговими частинами натрієвої солі діізобутилнафталін-альфа-сульфокислоти, 10 ваговими частинами натрієвої солі лігнінсульфокислоти із сульфітного щолоку і 7 ваговими частинами порошкоподібного гелю кремнієвої кислоти і перемелюють у молотковому млині (вміст діючої речовини 80 мас.%). VI. Змішують 90 вагових частин сполуки за винаходом з 10 ваговими частинами N-метил-а-піролідону й одержують розчин, який придатний до застосування у формі маленьких крапель (вміст діючої речовини 90 мас. %). VII. 20 вагових частин сполуки за винаходом розчиняють у суміші, яка складається з 40 вагових частин циклогексанону, 30 вагових частин ізобутанолу, 20 вагових частин продукту приєднання 7 молів етиленоксиду до 1 моля ізооктилфенолу і 10 вагових частин продукту приєднання 40 молів етиленоксиду до 1 моля рицинової олії. Вливанням розчину в 100 000 вагових частин води і тонким розподілом одержують водну дисперсію, яка містить 0,02 мас. % діючої речовини. VIII. 20 вагових частин сполуки за винаходом добре перемішують з З ваговими частинами натрієвої солі діізобутилнафталін-а-сульфокислоти, 17 ваговими частинами натрієвої солі лігнінсульфокислоти із сульфітного щолоку і 60 ваговими частинами порошкоподібного гелю кремнієвої кислоти і перемелюють у молотковому млині. Тонким розподілом суміші в 20000 вагових частинах води одержують розчин для обприскування, який містить 0,1 мас. % діючої речовини. Водні робочі форми можуть готуватися звичайно з концентратів емульсій, паст або змочуваних порошків (розприскувані порошки, масляні дисперсії) за допомогою додавання води. Для одержання емульсій, паст або масляних дисперсій речовини можуть або відразу або після розчинення в маслі або розчиннику гомогенізуватися у воді за допомогою змочувальних агентів, агентів, що надають липкість, диспергаторів, емульгаторів. Також можуть бути приготовлені концентрати, що придатні для розведення водою, які складаються з діючої речовини, змочуваних агентів, агентів, що надають липкість, диспергаторов, емульгаторов і в разі потреби розчинників або масел. Концентрація діючої речовини в готових до застосування композиціях може змінюватися в широких межах. У загальному концентрація складає від 0,0001 і до 10%, переважно, від 0,01 і до 1%. Діючі речовини можуть також застосовуватися з хорошим успіхом способом ультра-низького об'єму (ULV), причому є можливість вносити композиції з понад, ніж 95 мас. % діючої речовини або навіть діючу речовину без добавок. До діючих речовин можуть додаватися масла різного типу, гербіциди, інші фунгіциди, інші засоби боротьби зі шкідниками, бактерициди, у разі потреби, безпосередньо перед застосуванням (суміш у баці). Ці засоби можуть домішуватися до засобів за винаходом у ваговому співвідношенні від 1:10 до 10:1. Вказівка на дію індукції антивірусної резистентності діючої речовини може здійснюватися як напис на упаковці або на інформаційному листі продукту. Вказівка може також здійснюватися і на препаратах, які можуть застосовуватися в комбінації з діючими речовинами І. Індукція антивірусної резистентності може бути також і індикацією, яка може бути предметом відомчого допуску діючих речовин формули І. Дію сполук загальної формули І можна показати за допомогою наступних дослідів: Приклади застосування для індукції антивірусної резистентності Рослинний матеріал Для дослідів вирощують рослини тютюну (Nicotinia tabacum cv. Xanthi-nc) при 25°С, 59% вологості повітря і періоду денного світла в 16 годин. (150-200 мкМ квантів/с-1/м-2) протягом від 4 до 5 тижнів у ґрунтосуміші для пікірувальних грядок (ґрунт типу ED 73). Частину рослин удобрюють один раз на тиждень, при цьому у поливальну воду додають наявне в торгівлі добриво для квітів (10% загального азоту, 9% фосфату, 7% калію) у рекомендованому дозуванні. Застосування діючої речовини При застосовуваних композиціях діючої речовини мова йде про гранули, які диспергуються у воді, з часткою діючої речовини в 20%. Застосовувані в досліді концентрації (0,01-10мМ) дані в перерахунку на вміст діючої речовини. Для запобігання розподілу діючої речовини по всій рослині стебла рослини, при яких один лист був інфільтрований, відокремлюють над обробленим листям стерильним скальпелем. Рослини після застосування діючої речовини і також після інфікування вірусом залишають у розсадній камері. Інфікування вірусом і визначення антивірусної резистентності (за Malamy і ін., SCIENCE, том 250, стор. 1002-1004 (1990)): Різні, попередньо оброблені рослини тютюну інфікують вірусом тютюнової мозаїки (TMV, штам U1). Для цього розбавляють розчин вірусного штаму за допомогою 50мМ фосфатного буфера (рН 7) до кінцевої концентрації в 1мкг/мл оболонкового протеїну TMV. Інфікування здійснюють легким тертям просоченого розчином TMV марлевого бинта об листя, поверхню яких до цього обприскують карбідом кремнію. Карбід кремнію змивають з листя після зробленого інфікування м'яким струменем води і рослини залишають при описаних вище умовах. Інфікування вірусом тютюнової мозаїки TMV здійснюють один день після попередньої обробки. Від п'яти до семи днів після проведеного інфікування визначають діаметр від 10 до 20 утворених виразок на листках. Діаметр утворених виразок є масштабом для отриманої рослинами антивірусної резистентності, причому невеликі утворені виразки відбивають найвищу набуту антивірусну резистентність. Приклад застосування 1 Окремі листя рослин в окремих місцях протикають ін'єкційною канюлею і впорскують у лист шприцом водний розчин діючої речовини в місцях протикання, (кількість застосування від 2 до 5 мл / лист). Нерозчинні складові частини розчину діючої речовини відокремлюють до цього або седиментацією або коротким центрифугуванням (3 хвилини при 5000 д). Контрольним рослинам впорскують у листя воду. Через 7 днів визначають діаметр викликаних TMV утворених виразок у міліметрах [мм]. У цьому досліді оброблені 1мМ діючої речовини І-5 таблиці І рослини мають утворені виразки в середньому діаметром у 2,35мм і оброблені 2,5мМ рослини мають утворені виразки діаметром 1,8мм, у той час як оброблені чистою водою контрольні рослини мають утворені виразки діаметром у 3,55мм. Приклад застосування 2 Одну половину обробленого листя інфільтрують розчином діючої речовини (отриманого за прикладом 1), іншу половину інфільтрують водою. У такий спосіб потрібно виключити різні відповіді між різними листками і забезпечити можливість прямого визначення ефекту діючої речовини. Через 5 днів визначають діаметр викликаних вірусом тютюнової мозаїки TMV виразок на листках. У цьому тесті оброблені за допомогою 0,5, відповідно, 1мМ діючої речовини І-5 з таблиці І зони листя виявляють виразки в середньому діаметром 2,75, відповідно 2,85мм і необроблені зони листя виразки діаметром 4,15, відповідно, 4,25мм, у той час як оброблені чистою водою контрольні рослини мають виразки діаметром 3,2, відповідно, 3,35мм. Приклад застосування 3 Половину листків рослин тютюну віком у прибл. 5 тижнів (культурний сорт Xanthi-nc) інфільтрують за допомогою 1мМ розчину діючої речовини в 1% водному розчині етанолу, половину контрольних листків інфільтрують 1 % водного етанолу. Інфікування вірусом тютюнової мозаїки TMV здійснюють через 1 день після обробки. Оцінку здійснюють ще через 5 днів. Представлено середні значення загиблих внаслідок ураження вірусом поверхні (утворені виразки) у місці інфікування оброблених, відповідно, необроблених половин листя (контролю): Поверхні виразок у порівнянні з контролем: Діюча речовина 1-5 11-3 111-4 IV-3 V-16 VII-1 Поверхня у % 53,0 % 68,1 % 60,3 % 76,1 % 63,8 % 62,1 % Приклад застосування 4 Проведення як у прикладі застосування 3, однак інфікування проводять через 2 дні після обробки, оцінку роблять ще через 5 днів. Поверхня виразок у порівнянні з контролем: Діюча речовина ІІ-3 ІІІ-4 VIM Поверхня в % 62,7 % 78,4 % 70,4 % Приклад застосування 5 Обприскування листя розчинами діючої речовини По 2мМ діючої речовини розчиняють у воді з додаванням універсального змочувального агента в співвідношенні 1:1 (в/в) і набризкують на половини листків рослин тютюну віком 5 тижнів (культурний сорт: Xanthi-nc), (половину листків контролю обприскують лише розчиненим змочувальним агентом). Інфікування вірусом TMV здійснюють через 5 днів після обробки. Оцінку роблять через наступні 4 дні. У таблиці представлені середні значення загиблих внаслідок ураження вірусом половин листків (утворення виразок) у місці інфекції оброблених і необроблених половин листків (контролю). Поверхня виразок у порівнянні з контролем: Діюча речовина 11-3 N1-4 VII-1 Поверхня у % 49,6 % 73,6 % 68,3 %