Спосіб ранньої діагностики первинної плацентарної недостатності, що формується

Реферат: Спосіб ранньої діагностики первинної плацентарної недостатності, що формується, шляхом дослідження вагітності в ранніх термінах, при якому дослідження вагітності проводять в терміні гестації 7-8 тижнів, коли визначають рівень ендогенного прогестерону в сироватці крові, і при значенні рівня цього показника, нижчому за 23,0 нг/мл, діагностують первинну плацентарну недостатність, що формується. UA 80126 U (12) UA 80126 U UA 80126 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, конкретно до акушерства, і може бути використана для доклінічного виявлення у вагітних первинної плацентарної недостатності, що формується (ППНФ), що дозволить в ранні терміни провести лікування для своєчасного запобігання розвитку плацентарної дисфункції та викидню. Плацентарна недостатність (ПН) являє собою полікомпонентний синдром, в основі якого лежить порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному, тканинному, органному й організменому рівнях, реалізується в компенсованій, субкомпенсованій і декомпенсованій формах. ПН займає провідне місце в структурі перинатальної патології та смертності (В.Є. Радзінський, 2009). Багаторічні спостереження за розвитком дітей, народжених пацієнтками з ПН, дозволили зробити висновок про те, що ця акушерська патологія зумовлює не тільки суттєве збільшення перинатальної смертності, але й лежить в основі численних патологічних змін в організмі дитини, які впродовж перших років життя є головною причиною порушень її фізичного та розумового розвитку, підвищеної соматичної й інфекційної захворюваності (В.Є. Радзінський, 2009). У 1999 р. швейцарські дослідники опублікували дані про вплив затримки внутрішньоутробного розвитку плода як наслідку декомпенсованої ПН на тривалість та якість життя. Обстеживши в 1998 р. людей 1918-1923-го років народження, вони встановили, що низька маса тіла при народженні як інтегральний показник внутрішньоутробного неблагополуччя - більш значимий фактор недостатньої тривалості життя та хворобливості в усі вікові періоди, ніж гіпертонічна хвороба, ожиріння, алкоголізм, паління, низький рівень соціально-економічних детермінант. В.М. Сидельникова наполягає на положенні, що при довгостроково існуючій загрозі переривання вагітності розвиток синдрому хронічної матковоплацентарної недостатності має місце в 100 % випадків (Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. - Μ., 2002.-304 с). Вченими доведено, що розвиток недостатності плацентарного ложа та плаценти відбувається у дуже ранні терміни: до 16 тижнів при екстрагенітальних захворюваннях і до 12 тижнів при загрозі переривання вагітності, особливо при супутній соматичній патології (А.А. Оразмурадова, 2003). Відомий спосіб ранньої діагностики ППНФ, який вибрано за прототип (Титченко Л.И. Чечнева М.А., Жукова Н.В. Трехмерная ультразвуковая реконструкция в І триместре / SonoAceUltrasound.-2006. - № 15. - С. 77-8). Відомий спосіб-прототип включає вимірювання об'єму (V) хоріона та судинної резистентності (індекс резистентності, RI) в маткових артеріях у 11 тижнів 3 гестації. При значенні V хоріона менше 63 см і RI в маткових артеріях більше 0,8 діагностують ППНФ. Недоліком відомого способу-прототипу є недостатньо ранній термін проведення діагностики, а саме: 11 тижнів гестації (вагітності), що не дозволяє своєчасно провести патогенетичне лікування та призводить до розвитку плацентарної дисфункції в 49 % випадків. В основу корисної моделі поставлено задачу: у способі ранньої діагностики ППНФ шляхом вибору чутливого до мінімальних змін ФПК діагностичного критерію скоротити термін гестації до 7-8 тижнів, коли можливо провести найбільш ранню точну діагностику. Це дозволяє діагностувати ППНФ раніше на 3-4 тижні, ніж за відомим способом. Рання, патогенетично обґрунтована корекція виявлених порушень, дозволяє знизити ризик розвитку плацентарної дисфункції від 49 % (прототип) до 17,2 %. Поставлена задача вирішується тим, що розроблено спосіб ранньої діагностики ПГШФ шляхом дослідження вагітності в ранніх термінах. Новим у розробленому способі є те, що дослідження вагітності проводять в терміні гестації 7-8 тижнів, коли визначають рівень ендогенного прогестерону в сироватці крові, і при значенні рівня цього показника, нижчому за 23,0 нг/мл, діагностують ППНФ. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі та технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Молекулярні механізми адаптаційно-гомеостатичних реакцій в плацентарному ложі матки та плаценті істотно розрізняються як за характером, так і за часом виявлених порушень, зокрема апоптозу, стану клітинних мембран, біосинтезу білків. Неефективність антенатальної терапії порушень ФПК, наприклад в терміні 16-18 тижнів, зумовлена тим, що в цей термін гестації завершується формування плацентарного ложа матки вже в умовах ангіопатії, у тому числі судин матки, що призводить до його первинної недостатності, і відповідно, до плацентарної дисфункції зі всіма витікаючими ускладненнями (В.Є. Радзінський, 2009). За відомим способом-прототипом діагностичним критерієм раннього встановлення ППНФ вибрано V хоріона й RI в маткових артеріях. Як показують допплерометричні дослідження, 1 UA 80126 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 діагностично значимими ці критерії стають лише в 11 тижнів гестації. На раніших термінах гестації їхня величина дорівнює такій у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Вибір рівня прогестерону як діагностичного критерію раннього формування ППНФ засновано на гіпотезі розвитку імунологічних механізмів, а саме: в зміщенні балансу цитокінів у бік прозапальних (Th І) на тлі гіпопрогестеронемії. Центральною ланкою даного механізму є зниження продукції ендогенного прогестерону, що, опосередковано, через порушення балансу цитокінів і ростових факторів у мікрооточенні ендотеліальних клітин, лежить в основі патологічних порушень гестаційної трансформації спіральних артерій, плацентації та гестації на різних термінах вагітності (Є.І. Амчіславській, 2003, Д.І. Соколов, 2007, А.Н. Стрижаков, 1996, Г.Т. Сухих, 1999). Причому, вивчення рівня ендогенного прогестерону є діагностично значимим вже на 7-8 тижнях гестації, бо в цей термін при ППНФ допплерометрично можна зафіксувати перші судинні патологічні зміни в перитрофобластичній зоні, а саме: зниження судинної резистентності (RI) в спіральних артеріях (зміни ж V хоріона й RI в маткових артеріях в цей термін є недостовірними). Таким чином, патогенетично обґрунтованим є вивчення рівня прогестерону в сироватці крові у вагітних, починаючи з ранніх строків гестації. А рання, патогенетично обґрунтована корекція виявлених порушень, дозволяє знизити ризик розвитку плацентарної дисфункції в 2,85 разу (з 49 % до 17,2 %). Інші переваги запропонованого способу: - можливість використання методу, починаючи з ранніх термінів гестації, дозволить своєчасно призначити патогенетично обґрунтовану терапію, що буде сприяти зниженню частоти перинатальної та малюкової захворюваності та смертності; - нетравматичність способу: діагностика проходить без створення будь-яких навантажень на організм вагітної, для проведеного дослідження необхідна мінімальна кількість крові; - доступність способу: лабораторна діагностика можлива на будь-якому рівні надання медичної допомоги вагітній (І, II, III рівні надання медичної допомоги). Ефективність способу діагностики, що заявляється, підтвердили клінічними дослідженнями. В акушерській клініці були обстежені 124 вагітні у віці 22-27 років, в першому триместрі вагітності, які не мали симптомів ППНФ, проте віднесені до групи ризику щодо загрози невиношування. Під наглядом були також 100 пацієнток в першому триместрі вагітності того ж віку з фізіологічним перебігом гестації. З обстежених 124 пацієнток сформували 2 групи (І та III). До групи І (основної) віднесли 75 вагітних з терміном гестації 7-8 тижнів, щодо яких застосували спосіб ранньої діагностики ППНФ, який заявляється. II групу (контрольну) склали 50 зі 100 вагітних жінок з фізіологічним перебігом гестації в терміні 7-8 тижнів. До групи III (порівняння) віднесли 49 вагітних зі 124 з терміном гестації 11 тижнів, щодо яких застосували відомий спосібпрототип ранньої діагностики ППНФ. IV групу (контрольну) склали 50 зі 100 вагітних жінок з фізіологічним перебігом гестації в терміні 11 тижнів. Після встановлення діагнозу ППНФ в І і III групах, всім вагітним провели патогенетичну корекцію ППНФ. V групу (дослідну) склали 64 вагітні в терміні 11 тижнів, її сформували із пацієнток І групи після ранньої діагностики ППНФ в 7-8 тижнів і проведеного патогенетичного лікування (інші 11 пацієнток із 75 жінок І групи з різних причин вибули з дослідження в V групі). Визначення рівня прогестерону в сироватці крові проводили автоматично на стриповому імуноферментному аналізаторі "Stat Fax 303 Plus" (Awareness Technology, США) з використанням тест-систем DRG Diagnostics (DRG Instruments GmbH, ФРН) за настановами інструкції, яка до них додавалася. Для підтвердження правильності встановленого діагнозу у вагітних досліджуваних груп проводили вивчення V хоріона та показників маткового (пре-) плацентарного кровотоку шляхом допплерометрії з автоматичним вирахуванням RI та РІ в маткових і спіральних артеріях на апараті УЗД "Toshiba Aplio MX" (Японія). В 30 тижнів гестації всіх пацієнток основної групи (І) та групи (III) порівняння обстежили для встановлення діагнозу плацентарної дисфункції (якщо ППНФ прогресувала до плацентарної дисфункції). Всі визначені показники занесли до таблиці. Порівняння ефективності способу, що заявляється, та способу-прототипу 55 2 UA 80126 U Таблиця Артерії Найменування показника Значення показників в групах вагітних І група, 7-8 II група, 7-8 III група, 11 IV група, в 11 V група, 11 тиж. (n=75) тиж. (n=50) тиж. (n=49) тиж. (n=50) тиж. (n=64) Прогестерон, 19,8(16,724,65 (23нг/мл 23,5)° 25,9) 16,9 (16,1- 16,84 (16,66- 46,8 (45,389,15 (86,4- 85,35 (80,25макові V хоріона 17,7) 17,76) 47.6) * 92,3) 90,8) RI, сторона 0,87 (0,850,87 (0,850,81 (0,730,72 (0,710,72 (0,71плацентації 0,89) 0,91) 0,82) * 0,73) 0,73) RI, контр0,89 (0,870,83 (0,780,765 (0,750,78 (0,76латеральна 0,9 (0,87-0,92) 0,93) 0,85) * 0,78) 0,79) сторона RI, сторона 0,67(0,650,55(0,490,52(0,490,51(0,51спіральні плацентації 0,69) 0,62) 0,53) 0,53) РІ, сторона 1,35 (1,320,84 (0,780,81 (0,780,8 (0,78-0,82) плацентації 1,38) 0,91) 0,82) Призначено терапію + + Діагноз "дисфункція плаценти" підтверджено в 30 тиж. вагітності n 24 11 # % 49 17,2 Примітки: RI - індекс резистентності; РІ - пульсаційний індекс; * - відмінність від групи контролю (IV) є статистично значущою при р