Спосіб ранньої діагностики первинної плацентарної недостатності, що формується

Реферат: Спосіб ранньої діагностики первинної плацентарної недостатності, що формується, шляхом допплерометричного дослідження резистентності судин фетоплацентарного комплексу вагітної в ранніх термінах, при якому допплерометричним методом досліджують резистентність спіральних артерій матки в терміні гестації 7-8 тижнів, визначають величину індексу резистентності та пульсаційного індексу спіральних артерій і при значенні індексу резистентності більше 0,62, а пульсаційного індексу - більше 0,9, діагностують первинну плацентарну недостатність, що формується. UA 80125 U (12) UA 80125 U UA 80125 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, конкретно до акушерства, і може бути використана для доклінічного виявлення у вагітних первинної плацентарної недостатності, що формується (ППНФ). Це дозволить в ранні терміни провести патогенетичне лікування для своєчасного запобігання розвитку плацентарної дисфункції та викидню. Плацентарна недостатність (ПН) являє собою полікомпонентний синдром, в основі якого лежить порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фето-плацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному, тканинному, органному й організменному рівнях, реалізується в компенсованій, субкомпенсованій і декомпенсованій формах. ПН займає провідне місце в структурі перинатальної патології та смертності (В.Є. Радзінський, 2009). Активний розвиток перинатальної медицини в напрямі поліпшення здоров'я плода та новонародженого, зниження перинатальної захворюваності може стати основою поліпшення здоров'я майбутніх поколінь у всіх країнах світу. За останні півстоліття в більшості країн світу істотно знижена перинатальна та дитяча смертність. Така ж тенденція намітилася і в Україні. Однак, незважаючи на зниження показників перинатальної та малюкової смертності, відзначається збільшення перинатальної захворюваності. При цьому захворюваність дітей віком від 0 до 14 років також має тенденцію до збільшення (Коломейчук В.М., 2011). Підвищення показників перинатальної захворюваності можна вважати наслідком неефективності антенатальних заходів з профілактики та лікування плацентарної недостатності (ПН), особливо суб- і декомпенсованих її форм, що реалізується в затримці розвитку плода, складових в структурі неонатальної захворюваності від 35 % до 40 %, в поєднанні ж з іншими хворобами - до 70 % причин неонатальної смертності (Кулаков В.1., 2009). Вченими доведено, що розвиток недостатності плацентарного ложа та плаценти відбувається у вельми ранні терміни: до 16 тижнів при екстрагенітальних захворюваннях і до 12 тижнів при загрозі переривання вагітності, особливо при супутній соматичній патології (А.А. Оразмурадова, 2003). В останні роки одним з найбільш перспективних методів оцінки внутрішньоутробного стану плода, а також матково-плацентарної гемодинаміки стало ультразвукове дослідження (УЗД), засноване на ефекті Допплера. Висока інформативність, неінвазивність, відносна простота, безпека та можливість використання протягом всієї вагітності роблять цей метод дослідження незамінним. Широке поширення в акушерській практиці отримав так званий якісний аналіз кривих швидкостей кровотоку, показники якого не залежать від діаметра судини та величини кута інсоляції. При цьому найчастіше використовуваними показниками для оцінки стану судинного русла є пульсаційний індекс (pulsatility index, PI) й індекс резистентності (resistive index, RI) (Митьков В. В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. - М.: 1996, Т. 2. - С. 9-78). Відомий спосіб ранньої діагностики ППНФ, який вибрано за прототип (Титченко Л.И. Чечнева М.А., Жукова Н.В. Трехмерная ультразвуковая реконструкция в І триместре / SonoAceUltrasound.-2006. - №15. - С. 77-8). Відомий спосіб-прототип включає вимірювання об'єму (V) хоріона та судинної резистентності (RI) в маткових артеріях у 11 тижнів гестації. При значенні V 3 хоріона менше 63 см і RI в маткових артеріях більше 0,8 діагностують ППНФ. Недоліком відомого способу-прототипу є недостатньо ранній термін проведення діагностики, а саме: 11 тижнів гестації (вагітності), що не дозволяє своєчасно провести патогенетичне лікування та призводить до розвитку плацентарної дисфункції в 49 % випадків та до виявлення синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку (СЗВУР) плода у 22,4 % вагітних. В основу корисної моделі поставлено задачу: у способі ранньої діагностики ППНФ шляхом вибору чутливих до мінімальних змін ФПК діагностичних критеріїв скоротити термін гестації до 7-8 тижнів, коли можливо провести найбільш ранню точну діагностику. Це дозволяє діагностувати ППНФ раніше на 3-4 тижні, ніж за відомим способом. Рання, патогенетично обґрунтована корекція виявлених порушень, дозволяє знизити ризик розвитку первинної плацентарної дисфункції від 49 % (прототип) до 17,2 % та виявлення СЗВУР плода з 22,4 % до 6,3 % випадків. Поставлена задача вирішується тим, що розроблено спосіб ранньої діагностики ППНФ шляхом допплерометричного дослідження резистентності судин фетоплацентарного комплексу вагітної в ранніх термінах. Новим у розробленому способі є те, що допплерометричним методом досліджують резистентність спіральних артерій матки в терміні гестації 7-8 тижнів, визначають величину RI та РІ спіральних артерій і при значенні RI більше 0,62, а РІ - більше 0,9, діагностують ППНФ. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі та технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. 1 UA 80125 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Неефективність антенатальної медикаментозної терапії, проведеної в II і III триместрах вагітності, досить імовірно зумовлена тим, що внутрішньоутробне неблагополуччя починається на етапі формування мікрооточення ембріона людини (екстраембріональних структур), які випереджають у своєму розвитку зародок й ембріон, що згодом призводить до неповноцінної будови та функціонування ФПК в цілому (Кулаков В.1., 2009). Тому своєчасна та точна діагностика ППНФ є запорукою успіху в лікуванні даної категорії пацієнток. Більшість досліджень, присвячених проблемі неефективності антенатальної терапії, беруть свій початок від вивчення стану вже сформованої плаценти. Практично відсутні дані про такий важливий проміжний елементі між маткою та плацентою, як плацентарне ложе, в якому містяться кінцеві відділи артеріальної та венозної системи матки, які є невід'ємною частиною морфо-функціональної одиниці плаценти-котиледона. Враховуючи, що морфологічним субстратом порушень кровотоку в матковій артерії є патологічні зміни в спіральних артеріях, стає зрозумілим прагнення більшості досліджень до вивчення параметрів кровотоку в найдрібніших гілках маткової артерії - спіральних артеріях (Стрижакова М.А. 1992, Koen L., 2009, Nagy S., 2006). Так, при проведенні допплерометричного УЗД з використанням кольорового картування, реєстрація кровотоку в перитрофобластичній зоні (тобто кровотік в спіральних артеріях), можлива в 94 % випадків з 6 тижнів вагітності, а з 7 тижнів гестації у всіх випадках вдається отримати в цій зоні кольоровий допплерівський сигнал (Kurjak A. 1993). Саме через специфічну гестаційну перебудову спіральних артерій, за рахунок інвазії позаворсинчастого цитотрофобласта в їх стінки та руйнування м'язово-еластичних оболонок, розкриття та послідовного розширення просвіту судин, забезпечується адекватний приріст матково-плацентарного кровоплину й оптимальний розвиток плода. Цим пояснюється вибір в способі діагностики, що заявляється, характеристик стану спіральних артерій матки (RI та РІ) як діагностичний критерій раннього формування ППНФ. При цьому вивчення величин RI та РІ спіральних артерій матки є діагностично значимими вже на 7-8 тижнях гестації, бо в цей термін при ППНФ допплерометрично можна зафіксувати перші судинні патологічні зміни в перитрофобластичній зоні. За відомим способом-прототипом діагностичним критерієм раннього встановлення ППНФ вибрано V хоріона та RI в маткових артеріях. Як показують допплерометричні дослідження, діагностично значимими ці критерії стають лише в 11 тижнів гестації. На раніших термінах гестації їхня величина дорівнює такій у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Таким чином, патогенетично обґрунтованим є вивчення величин RI та РІ спіральних артерій матки, починаючи з ранніх строків гестації. А рання, патогенетично обґрунтована корекція виявлених порушень, дозволяє знизити ризик розвитку плацентарної дисфункції в 2,85 разу (з 49 % до 17,2 %). Інші переваги запропонованого способу: - можливість використання методу, починаючи з ранніх термінів гестації, дозволяє своєчасно призначити патогенетично обґрунтовану терапію, що сприяє зниженню частоти перинатальної та малюкової захворюваності та смертності; - доступність способу: допплерометрична діагностика можлива на будь-якому рівні надання медичної допомоги вагітній (І, II, III рівні надання медичної допомоги). Ефективність способу діагностики, що заявляється, підтвердили клінічними дослідженнями. В акушерській клініці були обстежені 124 вагітні у віці 22-27 років, в першому триместрі вагітності, які не мали симптомів ППНФ, проте віднесені до групи ризику щодо загрози невиношування. Під наглядом були також 100 пацієнток в першому триместрі вагітності того ж віку з фізіологічним перебігом гестації. З обстежених 124 пацієнток сформували 2 групи (І та III). До групи І (основної) віднесли 75 вагітних з терміном гестації 7-8 тижнів, щодо яких застосували спосіб ранньої діагностики ППНФ, який заявляється. II групу (контрольну) склали 50 зі 100 вагітних жінок з фізіологічним перебігом гестації в терміні 7-8 тижнів. До групи III (порівняння) віднесли 49 вагітних зі 124 з терміном гестації 11 тижнів, щодо яких застосували відомий спосібпрототип ранньої діагностики ППНФ. IV групу (контрольну) склали 50 зі 100 вагітних жінок з фізіологічним перебігом гестації в терміні 11 тижнів. Після встановлення діагнозу ППНФ в І і III групах, всім вагітним провели патогенетичну корекцію ППНФ. V групу (дослідну) склали 64 вагітні в терміні 11 тижнів. її сформували із пацієнток І групи після ранньої діагностики ППНФ в 7-8 тижнів і проведеного патогенетичного лікування (інші 11 пацієнток із 75 жінок І групи з різних причин вибули з дослідження в V групі). Порівняння ефективності способу, що заявляється, та способу-прототипу 2 UA 80125 U Таблиця Значення показників в групах вагітних І група, 7-8 II група, 7-8 III група, 11 IV група, в 11 V група, 11 тиж. (n=75) тиж. (n=50) тиж. (n=49) тиж. (n=50) тиж. (n=64) 16,9 (16,1- 16,84 (16,66- 46.8 (45.389,15 (86,4- 85,35 (80,25V хоріона 17,7) 17,76) 47.6) * 92,3) 90,8) RI, сторона 0,87 (0,850,87 (0,850.81 (0.730,72 (0,710,72 (0,71матплацентації 0,89) 0,91) 0.82) * 0,73) 0,73) кокові RI, контр0,89 (0,870.83 (0.780,765 (0,750,78 (0,76латеральна 0,9 (0,87-0,92) 0,93) 0.85) * 0,78) 0,79) сторона RI, сторона 0,67(0,650,55(0,490,52(0,490,51(0,51☼ 0,69) 0,62) 0,53) 0,53) спіра- плацентації льні РІ, сторона 1,35 (1,320,84 (0,780,81 (0,780,8 (0,78-0,82) ☼ плацентації 1,38) 0,91) 0,82) Призначено терапію + + Діагноз "дисфункція плаценти" підтверджено в 30 тиж. вагітності n 24 11 # % 49 17,2 СЗВУР плода виявлено n 11 4 # % 22,4 6,3 Артерії Найменування показника Примітки: RI - індекс резистентності; РІ - пульсаційний індекс; * - відмінність від групи контролю (IV) є статистично значущою при р