Лінолен-модифікатор – біологічно активна кардіопротекторна речовина рослинного походження (c20h34o2), яка має виражену кардіопротекторну дію при експериментальній ішемії-реперфузії міокарда

Реферат: Лінолен-модифікатор - біологічно активна кардіопротекторна речовина рослинного походження (С20Н34О2), яка має виражену кардіопротекторну дію при експериментальній ішемії-реперфузії міокарда, крім того містить 65 % альфа-ліноленової кислоти і додається до раціону з розрахунку 0,1 мг речовини на 100 г маси тіла протягом чотирьох тижнів. UA 85199 U (54) ЛІНОЛЕН-МОДИФІКАТОР - БІОЛОГІЧНО АКТИВНА КАРДІОПРОТЕКТОРНА РЕЧОВИНА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ (C20H34O2), ЯКА МАЄ ВИРАЖЕНУ КАРДІОПРОТЕКТОРНУ ДІЮ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ МІОКАРДА UA 85199 U UA 85199 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме до фармакології, терапії, і може бути застосована при ішемічних та реперфузійних пошкодженнях серця та інших органів для впровадження в клінічну практику нових вітчизняних кардіопротекторних лікарських засобів рослинного походження. В основі більшості захворювань серцево-судинної системи лежить ішемічне ураження міокарда, профілактика і терапія яких складає одну із найбільш актуальних задач сучасної фармакології та медицини. Ішемія та наступна реперфузія викликають каскад внутріклітинних змін, суттєве значення в яких приділяється процесам вільнорадикального окиснення. 2 Порушення бартерної функції мембран та перенавантаження клітинних структур Са при ішемії міокарда проявляються в пригніченні насосної та скорочувальної функції серця [1]. Відновлення перфузії ішемізованого міокарда, що є одним із ефективних шляхів відновлення життєздатності клітин, одночасно збільшує при значній тривалості ішемії всі мембранні пошкодження. При цьому відбувається підсилення процесів перекисного окиснення ліпідів в самому серці, а після реперфузії - збільшення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) також і в інших органах та крові, так як відбувається генералізація процесів ПОЛ в організмі [2]. Одним із перспективних направлень в захисті серця є підвищення життєздатності ішемізованого міокарда за рахунок застосування кардіопротекторних засобів, які покращують кровопостачання ішемізованого міокарда. Існує багато засобів лікування таких хвороб серця, як ішемія, інфаркт міокарда, аритмії. Однак, широке розповсюдження та різноманіття серцевосудинних захворювань робить розробку нових речовин актуальною проблемою. Особливо важливим є присутність в цих речовинах мембрано-протекторних якостей. Найближчим аналогом є препарат рослинного походження Ліпотаб, що містить витяжки декількох рослин: часник, куркума, котячий котовник (Curcuma longa, Allium sativum, Nepeta hindostana and nicotinic acid) [3], який використовують для лікування уражень серцево-судинної системи. Встановлена його достатня ефективність при багатьох порушеннях роботи серцевосудинної системи. У певних терапевтичних дозах він виявляє антиоксидантну та протизапальну дію. Однак, дія цього препарату не достатня для одержання того комплексного терапевтичного ефекту, який передбачається способом, що заявляється. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка нової сполуки, яка має кардіопротекторну дію і усуває недоліки існуючих речовин, призначених для тієї ж мети, за рахунок модифікації жирнокислотного складу клітинних мембран та попередження ішемічнореперфузійного ушкодження міокарда. Технічним результатом корисної моделі, що заявляється, є суттєве поліпшення функціонування ізольованого серця щура у реперфузійний період. Крім того, виробництво речовини, що заявляється, є економічно вигідним. Поставлена задача вирішується тим, що розроблена нова біологічно активна речовина (БАР) рослинного походження Лінолен-модифікатор, що містить у собі 65 % альфа-ліноленової кислоти, яка належить до поліненасичених жирних кислот, що складають основу клітинних мембран. Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) забезпечують цілісність, пластичність клітинних мембран та суттєво впливають на всі процеси, що відбуваються в клітинах [4, 5]. Модифікація жирнокислотного складу клітинних мембран за допомогою цієї речовини рослинного походження приводить до підвищення резистентності серця до ішемічно-реперфузійних пошкоджень, пригнічення продукції вільних радикалів, посилення ферментної ланки антиоксидантного захисту та має антиаритмічний ефект. Технічна назва Лінолен-модифікатора - етиловий естер α-ліноленової та лінолевої кислот льняної олії. Продукт є сумішшю етилових естерів жирних кислот, більшу частину з яких (не менш ніж 65 %) складає етиловий естер αліноленової кислоти. Високий вміст останньої надає продукту високої біологічної цінності і робить можливим його використання як харчової добавки лікувально-профілактичного спрямування. Нижче наведені дані про фізико-хімічні властивості Лінолен-модифікатора 50 Властивості Зовнішній вигляд, густина Розчинність Значення фізичної величини масляниста рідина слабожовтого кольору розчинна: етиловий та метиловий спирти, діетиловий ефір; нерозчинна: вода Температура кипіння, при тиску 0,01 мм рт. ст., градуси по Цельсію 170-190° при тиску 0,01 мм рт.ст. Хімічний склад, % α-ліноленова кислота  65, лінолева кислота < 17, інші жирні кислоти < 20 1 UA 85199 U 5 10 15 З літературних джерел відомо, що переетерифікація тригліцеридів каталізується як лугами, так і кислотами [6]. У присутності лугів реакція проводиться в абсолютному спирті в атмосфері інертного газу. У випадку кислотного каталізу, як правило, для отримання метилових та етилових естерів використовують насичення хлороводнем відповідного абсолютного спирту [7]. Нами запропоновано використати як кислотний каталізатор сірчану кислоту, яка досить широко використовується у промисловості. У реакторі змішували льняну олію (85,0 г), абсолютний етиловий спирт (500 мл) та сірчану кислоту (30 мл). Суміш кип'ятили при перемішуванні протягом 3 год. Після охолодження до 20-25 °C розчин виливали у 1,2 л води. Екстрагували етилові естери в 1л бензолу, органічну фазу сушили над безводним сульфатом натрію. Розчинник видаляли у вакуумі, а залишок переганяли у вакуумі масляного насоса (0,01 мм рт.ст.). Збирали фракцію при температурі кипіння 170-190 °C. Вихід 60 г. Отримані етилові естери жирних кислот характеризували за допомогою високоефективної рідинної хроматографії у системі метанол:вода - 9:1 з додаванням 0,1 % (по об.) ортофосфорної кислоти. Використовували колонку Lichrosorb RP-18 та рефрактометричний детектор. Час виходу етилового естеру ліноленової кислоти становив 12,3 хвилини. Площу піків визначали за допомогою обчислювального інтегратора СІ-100 (ЧССР). Хімічний склад отриманого продукту - 65 % α-ліноленова, 15-17 % лінолева, 18 % інші жирні кислоти. O H3C O H3C 20 25 30 35 40 45 50 етиловий естер α-ліноленової кислоти З метою виявлення кардіопротекторної дії БАР Лінолен-модифікатора було проведено серію експериментів на щурах, яким відтворювали ішемію-реперфузію міокарда та попередньо застосовували Лінолен-модифікатор в дозі 0,1 мг на 100 г маси тіла щура протягом 4-х тижнів. Суть експериментів полягає у застосуванні Лінолен-модифікатора рослинного походження протягом 4 тижнів, додаючи його до раціону щурів у дозі 0,1 мг на 100 г маси тіла щура. Після цього ізольовані серця тварин перфузують ретроградно за класичним методом Лангендорфа з 20-хвилинною тотальною ішемією та наступною 40-хвилинною реперфузією. Реєструють основні показники кардіогемодинаміки. Визначають вміст жирних кислот у гомогенатах тканини серця тварин всіх груп. Визначають у цих серцях вміст малонового діальдегіду (МДА), загальну світлосуму хемілюмінесценції (Σ5ХЛ) та активність супероксиддисмутази (СОД). Після чого аналізують вплив БАР Лінолен-модифікатора на всі вище згадані параметри. Дані заносять до таблиць (таб. 1, 2, 3). Результати застосування БАР Лінолен-модифікатора рослинного походження протягом 4-х тижнів свідчать про модифікацію жирнокислотного складу клітинних мембран, відновлення скорочувальної функції серця, зниження кількості аритмій, суттєве зниження активності процесів ПОЛ та посилення ферментної ланки антиоксидантного захисту та, як наслідок, обмеження розвитку окисного стресу. Використання як модифікатора жирнокислотного складу клітинних мембран α-ліноленової кислоти, яка складає основу нової БАР - Лінолен-модифікатора, отриманого із рослинної сировини, є одним із достатньо простих, але ефективних методів профілактики захворювання серця та судин. Цей висновок має не тільки теоретичне, але і практичне значення, так як відкриває перспективи використання в практичній медицині України ефективних та значно більш дешевих модифікаторів. Для експериментів використовували самців щурів Вістар масою 250-300 г. Тварини були розподілені на 3 групи по 10 тварин у кожній: 1 група (контроль) - інтактні тварини, що утримувалися на стандартному раціоні віварію; 2 група - відтворення ішемії-реперфузії міокарда; 3 група - тварини, до раціону яких протягом 4 тижнів додавали субстанцію рослинного походження у дозі 0,1 мг на 100 г маси тіла та відтворювали ішемію-реперфузію міокарда. Тварин забивали під уретановим наркозом (1,9 г/кг), швидко вилучали серця та перфузували ретроградно за класичним методом Лангендорфа з 20-хвилинною тотальною ішемією та наступною 40-хвилинною реперфузією. Реєстрували основні показники кардіогемодинаміки. 2 UA 85199 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Визначення вмісту жирних кислот проводили за методом високоефективної рідинної зворотної хроматографії [6]. Біохімічними методами визначали вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів малонового діальдегіду (МДА), загальної світлосуми хемілюмінесценції (Σ 5ХЛ) та активність антиоксидантного ферменту - супероксиддисмутази (СОД). За результатами хроматографічного аналізу було виявлено, що застосування Ліноленмодифікатора рослинного походження протягом 4-тижнів приводить до модифікації жирнокислотного складу клітинних мембран. Було встановлено, що нова рослинна БАР суттєво впливає на жирнокислотний склад клітинних мембран, заміщуючи в них ПНЖК з сімейства омега-6 (лінолеву та арахідонову кислоти (ЛК та АК)) на ПНЖК з сімейства омега-3 (табл 1). Слід зазначити, що ішемія та наступна реперфузія приводили до збільшення вмісту АК в серцях тварин, тоді як в серцях із застосуванням рослинної субстанції її рівень зменшувався в 1,9 разу. Вміст -ліноленової кислоти (α-ЛК) та ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК) за умов ішеміїреперфузії у групі із застосуванням рослинної БАР був вищим у 1,6 та 2,4 разу (Р