Спосіб біохімічної оцінки ступеня фіброзної трансформації підшлункової залози при хронічному панкреатиті

Реферат: Спосіб оцінки ступеня фіброзу при хронічному панкреатиті включає дослідження біохімічних показників крові оксипроліну білковозв'язаного та оксипроліну вільного. Спочатку розраховують коефіцієнти відношення оксипроліну білковозв'язаного та оксипроліну вільного до норми, а потім визначають співвідношення отриманих коефіцієнтів і в залежності від числового діапазону коефіцієнта характеризують ступінь фіброзу підшлункової залози. UA 86908 U (12) UA 86908 U UA 86908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, та може бути використана для об'єктивної оцінки ступеня фіброзної трансформації підшлункової залози при хронічному панкреатиті. В лабораторній оцінці патогенезу хронізації та прогресування захворювань паренхіматозних органів важливим є визначення змін параметрів метаболізму системи сполучної тканини. Показниками стану сполучної тканини є вміст в крові оксипроліну білковозв'язаного (ОПб/зв) та оксипроліну вільного (ОПв) [1]. Оксипролін - одна із основних амінокислот колагену і це дозволяє вважати її маркером, який відображає катаболізм цього білка. Близько 20 % оксипроліновмісних пептидів, що вивільнюються із колагену, екскретуються з сечею, а 80 % метаболізуються в печінці. У вільному вигляді знаходиться лише 1 % оксипроліну [2]. Тому зміни вмісту ОПб/зв та ОПв в сироватці крові дозволяють побічно свідчити про порушення синтезу колагену. Відомий спосіб діагностики ступенів фіброзу підшлункової залози за морфологічними ознаками за методикою Stolte (1987) [3], який полягає у визначенні І-IV ступенів вираженості фіброзної трансформації органа. Даний спосіб є інвазивним і потребує отримання біоптатів підшлункової залози при виконанні доопераційної трепан-біопсії (має високий відсоток ускладнень) або під час оперативного лікування. Існує спосіб діагностики стадії хронізації гепатиту, який полягає в тому, що у сироватці крові визначають активність колагенази, інгібітору колагенази, протеазного інгібітору, вміст ОПв та ОПб/зв і при збільшенні активності колагенази до 2,2±0,2 мкмоль/лтод, зниженні активності протезного інгібітору до 19,2±0,5 ум. од./мл і нижче, активності інгібітору колагенази до 2,1±0,2 ум. од. та нижче, зростанні вмісту ОПв до 1,2±0,02 ум. од./мл, а ОПб/зв до 11,7±0,7 ум. од./мл діагностують І стадію хронізації, при підвищенні активності колагенази до 3,52±0,06 мкмоль/лтод, підвищенні вмісту ОПв до 1,45±0,02, при попередньому рівні активності інгібітору колагенази, активності інгібітору протеази та вмісту ОПб/зв діагностують II стадію хронізації, при збільшенні активності колагенази до 3,5±0,06 мкмоль/лтод, зниженні активності протезного інгібітору до 10,6±0,1 ум. од./мл, підвищенні вмісту ОПв до 1,52±0,01 ум. од./мл, діагностують III стадію хронізації, при збільшенні активності колагенази до 4,06±0,02 мкмоль/лтод, зниженні активності протеазного інгібітору до 9,0±0,28 ум. од./мл та нижче, а інгібітору колагенази до 1,4±0,1 ум. од./мл, підвищенні вмісту ОПб/зв до 12,75±0,1 ум. од./мл діагностують IV стадію хронізації [4]. Даний спосіб вибрано як найближчий аналог. Недоліком даного способу є те, що він тільки дозволяє встановити стадії хронізації без оцінки ступеня фіброзної трансформації органа. Спосіб оцінки ступеня фіброзної трансформації, що заявляється має ряд переваг перед аналогом (розраховується коефіцієнт співвідношення біохімічних маркерів фіброзу ОПб/зв та ОПв і визначаються числові діапазони коефіцієнтів для характеристики кожного з чотирьох ступенів фіброзу підшлункової залози при хронічному панкреатиті) і може успішно застосовуватися в гастроентерології. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу дослідження, який дозволив би встановити ступінь фіброзної трансформації підшлункової залози у пацієнтів з хронічним панкреатитом неінвазивним методом, що підвищить ефективність доопераційної діагностики та вибору адекватного об'єму оперативного лікування. Поставлена задача вирішується шляхом визначення в сироватці крові практично здорових осіб (контрольна група) та пацієнтів з різним степенем фіброзної трансформації підшлункової залози при хронічному панкреатиті вмісту біохімічних маркерів фіброзу ОПб/зв та ОПв (Табл. 1), Розраховується коефіцієнт ОПб/зв (кОПб/зв) та коефіцієнт ОПв (кОПв) і загальний коефіцієнт фіброзу кОПб/зв / кОПв. У групи пацієнтів з І ступенем фіброзу підшлункової залози рівень кОПб/зв дорівнює 1,28, кОПв відповідає значенню 0,96 та коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв дорівнює 1,34. У групи пацієнтів з II ступенем фіброзу підшлункової залози рівень кОПб/зв дорівнює 1,40, кОПв відповідає значенню 0,77 та коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв дорівнює 1,84. У групи пацієнтів з III ступенем фіброзу підшлункової залози рівень кОПб/зв дорівнює 1,52, кОПв відповідає значенню 0,66 та коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв дорівнює 2,30. У групи пацієнтів з IV ступенем фіброзу підшлункової залози - рівень кОПб/зв дорівнює 1,60, кОПв відповідає значенню 0,57 та коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв дорівнює 2,81 (при встановленій нормі 1, Табл. 1). Отримані співвідношення кОПб/зв / кОПв для всіх пацієнтів кожної з чотирьох груп дозволили визначити числові інтервали коефіцієнтів для характеристики кожного ступеня фіброзу підшлункової залози при хронічному панкреатиті: при І ступені фіброзу - 1,07-1,59, при II ступені фіброзу - 1,60-2,09, при III ступені фіброзу - 2,10-2,49, при IV ступені фіброзу - 2,50 і>. 1 UA 86908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Порівняльний аналіз заявленого способу та аналога дозволяє встановити, що вони мають ряд загальних ознак: 1. Визначення в сироватці крові біохімічного маркера фіброзу ОПб/зв. 2. Визначення в сироватці крові біохімічного маркера фіброзу ОПв. Заявлений спосіб має наступні відмінності від прототипу: 1. Розраховують коефіцієнти відношення ОПб/зв та ОПв до норми. 2. Розраховують коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв. 3. По величині числових діапазонів визначають ступінь фіброзу підшлункової залози при хронічному панкреатиті. Таким чином, заявлений спосіб має суттєві відмінні ознаки у порівнянні з аналогом, які разом із вже відомими, дозволять досягнути технічний результат: отримати інформацію про особливості І, II, III та IV ступенів фіброзу підшлункової залози при хронічному панкреатиті на основі значень та числових діапазонів біохімічних показників і попередити при цьому побічні ефекти та ускладнення, підвищити діагностичне значення результатів дослідження, як наслідок, вирішити задачу корисної моделі. Оцінка кількісних характеристик результатів дослідження базується на даних, отриманих авторами при вивченні біохімічних показників у 10 здорових осіб, які склали контрольну групу, та 35 пацієнтів з різним ступенем фіброзу, який був встановлений при морфологічному дослідженні біоптатів підшлункової залози, згідно з класифікацією Stolte (1987) [4], отриманих під час хірургічного лікування ускладнень хронічного панкреатиту: 1 група - І ступінь фіброзу (n=6), 2 група - II ступінь фіброзу (n=9), 3 група - III ступінь фіброзу (10) і 4 група - IV ступінь фіброзу (n=10). Результати досліджень представлені в таблиці. Спосіб здійснюють наступним чином: у пацієнта вранці о 9 годині натщесерце проводиться забір 5 мл крові з ліктьової вени і в сироватці крові визначається вміст ОПб/зв та ОПв та розраховується кОПб/зв та кОПв та коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв, встановлюються числові інтервали біохімічних коефіцієнтів для характеристики кожного ступеня фіброзу підшлункової залози при хронічному панкреатиті. Рівень біохімічних маркерів активності проліферативних процесів у сполучній тканині визначається за вмістом в сироватці крові ОПб/зв та ОПв за методом М.А. Осадчука, який полягає в тому, що оксипролін з реактивом Ерліха дає рожеве забарвлення [5, 6]. Для розрахунку числових діапазонів біохімічних коефіцієнтів використовували статистичні методи [7]. Ми перерахували концентрацію ОПб/зв та ОПв в умовні одиниці по відношенню до контролю. Концентрація ОПб/зв в контролі прийнята за 1 (ОПб/зв). кОПб/зв в досліді = концентрації ОПб/зв досліджуваної сироватки / концентрацію ОПб/зв в контролі. Концентрація ОПв в контролі прийнята за 1 (ОПв). кОПв в досліді = концентрації ОПв досліджуваної сироватки / концентрацію ОПв в контролі. Потім розраховуємо коефіцієнт співвідношення кОПб/зв / кОПв. Результати досліджень вмісту в сироватці крові продуктів метаболізму колагену показали, що зі збільшенням ступеня фіброзу підшлункової залози при хронічному панкреатиті концентрація ОПб/зв зростає, а ОПв - знижується у порівнянні з групою контролю, що свідчить про переважання процесів синтезу колагену над його розпадом. Так, при І ступені фіброзу вміст ОПб/зв зростає в 1,3 рази з 136,04±4,30 мкмоль/л (контрольна група) до 174,80±15,85 мкмоль/л (р