Спосіб прогнозування рецидиву фібриляції передсердь

Реферат: Спосіб прогнозування рецидиву фібриляції передсердь включає обстеження хворих за допомогою ехокардіографії і визначення інтегрального показника електромеханічної активації передсердь (ІПАП) як суми нормованих еквівалентів часу активації лівого передсердя (ЧАЛП) та міжпередсердної асинхронії (МПА). За допомогою імпульсно-хвильової тканинної допплерографії визначають ЧАЛП (інтервал між початком зубця Р на електрокардіограмі (ЕКГ) та початком пізньої діастолічної (а') хвилі руху латерального відділу фіброзного кільця мітрального клапана), час електромеханічної активації правого передсердя (ЧАПП) (інтервал між початком зубця Р на ЕКГ та початком хвилі а' руху фіброзного кільця трикуспідального клапана), показник МПА (різниця ЧАЛП і ЧАПП), а ІПАП розраховують за формулою: ІПАП = ln(ЧАЛП) + ln(МПА), де ln(ЧАЛП) та ln(МПА) - натуральні логарифми ЧАЛП та МПА, і при значенні ІПАП більше 8,56 роблять висновок про підвищений ризик рецидиву неклапанної фібриляції передсердь упродовж 6 місяців. UA 88124 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ UA 88124 U UA 88124 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме кардіології, у т.ч. аритмології та функціональної діагностики, і може бути використана для прогнозування рецидиву неклапанної фібриляції передсердь (ФП). ФП, у т.ч. неклапанна, є найбільш частим переметуючим порушенням ритму у клінічній практиці, асоціюється зі значним підвищенням ризику тромбоемболічних ускладнень, у тому числі інсультів, транзиторних ішемічних атак та периферичних тромбоемболій, призводить до дестабілізації перебігу основного серцево-судинного захворювання, розвитку серцевої, коронарної та церебральної недостатності, значно погіршує якість життя хворих та збільшує кількість госпіталізацій [1]. Відновлення та утримання синусового ритму (СР) дозволяє покращити якість життя, зменшити прояви дисфункції міокарда та серцевої недостатності, а також знизити ризик тромбоемболічних подій та ускладнень, пов'язаних з тривалою антикоагулянтною терапією. Проте частота рецидиву ФП залишається високою, особливо упродовж перших 6 місяців після успішної кардіоверсії, саме тому його прогнозування дозволяє проводити превентивні заходи [2]. Незважаючи на поширеність ФП, а також велику кількість досліджень, на сьогоднішній день все ще недостатньо даних щодо патофізіологічних механізмів її розвитку та перебігу. Згідно з сучасними літературними даними, у прогнозуванні рецидиву ФП важливу роль структурне ремоделювання передсердь, яке полягає у порушенні гістоархітектоніки чи розвитку інтерстиційного фіброзу. Прогресивні гістопатологічні зміни, зокрема фіброз та втрата кардіоміоцитів, можуть призводити до електричної негомогенності та порушення проведення у міокарді передсердь, а, отже - підтримання ФП [3]. Наявні на теперішній час предиктори рецидивування ФП після успішної кардіоверсії не завжди дозволяють адекватно спрогнозувати можливість утримання СР, у зв'язку з чим проводиться пошук не тільки валідних, але й доступних маркерів, у т.ч. ехокардіографічних. При цьому важливим є оптимальний підбір об'єктивних показників у системі їх інтегральної оцінки, які би дозволяли максимально враховувати наявність патофізіологічного субстрату ФП, виділяти групи пацієнтів з підвищеним ризиком її рецидиву, забезпечували достатньо точне їх прогностичне диференціювання з адекватними ступенями чутливості (ЧТ), специфічності (СП), передбачуваної прогностичної цінності позитивного (ПЦ(+)) або негативного (ПЦ(-)) результатів. На сьогоднішній день проблемним завданням залишається пошук моделей прогнозування рецидиву неклапанної ФП, оскільки наявні на теперішній час предиктори часто є трудомісткими, не завжди дозволяють адекватно спрогнозувати можливість утримання СР, а також не враховують сприятливий економічний аспект і можливість використання на широкому контингенті пацієнтів для оптимізації системи клінічного моніторингу. Так, відомий спосіб прогнозування повторного пароксизму ФП [4], за яким упродовж трьох днів після відновлення СР у пацієнта з ФП проводять ехокардіографію (ЕхоКГ) з оцінкою гіпертрофії лівого шлуночка, вимірюють швидкість трансмітрального потоку, і, з урахуванням віку, статі пацієнта та наявності ідіопатичної ФП обчислюють прогнозований час збереження синусового ритму за математичною формулою. Перевагою способу-аналога є те, що він дозволяє прогнозувати термін збереження СР впродовж місяця після його відновлення; недоліком - обмежена точність прогнозування перебігу ФП. Відомий спосіб прогнозування виникнення нападів ФП у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою, ускладнених серцевою недостатністю [5], який відрізняється тим, що проводять комплексне клінічно-інструментальне обстеження хворих із застосуванням стандартної електрокардіографії (ЕКГ) в 12 відведеннях, 24-годинного моніторування ЕКГ та ЕхоКГ та прогнозують ризик виникнення нападів аритмії за допомогою моделі логістичної регресії. Ехокардіографічними предикторами у даній моделі виступають індекс передньо-заднього розміру лівого передсердя (ЛП) та середній тиск у легеневій артерії. Серед недоліків даного способу-аналога слід зазначити наступні: обмежений контингент пацієнтів; неможливість адекватно оцінити збільшення ЛП лише за передньо-заднім розміром [6] та суперечливість збільшення ЛП у прогнозуванні довготривалого утримання синусового ритму [2]; трудомісткість; множинність етіологічних факторів легеневої гіпертензії [7]; неврахування електрофізіологічних властивостей міокарда передсердь. Відомий спосіб прогнозування ефективності відновлення СР у пацієнтів з персистуючою формою ФП [8], який передбачає проведення трансторакальної ЕхоКГ з визначенням швидкісних показників кровотоку у легеневих венах і на основі цього - прогнозування утримання СР упродовж трьох місяців. Недоліками цього способу-аналога є неможливість адекватної візуалізації легеневих вен у певних категорій пацієнтів [9], а також неврахування електрофізіологічних властивостей міокарда передсердь. 1 UA 88124 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Також відомий спосіб прогнозування рецидиву ФП [10], який полягає в тому, що за величиною показника фракції викиду вушка ЛП (ВЛП) при проведенні двовимірної черезстравохідної ЕхоКГ роблять висновок про ризик рецидиву ФП упродовж 6 місяців. Недоліками цього способу-аналога є наступні: затруднення адекватної візуалізації ВЛП у ряді випадків; неможливість точної оцінки максимального та мінімального об'ємів ВЛП внаслідок складної його анатомічної будови [11]; неврахування електрофізіологічних властивостей міокарда передсердь. Найбільш близьким аналогом є спосіб прогнозування пароксизмів фібриляції і тріпотіння передсердь шляхом оцінки внутрішньопередсердної провідності [12]. Спосіб-аналог здійснюють шляхом синхронних реєстрації ЕКГ та проведення ЕхоКГ в М- та В-режимах у пацієнтів з синусовим ритмом. Оцінювання проведення збудження передсердями проводиться шляхом визначення показників внутрішньопередсердної провідності (ВПП) у певних відділах передсердь (як часу від початку електричного збудження передсердь (хвиля Р на ЕКГ) до початку механічного скорочення лівого і правого передсердь - всього 20 вимірювань) та швидкості проведення збудження міокардом. За наявності антероградного проведення збудження передсердями пацієнту проводять фармакологічну денервацію серця шляхом послідовного внутрішньовенного введення атропіну та анаприліну, і за розвитку однієї чи більше ділянок ретроградного проведення збудження передсердями до або після денервації прогнозують розвиток пароксизмів фібриляції і тріпотіння передсердь. Перевагами даної моделі є врахування електрофізіологічних властивостей міокарда передсердь (визначення часу внутрішньопередсердної провідності). Недоліками наведеного способу-аналога є трудомісткість (пов'язана з необхідністю визначати 20 показників ВПП до та після проведення фармакологічної денервації); відсутність інтегральної оцінки досліджуваних показників; невикористання більш сучасних (на момент розробки моделі) методик оцінювання електромеханічної функції передсердь (зокрема, тканинної допплерографії (ТД) з визначенням міжпередсердної асинхронії (МПА)) [2, 3, 13]; інвазивність; відсутність чіткого окреслення терміну підвищеного ризику рецидиву ФП; небезпека внутрішньовенного застосування атропіну чи анаприліну у певних категорії пацієнтів. Таким чином, спосіб-аналог потребує більших затрат часу, є інвазивним та не може широко використовуватись серед пацієнтів з неклапанною ФП. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування рецидивів неклапанної персистуючої ФП, який включає обстеження пацієнтів за допомогою ЕКГ та трансторакальної ЕхоКГ і визначення інтегрального показника електромеханічної активації передсердь (ІПАП) як середнього значення нормованих еквівалентів кількох параметрів, згідно з корисною моделлю, ехокардіографічне обстеження пацієнтів здійснюють з використанням імпульсно-хвильової ТД, при цьому розраховують час електромеханічної активації ЛП (ЧАЛП) (інтервал між початком зубця Р на ЕКГ та початком пізньої діастолічної (а') хвилі руху латерального відділу фіброзного кільця мітрального клапана), час електромеханічної активації правого передсердя (ЧАПП) (інтервал між початком зубця Р на ЕКГ та початком хвилі а' руху фіброзного кільця трикуспідального клапана), показник МПА (різниця ЧАЛП і ЧАПП), а ІП АП розраховують за формулою: ІПАП = ln(ЧАЛП) + ln(МПА), де ln(ЧАЛП) та ln(МПА) - натуральні логарифми ЧАЛП та МПА, і при значенні ІПАП більше 8,56 роблять висновок про підвищений ризик рецидиву неклапанної ФП упродовж 6 місяців. Спільними ознаками аналога та способу, що заявляється, є обстеження пацієнтів за допомогою ЕхоКГ (В-режим) та врахування електрофізіологічних властивостей міокарда передсердь (визначення внутрішньопередсерного проведення). Відмінними особливостями запропонованої корисної моделі по відношенню до аналога є наступні: використання імпульснохвильової ТД; визначення показника МПА; менша трудомісткість (проводиться більш простий алгоритм кількісної інтегральної оцінки електромеханічної функції передсердь за допомогою меншої кількості прогностично значущих показників); неінвазивність. Таким чином, корисна модель, що заявляється, вирішує завдання прогнозування рецидивів неклапанної ФП після проведення кардіоверсії шляхом оптимального підбору об'єктивних параметрів у системі їх інтегральної оцінки з мінімальною трудомісткістю, можливістю використання на широкому контингенті пацієнтів, виявлення групи пацієнтів з підвищеним ризиком рецидиву ФП для оптимізації системи клінічного моніторингу. Технічний результат від впровадження запропонованої корисної моделі буде полягати у потенційній оптимізації системи клінічного моніторингу пацієнтів з неклапанною ФП шляхом індивідуалізованої прогностичної їх стратифікації з виділенням групи підвищеного ризику рецидиву ФП, і, отже, позитивного економічного ефекту. 2 UA 88124 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб здійснюють наступним чином. У пацієнта з персистуючою неклапанною ФП на 2-4 добу після відновлення СР проводять ТТЕ з ЕКГ-синхронізацією, використовуючи методику імпульснохвильової ТД. Визначають наступні показники: час активації ЛП (ЧАЛП) та правого передсердя (ЧАПП), а також міжпередсердну асинхронію (МПА) як різницю ЧАЛП і ЧАПП. На наступному етапі проводять логарифмічну трансформацію показників ЧАЛП та МПА згідно з методикою побудови інтегральних показників, яка одним із етапів передбачає створення нормованих еквівалентів їх складових [14, 15]. Утворені нормовані еквіваленти ЧАЛП та МПА показують їхні значення по відношенню до умовної одиниці (ln(е), де e - основа натурального логарифму). При цьому збільшення суми цих нормованих еквівалентів у кожного конкретного пацієнта дозволяє комплексно судити про погіршання електромеханічної функції передсердь (наприклад, за наявності МПА на тлі незміненого ЧАЛП). У подальшому за формулою розраховують ІПАП: ІПАП = ln(ЧАЛП) + ln(МПА). При значенні ІПАП більше 8,56 робиться висновок про підвищений ризик рецидиву неклапанної ФП упродовж 6 місяців. Використання способу, що заявляється, можна пояснити наступними прикладами. Приклад конкретного здійснення № 1 Пацієнтка Ж. Ж., 1936 р. н., була госпіталізована до клініки ДНУ "Інститут серця МОЗ" з діагнозом: Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступеня. Фібриляція передсердь, персистуюча форма (пароксизм 4 дні). CHA2DS2-Vasc-5 балів, EHRA III. СН IIА ст. зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, ФК II. Ризик дуже високий. На другу добу після успішної електричної кардіоверсії проведена ТТЕ та отримані наступні дані: ЧАЛП 130 мс, ЧАПП 117 мс, МПА 13 мс. ІПАП = ln(130) + ln(13) = 4,87+2,57=7,43, що є меншим за визначене граничне значення 8,56. Таким чином, відповідно до запропонованої корисної моделі, у пацієнтки констатовано умовно низький ризик рецидиву ФП. Пацієнтка спостерігається впродовж 6 місяців. За час спостереження рецидиву ФП не відмічено. Даний приклад демонструє умовно сприятливий прогноз утримання СР після проведення успішної кардіоверсії з приводу пароксизму неклапанної ФП. Система клінічного моніторингу у даному випадку передбачає періодичні профілактичні огляди з частотою, передбаченою нормативними документами, і застосування стандартних схем терапії згідно з протоколами. Приклад конкретного здійснення № 2 Пацієнт К. О., 1945 р. н., був госпіталізований до клініки Державної наукової установи (ДНУ) "Інститут серця МОЗ України" з діагнозом: Фібриляція передсердь, персистуюча форма (пароксизм 2 дні). CHA2DS2-Vasc-1 бал, EHRA II. На другу добу після успішної електричної кардіоверсії проведена ТТЕ та отримані наступні дані: ЧАЛП 162 мс, ЧАПП 117 мс, МПА 45 мс. ІПАП = ln(162) + ln(45) = 5,09+3,81=8,89, що є вищим за визначене граничне значення 8,56. Таким чином, відповідно до запропонованої корисної моделі, у пацієнта констатовано умовно високий ризик рецидиву ФП, який відбувся у стаціонарі через 3 дні після кардіоверсії. Приклад конкретного здійснення № 3 Пацієнтка Щ. Г., 1949 р. н., була госпіталізована до клініки ДНУ "Інститут серця МОЗ України" з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II ст., 2 ступеня. Фібриляція передсердь, персистуюча форма (пароксизм 7 днів). CHA2DS2-Vasc-2 бали, EHRA III. Ризик дуже високий. На другу добу після успішної електричної кардіоверсії проведена ТТЕ та отримані наступні дані: ЧАЛП 169 мс, ЧАПП 127 мс, МПА 42 мс. ІПАП = ln(169) + ln(42) = 5,13+3,74=8,87, що є більшим за визначене граничне значення 8,56. Таким чином, відповідно до запропонованої корисної моделі, у пацієнта констатовано умовно високий ризик рецидиву ФП. Пацієнт у задовільному стані виписаний для продовження лікування в амбулаторних умовах. Через 90 днів (по відношенню до дати кардіоверсії) звернувся до клініки зі скаргами на перебої у роботі серця, з приводу чого було проведене добове холтерівське моніторування ЕКГ, яке дозволило виявити рецидив ФП. Приклади № 2 і 3 є випадками значень ІПАП, які перевищують граничну величину 8,56. Дані клінічні ситуації демонструють умовно високий ризик рецидиву неклапанної ФП (умовно несприятливий прогноз утримання СР після успішної кардіоверсії), що потребує інтенсифікації клінічного моніторингу, призначення додаткових схем лікування з метою профілактики рецидивів ФП. За період з 2010 по 2013 роки за запропонованою методикою було обстежено 77 пацієнтів з персистуючою ФП, яким була проведена ефективна кардіоверсія. Упродовж 6-місячного періоду спостереження у 44 пацієнтів (57 %) спостерігався рецидив ФП. 3 UA 88124 U Розрахунок статистичних параметрів проводився за допомогою програмних пакетів Statistica Inc. 10.0 (США) та SPSS Inc. 22.0 (США). Розподіл пацієнтів за вибраним значенням ІПАП був наступним (таб.): Таблиця Структура груп за значеннями ІПАП Показник ІПАП > 8,56 ІПАП  8,56 Всього Рецидив ФП 35 9 44 Утримання СР 6 27 33 Всього 41 36 77 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 При вибраному значенні ІПАП  8,56 (площа під характеристичною кривою 0,848 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,761-0,935) ЧТ та СП 6-місячного утримання СР після успішної кардіоверсії становили 79,6 % (95 % ДІ 64,3-89,7 %) та 81,8 % (95 % ДІ 63,9-93,4 %), відповідно. Окрім цього, при величині ІПАП > 8,56 ПЦ(+) та ПЦ(-) становили, відповідно, 85,4 % (95 % ДІ 70,1-93,9 %) і 75,0 % (57,5-87,3 %), а відносний ризик рецидиву ФП був у 3,42 (95 % ДІ 1,91-6,10) рази вищим за такий при ІПАП  8,56. Запропонована методика шляхом визначення ІПАП, за меншої трудомісткості (4 показники проти більше 20 у прототипі), врахування МПА, неінвазивності, зіставного рівня предиктивної цінності позитивного результату (85,4 % (95 % ДІ 70,1-93,9 %) проти 89,0 % у прототипі [12]), адекватних чутливості, специфічності та величини площі під характеристичною кривою (0,848 (95 % ДІ 0,761-0,935)), дає можливість прогнозувати редицив неклапанної ФП, та, відповідно, виділити групу підвищеного його ризику, оптимізувати систему клінічного моніторингу (індивідуалізувати систему динамічного спостереження) і, отже, досягнути позитивного економічного ефекту. Використання способу прогнозування, що заявляється, дозволяє підвищити інформативність ехокардіографічного методу обстеження пацієнтів з неклапанною ФП, яким проведена успішна кардіоверсія, а саме ТД, шляхом визначення ІПАП та виділення групи підвищеного ризику рецидиву ФП. Джерела інформації: 1. Guidelines for the management of atrial fibrillation / J. Camm, P. Kirchhof, G. Lip [et al.] // Eur Heart J. - 2010. - Vol. 31. - P. 2369-2429. 2. Left Atrial Electromechanical Conduction Time Can Predict Six-Month Maintenance of Sinus Rhythm After Electrical Cardioversion in Persistent Atrial Fibrillation by Doppler Tissue Echocardiography / S. Park, Y. Kim, J. Choi [et al.] // J Am Soc Echocardiogr. - 2010. - Vol. 23. - P. 309-314. 3. Interatrial dyssynchrony on tissue Doppler imaging predicts progression to chronic atrial fibrillation in patients with non-valvular paroxysmal atrial fibrillation / K. Sakabe, N. Fukuda, Y. Fukuda [et al.] // Heart. - 2009. - Vol. 95. - P. 988-993. 7 4. Пат. 2187965 Российская Федерация, МПК А61В8/00. Способ прогнозирования повторного пароксизма мерцательной аритмии / Пономарев С.Б., Тюлькина Е.Е., Русяк И.Г., Лещинский Л.А., Фархутдинов А.Ф.; заявитель и патентообладатель Пономарев С.Б. - № 98118724/14; заявл. 20.07.2000; опубл. 27.08.2002. 5. Патент 12050 Україна, МПК (2006) А61В 10/00. Спосіб прогнозування виникнення нападів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою, ускладнених серцевою недостатністю / Денисюк В.І., Іванов В.П., Білонько О.Ф.Оксана Феліксівна; власник Вінницький національний медичний університет ім. M.I. Пирогова. - № u200507433; заявл. 25.07.05.; опубл. 16.01.2006, Бюл. № 1, 2006. 6. Novel echocardiographic techniques to assess left atrial size, anatomy and function / M. Cameli, M. Lisi, F. Righini, S. Mondillo // Cardiovasc Ultrasound. - 2012. - Vol. 10. - P. 4-17. 7. Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension / N. Galie, M. Hoeper, M. Humbert [et al.] // Eur Heart J. - 2009. - Vol. 30. - P. 2493-2537. 8. Патент 71597 Україна, МПК А61В 5/02 (2006.01), A61B 8/06 (2006.01). Спосіб прогнозування ефективності відновлення синусового ритму у пацієнтів з персистуючою формою фібриляції передсердь / Коваленко В.М., Несукай О.Г., Серьогіна О.П., Крот О.М.; власник Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска" НАМИ України. - №u201112777; заявл. 30.10.11.; опубл. 25.07.12, Бюл. № 14. 4 UA 88124 U 5 10 15 20 9. Armstrong W. Feigenbaum's Echocardiography / W. Armstrong, Т. Ryan. - Lippincott Williams & Wilkins, 2009. - 816 p. 10. Патент 52824 Україна, МПК (2009) A61B 5/02, A61B 8/06. Спосіб прогнозування рецидиву фібриляції передсердь / Коваленко В.М., Ікоркін М.Р.; власник Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска" НАМН України. - № u201002811; заявл. 12.03.10.; опубл. 10.09.10, Бюл. № 17, 2010. 11. The Left Atrial Appendage, a Small, Blind-Ended Structure. A Review of Its Echocardiographic Evaluation and Its Clinical Role / E. Donal, H. Yamada, С Leclercq, D. Herpin// CHEST. - 2005. - Vol. 128. - P. 1853-1862. 7 12. Пат. 2195872 Российская Федерация, МПК А61В 8/00, А61В 5/02. Способ прогнозирования пароксизмов мерцания и трепетания предсердий / Олесин А.И., Шабров А.В., Щеглова Е.А., Кухарчик Г.А., Александров B.C.; заявитель и патентообладатель СанктПетербургская государственная медицинская академия им. И.И. Мечникова. - № 2000130349/14; заявл. 04.12.2000; опубл. 10.01.2003. 13. Caputo M. Usefulness of Left Ventricular Diastolic Dysfunction Assessed by Pulsed Tissue Doppler Imaging as a Predictor of Atrial Fibrillation Recurrence After Successful Electrical Cardioversion / M. Caputo, R. Urselli, E. Capati // Am J Cardiol. - 2011. - Vol. 108. - P. 698-704. 14. Мінцер О.П. Інформаційні технології в охороні здоров'я і практичній медицині: У 10 кн. Кн. 5. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині: Навч. пос. / О.П. Мінцер, Ю.В. Вороненко, В.В. Власов. - К.: Вища школа, 2003. - 350 с. 15. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М. Антомонов. - К., 2006. - 558 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб прогнозування рецидиву фібриляції передсердь, що включає обстеження хворих за допомогою ехокардіографії і визначення інтегрального показника електромеханічної активації передсердь (ІПАП) як суми нормованих еквівалентів часу активації лівого передсердя (ЧАЛП) та міжпередсердної асинхронії (МПА), який відрізняється тим, що за допомогою імпульснохвильової тканинної допплерографії визначають ЧАЛП (інтервал між початком зубця Р на електрокардіограмі (ЕКГ) та початком пізньої діастолічної (а') хвилі руху латерального відділу фіброзного кільця мітрального клапана), час електромеханічної активації правого передсердя (ЧАПП) (інтервал між початком зубця Р на ЕКГ та початком хвилі а' руху фіброзного кільця трикуспідального клапана), показник МПА (різниця ЧАЛП і ЧАПП), а ІП АП розраховують за формулою: ІПАП = ln(ЧАЛП) + ln(МПА), де ln(ЧАЛП) та ln(МПА) - натуральні логарифми ЧАЛП та МПА, і при значенні ІПАП більше 8,56 роблять висновок про підвищений ризик рецидиву неклапанної фібриляції передсердь упродовж 6 місяців. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5