Гібридний еластифікатор, його застосування, термопластичний полімер, що його містить, та виріб

1. Гібридний еластифікатор, одержаний: або розпилювальним сушінням, коагуляцією, коагуляцією при заморожуванні, або іншими відомими способами одержання суміші латексу або гідросуміші стандартних еластифікаторів і гідросуміші мінерального наповнювача, або одночасним висушуванням (розпилювальним сушінням, коагуляцією або іншими відомими можливими способами) (і) латексу або гідросуміші стандартних еластифікаторів і (іі) гідросуміші мінерального наповнювача, додатково до коагуляції або коагуляції при заморожуванні, якщо така має місце, введена стадія фільтрування і висушування для одержання цього еластифікатора у вигляді порошку. 2. Гібридний еластифікатор за п. 1, в якому мінеральний наповнювач має жорсткість меншу, ніж 6 за шкалою Мооса, і переважно має жорсткість, яка менша або дорівнює 4. 3. Гібридний еластифікатор за п. 1 або 2, в якому мінеральний наповнювач являє собою подрібнений натуральний карбонат кальцію, осаджений карбонат кальцію, осаджений карбонат кальцію у вигляді наночастинок, глину, монтморилоніт (наноглина), цеоліт, перліт або будь-який інший тип неорганічного матеріалу, який може бути одержаний у вигляді гідросуміші. 4. Гібридний еластифікатор за будь-яким з пп. 1-3, в якому пропорція мінерального наповнювача ста 2 (19) 1 3 Галузь техніки, до якої належить винахід Даний винахід стосується гібридних еластифікаторів (як приклад, для ПВХ (полівінілхлориду)), отриманих розпилювальним сушінням, коагуляцією, коагуляцією при заморожуванні або іншими відомими способами отримання. Більш конкретно, винахід стосується гібридних еластифікаторів, отриманих: або розпилювальним сушінням, коагуляцією, коагуляцією при заморожуванні або іншими відомими способами з суміші латексу або суспензії стандартних еластифікаторів і суспензії мінерального поронаповнювача, або одночасною розпилювальним сушінням або коагуляцією (і) латексу або суспензії стандартних еластифікаторів і (іі) суспензії мінерального поронаповнювача. Ці гібридні еластифікатори отримують у вигляді порошку, згаданий порошок потім вводять в термопластичний матрикс для еластифікації. Цей порошок або в розплавленому стані, або в твердому стані змішують з цим термопластичним матриксом в порошкоподібному стані. У разі потреби, одночасно з гібридним еластифікатором можуть вводитися інші добавки. Рівень техніки і технічні проблеми Ударне посилення жорсткого полівінілхлориду (ПВХ) головним чином досягається введенням полімерних еластифікуючих добавок, таких як метакрилат-бутадієн-стирольні співполімери (MBS), акрилонітрил-бутадієн-стирольні співполімери (ABS) або акрилові оболонкові полімери (AIM), також як і СРЕ (хлорований поліетилен). Ці модифікатори звичайно синтезують у водній фазі за допомогою способів емульсійної і суспензійної полімеризації або хлорування HDPE в суспензії для отримання СРЕ. Перед отриманням будьякого еластифікатора у вигляді порошку (наприклад, розпилювальним сушінням, коагуляцією), полімерний модифікатор диспергують у водній фазі (латекс, суспензія або гідросуміш). До вищезазначених еластифікаторів часто додають деякі мінеральні наповнювачі, такі як силікагель або карбонат кальцію з первинними розмірами частинок в інтервалі мікрометрів або нанометрів, головним чином для поліпшення їх сипких властивостей (текучості, грудкованості/стійкості до спікливості), що дозволяють здійснювати великі перевезення. У цьому випадку мінеральні наповнювачі у вигляді порошку додають в порошок еластифікатора в процесі або після процесу отримання (даного) еластифікатора. Американський патент 4 278 576 стосується виділення і поліпшення полімерних порошків еластифікаторів і змішування термопластичних матриксних полімерів з порошками таких еластифікаторів. Спосіб виділення може являти собою розпилювальне сушіння, коагуляцію, перемелювання або інші. Як описано в цьому рівні техніки від близько 0,5 до 50 ваг.%, переважно, від близько 0,5 до 25 ваг.% від (ваги) полімерного еластифікатора і кальцію карбонату зі стеаратним покриттям, карбонату кальцію зі стеаратним покриттям, що має середній розмір частинок від близько 0,04 90050 4 до 1 мікрометрів, вводиться після утворення полімерного еластифікатора, але перед або в процесі виділення в порошкоподібному вигляді. Тобто карбонат кальцію з стеаратним покриттям додають або в процесі полімеризації з утворенням полімеру, або після того, як полімер утворився, але перед його виділенням в порошкоподібному вигляді. Коли спосіб виділення являє собою перемелювання, карбонат кальцію зі стеаратним покриттям може додаватися в кількості понад 50% і після цього частково видалятися просіюванням, яке знижує його рівень в кінцевому продукті до 50% або нижче. Найбільш переважним є карбонат кальцію з стеаратним покриттям, який виробляється Imperial Chemical Industries під товарним знаком Winnofil S, який має розмір частинок близько 0,075 мікрометрів і який не агрегує. Як "матриксні" полімери можуть застосовуватися: полівінілхлорид, нейлон, поліметил метакрилат, полістирол, термопластичні складні поліефіри, такі як поліетилен терефталат, полібутилен терефталат, поліциклогександиметанол терефталат і поліолефіни, такі як поліетилен, поліпропілен і будь-який інший матриксний полімер, який може бути поліпшений за допомогою еластифікатора. Полімерні еластифікатори, які виділяють відповідно до способу за американським патентом 4278576 і які являють собою частину композиції, являють собою метакрилат-бутадієн-стирольні прищеплені полімери (MBS), наприклад ті, які описані в американських патентах 3985704; акрилові оболонкові полімери (AIM), наприклад ті, які описані в американських патентах 3 985 703 або їх аналоги, вміст гуми в яких може складати від 60 до 100% від загальної кількості полімерного матеріалу. У прикладах 1-111 американського патенту 4278576 описується отримання оболонкових акрилових полімерів за допомогою стандартних способів емульсійної полімеризації із застосуванням 79,2 частин бутилакрилату, 0,4 частин бутиленглікольдіакрилату і 0,4 частин діалілмалеату як гумової основи з подальшим доданням 20 частин метилметакрилату на другій стадії. Емульсію висушують розпилювальним сушінням в присутності повітря як осушувача. Для поліпшення розпилювального сушіння і реологічних властивостей порошку у ввідний повітряний отвір вводять деякі добавки (такі як карбонат кальцію з стеаратним покриттям). Однак такий спосіб введення мінералу не захищає від певних негативних моментів, таких як розсіювання і концентрування гетерогенностей, також як виникнення сегрегації. Більш конкретно можна говорити про кількість мінералу понад 2 або 3% по відношенню до вмісту органічного еластифікатора. Задачею даного винаходу є поліпшення розсіювання і концентрування гомогенностей і запобігання сегрегації (особливо в процесі транспортування або перевального транспортування). Спосіб досягнення цих поліпшень являє собою змішування полімерного модифікатора і мінерального наповнювача у водних дисперсних фазах, що означає, що дисперсію модифікатора (латекс, су 5 спензія або гідросуміш) змішують з суспензією мінерального наповнювача. У цьому випадку мінеральна частина може являти собою карбонат кальцію, але також може бути цеолітом, гідроталькітом, глиною, монтморилонітом, перлітом і будьяким іншим типом неорганічного матеріалу, який може бути отриманий у вигляді гідросуміші. Якщо органічна/неорганічна суміш є досить гомогенною, можуть, застосовуватися стандартні способи отримання вищезазначеного еластифікатора (розпилювальне сушіння, коагуляція, коагуляція при охолоджуванні або інші відомі способи отримання). Інший спосіб являє собою одночасне висушування (розпилювальним сушінням, коагуляцією або іншими відомими способами отримання) органічної водної дисперсії і мінеральної гідросуміші, що означає введення 2 різних продуктів на водній основі (тобто, органічного і мінерального) в сушильний відсік (або коагуляційне обладнання) одночасно через 2 окремих сопла (або ввода). Незалежно від способу кінцевий продукт повинен розглядатися як гібридний еластифікатор, який є або композитним модифікатором, коли оригінальна мінеральна частина складається з первинних частинок з розміром в шкалі мікрометрів, або нанокомпозитним модифікатором, коли мінеральна частина складається з первинних частинок з розміром в шкалі нанометрів. Дійсно, кінцевий порошковий матеріал складається з первинних зерен, які містять і органічні і неорганічні фази, тісно пов'язані разом. Короткий опис винаходу Даний винахід стосується гібридних еластифікаторів, отриманих: або розпилювальним сушінням, коагуляцією, коагуляцією при заморожуванні або іншими відомими способами отримання суміші латексу або гідросуміші стандартних еластифікаторів і гідросуміші мінерального поронаповнювача, або одночасним висушуванням (розпилювальним сушінням, коагуляцією або іншими відомими можливими способами отримання) (і) латексу або гідросуміші стандартних еластифікаторів і (іі) гідросуміші мінерального наповнювача, додатково до коагуляції або коагуляції при заморожуванні, якщо така має місце, вводиться стадія фільтрування і висушування для отримання цих гібридних еластифікаторів у вигляді порошків. Основний полімер, який піддається модифікуванню, може бути будь-яким термопластичним полімером. Переважно, якщо це - полівініл хлорид, поліамід, поліметил метакрилат, полістирол, полікарбонат, термопластичні складні поліефіри, такі як поліетилен терефталат, полібутилен терефталат, поліциклогександиметанол терефталат і поліолефіни, такі як поліетилен, поліпропілен і будь-які інші полімери, які можуть бути поліпшені еластифікатором. Основний полімер переважно являє собою полівініл хлорид або полікарбонат. Даний винахід також стосується застосування згаданих гібридних еластифікаторів в термопластичних полімерах. Даний винахід також стосується термопластичних полімерів, що містять згадані гібридні еластифікатори. Ці термопластичні полімери, що міс 90050 6 тять згадані гібридні еластифікатори, можуть застосовуватися для зовнішнього покриття і для виробництва профілів, труб або сайдингу. Даний винахід також стосується виробу, що має термопластичну композицію, як описано вище. Цей виріб може являти собою профіль, трубу або сайдинг. Даний винахід також стосується гібридних модифікаторів, що мають поліпшені порошкоподібні властивості (текучість, грудкованість/стійкість до спікання). Кінцевий продукт повинен розглядатися як гібридний еластифікатор, який є: або композитним модифікатором, коли оригінальна мінеральна частина складається з первинних частинок з розміром по шкалі мікрометрів, або нанокомпозитним модифікатором, коли мінеральна частина складається з первинних частинок з розмірами по шкалі нанометрів. Фактично, кінцевий порошкоподібний матеріал складається з первинних зерен, який містить і органічну, і неорганічну фази, тісно пов'язані разом. Даний винахід має багато переваг, гібридний модифікатор має поліпшену удароміцність в порівнянні з (і) продуктом, отриманим прямим змішуванням двох оригінальних порошків (органічного модифікатора і неорганічного поронаповнювача), (іі) одного органічного модифікатора і (ііі) одного мінерального поронаповнювача. Отже, існує виразний синергічний ефект між органічними і неорганічними частинами, коли гібридний модифікатор готують як описано у даному винаході. Після введення такого гібридного еластифікатора, в термопластичний матрикс, за яким йде застосування традиційних способів обробки (наприклад, екструзія, виливне формування), обидві фази гібридного еластифікатора (органічна і неорганічна) індивідуально диспергують до їх власних оригінальних первинних розмірів частинок в основному термопластичному матриксі. Однак, завдяки високій змішуваності органічного еластифікатора з основним термопластичним матриксом, мінеральний наповнювач може краще диспергуватися в цьому матриксі, ніж це звичайно відбувається при його прямому введенні у вигляді порошку. Цей новий спосіб отримання гібридного еластифікатора також може розглядатися як новий спосіб введення мінерального наповнювача в матрикс пластика шляхом його міцного з'єднання з органічним еластифікатором, що дозволяє диспергувати стандартні мінеральні поронаповнювачі, які звичайно вимагають специфічну обробку поверхні для придання змішуваності·з основниміматриксом пластика, але також мінеральні наповнювачі без будь-якої поверхневої обробки. Іншими словами, еластифікатор може діяти як змішувач для мінерального наповнювача по відношенню до основного полімерного матриксу. Докладний опис винаходу Що стосується стандартних еластифікаторів, як приклади можуть бути згадані ABS, MBS, AIM і СРЕ. Переважно, коли еластифікатор представлений у формі тонкодисперсних первинних частинок, які мають еластомерну основу і щонайменше одну термопластичну оболонку, розмір первинних частинок звичайно складає менше 1 мікрометра і пе 7 реважно складає від 50 до 500 нанометрів. Еластомір переважно отримують емульсійною полімеризацією. Вміст еластифікатора в термопластичному матриксі складає від 0 до 25%, переважно від 0 до 10% по вазі. Основа еластифікатора, наприклад, може складатися з: гомополімеру ізопрену або бутадієну; або співполімеру ізопрену з не більш ніж 30 мол. % вінілового мономеру; або співполімерів бутадієну з не більш ніж 30 мол. % вінілового мономеру. Вініловий мономер може являти собою стирол, алкілстирол, акрилонітрил або алкіл(мет)акрилат. Основа також може складатися з : гомополімеру алкіл(мет)акрилату; або співполімерів алкіл(мет)акрилату з не 6ільш ніж 30 мол. % мономеру, вибраного з іншого алкіл(мет)акрилату і вінілового мономеру. Алкіл(мет)акрилат переважно являє собою бутилакрилат. Вініловий мономер може являти собою стирол, алкілстирол, акрилонітрил, бутадієн або ізопрен. Переважно, коли основа може бути повністю або частково зшитою. Достатнім є додання щонайменше дифункціональних або трифункціональних мономерів в процесі отримання основи. Ці мономери можуть являти собою алілметакрилат, діалілмалеат або можуть бути вибрані з полі(мет)акрилових складних ефірів поліолів, таких як бутандіол діакрилат, бутилен ди(мет)акрилат, триметилолпропан триметакрилат. Інші дифункціональні мономери можуть являти собою, наприклад, дивінілбензол, тривінілбензол, вінілакрилат і вінілметакрилат. Основа також може бути зшитою при введенні в неї шляхом щеплення або як співмономеру в процесі полімеризації, незаміщених функціональних мономерів, таких як ангідриди незаміщених карбонових кислот, незаміщених карбонових кислот і незаміщених епоксидів. Як приклад можуть бути згадані малеїновий, ангідрид, (мет)акрилова кислота і гліцидилметакрилат. Оболонка або оболонки являють собою гомополімери або співполімери стиролу, алкілстиролу, акрилонітрилу або метилметакрилату, що містять щонайменше 70 мол. % одного із згаданих вище мономерів, і щонайменше один співполімер, вибраний з інших мономерів, згаданих вище, іншого алкіл(мет)акрилату, вінілацетату і акрилонітрилу. Оболонка може бути функціоналізована введенням в неї за допомогою добавки або як співмономеру в процесі полімеризації ненасичених функціональних мономерів, таких як ангідриди ненасичених карбонових кислот, ненасичені карбонові кислоти і ненасичені епоксиди або інші функціональні мономери. Як приклад можуть бути згадані малеїновий ангідрид, (мет)акрилова кислота і гліцидилметакрилат, гідроксіетил(мет)акрилат. Як приклади еластифікаторів можуть бути згадані співполімери типу основа/оболонка, що мають полістирольну гомополімерну або співполімерну оболонку, і співполімери типу основа/оболонка, які мають РММА гомополімерну або співполімерну оболонку. Також існують співполімери типу основа/оболонка, що мають дві 90050 8 оболонки, одну - виготовлену з полістиролу і іншу зовнішню виготовлену з РММА. Приклади еластифікаторів і способи їх отримання описані в наступних патентах: американському патенті 4180494, американському патенті 3808180, американському патенті 4096202, американському патенті 4260693, американському патенті 3287443, американському патенті 3657391, американському патенті 4299928, американському патенті 3985704 і американському патенті 5773520. Переважно, коли основа становить 65-99,5%, і оболонка становить 35-0,5% по вазі еластифікатора, і переважно коли основа становить 85-98%, і оболонка становить 15-2% по вазі еластифікатора. Еластифікатор може бути м'якого/твердого типу. Як приклади еластифікатора м'якого/твердого типу можуть бути згадані ті (еластифікатори), які складаються з: (і) 75-80 частин основи, що складається з щонайменше 93 мол. % бутадієну, 5 мол. % стиролу і 0,5-1 мол. % дивінілбензолу, і (іі) 25-20 частин двох оболонок по суті однакової ваги, внутрішня виготовлена з полістиролу, і інша зовнішня виготовлена з гомополімеру або співполімеру РММА. В іншому прикладі еластифікатор м'якого/твердого типу, який може бути згаданий, має зшиту співполімерну основу (85-98 частин) з полі(бутилакрилату) або бутил акрилат/бутадієну, або полі(2-етилгексилакрилату), або полі(2етилгексилакрилат)/бутадієну і оболонки (15-2 частин) з гомополімеру або співполімеру РММА. Еластифікатор також може бути твердого/м'якого/твердого типу, тобто еластифікатор, який містить в цьому втіленні тверду основу, м'яку оболонку і тверду оболонку. Тверді частини можуть складатися з полімерів оболонки вищезазначених м'яких/твердих співполімерів, і м'яка частина може складатися з полімерів основи вищезазначених м'яких/твердих співполімерів. Як приклад може бути згаданий еластифікатор твердого/м'якого/твердого типу, що складається з: (і) основи, виготовленої з метилметакрилат/ етилакрилатного співполімеру; (іі) шару, виготовленого з бутилакрилат/стирольного співполімеру; (ііі) оболонки, виготовленої з метилметакрилат/ етилакрилатного співполімеру. Еластифікатор також може бути твердого (основа)/м'якого/напівтвердого типу. У цьому випадку "напівтверда" зовнішня оболонка складається з двох оболонок, однієї, що представляє проміжну оболонку, і іншої, зовнішньої оболонки. Проміжна оболонка являє собою співполімер метилметакрилату, стиролу і щонайменше одного мономеру, вибраного з алкілакрилатів, бутадієну і ізопрену. Зовнішня оболонка являє собою гомополімер або співполімер РММА. Як приклад еластифікатора твердого/м'якого/напівтвердого типу в цьому втіленні може розглядатися еластифікатор, що складається з: (і) основи, виготовленої з метилметакрилат/ етилакрилатного співполімеру; (іі) оболонки, виготовленої з бутилакрилат/стирольного співполімеру; 9 (ііі) оболонки, виготовленої з метилметакрилат/ бутилакрилат/стирольного співполімеру; і (iv) оболонки, виготовленої з метилметакрилат/ етилакрилатного співполімеру. Що стосується мінеральних поронаповнювачів, за даним винаходом вони мають твердість за шкалою Мооса менше ніж 6, і, для прикладу, менше або що дорівнює 4. Мінеральний поронаповнювач, що має твердість більше 6 за шкалою приводить до абразивного зносу обладнання і машин, які застосовують для виготовлення композицій, що включають еластифікатор. Частинки мінерального наповнювача за даним винаходом мають діаметр, визначений способами, відомими фахівцям в даній області, який складає менше 1 мкм. Приклади мінеральних наповнювачів за даним винаходом можуть включати подрібнений натуральний карбонат кальцію (GCC), осаджений карбонат кальцію (РСС), наночастинки РСС (NPCC), глину, монтморилоніт (нано-глинозем), цеоліт, перліт або будь-який інший тип неорганічного матеріалу, який може бути отриманий у вигляді гідросуміші. Що стосується пропорцій стандартних еластифікаторів і мінерального поронаповнювача, переважний вміст мінерального поронаповнювача становить 0,1-95% (по вазі), але переважно становить 1-50% і найбільш переважно становить 3-20% від загальної кількості стандартних еластифікаторів і мінерального поронаповнювача. Що стосується гідросуміші мінерального наповнювача (поронаповнювача), гідросуміш являє собою водну дисперсію мінерального поронаповнювача з вмістом твердої речовини переважно від 5 до 80%, більш переважно від 25 до 60%. Ця водна дисперсія може містити будь-яку специфічну поверхнево активну речовину, диспергуючий агент, добавку або наповнювач для обробки поверхні, який переважно поліпшує якість гідросуміші (стабільність, в'язкість або зміщуваність з основним матриксом). Термопластичний полімер, що містить згадані гібридні еластифікатори, також може містити інші добавки, такі як додаткові мінеральні поронаповнювачі, органічні або неорганічні пігменти, сажі, вуглецеві нанотрубки, скляні зерна, скловолокно, вогнезахисні склади або армуючі наповнювачі. Цей термопластичний полімер, що містить згадані гібридні еластифікатори, може застосову 90050 10 ватися для покриття і для виготовлення профілів, труб або сайдингу. Даний винахід також стосується виробу, що має термопластичну композицію, як описано вище. Цей виріб може являти собою профіль, трубу або сайдинг. Приклади Приклад 1 Отримання гібридного еластифікатора розпилювальним сушінням Еластифікаторний латекс отримують відповідно до способу, описаному в американському патенті 4278576, який застосовує стандартний спосіб емульсійної полімеризації. А саме, акриловий оболонковий полімер отримують із застосуванням 84,2 частин бутилакрилату, 0,4 частин бутилен гліколь діакрилату і 0,4 частин діалілмалеату як еластомерної основи, з подальшою полімеризацією з 15 частинами метилметакрилату. Вміст твердої речовини становить 40%. Гідросуміш СаСО3 отримують відповідно до способу, описаному в японському патенті 59057913. А саме, гідросуміш отримують змішуванням 270 частин води, 0,72 частин поліакрилату натрію і 729,3 частин СаСО3 з діаметром 0,2-0,6 мкм і 0,6% вмістом вологи, суміш перемішують протягом 20 хвилин зі швидкістю зсуву 102/сек. Латекс і гідросуміш змішують в наступному співвідношенні: 9,11 кг (9110 частин) латексу і 8,9 кг (8,9 частин) гідросуміші і висушують розпилювальним сушінням в умовах, які традиційно застосовують для індивідуального латексу. Отриманий порошок має розмір частинок 150 мкм. Гібридний еластифікатор характеризують даними мікроскопії, гомогенністю і сегрегаційним тестом. Мікроскопія: Зразок спостерігають за допомогою скануючої електронної мікроскопії в ретро дифузійному режимі для того, щоб розпізнати частинки СаСО3 і акрильні частинки. СаСО3 виявляється у вигляді білої фази, акрилові частинки у вигляді сірої фази. Частинки СаСО3 видно із зовнішньої сторони гібридного зерна у вигляді невеликих білих точок (див. Фіг.1 і 2). СаСО3, завдяки ретро дифузії, показані на зображенні білим кольором і розташовуються на зовнішній стороні гібридних AIM частинок. Гомогенність: Дозу СаСО3 за допомогою fluoX розділяють на 5 невеликих зразків порошку гібридного еластифікатора. СаСО3 % Посилання Гібридний AIM /зразок гідросуміші 1 Гібридний AIM / зразок гідросуміші 2 Гібридний AIM / зразок гідросуміші 3 Гібридний AIM / зразок гідросуміші 4 Гібридний AIM / зразок гідросуміші 5 Середнє і відхилення Ми можемо спостерігати дуже низьку диспергованість на рівні зразка СаСО3. Сегрегаційний тест: Тест складається з псевдорозрідження зразка і перевірки, чи залишається 1 проба 12,6 13,3 12,5 12,6 12,5 2 проба 12,6 12,8 12,7 12,2 12,7 12,6 5 незмінним рівень СаСО3 в порошку, витягнутому з верхньої і нижньої частини колони флюїдизатора. 11 90050 Посилання Гібридний AIM /гідросуміш, частина тонкодисперсного порошку після Гібридний AIM /гідросуміш, частина великодисперсного порошку після Рівень СаСО3 в тонкодисперсних і великодисперсних частинках є майже однаковим, в Прикладі 2 не спостерігається сегрегації. Приклад 2 Латекс еластифікатора і гідросуміш СаСО3 є тими ж, що і в прикладі 1. Але розпилювальне сушіння кожної суспензії виробляється окремо за тими ж умовами, що в прикладі 1. Отримані порошки змішують у співвідношенні 85/15 - акрил/СаСО3. Суміш характеризується за тими ж умовами, що і в прикладі 1. 12 1 проба СаСО3 % 2 проба середнє 12,6 12,0 12,3±0,3 12,0 11,6 11,8±0,2 Мікроскопія: Зразок спостерігають за допомогою скануючої електронної мікроскопії в ретро дифузійному режимі для того, щоб розпізнати частинки СаСО3 і акрильні частинки. СаСО3 виявляється у вигляді білої фази, акрилові частинки у вигляді сірої фази. Частинки СаСО3 розташовуються по сторонах акрилових зерен (див. Фіг.3 і 4). Гомогенність: Дозу СаСО3 за допомогою fluoX розділяють на 5 невеликих зразків порошку гібридного еластифікатора. Посилання AIM + 15% СаСО3 (порошкоподібна суміш) приклад 1 AIM + 15% СаСО3 (порошкоподібна суміш) приклад 2 AIM + 15% СаСО3 (порошкоподібна суміш) приклад 3 AIM + 15% СаСО3 (порошкоподібна суміш) приклад 4 AIM + 15% СаСО3 (порошкоподібна суміш) приклад 5 Середнє і відхилення Порошкоподібна суміш (АІМ+СаСО3) не є гомогенною. Спостерігається дуже висока дисперсія на рівні СаСО3 (у 4 рази вище, відхилення 2,7 проти 0,65 для суміші гібридний АІМ/гідросуміш). 1 проба 11,0 14,0 13,9 14,0 11,5 Сегрегаційний тест: Тест складається з псевдорозрідження зразка і перевірки, чи залишається незмінним рівень СаСО3 в порошку, витягнутому з верхньої і нижньої частини колони (флюїдизатора). Посилання D340 + 15% СаСОз (порошкоподібна суміш) частина тонкодисперсного порошку D340 + 15% СаСО3 (порошкоподібна суміш) великодисперсного порошку У процесі сеграгаційного тесту рівень СаСО3 в порошку стає нижчий, ніж в первинній суміші для великих частинок (12,6% проти 14%) і стає вищий СаСО3 % 2 проба 16,1 15,3 14,7 14,1 12,9 13,7±2,7 1 проба СаСО3 % 2 проба середнє 17,8 18,6 18,2±0,4 12,8 12,3 12,6±0,3 для частини з тонкодисперсними частинками (18,2% проти 14%). Навіть цей несуворий сегрегаційний тест показує значну сегрегацію. 13 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 90050 Підписне 14 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601