Спосіб ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-х у працівників локомотивних бригад

Реферат: Спосіб ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х у працівників локомотивних бригад передбачає вивчення клініко-об'єктивних параметрів, дослідження крові. Крім цього додатково визначають рівень тестостерону в крові і при зниженні його в порівняні з контролем діагностують дисметаболічні порушення та метаболічний синдромХ. UA 92857 U (12) UA 92857 U UA 92857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до розділу кардіології, та може використовуватися саме для ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х (МС-Х) та серцево-судинних захворювань у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи. Корисна модель призначена для покращення якості проведення медичних оглядів працівників локомотивних бригад. Метою є своєчасне виявлення, корекція і профілактика виникнення дисметаболічних розладів, метаболічного синдрому X і серцево-судинних захворювань у працівників локомотивних бригад, що сприятиме зниженню виробничозумовленої захворюваності, пов'язаної із обмінними порушеннями, налагодженню чіткого обліку захворюваності на початкових етапах її розвитку, формуванню груп ризику розвитку метаболічного синдрому-Х, серцево-судинних захворювань і покращення стану їх здоров'я, збереження працездатності та трудового потенціалу на тривалий час висококваліфікованому персоналу Укрзалізниці. Корисна модель може бути використана спеціалізованими закладами охорони здоров'я Укрзалізниці як уніфікований спосіб ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х та серцево-судинних захворювань у працівників локомотивних бригад та забезпечення безпеки перевезень пасажирів на залізниці. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що дисметаболічні порушення, що зустрічаються серед працівників локомотивних бригад є підґрунтям для розвитку і прогресування серцевосудинних захворювань. Основними з них є гіпертонічна хвороба і ішемічна хвороба серця, що мають небезпечні і фатальні наслідки для здоров'я працівників локомотивних бригад і безпеки руху для пасажирів [12]. Дисметаболічні розлади, що зустрічаються у працівників локомотивних бригад, характеризуються у більшій мірі ліпідними і вуглеводними порушеннями обміну як окремо, так і в поєднанні, що дає підстави говорити про широке розповсюдження МС-Х серед працівників даних професій [1]. Початкові прояви МС-Х у вигляді окремих відхилень в клінічних і лабораторних показниках, порушення в ліпідному і вуглеводному обмінах, як правило, є об'єктивними характеристиками предіабетичного і преатеросклеротичного статусів [6, 7, 8]. Виробнича діяльність працівників багатьох залізничних професій, в першу чергу, локомотивних бригад, характеризується високим психоемоційним напруженням, незбалансованим, нерегулярним і нераціональним харчуванням, недостатньою фізичною активністю, розповсюдженням паління, що є важливими чинниками ризику розвитку серцево-судинних захворювань [3, 4]. Окрім цього найбільш поширеними факторами ризику серцево-судинних захворювань є дисліпідемія (65 %) і абдомінальне ожиріння (62 %) [5]. Актуальність даної проблеми пов'язана з щорічним зростанням захворюваності серцево-судинної системи у працівників локомотивних бригад [2]. Вирішення питання про початок специфічних профілактичних заходів має прийнятися з метою попередження ризику розвитку будь-яких дисметаболічних розладів, МС-Х, серцево-судинних захворювань і ускладнень, а профілактичні заходи можуть знизити ризик розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, а також гострих дисциркуляторних порушень мозкового кровообігу [13]. Велика частота і розповсюдження таких захворювань серед працівників локомотивних бригад потребує поглибленого вивчення для розробки профілактичних. заходів для своєчасного виявлення, лікування обмінних порушень, МС-Х, серцево-судинних захворювань, контроль над правильно організованими періодичними медичними оглядами працівників, створення умов диспансеризації таким категоріям працюючих, враховуючи фактори ризику для виникнення дисметаболічних порушень у вигляді МС-Х. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб діагностики метаболічного синдрому, що передбачає вивчення клініко-об'єктивних параметрів, таких як вимірювання об'єму талії (ОТ) для факту встановлення абдомінального ожиріння; порушення ліпідного обміну, а саме - визначення рівня тригліцеридів (ТГ), рівня ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), коефіцієнта атерогенності (КА); вуглеводного обмінів шляхом визначення глікемії крові [11]. Однак, даний спосіб має такі недоліки: не враховує моменти профілактики та корекції дисметаболічних розладів, МС-Х та серцево-судинних захворювань, які виникають на ранніх етапах свого розвитку. До того ж, спосіб, що заявляється, включає в себе диспансеризацію працівників локомотивних бригад, що активно задіяні у залізничних перевезеннях, залежно від стажу їх роботи, враховуючи несприятливий вплив на них ряду виробничих факторів. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи з формуванням груп ризику і розробленням подальших медичних рекомендацій. 1 UA 92857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає вивчення клініко-об'єктивних параметрів, дослідження крові, згідно з корисною моделлю, додатково визначають рівень тестостерону в крові і при зниженні його в порівняні з контролем діагностують метаболічний синдром-Х Спосіб здійснюється наступним чином: Працівникам локомотивних бригад перед проходженням періодичного щорічного медичного огляду проводять клініко-об'єктивне обстеження, що включає в себе визначення індексу маси тіла (ІМТ), вимірювання ОТ; лабораторне дослідження, що складається з: визначення рівня загального холестерину (ЗХ), рівня ТГ, ЛПВЩ, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), загальних ліпопротеїдів, КА, рівня глюкози крові натще, та проведення глюкозо-толерантного тесту з визначенням постпрандіального рівня глюкози; інструментальні методи досліджень, таких як електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія (ЕХОКГ), доплерографія судин головного мозку та шиї. Даний комплекс обстежень проводять з метою вивчення поширеності дисметаболічних розладів, метаболічного синдрому-Х та серцево-судинної патології. Також необхідно провести анкетування щодо з'ясування факторів ризику вказаних захворювань, що включає в себе опитування на наявність несприятливого анамнезу ранніх серцево-судинних подій, факт паління, характер харчування, фізичної активності і стресового навантаження. Для кожного окремого працівника розраховують ризик смертності від серцево-судинних захворювань за шкалою SCORE (Systemic Coronary Risk Evaluation). Групу обстежених в залежності від їх стажу роботи, а також наявності в них ряду патологічних змін розподіляють на 4 диспансерні групи. Кожного обстеженого відносять до своєї диспансерної групи і надають йому лікувальні рекомендації, а також рекомендації обов'язкових медичних до обстежень до тих, що регламентовані згідно наказів № 246 МОЗ України та № 240 Міністерства транспорту та зв'язку України (9, 10) із показаннями медичних рекомендацій. Під час наступного періодичного огляду порівнюються показники всіх обстежень диспансерний нагляд продовжується. По даному способу було обстежено 249 працівників локомотивних бригад, розподілено їх у відповідні диспансерні групи в залежності від стажу роботи і надані їм медичні рекомендації, після чого працівники локомотивних бригад були обстежені повторно через рік. Були отримані позитивні результати, що дозволяє впровадити заявлений спосіб у практичну лікарську діяльність. Результатами досліджень, які проводилися на кафедрі гігієни праці і професійних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця по вивченню впливу негативних виробничих факторів та структури захворюваності працівників локомотивних бригад, було встановлено, що серед них широко розповсюджені загальносоматичні захворювання, в тому числі дисметаболічні порушення, які лежать в основі розвитку метаболічного синдрому-Х та серцево-судинних захворювань що ситуація із дисметаболічними порушеннями значно погіршується із зростанням стажу роботи, оскільки дія виробничих факторів на працівників є комплексною, має накопичувальний ефект, хоча і на ранніх етапах виявлення може мати зворотній характер. Відмічається певна закономірність: у працівників із стажем роботи до 10 років присутня тенденція до розвитку дисметаболічних порушень, згідно з даними біохімічного аналізу крові, із зростанням стажу роботи. Для працівників із стажем роботи 11-15 років характерно підвищений рівні ТГ та холестерину ЛПНЩ. Працівники, які мають стаж роботи 16-20 років, мають підвищений рівень ТГ, і знижений рівень холестерину ЛПВЩ, і ОТ більше 94 см, страждають на розгорнутий метаболічний синдром-Х (за 2 додатковими критеріями і 1 основним, згідно з критеріями, прийнятими Міжнародною федерацією по діабету (у 2009 році). Працівники із стажем роботи більше 20 років мають розгорнутий метаболічний синдром-Х за основним (ОТ більше 94 см) і трьома додатковими критеріями (підвищений рівень ТГ, знижений рівень холестерину ЛПВЩ, гіперглікемія натще із порушенням толерантності до глюкози). Також встановлено, що розтягнення кільця аортального клапана, дилатація правого шлуночка і зниження діастолічної функції лівого шлуночка спостерігається у працівників локомотивних бригад, які мають стаж роботи більше 15 років. Стрімкий ріст факту зростання просвіту аорти спостерігається у працівників із стажем роботи більше 20 років. Спостерігається закономірне зниження швидкісних показників кровотоку із віком і збільшенням стажу роботи. Показники лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) особливо знижені у працівників локомотивних бригад, які мають стаж роботи 20 років і більше. Найнижчі значення (індекс опору) RI спостерігаються у працівників із стажем роботи від 20 до 35 років. Суть способу полягає у розрахунку ризику розвиток дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х, серцево-судинних захворювань в залежності від стажу роботи та формуванню 4 диспансерних груп ризику із розробленням додаткових рекомендованих схем 2 UA 92857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 дообстежень до тих, що регламентовані згідно наказів № 246 МОЗ України та № 240 Міністерства транспорту та зв'язку України із показаннями медичних рекомендацій. Наводимо конкретні приклади використання заявлено способу. Приклад 1. Хворий В., 34 роки, машиніст, стаж роботи 13 років, амбулаторна карта № 849. Скарг хворий не мав. Палить більше 10 років. Під час проходження періодичного медичного огляду у 2011 р. було зафіксоване ТГ крові 2,1 ммоль/л, рівень ЛПНЩ 4,0 ммоль/л, КА 4. Відмічав такі особливості умов праці при анкетуванні: стреси, гіподинамія, нерегулярне, нераціональне і неповноцінне харчування. При розрахунках ризику розвитку метаболічного синдрому-Х, та серцево-судинних захворювань було встановлено, що пацієнт має психофізіологічні та лабораторні (за 1 додатковим критерієм) передумови для розвитку метаболічного синдрому-Х, ризик розвитку серцево-судинних захворювань середній, ризик смерті від них (за шкалою SCORE) в межах 2-4 %. Оскільки даний працівник знаходиться у тому періоді стажу роботи, під час якого було зафіксовано найбільшу кількість випадків початкових порушень ліпідного обміну, пацієнта було взято на диспансерний облік. Для профілактики прогресування дисметаболічних розладів хворому були дані рекомендації: кинути палити, психофізіологічний тренінг для зняття стресів, активація рухового режиму, нормалізація режиму харчування, а також проведення лабораторного обстеження з обов'язковим визначенням рівня ТГ, ЛПНЩ та КА в динаміці перед кожним періодичним медичним оглядом. Після дотримання вказаних рекомендацій протягом року, під час проходження наступного періодичного медичного огляду у 2012 році рівень ТГ у хворого становив 1,8 ммоль/л, рівень ЛПНЩ 3,3 ммоль/л, К А знизився до 3,5. Методика ранньої діагностики дисметаболічних розладів і формування груп ризику вказує на можливість до зворотних змін початкової дисліпідемії у пацієнтів із стажем від 11 до 15 років при дотриманні певних рекомендацій. Приклад 2. Хворий 0., 42 роки, машиніст, стаж роботи 20 років, амбулаторна карта № 834. Під час проходження періодичного медичного огляду у 2011 р. було зафіксоване факт паління більше 10 років. Скарг хворий не мав. Відмічав такі особливості умов праці при анкетуванні: стреси, гіподинамія, нерегулярне, нераціональне і неповноцінне харчування. Значення ІМТ 2 становило 36,4 кг/м значення ОТ 104 см, значення рівня ТГ 2,3 ммоль/л, рівня ЛПНЩ 4,3 ммоль/л, КА 4,4, крові, рівень ЛПВЩ 0,8 ммоль/л, рівень загального холестерину (ЗХ) 6,7 ммоль/л. При проведенні інструментальних методів дослідження були виявлені органічні зміни в серці і судинах голови та шиї. При розрахунках ризику розвитку метаболічного синдрсму-Х, та ССЗ було встановлено, що пацієнт має психофізіологічні та лабораторні (за 1 основним та 2 додатковими критеріями) передумови для розвитку метаболічного синдрому-Х, ризик розвитку ССЗ високий, ризик смерті від ССЗ (за шкалою SCORE) в межах 4-5 %. Оскільки даний пацієнт знаходиться у тому періоді стажу роботи, під час котрого було зафіксовано найбільшу кількість випадків розгорнутої дисліпідемії, метаболічного синдрому-Х та початкових органічних змін у серцево-судинній системі та судинах головного мозку та шиї, пацієнта було взято на диспансерний облік. Для корекції дисметаболічних розладів, лікування метаболічного синдромуХ і припинення прогресування органічних змін в серцево-судинній системі та судинах головного мозку та шиї хворому були дані рекомендації: кинути палити, психофізіологічний тренінг для зняття стресів, активація рухового режиму, нормалізація режиму харчування, нормалізація маси тіла, була призначена гіполіпідемічна терапія. Проведення клініко-об'єктивного обстеження з розрахунком ТМТ та ОТ, лабораторного обстеження в динаміці з обов'язковим визначенням рівня ТГ, ЛПНЩ, ЛПВЩ, ЗХ та КА, та проведення ЕХОКГ серця та доплерографії судин головного мозку та шиї в динаміці перед кожним періодичним медичним оглядом. Після дотримання вказаних рекомендацій протягом року, під час проходження наступного 2 періодичного медичного огляду у 2012 році ІМТ у хворого становив 31,8 кг/м , ОТ 96 см, рівень ТГ у хворого зменшився до рівня 1,9 ммоль/л, рівень ЛПНЩ став 3,5 ммоль/л, рівень ЛПВЩ підвищився до рівня 1,0 ммоль/л, КА знизився до 3,6. Органічні зміни в серцево-судинній системі і судинах головного мозку і шиї зупинили своє прогресування. Диспансеризація і дотримання певних рекомендацій пацієнтами з подібними випадками свідчить про можливість до зворотних змін розгорнутої дисліпідемії, метаболічного синдрому-Х та призупинення прогресування ССЗ та атерогенезу у пацієнтів із стажем роботи більше 16 років. Виходячи з двох наведених вище прикладів, підтверджується клінічна ефективність запропонованого способу, що полягає в можливості проведення ранньої діагностики дисметаболічних розладів, метаболічного синдрому-Х та ССЗ залежно від стажу роботи. Рання діагностика дисметаболічних порушень вказаним способом дозволяє попередити розвиток метаболічного синдрому-Х, ССЗ у працівників локомотивних бригад, а також скорегувати вже наявні патологічні процеси на ранніх етапах їх розвитку. 3 UA 92857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб простий та доступний. У нинішній модифікації він пристосований для ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х та ССЗ у працівників локомотивних бригад на початкових етапах розвитку. Запровадження даного способу диспансеризації у систему проведення періодичних медичних оглядів не потребує значних фінансових витрат та кадрових змін. Використання способу завчасної диспансеризації із проведенням додаткових до обстежень до тих, що регламентуються наказами № 246 МОЗ України і № 240 Міністерства транспорту та зв'язку України із показанням медичних рекомендацій дозволить зберегти працездатність і попередити розвиток виробничо-зумовленої та загально соматичної патології захворюваності у працівників локомотивних бригад. Регулярне вдосконалення та широке впровадження рекомендованих комплексних ефективних діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів по збереженню здоров'я працівників локомотивних бригад мусить стати найважливішим пріоритетом для керівників спеціалізованих залізничних закладів охорони здоров'я. Джерела інформації:. 1. Воротилкин А.В. Методика формирования групп риска работников локомотивных бригад по медицинским и психофизиологическим показателям от 1 дек. 2011 № 330 /А.В. Воротилкин, О.Ю. Атьков //ОАО "РЖД". - 2011. С. 5-16 2. Крюкова М.Л. Особенности ведения и лечения пациентов с артериальной гипертонией, работающих на железнодорожном транспорте /Крюкова М.Л., Габерман О.Є. //Дорожный центр научно-технической информации Куйбышевской железной дороги, 2006. - Информационный листок № 1788(НВС-48)-36326. 3. Крюков Н.Н. Оценка факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний среди работников локомотивных бригад / Крюков Н.Н., Габерман О.Е. //Материалы Всероссийской конференции "Кардиоваскулярная профилактика и реабилитация 2010. Москва 24-25 мая 2010. - М., 2010. С. 25-26. 4. Крюков Н.Н. Профессия как фактор риска развития сердечнососудистых заболеваний /Крюков Н.Н., Габерман О.Е. //Сборник научных работ научно-практической конференции "Непрерывное профессиональное образование - залог повышения качества медицинской помощи в первичном звене". - Самара, 2010. - С. 152-154. 5. Кузин В.Ф. О некоторых организационных аспектах укрепления здоровья работников локомотивных бригад. /В.Ф. Кузин, Н.А. Захарова //Тезисы докладов 1-го съезда врачей железнодорожного транспорта России. - М., 2004. - С. 145-146. 6. Куршаков А.А. Встречаемость метаболического синдрома X среди работников Горьковской железной дороги /А.А. Куршаков, Р.Г. Сайфутдинов, Л.И. Анчикова //Материалы XIIРоссийского національного конгресса "Человек и лекарство". - М., 2005. - С. 160-161. 7. Куршаков А.А. Распространенность метаболического синдрома у работников локомотивных бригад Казанского отделения ГЖД ОАО "РЖД" /А.А. Куршаков //Общественное здоровье и здравоохранение. - 2006. - № 2-3. - С. 16-17. 8. Куршаков А.А. Распространенность факторов риска развития метаболического синдрома у работников локомотивных бригад по результатам скринингового исследования /А.А. Куршаков, Е.Г. Езюкова //Практическая медицина. - 2011. - № 3 - 1 (50). - С. 27-30. 9. Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 квітня 2010 року № 240 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України". 10. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій". 11. Пат. № 67107 Україна. Спосіб діагностики метаболічноо синдрому /Марусин О.В., Боцюрко В.І.; опубл. 10.02.2012. 12. Ткачишин B.C. Частота зустрічаємості патологічних процесів внутрішніх органів серед працівників локомотивних бригад /B.C. Ткачишин, О.Ю. Алексійчук, Н.Ю. Ткачишина, О.С. Каневський //Медицина транспорту України. - 2011. - № 2 (38). - С. 49-52. 13. Rosengren A, SH, SO, KSP, et al. (2004). Association of psychosocial risk factors with risk of acute myocardial infarction in 11 119 cases and 13 648 controls from 52 countries (the INTERHEART study): Case-control study. Lancet. - Vol. 364. - P. 953-962. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб ранньої діагностики дисметаболічних порушень, метаболічного синдрому-Х у працівників локомотивних бригад, що передбачає вивчення клініко-об'єктивних параметрів, дослідження 4 UA 92857 U крові, який відрізняється тим, що додатково визначають рівень тестостерону в крові і при зниженні його в порівнянні з контролем діагностують дисметаболічні порушення та метаболічний синдром-Х. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5