Спосіб вирощування товарного коропа

1. Спосіб вирощування товарного коропа, який включає посадку цьоголіток коропа масою 25-30г в 3 36826 До недоліків вказаного способу можна віднести низький рівень поїдання рибою такого виду корму через потрапляння у мул дна ставу, а також можливість порушення кисневого режиму при розкладі надмірної біомаси відходів. Також відома властивість найбільш широко розповсюджених глинистих мінералів (каолінітів, гідрослюд (ілітів), вермікулітів, монтморілонітів, хлоритів, сапонітів, бентонітових глин тощо) активно сорбувати токсиканти органічного походження, поглинати важкі метали (Cd2+, Со2+, Сu2+, Ni2+, Pb2+, Zn2+), радіонукліди (90Sr, 137Cs) в процесі іонного обміну; пестициди - за рахунок утворення водневих зв'язків та дії вандерваальсових сил [3]. Завданням, поставленим перед винаходом, є створення такого способу вирощування товарного коропа, який забезпечував би отримання якісної екологічно безпечної продукції з одночасним зменшенням енергетичних і матеріальних витрат. Поставлене завдання вирішується тим, що спосіб, що пропонується, передбачає укладання шару природного глинистого сорбенту на дно нагульного ставу, природна кормова база підвищується за рахунок періодичного внесення у верхній шар води відходів спиртового виробництва (барди) на протязі всього періоду вирощування, а відходи зернового виробництва використовуються в якості додаткового корму. Корисна модель ілюструється кресленнями: Фіг.1- загальна принципова технологічна схема способу вирощування товарного коропа; Фіг.2- гістограма підвищення природної кормової бази і рибопродуктивності нагульного ставу. Спосіб, що пропонується, реалізується таким чином. Спочатку (див. Фіг.1) на дно нагульного ставу 1 з середньою глибиною 1,5м насипається і ущільнюється шар природного глинистого матеріалу 2 (каолініту, іліту, вермікуліту, монтморілоніту, хлориту, сапоніту, бентонітової глини тощо) або їх суміші з розрахунку не менше 0,4см на один сезон періоду експлуатації ставу, але не більше 15-20см. Потім став заповнюється водою, витримується не менше 10 діб, після чого проводять посадку цьоголіток коропа масою 25-30 грам у кількості відповідно з розрахунковою рибопродуктивністю. При цьому глинистий матеріал сорбує біогенні елементи та забрудники у воді, пригнічує ріст бентосу та вищої водної рослинності, яка має кореневу систему. Надалі у воду вносять відходи спиртового виробництва (барду) 3 вологістю 94-98% з розра 4 хунку до 0,7м 3/га методом зливу у верхній шар води (15-50см) в зоні водоподачі в став з одночасним мінімальним водозливом з протилежного боку. Барду вносять в сонячну безвітряну погоду з 12-ї до 17 години в період підйому планктону в верхні шари води. В залежності від температури води внесення барди проводять з періодичністю 10-22 доби з одночасним контролем вмісту фітопланктону, який не повинен перевищувати 80,0г/м 3. Біогенні елементи барди і білковомісткі залишки дріжджових мікроорганізмів слугують поживним середовищем для інтенсивного росту фіто- і зоопланктону, який є кормом для риби. Негативний вплив фітотоксичних виділень фітопланктону, який може порушити кисневий баланс води при такому високому вмісті планктону, усувається за рахунок сорбції шаром глинистого матеріалу. Додатково у став у якості корму для риби вносять відходи зернового виробництва 4, які містять до 40% і більше насіння бур'янів і непридатні для використання в інших галузях тваринництва, з розрахунку до 0,7т/га за сезон. При цьому ущільнений шар глинистого матеріалу пригнічує розвиток редукуючих мікроорганізмів, які спричиняють мінералізацію й осаджування посліду риби та інших органічних решток, шар мулу не утворюється, а органічні рештки виносяться за межі ставу під час водообміну. Дно ставу залишається чистим, що забезпечує повне поїдання відходів зернового виробництва. Виробничі дослідження запропонованої корисної моделі (див. Фіг.2) засвідчили можливість значного підвищення природної кормової бази й досягнення рибопродуктивності в межах до 15ц/га. Таким чином, запропонована корисна модель забезпечує вирощування якісного, екологічно безпечного товарного коропа з одночасним зменшенням енергетичних і матеріальних витрат. Корисна модель може знайти використання в рибництві для вирощування екологічно безпечної продукції. Джерела інформації: 1. Томиленко В.Г., Панченко СМ., Желтов Ю.О. Розведення коропа. - К.: Урожай, 1978.-104с. 2. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів / За ред. М.В. Гринжевського, - Інститут рибного господарства УААН.- К.; 1998. 123с. 3. Химическое загрязнение почв и их о храна: Словарь-справочник / Д.С. Орлов и др. - М.: Агропромиздат, 1991. - 303с. 5 Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 36826 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601