Спосіб розвитку когнітивних функцій у дітей

Корисна модель стосується медицини та педагогіки, а саме психоневрології і дефектології, і може бути використана в стаціонарах, амбулаторно-поліклінічних установах, реабілітаційних центрах, спеціалізованих школах-інтернатах для розвитку концентрації уваги, пам'яті, мови, конструктивної діяльності та інших когнітивних функцій у дітей з розумовою відсталістю з порушеннями поведінки, як по гіперкінетичному, так і по гіподинамічному типу на фоні органічних уражень центральної нервової системи резидуального генезу: дитячий церебральний параліч, віддалені наслідки травматично-гіпоксичних перинатальних енцефалопатій з поразкою переважно когнітивної сфери, хромосомні і генетичні ураження головного мозку. Відомий спосіб лікування мовних порушень за патентом Російської Федерації № 2122869, МПК 6 A61N1/32, A61N2/04, 10.12.1998. Даний винахід використовують у відновлювальному лікуванні дітей і дорослих з афазіями. Відповідно до винаходу, попередньо впливають імпульсним магнітним полем на уражені центри в корі головного мозку, після чого здійснюють вплив синусоїдальним модульованим струмом послідовно на проекції артикуляторних мімічних м'язів і м'язів дна ротової порожнини, а потім здійснюють вплив синусоїдальним модульованим струмом на проекції серединних, ліктьового нервів і м'язів правої кисті Однак у зв'язку з тим, що вплив відбувається лише на пропріоцептивні рецептори, а інші сенсорні системи, такі як слуховий і зоровий аналізатори, у відбудовному лікуванні не задіяні, спосіб характеризується вузькою терапевтичною спрямованістю: лікування мовних порушень. Для розвитку інших когнітивних функцій дітей з розумовою відсталістю він не застосовний. Крім того, у випадку застосування способу для лікування дітей з органічним ураженням центральної нервової системи можливе виникнення судомного приступу. Це пов'язано з відсутністю обліку вихідного функціонального стану вищої нервової діяльності і біоелектричної активності головного мозку, зокрема, субкліничного підвищення судомної готовності, при якому імпульсна магнітна стимуляція може призвести до підвищення збудливості нейронів за рахунок виникнення індукованих вихрових електричних струмів. Відомий спосіб мовної реабілітації при сенсорній афазії за патентом Російської Федерації № 2092199, МПК 6 A61N5/06, 10.10.1997, при якому використовують індивідуально підібраний темпо-ритм світлової і звукової стимуляції Задають ритм за допомогою світлозвукової стимуляції з початковою частотою 1 Гц, потім визначають режим найкращого відтворення темпу стимуляції в 1 Гц за допомогою дослідження фаз руху кисті, що відстукує темп стимуляції. Наступні процедури проводять в оптимальному режимі (світловому, звуковому або світлозвуковому) з частотою в 1 Гц. Даний винахід використовують у реабілітації мовних порушень при патології кори головного мозку. Основним недоліком аналога є обмежений контингент лікуємих хворих дітей. Це пов'язано з необхідністю активної участі хворої дитини в проведенні лікувальної процедури: відстукування ним кистю темпу світлозвукової стимуляції. Діти з органічним ураженням центральної нервової системи, дитячим церебральним паралічем, та особливо з розумовою відсталістю з порушеннями поведінки таку процедуру виконати не в змозі Іншим недоліком цього аналога є вузька терапевтична спрямованість: він передбачає лише відновлення темпоритмової структури мови, що постраждала вже будучи сформованою. Його використання для навчання новим мовним навичкам, для поповнення вербального запасу дитини, для розвитку вищих психічних функцій, таких як пам'ять, увага, для корекції порушень поведінки неможливо. Крім того, цей аналог недоцільно використовувати при лікуванні дітей з органічним ураженням центральної нервової системи при зниженні порога судомної готовності мозку в зв'язку з можливістю розвитку судомного приступу. Відомий спосіб мовної реабілітації при сенсорних афазіях з використанням комп'ютерного перетворювача мови за заявкою на винахід Російської Федерації № 97101550, МПК 6 A61F5/58, 20.02.1999, при якому також використовують екзогенну світлозвукову стимуляцію, частоту якої в діапазоні від 0,5 до 1,5 Гц вибирають індивідуально після комп'ютерного аналізу часових параметрів мови, записаної на магнітофон, і реабілітаційні заняття проводять в обраному оптимальному світлозвуковому режимі У домашніх умовах пацієнт ритмізує мову за допомогою портативного світлозвукового стимулятора. Основним недоліком способу є також вузька терапевтична спрямованість: він застосовний лише для відновлення вже сформованої мовної функції, що постраждала на більш пізніх етапах онтогенезу (сенсорні афазії), а не для стимуляції інших когнітивних функцій: уваги, пам'яті і порушень поведінки. Даний аналог не може бути використаний для розвитку когнітивних функцій у зв'язку з тим, що стимуляція в режимі дельта-ритму - 0,5 - 1,5 Гц - перешкоджає формуванню наступних більш зрілих ритмів біоелектричної активності головного мозку: альфа-ритму і бетаритму. До недоліків способу також відноситься відсутність цілеспрямованого впливу з обліком найбільш ураженої півкулі (стимулюються в однаковій мірі як права, так і ліва півкуля), що збільшує первинну патологічну асиметрію, яка має місце у дітей даної категорії і перешкоджає нормалізації роботи мозку. Відомий спосіб корекції вищих психічних функцій і мови шляхом формування артифіціальних стабільних функціональних зв'язків за заявкою на винахід Російської Федерації № 2001111188, МПК 7 А61Н1/00, А6Ш23/00, 10.03.2003, що включає використання сенсорних подразників ритмічного типу на фоні застосування фармакологічних препаратів метаболічної дії. Даний споаб передбачає стимуляцію біологічно активних точок окремих груп мовних м'язів і нервів віброакустичним апаратом у сполученні із сенсорними подразниками ритмічного типу, у якості яких використовують аудіо- і фотостимуляцію в діапазоні власних біоритмів мозга: 11,5 Гц. Основним недоліком способу є те, що він незастосовний для розвитку когнітивних функцій у дітей з розумовою відсталістю, тому що використовувана частота стимуляції в режимі дельта-ритму - 1 - 1,5 Гц - не сприяє формуванню біоелектричної активності мозку у даної категорії хворих. У цьому аналогу також проводиться стимуляція без обліку наявної у даної категорії дітей патологічної асиметрії півкуль мозку, що не дозволяє провести корекцію поведінкових порушень і може зменшити ефект впливу на вищі психічні функції дитини з розумовою відсталістю. Крім того, даний спосіб передбачає використання фармакологічних препаратів, що також небажано в дитячому віці у зв'язку з можливою алергізацією організму дитини і токсичною дією медикаментів. Відомий також спосіб подачі інформації для навчання за деклараційним патентом України № 52877А, МПК 7 А61В5/16, Н04В11/00, 15.01.2003. Згідно з винаходом, необхідний для навчання потік інформації подають учневі так, щоб задіяти його основні аналізатори сприйняття без їх стомлення. Для цього регулюють інтенсивність потоку інформації, що сприймається аналізатором, при наближенні його стомлення чергують задіяні аналізатори й адресну подачу сигналів для певних аналізаторів. Також в інформацію, що подається, періодично включають дві групи надслабких сигналів подразнення підкірки головного мозку у вигляді колірних, нюхових, звукових або в їх сукупності: перша група призначена для розслаблення або збудження центральної нервової системи учня, а друга група призначена для фіксації в пам'яті учня певної порції навчальної інформації, яка пов'язана в учня асоціативне з певним надслабким сигналом, поширеним у повсякденному житті У зв'язку з тим, що в даному аналогу сенсорні впливи так само спрямовані на обидві півкулі головного мозку і їхня подача не носить імпульсного модульованого характеру, він не дозволяє проводити корекцію патологічних відхилень параметрів електрогенезу, що надзвичайно важливо для розвитку когнітивних функцій і корекції порушень поведінки у дітей з розумовою відсталістю. Вищезазначене знижує медико-соціальний ефект лікувальної методики за даним аналогом. Відомий також спосіб зміни рівня мозкової активності подачею сенсорних подразників за заявкою на винахід Російської Федерації № 2002131036, МПК 7 A61N1/18, 20.05.2004, у якому сенсорні подразники: слухові, зорові, тактильні, термічні попередньо підбирають по модальності, інтенсивності, частоті і послідовності впливу на підставі суб'єктивної оцінки за критерієм «комфортно - дискомфортно», а потім формують індивідуально складені програми з фіксованим алгоритмом сенсорних подразників органів почуття: слуху, зору - генерацією складномодульованих імпульсів. Основним недоліком аналога є його недостатня терапевтична спрямованість у хворих з органічним ураженням центральної нервової системи, у яких є порушення фізіологічних механізмів функціонування мозку, що вимагає іншого підбора алгоритмів і параметрів подачі сенсорних подразників для подолання таких патологічних феноменів, як дефіцит домінування ведучої півкулі мозку і загальна «незрілість» електрогенезу. Крім того, даний спосіб не передбачає корекцію порушень поведінки у хворих даної категорії, що також значно знижує можливості розвитку когнітивних функцій. Відомий також спосіб розвитку мовних функцій у дітей з церебральним паралічем по а. с. № 1754123, МПК 5 A61N1/36, 15.08.1992, відповідно до якого активацію коркових центрів мови ведучої півкулі здійснюють за допомогою синхронних аудіовізуальних впливів та одночасною електростимуляцією рухових точок кисті ведучої руки. У даному способі спрямований вплив на ведучу півкулю здійснюється за допомогою впливу на пропріоцептивні рецептори тонкої моторики кисті ведучої руки, які функціонально пов'язані з мовною функціональною системою, а аудіовізуальні умовно-рефлекторні подразники, що покликані закріпити ефект терапії, подають на обидві півкулі мозку. Основним недоліком аналога є вузька терапевтична спрямованість, що дозволяє розвивати винятково мовні навички дитини і не впливає на розвиток інших когнітивних функцій, таких як увага, пам'ять, конструктивна діяльність. Іншим недоліком аналога є обмеженість застосування: він не може використовуватися для розвитку дітей з розумовою відсталістю, особливо з гіперкінетичним типом поведінки. Це зв'язано з початковою операцією лікувальної процедури - хвилинною колірною стимуляцією «доріжка, що біжить», бо це вимагає залучення активної уваги дитини і фіксації погляду, що нездійсненно для зазначеної категорії хворих. Крім того, даний спосіб передбачає розвиток переважно мовних навичок дитини, без обліку супутніх поведінкових порушень і відхилень електрофізиологічних параметрів мозку, що не дозволяє активно впливати на інші когнітивні функції пацієнта, такі як увага, пам'ять, конструктивна діяльність. Використовувана в аналогу постійна частота візуальної стимуляції у 8 Гц також обмежує коло лікуємих дітей, не дозволяючи коригувати порушення поведінки у дітей з розумовою відсталістю. Найбільш близьким аналогом є спосіб розвитку когнітивних функцій у дітей по патенту Російської Федерації № 2231975, МПК 7 А61В5/16 від 10.07.2004 шляхом подачі слухових і зорових сенсорних подразників. Зазначені подразники одночасно подають на обидві півкулі мозку. Алгоритм подачі навчального матеріалу у вигляді зорової і слухової сенсорної інформації формують шляхом перетворення електроенцефалограми нормально функціонуючого мозку, що відповідає на сенсорний подразник тета-ритмом або сполученням тета-ритму з екзальтацією альфа-хвиль, шляхом перетворення в даний частотний діапазон. У зв'язку з вищевказаним, основним недоліком даного способу є те, що він незастосовний для розвитку когнітивних функцій у дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, тому що спосіб подачі навчальної інформації розрахований на досить розвинуті когнітивні функції дитини і нормальні електрофізиологічні показники роботи мозку. У зв'язку з тим, що звукові і світлові подразники подають на обидві півкулі мозку одночасно, без обліку необхідної корекції активності ведучої півкулі: у випадку гіподинамічного типу поведінки – його активації, а при гіподинамічному типі - седації, неможливо коригувати поведінкові функції у даної категорії хворих. Це також призводить до неможливості використання даного способу для розвитку когнітивних функцій у дітей з розумовою відсталістю. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу розвитку когнітивних функцій у дітей шляхом зміни умов, прийомів і режимів впливу сенсорними подразниками, що забезпечить розширення терапевтичних можливостей і, тим самим, дозволить підвищити ефективність реабілітації дітей з розумовою відсталстю за рахунок якісного і кількісного поліпшення в них когнітивних показників. Поставлена задача вирішується тим, що в способі розвитку когнітивних функцій у дітей шляхом подачі слухових і зорових сенсорних подразників, відповідно до корисної моделі, використовують складномодульовані слухові і зорові подразники, які синхронно подають на ведучу півкулю мозку. Зазначені подразники подають пачками, модульованими по амплітуді і частоті, встановлюваної в залежності від типу когнітивних порушень, пов'язаних з поведінковими девіаціями, і частоти ритмів біоелектричної активності мозку. При цьому у випадку гіподинамічного типу поведінки частоту подачі подразників встановлюють відповідно до бета-ритму біоелектричної активності мозку, а у випадку гіпердинамічного типу поведінки частоту подачі подразників встановлюють відповідно до альфа-ритму біоелектричної активності мозку. Крім того, у паузах між пачками слухових подразників включають мовну навчальну інформацію. Подачу складномодульованого зорового подразника здійснюють шляхом накладення світлодиодів на закриті віка по їхній окружності в зонах, що забезпечують передачу світлової інформації у ведучу півкулю мозку. Додатково на другу півкулю мозку подають немодульовану аудіоінформацію. Лікування проводять курсами по 30 процедур у кожному, при цьому після перших 15 процедур встановлюють тижневу перерву, у другій половині курсу ускладнюють фонетичну програму, час першої процедури складає 5 хвилин, у кожній наступній збільшують на 1-3 хвилини і доводять до 20 хвилин, а оптимальний інтервал між курсами лікування складає 3 місяці. Відомо, що при когнітивному дефіциті і порушеннях поведінки мають місце якісні відмінності міжпівкульної взаємодії мозку, що виявляються відсутністю або інверсією фізіологічної міжпівкульної асиметрії у вигляді дефіциту домінування лівої півкулі, а також "незрілість" електрогенезу у вигляді зниження або відсутності альфа- і бета-ритмів, їх заміщення повільнохвильовою активності тета- і дельта-діапазонів [Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина. 1991. - С. 46 - 47, 60]. Сукупність істотних ознак корисної моделі дозволяє перебороти зазначені фізіологічні порушення і, у першу чергу, поліпшити поведінку дитини шляхом нав'язування ведучій півкулі мозку необхідного більш фізиологічного частотного діапазону біоелектричної активності, що сприяє функціональній перебудові роботи мозку, «дозріванню» електрогенезу. Досягнута нормалізація фізіологічних параметрів роботи мозку і поліпшення поведінки забезпечують підвищення засвоюваності навчальної інформації, що включається в паузах між пачками модульованих імпульсів, а, отже, покращує розвиток когнітивних показників: обсяг знань і уяв про навколишній світ, мову, пам'ять, здатність до концентрації уваги, конструктивний праксис. Цьому також сприяє додаткова подача немодульованої аудиоінформації на другу півкулю мозку, що перешкоджає стомленню дитини під час проведення процедури і розвиває його активну увагу. Це, у свою чергу, дозволяє підвищити ефективність реабілітації дітей з розумовою відсталістю, досягти нового медикосоціального результату - поліпшити не тільки мовну функцію, як специфічний прояв когнітивної сфери, а також пам'ять, рівень концентрації уваги, розширити можливості конструктивної діяльності. Спосіб розвитку когнітивних функцій у дітей з розумовою відсталістю здійснюють таким чином. Попередньо у хворої дитини визначають рівень когнитивного і вербального розвитку, тип поведінкових порушень: гіподинамічний або гіпердинамічний, а також тип домінантності по клінічних тестах на функціональну асиметрію мозку, приведених у монографії Н.Н. Брагиной, Т. А. Доброхотовой «Функциональные асимметрии человека». - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1988. - С. 203 - 209, потім знімають електроенцефалограму монополярним відведенням за схемою «10 - 20», описаною в керівництві для лікарів Л.Р. Зенкова, М. А. Ронкина «Функциональная диагностика нервных болезней». - 2-е изд., перераб. и доп. - М : Медицина, 1991. - С. 24-30, визначають ведучий (домінуючий) ритм і міжпівкульну асиметрію, виявляють судомну готовність мозку. При наявності високої судомної готовності мозку лікування даним способом не проводять. Дитину саджають у крісло в спеціально відведеній звуко- та світлоізольованій кімнаті і додають їй зручну позу. Надягають навушники, просять прикрити віка і розслабитися. Для адаптації дитини до процедури подають немодульовану аудіоінформацію на обидві півкулі мозку у вигляді приємної музики або природних звуків: шелест листя, щебетання птахів, шум прибою для вибору дитиною найбільш оптимального сенсорного подразника по градації "комфортно - дискомфортно". Обрану аудіоінформацію записують на носій інформації в складномодульованому виді з включенням у паузах між пачками імпульсів мовної навчальної інформації відповідно рівневі вербального розвитку дитини, таким чином формуючи першу фонетичну програму. При цьому тривалість пауз визначається часом, необхідним для включення мовної навчальної інформації. Потім переходять безпосередньо до лікувальних впливів: надягають дитині навушники, подають на мікрофон навушника, що забезпечує передачу інформації у ведучу півкулю мозку, слухові подразники у вигляді пачок імпульсів, модульованих по амплітуді ічастоті, а в паузах між пачками слухових подразників подають попередньо записану навчальну інформацію. Синхронно зі слуховими подразниками на ведучу півкулю мозку подають аналогічно модульований зоровий сенсорний подразник. Для цього методист накладає світлодіоди на закриті віка дитини по їхній окружності в зонах, що забезпечують передачу світлової інформації у ведучу півкулю мозку. При цьому пачки слухових і зорових імпульсів, які подають на ведучу півкулю мозку, модульовані ритмом, що нав'язують дитині, у залежності від типу когнітивних порушень, пов'язаних з поведінковими девіаціями, і частоти ритмів біоелектричної активності її мозку: при гіподинамічному типі поведінки частоту подачі подразників встановлюють відповідно до бета-ритму біоелектричної активності мозку - у діапазоні 14 - 20 Гц, а при гіпердинамічному типі поведінки частоту подачі подразників встановлюють відповідно до альфа-ритму біоелектричної активності мозку - у діапазоні 8 -13 Гц. При відсутності на електроенцефалограмі дитини частот необхідного діапазону частотну модуляцію слухових і зорових подразників проводять відповідно нижній границі частоти бета-ритму - 14 Гц при гіподинамічному типі поведінки, або нижній границі частоти альфа-ритму - 8 Гц при гіпердинамічному типі поведінки. Амплітудній модуляції пачок слухових і світлових імпульсів додають флюктуюючий характер: хвилеподібне збільшують протягом 30 секунд, а потім плавно зменшують протягом 30 секунд до ізолінії. Таким чином, тривалість кожної пачки модульованих слухових і світлових імпульсів складає 60 секунд. Для підвищення ефективності впливу додатково на вухо, що забезпечує передачу інформації в протилежну півкулю мозку, через навушник подають аналогічну немодульовану аудіоінформацію, попередньо записану на носій. Процедури проводять щодня починаючи з 5-ти хвилин, збільшуючи час кожної наступної на 1-3 хвилини в залежності від переносимості, і доводять до 20 хвилин. Усього на курс 30 процедур, що відпускають 5 днів на тиждень з 2-х денною перервою на вихідні. Після перших 15 процедур лікування встановлюють тижневу перерву. Першу фонетичну програму, використовувану в перших 15 процедурах, ускладнюють і після тижневої перерви використовують у наступних 15 процедурах, усього за курс лікування використовують 2 фонетичні програми. Таким чином, тривалість курсового лікування складає майже 2 місяці: 15 процедур за 3 тижні, перерва 1 тиждень, ще 15 процедур за 3 тижні Оптимальний інтервал між курсами 3 місяці Більш тривалі інтервали між курсами небажані. Корисна модель ілюструється наступними прикладами. Приклад №1. Олена С-на., 15 років, діагноз: віддалені наслідки перінатальної гіпоксично-травматичної енцефалопатіі, розумова відсталість помірного ступеню, гіподинамічний тип поведінки, ожиріння 2-го ступеню. Правша, тобто ведуча півкуля мозку - ліва. Знаходиться на обліку з 1996 року (з 8 - літнього віку), інтелектуальний вік на початок спостереження - 4,5 роки. Одержує постійні інтенсивні педагогічні заходи. За даними психологічного тестування на момент початку лікувально-корекційного впливу в 13 років: інтелектуальний вік дорівнює 6,5 рокам; увага хитлива, швидко виснажуєма; запас знань і уявлень значно знижений; короткочасна пам'ять 2/10; довгострокова пам'ять 0; мовна активність представлена короткими аграматичними трьох-чотирьохслівними фразами; конструктивний праксис сформований слабко; рахунок на конкретному матеріалі до 3; володіє навичками самообслуговування. На електроенцефалограмі домінує дельта-ритм, тобто електрогенез носить "незрілий" характер, зональні розходження не виражені, міжпівкульова асиметрія дорівнює 12%. Судомна готовність не підвищена. Підготовка до лікування. Дитину саджали у зручне крісло в спеціально відведеній звуко- і світлоізольованій кімнаті, де в наступному проводили процедури, і додавали їй зручну позу. Надягали навушники, просили прикрити віка і розслабитися. Подавали немодульовану аудіоінформацію на обидві півкулі мозку у вигляді приємної музики або природних звуків: шелест листя, щебетання птахів, шум прибою для вибору найбільш оптимального слухового подразника по градації "комфортно дискомфортно". Обрану дитиною аудіоінформацію: щебетання птахів записували на носій інформації в складномодульованому вигляді з включенням у паузах між пачками імпульсів мовної навчальної інформації відповідно рівневі її когнітивного і вербального розвитку: послідовний рахунок «один, два, три, чотири, п'ять», формуючи тим самим першу фонетичну програму. 1-й день лікування. Дитину розташовували в кріші в звуко- і світлоізольованій кімнаті аналогічно описаному вище. Методист, що відпускав процедуру, надягав дитині навушники, просив прикрити віка і розташовував світлодіоди по окружності вік у зонах, відповідальних за передачу зорової інформації в ліву півкулю мозку. Процедуру починали подачею немодульованої аудіоінформаціі, у вигляді щебетання птахів на обидві півкулі мозку протягом однієї хвилини. Адаптація дитини до процедури гарна. Потім на лівий навушник, що відповідає ведучій півкулі мозку, подавали попередньо записану на носій інформації першу фонетичну програму, у якій пачки імпульсів тривалістю 60 секунд були модульовані частотою 14 гц з поступовим збільшенням амплітуди протягом 30 секунд і наступним зменшенням протягом 30 секунд, із включенням у паузах між пачками слухових подразників навчальної мовної інформації у вигляді послідовного рахунка «один, два, три, чотири, п'ять». Синхронно зі слуховими подразниками подавали аналогічно модульовані зорові подразники через світлодіоди в ліву півкулю мозку. На праве вухо через навушник подавали немодульовану аудіоінформацію у вигляді щебетання птахів. Тривалість процедури ~ 5 хвилин. Переносимість процедури гарна. 2-й день лікування. Вплив слуховим і зоровим подразниками здійснювали за схемою першого дня, у зв'язку з гарної переносимістю, тривалість процедури була збільшена на 2 хвилини і склала в цілому 7 хвилин. Використовувалася перша фонетична програма - мовну навчальну інформацію подавали між пачками імпульсів у вигляді словосполучень, аналогічних першому дневі лікування. 3-й день лікування. Процедуру проводили за схемою першого дня, її тривалість була збільшена до 9 хвилин. Переносимість процедури гарна: дівчинка цілком адаптувалася до лікування і позитивно сприймала лікувальні сеанси. 4-й день лікування. Тривалість процедури дорівнювала 12 хвилинам, вона проводилася аналогічно попереднім. 5-й день лікування. Тривалість процедури складала 15 хвилин, режими процедури аналогічні попереднім. Мовна навчальна інформація представлена у вигляді рахунка до 5. Перерва 2 дні. 6-й день лікування. Тривалість процедури складала 18 хвилин, режими аналогічні попереднім. Переносимість лікування гарна. 7-й день лікування. Тривалість процедури склала 20 хвилин, тобто досягнута максимальна тривалість . Переносимість гарна. Наступні процедури здійснювали у ідентичних режимах слухових і зорових подразників, тривалість процедур - 20 хвилин. Після 15-й процедури проведене коректування фонетичної програми ускладненням мовної навчальної інформації: якісно змінили рахунок: «один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вам, дев'ять, десять». Після тижневої перерви були призначені наступні 15 процедур. 1-й день лікування після перерви. Здійснювали подачу слухових і зорових подразників аналогічно попереднім процедурам, тривалість впливу складала 20 хвилин, мовну навчальну інформацію подавали в паузах між пачками модульованих імпульсів в ускладненому варіанті. 2-й день після перерви і наступні дні лікування по 30-ю процедуру проводили за схемою, аналогічною першому дню лікування після перерви. Після кожного 5-го дня лікування була дводенна перерва. Результати лікування після першого курсу. Якісно і кількісно покращилися деякі когнітивні показники: поведінка, активність на заняттях; мовна активність - використання в спілкуванні трьох- чотирьохслівних фраз; можливість рахунку на конкретному навчальному матеріалі до 10. Покращився конструктивний праксис: навчилася збирати піраміду з урахуванням величини кілець. Підвищилася короткочасна пам'ять: 3/10. Довгострокова пам'ять: 0. Нейрофізиологічні параметри (електроенцефалограма) - без істотної динаміки. Другий курс і послідуючі проводили через 3 місяці за схемою першого курсу з індивідуальним підбором мовної навчальної інформації. Протягом двох років, починаючи з 13 літнього віку, одержала 6 курсів лікування застосуванням слухових і зорових подразників, модульованих частотою бета-ритму - 14 гц. Другий курс лікування проводили через три місяці після першого, наступні курси лікування - з такими ж інтервалами. Результати обстеження у віці 15 років, після 6 кура в лікування відповідно до корисної моделі Нормалізувалася поведінка; з'явився пізнавальний інтерес, активність і ініціатива в спілкуванні; користується трьох- чотирьохслівною фразою; освоїла рахування на конкретному матеріалі до 10; значно покращився конструктивний праксис: ліпить із пластиліну, малює прості сюжетні малюнки: будинок, людина. Значно покращилася короткочасна пам'ять: 7/10. Покращилася довгострокова пам'ять: 3/10. Цілком і якісно сформовані навички самообслуговування. Зареєстровано позитивні зміни нейрофізиологічних параметрів: на електроенцефалограмі 50% тета-ритму, найбільше чітко вираженого в потиличних відведеннях, а в лобових відділах з'явився бета-ритм частотою 14-15гц., міжпівкульова асиметрія складає 20%, більш чітко позначилася домінантність лівої півкулі мозку. Ознаки підвищення судомної готовності, як і раніше, відсутні. Інтелектуальний вік склав 8,5 років (+ 2 за 2 роки), тобто за 2 роки лікування відповідно до корисної моделі він збільшився так само, як за попередні 5 років на фоні педагогічної корекційної роботи. Приклад №2. Валентин П-ин. 15 років, діагноз: хвороба Дауна, розумова відсталість вираженого ступеню, гіперкінетичний тип поведінки з елементами агресії. Правша, тобто ведуча півкуля мозку - ліва. Знаходиться на обліку з 1996 року (з 8 - літнього віку), інтелектуальний вік на початок спостереження - 3 роки. Одержує постійні інтенсивні педагогічні заходи. За даними психологічного тестування на момент початку лікувально-корекційного впливу в 13 років: інтелектуальний вік дорівнює 5 рокам (+ 2 роки за 5 років інтенсивних педагогічних занять); увага хитлива за рахунок психомоторного розгальмування; психоемоційна нестійкість: запальний, елементи агресії; запас знань і уявлень значно знижений; короткочасна пам'ять: 2/10; довгострокова пам'ять: 0; мовна активність представлена окремими вербалізаціями і зачатками простої аграматичної одно-двухслівної фрази; конструктивний праксис не сформований. Навички самообслуговування сформовані частково. На електроенцефалограмі дизритмія переважно в дельта - діапазоні, альфа- і бета-активність відсутні, зональні розходження не виражені, тобто електрогенез носить "незрілий" характер, змінений по органічному типу; міжпівкульова асиметрія - 10%. Судомна готовність не підвищена. Підготовка до курсу лікування. Дитину саджали в зручне крісло в спеціально відведеній звуко- і світлоізольованій кімнаті, де в наступному проводили процедури, і додавали дитині зручну позу. Надягали навушники, просили прикрити віка і розслабитися. Подавали немодульовану аудіоінформацію на обидві півкулі мозку у вигляді приємної музики або природних звуків: шелест листя, щебетання птахів, шум прибою для вибору найбільш оптимального слухового подразника по градації "комфортно -дискомфортно". Обрану дитиною комфортну для нього інформацію у вигляді заспокійливої музики записували на носій інформації в складномодульованому вигляді з включенням у паузах між пачками імпульсів мовної навчальної інформації відповідно рівневі когнітивного і вербального розвитку дитини: у вигляді послідовного переліку часів року: «зима - весна - літо - осінь - зима», формуючи тим самим першу фонетичну програму. 1-й день лікування. Дитину розташовували в кріслі в звуко- і світлоізольованій кімнаті аналогічно описаному вище. Методист, що відпускав процедуру, надягав дитині навушники, просив дитину прикрити віка і розташовував світлодіоди по окружності вік у зонах, відповідальних за передачу зорової інформації в ліву півкулю мозку. Процедуру починали подачею немодульованої аудіоінформації, у вигляді заспокійливої музики попередньо відібраної дитиною по градації "комфортно - дискомфортно" на обидві півкулі мозку протягом однієї хвилини. Адаптація дитини до процедури задовільна. Потім на лівий навушник, що відповідає ведучій півкулі мозку, подавали попередньо записаний на носій інформації слуховий подразник у вигляді першої фонетичної програми, у якій пачки імпульсів тривалістю 60 секунд були модульовані частотою 8 гц, з поступовим збільшенням амплітуди протягом 30 секунд і наступним зменшенням протягом 30 секунд, із включенням у паузах між пачками слухових подразників мовної навчальної інформації. Синхронно зі слуховими подразниками подавали аналогічно модульовані зорові подразники через світлодіоди. На праве вухо через навушник подавали немодульовану аудіоінформацію у вигляді розслаблюючої музики. Тривалють процедури - 5 хвилин. Переносимість процедури задовільна, дитина непосидюча, примхливий, але явного негативізму не проявляв. 2-й день лікування. Вплив слуховим і зоровим подразниками здійснювали за схемою першого дня, у зв'язку з недостатньо гарною переносимстю тривалість процедури була збільшена на 1 хвилину і склала в цілому 6 хвилин. Використовувалася перша фонетична програма - мовну навчальну інформацію подавали між пачками імпульсів у вигляді переліку простих узагальнюючих понять, аналогічних першому дневі лікування. 3-й день лікування. Процедуру проводили за схемою першого дня, її тривалість була збільшена до 7 хвилин. Переносимість процедури краща: дитина почала адаптуватися до лікування, не вередував, не виявляв негативізму. 4-й день лікування. Тривалість аудіовізуального впливу дорівнювала 8 хвилинам, він проводився аналогічно попереднім. Зберігалася задовільна переносимсть дитиною процедур. 5-й день лікування. Тривалість процедури склала 9 хвилин, режими аналогічні попередній. Мовна навчальна інформація колишня. Перерва 2 дні. 6-й день лікування. Тривалість процедури склала 10 хвилин, режими аналогічні попереднім. Переносимість лікування трохи краще, менш виражене рухове розгальмування. 7-й день лікування. Тривалість процедури збільшена на 2 хвилини і склала 12 хвилин. Переносимість досить гарна. 8-й день лікування. Тривалість процедури збільшена на 2 хвилини і склала 14 хвилин. Переносимість гарна. 9-й день лікування. Тривалість процедури збільшена ще на 1 хвилину і склала 15 хвилин. До кінця процедури з'явилися ознаки рухового занепокоєння, у зв'язку з чим тривалість процедури надалі не збільшували, а обмежували 15 хвилинами. Наступні процедури здійснювали у ідентичних режимах слухових і зорових подразників, тривалість процедур - 15 хвилин. Переносимість задовільна. Після закінчення 15-ї процедури провели коректування фонетичної програми ускладненням мовної навчальної інформації: до послідовного переліку часів року додали якісні характеристики кожного з них: «узимку холодно, йде сніг - навесні тепло, з'являються листя і квіти - улітку пекуче, світить сонце - восени йде дощ, жовтіє і опадає листя». Після тижневої перерви були призначені наступні 15 процедур. 1-й день лікування після перерви. Здійснювали подачу слухових і зорових подразників аналогічно попереднім процедурам, тривалість впливу склала 15 хвилин, мовну навчальну інформацію подавали в паузах між пачками модульованих імпульсів в ускладненому варіанті. Переносимість процедури задовільна. 2-й день лікування після перерви і наступні дні лікування по 30-у процедуру проводили за схемою, аналогічною 1-му дню лікування після перерви. Після кожного 5-го дня лікування була дводенна перерва. Результати лікування після першого курсу. Якісно і кількісно покращилися деякі когнітивні показники: поведінка - припинилась агреая, зменшилися рухове розгальмування і дефіцит уваги; мовна активність розширився словниковий запас за рахунок уживання прикметників і дієслів, представлених у мовній навчальній інформації Дитина засвоїла поняття «часи року» і якісні характеристики кожного з них. Покращився конструктивний праксис: почав маніпулювати предметами, іграшками. Підвищилася короткочасна пам'ять: 2/10. Довгострокова пам'ять: 0. Нейрофізиологічні параметри (електроенцефалограма) - трохи зменшилася дизритмія. Другий курс лікування проводили через три місяці після першого, наступні курси - з такими ж інтервалами. Протягом двох років, починаючи з 13 літнього віку, одержав 6 курсів лікування застосуванням слухових і зорових подразників, модульованих частотою альфа-ритму - 8 Гц. Результати обстеження у віці 15 років, після 6 курсів лікування відповідно до корисної моделі Нормалізувалася поведінка: припинилися психо-моторне розгальмування, агресія, з'явився пізнавальний інтерес; краще вступає в контакт, у спілкуванні використовує прості двох- трислівні фрази; освоїв прості узагальнюючі поняття, обмежені побутовою ситуацією. Значно покращилася короткочасна пам'ять: 7/10. Покращилася довгострокова пам'ять 4/10. Значно покращився конструктивний праксис: ліпить із пластиліну прості фігури по наслідуванню. Цілком і якісно сформовані навички самообслуговування. Зареєстровано позитивні зміни нейрофізиологічних параметрів: на електроенцефалограмі як і раніше спостерігається дизритмія перевагою повільнохвильового спектру, але в потиличних відділах з'явилися елементи альфа-ритму у вигляді згрупованих немодульованих хвиль частотою 8Гц, більш чітко позначилася домінантність лівої півкулі мозку - міжпівкульова асиметрія складає 17%. Ознаки підвищення судоромної готовності, як і раніше, відсутні. Інтелектуальний вік склав 7,5 років (+2,5 за 2 роки), тобто за 2 роки лікування відповідно до корисної моделі він збільшився більше, ніж за попередні 5 років педагогічної корекційної роботи. Приклад №3. Наташа К-на., 15 років, діагноз: дитячий церебральний параліч, нижня спастична диплегія, розумова відсталість помірного ступеню, гіподинамічний тип поведінки. Лівша, тобто ведуча півкуля мозку права. Знаходиться на обліку з 1996 року (з 8 - літнього віку), інтелектуальний вік на початок спостереження - 2,5 роки. Одержує постійні інтенсивні педагогічні заходи. За даними психологічного тестування на момент початку лікувально-корекційного впливу в 13 років: інтелектуальний вік дорівнює 4,5 роки; увага хитлива, швидко виснажлива; запас знань і уявлень значно знижений; короткочасна пам'ять 3/10; довгострокова пам'ять 0; мовна активність представлена короткими аграматичними двухслівниьіми фразами; конструктивний праксис сформований слабко; рахунок на конкретному матеріалі не сформований. Навички самообслуговування сформовані частково. На електроенцефалограмі домінує дельта-ритм з елементами дизритміі, тобто електрогенез носить "незрілий" характер, зональні розходження не виражені, міжпівкульова асиметрія дорівнює 10%. Судомна готовність не підвищена. Підготовка до курсу лікування проводилася аналогічно прикладам №1 і №2. Обрану дитиною аудіоінформацію - шелест листя - записували на носій інформації в складномодульованому виді з включенням у паузах між пачками імпульсів мовної навчальної інформації відповідно до рівня її когнітивного і вербального розвитку: у вигляді послідовного рахунку «один, два, три», формуючи тим самим першу фонетичну програму. 1-й день лікування. Дитину розташовували в кріслі в звуко- і світлоізольованій кімнаті аналогічно описаному вище. Методист, що відпускав процедуру, надягав дитині навушники, просив дитину прикрити віка і розташовував світлодіоди по окружності вік у зонах, відповідальних за передачу зорової інформації в праву півкулю мозку. Процедуру починали подачею немодульованої аудіоінформації, попередньо відібраною дитиною -шелест листя - на обидві півкулі мозку протягом однієї хвилини. Адаптація дитини до процедури гарна. Потім на правий навушник, що відповідає ведучій півкулі мозку, подавали попередньо записану на ногій інформації першу фонетичну програму, у якій пачки імпульсів тривалістю 60 секунд були модульовані частотою 14 Гц з поступовим збільшенням амплітуди протягом 30 секунд і наступним зменшенням протягом 30 секунд, із включенням у паузах між пачками слухових подразників мовної навчальної інформації. Синхронно зі слуховими подразниками у праву півкулю мозку подавали аналогічно модульовані зорові подразники через світлодіоди. На ліве вухо через навушник подавали немодульовану аудіоінформацію у вигляді шелеста листя. Тривалість процедури - 5 хвилин. Переносимість процедури гарна. 2-й день лікування. Вплив слуховим і зоровим подразниками здійснювали за схемою першого дня, у зв'язку з гарної переносимстю тривалість процедури була збільшена на 2 хвилини і склала в цілому 7 хвилин. Використовувалася перша фонетична програма - мовну навчальну інформацію подавали між пачками імпульсів у вигляді словосполучень, аналогічних першому дневі лікування. 3-й день лікування. Процедуру проводили за схемою першого дня, її тривалість була збільшена до 9 хвилин. Переносимість процедури гарна: дівчинка цілком адаптувалася до лікування і позитивно його сприймала. 4-й день лікування. Тривалість процедури дорівнювала 12 хвилинам, вона проводилася аналогічно попереднім. 5-й день лікування. Тривалість процедури склала 15 хвилин, режими процедури аналогічний попередньому. Мовна навчальна інформація представлена у вигляді рахунку до 3-х. Перерва 2 дні. 6-й день лікування. Тривалість процедури склала 18 хвилин, режим аналогічний попередньому. Переносимість лікування гарна. 7-й день лікування. Тривалість процедури склала 20 хвилин, тобто досягнута максимальна тривалість. Переносимість гарна. Наступні процедури здійснювали у ідентичному режимі слухових і зорових подразників, тривалість процедур - 20 хвилин. Після закінчення 15-ї процедури провели коректування фонетичної програми ускладненням мовної навчальної інформації: рахунок "один, два, три, чотири, п'ять". Після тижневої перерви були призначені наступних 15 процедур. 1-й день лікування після перерви. Здійснювали подачу слухових і зорових подразників аналогічно попереднім процедурам, тривалість впливу склала 20 хвилин, семантична (змістовна) сторона фонетичної мовної навчальної інформації була ускладненою відповідно до другої фонетичної програми. 2-й день пюля перерви і наступні дні лікування по 30-у процедуру проводили за схемою, аналогічною 1-му дневі лікування після перерви. Після кожного 5-го дня лікування була дводенна перерва. Результати лікування після першого курсу. Якісно і кількісно покращилися деякі когнітивні показники: поведінка, активність на заняттях; мовна активність - використання в спілкуванні трьохслівних фраз; можливість рахунка на конкретному навчальному матеріалі до 5. Покращився конструктивний праксис: ліпить із пластиліну, малює по наслідуванню. Підвищилася короткочасна пам'ять: 3/10. Довгострокова пам'ять: 0. З'явилися нові навички самообслуговування, які були відсутні раніше. Нейрофізиологічні параметри електроенцефалограми - без істотної динаміки. Другий курс лікування проводили через три місяці після попереднього Між іншими курсами лікування интервал також складав три місяці Протягом двох років, починаючи з 13 літнього віку, одержала 6 курсів лікування з застосуванням слухових і зорових подразників, модульованих частотою бета-ритму - 14 гц. Результати обстеження у віці 15 років, після 6 курсів лікування відповідно до корисної моделі Нормалізувалася поведінка; з'явився пізнавальний інтерес, активність і ініціатива в спілкуванні; користується трьох- чотирьохслівною фразою; освоїла рахунок на конкретному матеріалі до 5; значно покращився конструктивний праксис: ліпить із пластиліну, малює прості сюжетні малюнки: будинок, людина. Значно покращилася короткочасна пам'ять: 7/10. Покращилася довгострокова пам'ять: 3/10. Цілком і якісно сформовані навички самообслуговування. Зареєстровано позитивні зміни нейрофізиологічних параметрів: на електроенцефалограмі 50% тета-ритму, найбільш чітко вираженого в потиличних відведеннях, а в лобових відділах з'явився бета-ритм частотою 14-15гц., міжпівкульова асиметрія складає 21%, більш чітко позначилася домінаантність правої півкулі мозку. Ознаки підвищення судорожної готовності, як і раніше, відсутні. Інтелектуальний вік склав 5,5 років (+3 за 2 роки), тобто за 2 роки лікування відповідно до корисної моделі він збільшився більш, ніж за попередні 5 років на фоні педагогічної корекційної роботи. Усього за даним способом було проліковано 20 дітей, серед яких у З дітей розумова відсталість поєднувалася з дитячим церебральним паралічем, у 8 хворих відмічалися віддалені наслідки травматичногіпоксичних перинатальних енцефалопатій з поразкою переважно когнітивної сфери, у 9 дітей розумова відсталість була внаслідок спадкоємної хромосомно-генетичної патології. Серед цих хворих супутні розлади поведінки розподілилися таким чином: у 7 дітей був гіподинамічний тип порушень поведінки, та у 13 осіб гіпердинамічний тип. Після 6 повторних курсів лікування за даним способом впродовж 2-х років було досягнуто якісне і кількісне поліпшення когнітивних показників - значне покращення - у 100 % випадків серед дітей з гіподинамічним типом поведінки, тобто у 7 пацієнтів цієї клінічної підгрупи. Серед дітей з гіперкінетичним розладом поведінки у 53,9 %, тобто у 7 дітей, було також досягнуто значне покращення, а у 46,1 %, тобто у 6 дітей цієї клінічної підгрупи - покращення, і це не залежало від етіології розумової відсталості. Таким чином, використання даного способу дозволяє підвищити ефективність розвитку когнітивних функцій у дітей з розумовою відсталістю.