Спосіб прогнозування розвитку несприятливих неврологічних наслідків гнійних менінгітів у дітей

Спосіб прогнозування розвитку несприятливих неврологічних наслідків гнійних менінгітів у дітей, що включає проведення КЛІНІЧНОГО обстеження хворого, який відрізняється тим, що додатково до КЛІНІЧНОГО обстеження проводять доплерографічне дослідження судин головного мозку і при наявності ознак його набряку та ішемічних ушкоджень прогнозують розвиток несприятливих неврологічних наслідків ураження чи дислокації мозку косоокість, яка спонтанно з'явилася, ністагм, розширення зірниць, симптоми ураження дихального та судиннорухового центрів В подальшому, в залежності від морфологічних змін, може відбуватись зворотній розвиток або формування стійких неврологічних розладів, включаючи і тяжкі форми, як то апалічні порушення з декортикаційним чи децеребраційним синдромом [1, 2, 5] Відомий спосіб прогнозування несприятливих неврологічних наслідків базується на визначенні взаємозв'язку між наявністю в гострому періоді гнійного менінгіту таких КЛІНІЧНИХ проявів, як судоми, порушення СВІДОМОСТІ, геміпарези, атаксія, які свідчать про розвиток набряку головного мозку, ішемічного ураження тканини мозку та несприятливих наслідків [6] Цей спосіб включає проведення КЛІНІЧНОГО обстеження хворих протягом гострого періоду захворювання та періодично протягом період}' реконвалесценції, з використанням психологічного та аудюлопчного дослідження Однак, даний спосіб має суттєві недоліки Так як не проводилось доплерографічне дослідження судин головного мозку у гострому періоді, яке дозволяє в більш ранні строки виявляти набряк головного мозку, ішемічні порушення та прогнозувати розвиток несприятливих наслідків, то не було можливості своєчасно попередити розвиток та провести, у разі необхідності, адекватне лікування, з урахування типу змін мозкової гемодинаміки, цих наслідків Задача винаходу, що заявляється полягає у О ю 00 о (О 60850 на дві групи, в залежності від наявності (група І 50 дітей) чи відсутності (Група II - 50 дітей) симптомів набряку головного мозку Розподіл дітей за етіологією менінгіту віком та статтю був приблизно однаковий в обох групах При дослідженні мозкової термодинаміки в гострому періоді захворювання (таблиця 1, 2) виявлено достовірне зростання внутрішньочерепною тиску При цьому у групі І ВЧТ був вірогідно вищий, ніж у групі II Церебральний перфузійний тиск був знижений у групі І, а у групі II майже не відрізнявся від рівня контрольної групи Показники кровотоку у середній мозковій артерії (СМА) в перші дні перебування у стаціонарі в обох групах характеризувались зниженням діастолічної швидкості (MD) і зростанням індексу резистентності (RI), Ці ЗМІНИ у групі І були більш виражені і супроводжувались зниженням систолічної (PS) та середньої (Vm) швидкостей кровотоку, в той час як у групі II систолічна та середня швидкості суттєво не відрізнялись від контрольної групи Ці ЗМІНИ свідчать про зниження загальної перфузії головного мозку і відсутність авторегуляції мозкового кровотоку у пацієнтів групи І При подальшому спостереженню хворих на тлі терапії відмічалась позитивна динаміка гемодинамічних показників Проте на момент виписки зберігався збільшений внутрішньочерепний тиск, знижений церебральний перфузійний тиск та збільшений, порівняно з контролем, індекс резистентПо способу, що заявляється було обстежено ності у СМА (таблиця 3, 4) Ці зміни були більш 100 дітей з гнійними менінгітами різної етіології виражені у групі І віком від 1 місяця до 14 років Хворі були поділені ранній діагностиці набряку головного мозку та ішемічного ураження тканини головного мозку з метою попередження розвитку та своєчасного адекватного лікування, з урахуванням типу змін мозкової гемодинаміки, несприятливих неврологічних наслідків Поставлена задача досягається тим, що додатково до КЛІНІЧНОГО обстеження проводять доплерографічне дослідження судин головного мозку і при наявності ознак його набряку та ішемічних ушкоджень прогнозують розвиток несприятливих неврологічних наслідків Спосіб здійснювався наступним чином під час знаходження у стаціонарі хворі проходять щоденне клінічне обстеження з визначенням симптомів ураження нервової системи, проводиться оцінка стану мозкової гемодинаміки методом ультразвукової доплерографм в динаміці В дуплексному режимі, а також за допомогою транскраніальної доплерографм визначають показники кровотоку (Rl-шдекс резистентності PS-систолічна швидкість м/с, MD-диастолічна швидкість м/с Vmсередня швидкій м/с) екстрацеребральних артерій (сонні, хребетні) тасередніх мозкових артерій [7] За формулою Schmidt та співавт [8] по доплерографічних показниках розраховувався церебральний перфузійиий тиск (ЦГГГ) і внутрішньочерепний тиск (ВЧТ) як різниця між середнім артеріальним тиском (CAT) та ЦПТ Таблиця 1 Група RI Контр 0,68+0,06 1-3 день перебування у стаціонарі І група 0,84+0,01 *л II група 0,73+0,01л На момент виписки зі стаціонару І група 0,76+0,01 II група 0,75+0,01 PSm/s 0,67+0,11 Показники MD m/s 0,2+0,021 ЦПТ, mmHg 57,3+1,72 ВЧТ, mmHg 14,4+1,29 0,64+0,04 0,71+0,03 0,1+0,01 *л 0,19+0,01л 42,6+1,13*л 56,7+1,21Л 39,9+0,89*л 21,7+0,68*л 0,76+0,04 0,81+0,04 0,19+0,02 0,21+0,02 49,9+1,36* 51,6+1,93* 30,1+1,36*л л 21,9+1,94* *- різниця достовірна, порівняно з контрольною групою (р