Спосіб прогнозу вузлоутворення у тканині щитоподібної залози людини

Реферат: Спосіб прогнозу вузлоутворення у тканині щитоподібної залози людини включає діагностику йододефіцитного вузлового колоїдного зобу та прогноз небезпеки утворення вузлів. Обчислюють співвідношення каталазної активності до суми активності катепсину Д та рівня фрагментації ДНК у тканині щитоподібної залози або сироватці крові людини та класифікують відповідь організму як норма, відсутність патологічних змін у залозі або поява змін у структурі паренхіми зобно-зміненої тканини щитоподібної залози залежно від величини цього співвідношення і варіабельності абсолютного рівня його складових відносно запропонованих референтних значень. UA 96650 U (12) UA 96650 U UA 96650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме медичної біохімії та ендокринології, і може бути використана для діагностики вузлового колоїдного зобу, функціонального стану щитоподібної залози, прогнозу небезпеки утворення вузлів та профілактики розвитку зобу. Відомий спосіб оцінки стану щитоподібної залози у дітей раннього віку (RU (11) 2269298 (13) СІ), який полягає у проведенні ультразвукового дослідження і визначенні тиреоїдного об'єму. Для оцінки гіперплазії або гіпоплазії щитоподібної залози пропонується розрахувати масу залози і виміряти масу дитини. Визначають коефіцієнт відношення маси залози до маси дитини, за яким і оцінюють стан щитоподібної залози. Відомий також подібний спосіб діагностики зобу і гіпоплазії щитоподібної залози у дітей (патент РФ № 2116752, автори Касаткіна Е.П., Шилін Д.Є., Пиков М.І.). Спосіб ґрунтується на проведенні ультразвукового дослідження, визначенні тиреоїдного об'єму і порівнянні параметрів зі значенням індивідуальної норми, яка обчислюється за антропометричними показниками з подальшою діагностикою зоба. Недоліками цих способів є обмежений набір методів для дослідження щитоподібної залози, який не може забезпечити адекватної інформації для ранньої діагностики функціональної здатності залози. Відомий спосіб диференційної діагностики вузлового зобу, кіст і пухлин щитоподібної залози методом радіоізотопного сканування, який ґрунтується на селективному захопленні 131 радіоактивного ізотопу йоду I нормальною і пухлино-зміненою тканиною щитоподібної залози. У трансформованій тканині («холодні» вузли) виникає «дефект» накопичення ізотопу. Недоліком методу є те, що феномен накопичення радіоактивного ізотопу не завжди дозволяє диференціювати вузловий зоб, кісту і пухлини щитоподібної залози, що було виявлено D. Honore зі співавт. (1975) при аналізі вибірки 300 хворих. Відомий спосіб диференційної діагностики вузлового зобу методом ультразвукового дослідження, заснований на різній швидкості поширення ультразвуку в тканинах організму. Недоліком методу є те, що подібні ехо-ознаки можуть спостерігатися при вузловому зобі, кістах і пухлинах щитоподібної залози. Відомий спосіб прогнозування дифузного нетоксичного зобу у дітей, які проживають в екологічно несприятливих регіонах (RU (11) 2157543 (13) СІ, автори Утеніна В.В., Боєв В.М.; Касаткіна Е.П., Баришева О.С.). Для цього у сироватці крові пацієнта визначають спектр мікроелементів, специфічних для кожного регіону. На підставі зниження вмісту есенціальних мікроелементів і перевищення гранично допустимих концентрацій умовно есенціальних і токсичних мікроелементів порівняно з нормативами судять про можливий ризик розвитку зобу. Отримані результати порівнюють з нормами вмісту мікроелементів в сироватці крові по Дж. Емслі (1993) і на підставі кількісного зменшення вмісту в сироватці крові Fe, Μn, Co, Zn та підвищення Ni та Sr відносять дітей до групи ризику за ймовірністю розвитку зобу. Недоліками цього способу є умовна прив'язаність класифікації есенціальний/токсичний метал до певного регіону, умовність кількісних критеріїв, недостатнє обґрунтування варіабельності середнього значення вмісту металів у сироватці крові пацієнтів залежно від ступеню патологічного процесу у залозі, визначення показників у сироватці крові, а не у тканині. Найближчим до пропонованого способу вважаємо спосіб оцінки функціонального стану щитоподібної залози (див. патент РФ RU 2328746, заявники Коновалов В.О., Зубєєв П.С., Бавріна А.П., Жуков М.О., Конторщикова К.М.), що включає визначення рівня окисних модифікацій білків за рівнем карбонільних похідних нейтрального та основного характеру, а також вмісту первинних продуктів перекисного окислення ліпідів, дієнових і трієнових кон'югатів і основ Шиффа у рідкій частині пунктату вузлів щитоподібної залози. Залежно від сукупності значень вузли щитоподібної залози класифікують як функціонально активні («гарячі») або функціонально неактивні («холодні»). Недоліками способу є неповнота аналізу функціональної активності залози лише за визначенням окремих прооксидантних проявів. На нашу думку, це не дозволяє зробити однозначні висновки про ступінь толерантності та адаптивну здатність стресочутливих систем щитоподібної залози людини за прогресування патологічного процесу. Йододефіцитні захворювання відносяться до числа найбільш поширених неінфекційних захворювань людини. Нестача йоду призводить до розладів репродуктивної системи, кретинізму, ендемічного зобу, причому останній займає чільне місце з-поміж йододефіцитної патології. За даними ВООЗ на ендемічний зоб страждає близько 7 % населення планети. У зв'язку з цим питання диференційної діагностики, прогнозу та вибору клініко-морфологічних критеріїв функціональної автономії і прогресування зростання вузлів являють собою актуальну проблему сучасної медичної біохімії, клінічної ендокринології, хірургії та онкології. 1 UA 96650 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Позаяк одним з найбільш універсальних механізмів розвитку патологічних станів є надмірне утворення вільних радикалів, основна увага при визначенні функціонального стану щитоподібної залози за розвитку гіпо- та гіпертиреозу, канцерогенезу надається показникам окисного стресу, тоді як оцінка збалансованості системи антиоксидантного захисту та ступнею ураження відсутні. За такого спрощеного підходу поза увагою залишаються наслідки окисного ушкодження та інтегративне розуміння механізмів прогресування патологічного процесу (Фальфушинська та ін., 2011, 2014, Falfushynskaetal., 2014). В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу прогнозування утворення вузлів у зобно-зміненій тканині щитоподібної залози людини за умов ендемічного йододефіциту на підставі визначення мінімального набору біохімічних показників у крові та/або біоматеріалі тканини залози. Поставлена задача вирішується тим, що на основі визначення активності лізосомальної аспартильної протеази катепсину Д, рівня фрагментації ланцюгів ДНК та активності антиоксидантного ензиму каталази (КАТ) у біологічному матеріалі тканини щитоподібної залози людини та/або сироватці крові обчислюється співвідношення активність каталази/(активність катепсину Д + рівень фрагментації ДНК). Відповідь організму класифікується як норма або зміни в структурі паренхіми залози, або утворення вузла. Поєднане визначення показників системи антиоксидантного захисту (каталазна активність), цитотоксичності (активність катепсину Д) та генотоксичності (рівень фрагментації ДНК) та обчислення їх співвідношення становить важливий діагностичний інструмент для прогнозування вузлоутворення. Значення співвідношення показників активність каталази/(активність катепсину Д + рівень фрагментації ДНК) >10,0 відповідає відсутності патологічних змін у тканині щитоподібної залози. Якщо активність каталази /(активність катепсину Д 4 рівень фрагментації ДНК)