Спосіб доопераційної діагностики медулярного раку щитоподібної залози

Корисна модель відноситься до галузі медицини, зокрема ендокринології, онкології та хірургії і може використовува тись для доопераційної діагностики медулярного раку щитоподібної залози. Медулярний рак щитоподібної залози (МРЩЗ) є рідкісною пухлиною і за даними різних авторів складає від 3 до 10% серед злоякісних пухлин щитоподібної залози. Відомі способи діагностики МРЩЗ, які заключаються в проведені різних досліджень: ультразвукових (УЗ), цитологічних, клінічних, молекулярно-генетичних, рентгенологічних, радіонуклідних, магнітно-резонансних та гістологічних [Бржезовский В.Ж., Шанталь В.В., Любоев В.Л. и др. Современное состояние проблемы диагностики и лечения медуллярного рака щитовидной железы /Современная онкология. - 2002. - Т. 4, №3. - С.23-26; Пат. №8784 U, UA МПК7 А61В17/00, Опубл. 15.08.05, Бюл. №8]. Проте, ні один із них немає 100% ефективності і проблема доопераційної діагностики МРЩЗ залишається остаточно не вирішена. Відомий спосіб діагностики МРЩЗ шля хом пальпаторного і УЗ дослідження тиреоїдних вузлів та визначення концентрації кальцитоніну (КТ) в крові пацієнта за збільшенням якого відносно норми, діагностують імовірність захворювання. Таку діагностику рекомендують проводити усім хворим на вузлову патологію щитоподібної залози [Анрі Ж.-Ф., Міраллі Е., Якобон М., Себаг Ф. Результати хірургічного лікування спорадичного медулярного раку щитоподібної залози при рутинному дослідженні рівня кальцитоніну в крові /Клінічна ендокринол. ендокринна хірургія. - 2002. - Т. 1, №1. - С.16-17]. Однак, велика поширеність вузлових утворень щитоподібної залози серед всієї популяції робить собівартість такого дослідження дуже високою. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб доопераційної діагностики медулярного раку щитоподібної залози шляхом послідовного проведення тонкогольчатої аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) вузлоутворення і при підозрі раку - визначення рівню кальцитоніна в крові пацієнта, що дозволить з високою точністю (до 100%) виявляти МРЩЗ та є економічно виправданим. Поставлена задача досягається тим, що в способі, який включає дослідження патології щитоподібної залози та імуноцитохімічне визначення кальцитоніну, згідно з даною корисною моделлю, пацієнту спочатку проводять тонкогольчату аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) вузлоутворення і при імовірності ракового ураження визначають рівень кальцитоніну в крові і при збільшенні його відносно норми діагностують МРЩЗ. Автори пропонують визначати рівень кальцитоніну в крові хворим на вузлову патологію лише у випадках, коли після проведення ТАПБ є імовірність раку щи топодібної залози, що значно звужує коло обстежуваних та дозволяє на доопераційному етапі ефективно діагностувати МРЩЗ і в подальшому зробити адекватну операцію одномоментно з виконанням усіх вимог сучасної онкології. Спосіб здійснюється наступним чином Пацієнту, в якого за результатами дослідження вузлового зобу є підозра на ракове захворювання, під контролем сонографії проводять пункцію щитоподібної залози. З отриманого матеріалу роблять мазок, фіксують його, забарвлюють за методом Май-Грюнвальда-Гімза, після чого проводять мікроскопічні дослідження і за морфологічними ознаками встановлюють наявність або відсутність раку. При встановлені імовірності раку вузлового утворення щитоподібної залози додатково проводять забір венозної крові та за допомогою набору «Acti ve calcitonine» (Diagnostic Systems Laboratories inc.) апаратом Stat Fax вимірюють рівень КТ (нормальні показники КТ 5,5-28пмоль/л). При підвищенні рівня КТ відносно норми діагностують МРЩЗ та виконують оперативне втручання. Приклад 1. Хворий А., 47 років звернувся до лікарів клініки Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України зі скаргами на дискомфорт при ковтанні. Проведені клінічні та ультразвукові дослідження щитоподібної залози. Поставлений діагноз Багатовузловий зоб. Пацієнту проведена ТАПБ, отримані цитологічні дані свідчать про підозру раку щитоподібної залози. З метою виключення або підтвердження медулярного раку щитоподібної залози проведено визначення рівню кальцитоніну в венозній крові. Виявлено підвищені показники КТ в порівняні з нормою - 64пмоль/л. Поставлений діагноз медулярний рак щитоподібної залози. Після проведеного адекватного хірургічного втр учання - патогістологічний діагноз МРЩЗ підтверджений. Приклад 2. Хворий А., 52 роки. Поступив до клініки Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України з діагнозом - Багатовузловий зоб. Пацієнту проведені клінічні та ультразвукові дослідження щитоподібної залози. Призначено ТАПБ, отримані цитологічні дані свідчать про ймовірність РЩЗ. З метою виключення або підтвердження МРЩЗ проведено визначення рівню кальцитоніну в венозній крові. Виявлено нормальні показники КТ. Діагноз МРЩЗ не підтверджений, пацієнт направлений на додаткові дослідження захворювання. Діагностичні можливості способу підтверджені післяопераційним патогістологічним дослідженням в 100%. Таким чином спосіб, що пропонують автори, є економічно вигідним та інформативним і пропонується для широкого використання в клінічну практику для діагностики МРЩЗ.