Пробіотики для зниження ризику ожиріння

1. Застосування пробіотичних бактерій, здатних стимулювати розвиток початкової біфідогенної кишкової мікробіоти, у виробництві лікарського засобу або лікувальної поживної композиції для зниження у немовляти ризику розвитку надмірної ваги або ожиріння в подальшому житті. 2. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що пробіотичні бактерії є молочнокислими бактеріями. 3. Застосування за п. 2, яке відрізняється тим, що молочнокислі бактерії є штамами Lactobacillus C2 2 (19) 1 3 може призвести до народження у неї дітей із збільшеними розміром тіла і масою жирових відкладень, а такі діти самі схильні до розвитку ожиріння та діабету в пізніші дитячі роки або в дорослому житті. Більш того, недавно проведені дослідження підтвердили, що у огрядних жінок, у яких толерантність до глюкози в нормі, народжуються діти із збільшеною масою жирових відкладень у порівнянні з дітьми від жінок, які не страждають ожирінням. Зростаюча кількість наукових доказів указує на те, що у дітей, які народилися від матерів з надмірною вагою або ожирінням, ризик розвитку ожиріння або надмірної ваги в подальшому житті набагато вищий, ніж у дітей, які народилися від матерів, які не страждають ожирінням або надмірною вагою. Ця схильність виявляється більшою мірою в тих випадках, коли обоє батьків страждають ожирінням або надмірною вагою. В даний час у світі страждають ожирінням і надмірною вагою 18 мільйонів дітей у віці до 5 років. Майже 30 % дітей і підлітків в США і від 10 % до 30 % дитячого населення європейських країн мають надмірну вагу або ожиріння. В більшості випадків ожиріння розглядається як результат надмірного споживання енергії разом з малорухливим способом життя. Зрозуміло, що ці чинники є важливими. Проте зовсім недавно було висловлено думку, що до цього можуть бути причетні також системне слабовиражене запалення і недостатньо розвинена мікробіота кишечника (Fantuzzi G. "Adipose tissue, adipokines, and inflammation" J. Allergy Clin. Immunol. 2005, 115: 911-919; Bäckhed F., Ding H., Wang Т., et al. "The gut microbiota as an environmental factor that regulates fat storage" Proc. Nat. Acad. Sci. USA, 2004; 101: 15718-15723). Недавно проведені мета-аналізи дозволили зробити висновок, що грудне вигодовування на 1322 % знижує вірогідність набуття надлишкової ваги або ожиріння в дитячому віці, та що між тривалістю грудного вигодовування та ризиком набуття надлишкової ваги існує зворотньо пролорціональний зв'язок (Owen C.G., Martin R.M., Whincup P.H., Smith G.D., Cook D.G. "Effect of infant feeding on the risk of obesity across the life course: a quantitative review of published evidence" Pediatrics. 2005, 115: 1367-1377; Arenz S., Ruckerl R., Koletzko В., von Kries R. "Breast-feeding and childhood obesity: a systemic review" Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. 2004, 28: 1247-1256; Harder Т., Bergmann R., Kallischnigg G., Plagemann A. "Duration of breastfeeding and risk of overweight: a metaanalysis" Am. J. Epidemiol. 2005, 162: 397-403). Існує явна необхідність забезпечити способи для усунення ризику розвитку надмірної ваги і ожиріння, зокрема, в дитячі роки. Суть винаходу Раніше вже висловлювалося припущення про зв'язок між зміною кишкової мікробіоти, зокрема, протягом критичного періоду дозрівання в ранньому дитячому віці і розвитком запальних станів, таких як алергія. Висловлювалася також думка про можливий взаємозв'язок між ожирінням та астмою. В сукупності ці припущення спонукали авторів цьо 96795 4 го винаходу досліджувати можливість існування взаємозв'язку між кишковою мікробіотою у грудних дітей і подальшим набиранням ваги у них. В ході прослективних катамнестичних досліджень дії пробіотиків при алергічних захворюваннях (детальніше описано у Kаllіоmäki et аl. у "Probiotics in primary prevention of atopic disease: a randomised placebo-controlled trial", Lancet 2001, 357: 1076-1079) автори цього винаходу із здивуванням виявили, що у дітей у віці 4-х років, які отримували пробіотики, вага і індекс маси тіла були нижчі, ніж у дітей, які отримували плацебо. Таким чином, в першому аспекті цей винахід забезпечує застосування пробіотичних бактерій, здатних стимулювати розвиток початкової біфідогенної кишкової мікробіоти, у виробництві лікарського препарату або лікувальної поживної композиції для зниження ризику розвитку у немовляти надмірної ваги або ожиріння в подальшому житті. Винахід охоплює спосіб зниження у немовляти ризику розвитку ожиріння в подальшому житті шляхом забезпечення немовляти, у разі потреби, пробіотичними бактеріями, здатними стимулювати розвиток початкової біфідогенної кишкової мікробіоти. Не бажаючи зупинятися на теорії, автори винаходу висунули припущення, що відмінності, відхилення та/або аномалії розвитку кишкової мікробіоти, особливо в тому, що стосується відносної кількості присутніх біфідобактерій, можуть передувати розвитку надмірної ваги і ожиріння. Зокрема, формування початкової сильно вираженої біфідогенної мікробіоти може забезпечити захист від подальшого розвитку надмірної ваги і ожиріння. Слід зазначити, що у вигодовуваних грудьми дітей біфідобактерії формують основу мікробіоти, налічуючи 60-90 % загального вмісту бактерій в кишечнику немовляти. Грудне вигодовування сприяє також розвитку захисного бар'єру кишечника, який разом із домінуванням біфідобактерій призводить до поліпшення всмоктування і, отже, до утилізації спожитого харчування. Кишкова мікробіота грає важливу роль в гідролізі важко перетравлюваних олігосахаридів та полісахаридів до легко всмоктуваних моносахаридів і в активації ліпопротеінліпази шляхом прямої дії на ворсинчастий епітелій. Крім того, недавно було продемонстровано, що жіноче молоко містить не тільки олігосахариди, але і біфідобактерії. Проведені в цей же час дослідження генома переконливо показали, що присутні в кишечнику вигодовуваних грудьми дітей біфідобактерії, такі як Bifidobacterium longum, спеціально пристосовані для утилізації олігосахаридів грудного молока в якості поживних речовин. Bifidobacterium longum адаптовані також до умов у товстій кишці, де відбувається накопичення енергії з вуглеводів, які повільно всмоктуються. Розкриття винаходу У даному описі наступні терміни мають наступні значення: "індекс маси тіла", або "ІМТ", означає відношення ваги в кг, діленого на квадрат зросту в метрах; 5 "початкова біфідогенна кишкова мікробіота" означає кишкову мікробіоту грудних дітей у віці до 12 місяців, в якій домінують біфідобактерії, такі як Bifidobacterium breve, Bifidobacterium infantis і Bifidobacterium longum, виключаючи значні популяції таких видів, як клостридії та стрептококи, і яка в більшості випадків порівнянна з кишковою мікробіотою вигодовуваних грудьми дітей; "немовля" означає дитину у віці до 12 місяців; "надмірна вага" визначається у дорослої людини, яка має ІМТ між 25 і 30; "ожиріння" визначається у дорослої людини, яка має ІМТ, вищий 30; "пробіотик" означає препарати мікробних клітин або компоненти мікробних клітин, які мають благотворну дію на здоров'я або самопочуття організма-господаря (Salminen S., Ouwehand А., Benno Y. et al. "Probiotics: how should they be defined" Trends Food Sci. Technol. 1999, 10: 107110). Всі процентні кількості приводяться в мас. %, якщо не вказано що-небудь інше. Пробіотічні бактерії, здатні стимулювати розвиток початкової біфідогенної кишкової мікробіоти, вводять немовляті, принаймні, протягом перших двох місяців життя. Переважно їх дають також вагітній жінці, принаймні, за два тижні до пологів, а після пологів - новонародженому, принаймні, протягом двох місяців. Після пологів вказані бактерії можуть потрапляти в організм новонародженого разом з молоком матері при грудному вигодовуванні або можуть безпосередньо даватися новонародженому. Пробіотічними бактеріями можуть бути будьякі молочнокислі бактерії або біфідобактерії зі встановленими пробіотичними характеристиками, які здатні також стимулювати розвиток початкової біфідогенної кишкової мікробіоти. Відповідні пробіотичні молочнокислі бактерії включають Lactobacillus rhamnosus АТСС 53103, отримані inter alia (разом з іншими) від Valio Oy, Фінляндія, під торговим найменуванням LGG, і Lactobacillus rhamnosus CGMCC 1.3724. Відповідні про біотичні штами біфідобактерій включають Bifidobacterium lactis CNCM 1-3446, що реалізовується inter alia компанією Christian Hansen company, Данія, під торговим найменуванням Вb 12; Bifidobacterium longum АТСС ВАА-999, Morinaga Milk Industry Co, що реалізовується. Ltd., Японія, під торговим найменуванням ВВ536; штам Bifidobacterium breve, Danisco, що реалізовується, під торговим найменуванням Вb-03; штам Bifidobacterium breve, Morinaga, що реалізовується, під торговим найменуванням M-16V, і штам Bifidobacterium breve, Institut Rosell (Lallemand), що реалізовується, під торговим найменуванням R0070. Може використовуватися суміш придатних пробіотичних молочнокислих бактерій та біфідобактерій. Придатна добова доза пробіотичних бактерій складає від 105 до 1011 КУО, переважніше - від 107 до 1010 КУО. Пробіотичні бактерії можуть даватися і вагітній жінці до пологів, і матері після пологів як добавка у формі пігулок, капсул, пастил, жувальної гумки або розчину, наприклад. Окрім бактерій, добавка може 96795 6 містити захисні гідроколоїди (такі як камедь, білки, модифіковані крохмалі); зв'язуючі речовини, плівкоутворюючі агенти; інкапсулюючі агенти/матеріали; матеріали клітинних стінок/оболонок; матричні сполуки; покриття; емульгатори; поверхнево-активні речовини; солюбілізуючі агенти (масла, жири, віск, лецитини та ін.); адсорбенти; носії; наповнювачі; ко-сполуки; диспергуючі агенти; зволожувачі; технологічні добавки (розчинники); антизлежувальні агенти; агенти, що маскують смак, -агенти, що надають ваги; желюючі речовини; гелеутворюючі речовини; антиокислювачі і протимікробні речовини. Добавка може містити також традиційні фармацевтичні добавки та ад'юванти, допоміжні речовини і розчинники, включаючи, але весь перелік не обмежується тільки названими тут, воду, желатин будьякого походження, рослинну камідь, лігнінсульфонати, тальк, цукор, крохмаль, гуміарабік, рослинні олії, поліалкіленгліколі, смакоароматичні добавки, консерванти, стабілізатори, емульгатори, буфери, змащуючі агенти, барвники, зволожувачі, наповнювачі та ін. У всіх випадках ці додаткові компоненти потрібно вибирати з урахуванням їх придатності для кожного конкретного реципієнта. Альтернативно пробіотичні бактерії можуть даватися вагітним жінкам у вигляді лікувальної поживної композиції. Композиція може бути збалансованою за поживними речовинами сумішшю. Збалансована за поживними речовинами суміш, призначена відповідно до винаходу для прийому вагітними жінками, може містити джерело білка. Може використовуватися будь-який відповідний харчовий білок, наприклад, тваринні білки (такі як молочні білки, м'ясні білки та яєчний білок); рослинні білки (такі як соєвий білок, пшеничний білок, рисовий білок і гороховий білок); суміші вільних амінокислот або комбінації перерахованого. Особливо переважними є молочні білки (такі як казеїн та сироваткові білки) і соєві білки. Композиція може містити також джерело вуглеводів і джерело жиру. Якщо суміш включає джерело жиру на додаток до DHA (докозагексаенова кислота), то це джерело жиру переважно забезпечує від 5 % до 40 % енергії суміші, наприклад, від 20 % до 30 % енергії. Необхідний жировий профіль може досягатися при використанні суміші з олії каноли, кукурудзяної олії і високоолеїнової соняшникової олії. У суміш може бути додане джерело вуглеводів. Воно переважно забезпечує від 40 % до 80 % енергії суміші. Може використовуватися будь-який відповідний вуглевод, наприклад, сахароза, лактоза, глюкоза, фруктоза, суха кукурудзяна патока, мальтодекстрини та суміші перерахованого. За необхідності можуть додаватися також харчові волокна. Харчові волокна проходять через тонкий кишечник в неперетравленому під дією ферментів вигляді і функціонують як природний агент, що збільшує об'єм, і як помірний послаблюючий засіб. Харчові волокна можуть бути розчинними або нерозчинними; в більшості випадків віддається перевага використанню суміші цих двох видів волокон. Відповідні джерела харчових волокон включають сою, горох, овес, пектин, гуарову камідь, гуміара 7 бік, фруктоолігосахариди, галактоолігосахариди, сіалил-лактозу і олігосахариди молока тварин. Переважною сумішшю харчових волокон є суміш інуліна з коротко ланцюговими фруктоолігосахаридами. Якщо харчові волокна присутні в суміші, то їх вміст переважно складає від 2 до 40 г/л готової до вживання суміші, переважніше - від 4 до 10 г/л. Суміш може містити також мінерали та мікронутрієнти, такі як мікроелементи і вітаміни відповідно до рекомендацій урядових органів, таких як USRDA (добові норми споживання, що рекомендуються в США). Наприклад, суміш може містити з розрахунку на добову дозу один або більш наступних мікронутрієнтів в приведених діапазонах: від 300 до 500 міліграмів кальцію, від 50 до 100 міліграмів магнію, від 150 до 250 міліграмів фосфору, від 5 до 20 міліграмів заліза, від 1 до 7 міліграмів цинку, від 0,1 до 0,3 міліграмів міді, від 50 до 200 мкг йоду, від 5 до 15 мкг селену, від 1000 до 3000 мкг бета-каротину, від 10 до 80 міліграмів вітаміну С, від 1 до 2 міліграмів вітаміну В1, від 0,5 до 1,5 міліграмів вітаміну В6, від 0,5 до 2 міліграмів вітаміну В2, від 5 до 18 міліграмів ніацину, від 0,5 до 2,0 мкг вітаміну В12, від 100 до 800 мкг фолієвої кислоти, від 30 до 70 мкг біотину, від 1 до 5 мкг вітаміну D, від 3 до 10 ME вітаміну Е. За необхідності в суміш можуть вводитися один або більше харчових емульгаторів, наприклад, складні ефіри діацетилвинної кислоти та моно- і діглицеридів, лецитин і моно- та діглицериди. На рівні з цим в суміш можуть включатися відповідні солі та стабілізатори. Суміш переважно призначається для ентерального введення, наприклад, у вигляді порошку, відновлюваного молоком або водою. Пробіотичні бактерії можуть вводитися грудним дітям у складі суміші для дитячого харчування. Суміш для дитячого харчування в рамках застосування відповідно до даного винаходу може містити джерело білка в кількості не більше 2,0 г/100 ккал, переважно - від 1,8 до 2,0 г/100 ккал. Вид білка не є критичним у даному винаході за умови, що він відповідає мінімальним вимогам до вмісту незамінних амінокислот і забезпечує задовільне зростання, хоча віддається перевага, щоб більше 50 мас. % джерела білка приходилося на молочну сироватку. Так, можуть застосовуватися джерела білка на основі сироватки, казеїну та їхніх сумішей, а також джерела білка на основі сої. Що стосується сироваткових білків, то джерело білка може бути на основі кислої сироватки або солодкої сироватки, або їхніх сумішей і може включати альфа-лактальбумін і бета-лактоглобулін в будьяких необхідних співвідношеннях. Білки можуть бути нативними або гідролізованими, або сумішшю нативних і гідролізованих білків. Може бути бажаним використання частково гідролізованих білків (ступінь гідролізу між 2 % і 2 0 %), наприклад, для грудних дітей з передбачуваним ризиком розвитку алергії на коров'яче молоко. Якщо потрібні гідролізовані білки, то процес гідролізу може здійснюватися будь-яким бажаним методом, відомим з рівня техніки. Наприклад, гідролізат сироваткового білка може бути отриманий 96795 8 ферментативним гідролізом сироваткової фракції в одну або більше стадії. Встановлено, що, якщо сироваткова фракція, використовувана як початковий матеріал, не містить, в основному, лактози, то в цьому випадку лізин білка блокується в набагато меншому ступені в процесі гідролізу. Це дозволяє понизити ступінь блокування лізину приблизно з 15 мас. % загального лізину до менше 10 мас. % лізину, наприклад, близько 7 мас. % лізину, що значно покращує поживну якість джерела білка. Суміш для дитячого харчування може містити джерело вуглеводів. Може використовуватися будь-яке джерело вуглеводів, що традиційно зустрічається в сумішах для дитячого харчування, таке як лактоза, сахароза, мальтодекстрин, крохмаль та їхні суміші, хоча переважним джерелом вуглеводів є лактоза. Переважно джерела вуглеводів забезпечують від 35 % до 65 % загальної енергії суміші. Суміш для дитячого харчування може містити джерело ліпідів. Джерелом ліпідів може бути будьякий ліпід або жир, які підходять для використання в сумішах для дитячого харчування. Переважні джерела жиру включають пальмовий олеїн, високоолеїнову соняшникову олію та високоолеїнову сафлорову олію. Можуть додаватися також незамінні жирні кислоти -лінолева і -ліноленова, так само як і невеликі кількості масел, що містять високу кількість преформованих арахідонової та докозагексаенової кислот, таких як риб'ячий жир або мікробні масла. Загальний вміст жиру переважно повинен бути таким, щоб за рахунок нього забезпечувалося від 30 % до 55 % загальної енергії суміші. Переважне співвідношення n-6 жирних кислот до n-3 жирних кислот в джерелі жиру складає приблизно від 5:1 до 15:1, наприклад, приблизно від 8:1 до 10:1. Суміш для дитячого харчування може також містити всі вітаміни та мінерали, які вважаються незамінними в щоденному раціоні, і в поживно значимих кількостях. Встановлені мінімальні потреби в деяких вітамінах і мінералах. Приклади мінералів, вітамінів та інших нутрієнтів, необов'язково присутніх в суміші для дитячого харчування, включають вітамін А, вітамін В1, вітамін В2, вітамін В6, вітамін В12, вітамін Е, вітамін K, вітамін С, вітамін D, фолієву кислоту, інозит, ніацин, біотин, пантотенову кислоту, холін, кальцій, фосфор, йод, залізо, магній, мідь, цинк, марганець, хлорид, калій, натрій, селен, хром, молібден, таурин і Lкарнітин. Мінерали зазвичай додаються у формі солей. Присутність і кількість конкретних мінералів та інших вітамінів змінюють залежно від популяції грудних дітей, для якої вони призначені. За необхідності суміш для дитячого харчування може містити емульгатори та стабілізатори, такі як соєвий лецитин, лимоннокислі ефіри моно- та дігліцеридів та ін. Суміш для дитячого харчування може необов'язково містити й інші речовини, здатні надавати благотворну дію, такі як харчові волокна, лактоферин, нуклеотиди, нуклеозиди і тому подібне. І суміш для дитячого харчування, і поживна композиція, описана вище, можуть готуватися 9 будь-яким відповідним способом. Наприклад, вони можуть готуватися змішуванням білка, джерела вуглеводів і джерела жиру у відповідних пропорціях. На цій же стадії можуть вводитися емульгатори, якщо такі використовуються. Вітаміни і мінерали також можуть додаватися на цій стадії, але зазвичай вони додаються пізніше щоб уникнути їх розкладання при нагріванні. Будь-які ліпофільні вітаміни, емульгатори та ін. можуть розчинятися в джерелі жиру перед змішуванням. Потім може домішуватися вода, переважно вода, оброблена зворотним осмосом, для отримання рідкої суміші. Зручна температура води для полегшення диспергування інгредієнтів складає приблизно від 50 °C до 80 °C. Для отримання рідкої суміші можуть використовуватися розріджувачі, що є на ринку. Потім рідка суміш гомогенізується, наприклад, в дві стадії. Далі рідка суміш для зменшення бактеріального навантаження може піддаватися тепловій обробці шляхом швидкого нагрівання суміші, наприклад, до температури приблизно від 80 °C до 150 °C протягом приблизно від 5 секунд до 5 хвилин. Це може здійснюватися шляхом інжекції пари, в автоклаві або теплообміннику, наприклад, в пластинчастому теплообміннику. Після цього рідка суміш може охолоджуватися до температури приблизно від 60 °C до 85 °C, наприклад, шляхом миттєвого охолоджування. Потім рідка суміш може повторно гомогенізуватися, наприклад, в дві стадії при тиску приблизно від 10 96795 10 МПа до 30 МПа на першій стадії і приблизно від 2 МПа до 10 МПа на другій стадії. Суміш, яку гомогенізують, може далі охолоджуватися до температури додавання термочутливих компонентів, таких як вітаміни та мінерали. На цій стадії зручно регулювати значення pH та вміст сухих речовин. Суміш, яку гомогенізують, переноситься у відповідний сушильний апарат, наприклад, в розпилювальну або сублімаційну сушарку і перетворюється на порошок. Вміст вологи в порошку повинен бути нижче приблизно 5 мас. %. Вибрані пробіотичні бактерії можуть культивуватися будь-яким зручним методом і піддаватися обробці перед додаванням в поживну композицію або суміш для дитячого харчування, наприклад, сублімаційній або розпилювальній сушці. Альтернативно бактеріальні препарати можуть купуватися на ринку у постачальників, що спеціалізуються на їх виробництві, таких як Christian Hansen і Valio, у вже готовому вигляді, зручному для додавання в харчові продукти, такі як поживна композиція або суміш для дитячого харчування. Пробіотичні бактерії можуть додаватися в суміш в кількості від 103 до 1012 КУО/г порошку, переважніше - від 107 до 1012 КУО/г порошку. Винахід додатково ілюструється нижченаведеними прикладами. Приклад 1 Приклад складу суміші для грудних дітей, придатної для застосування в цьому винаході, дається нижче в Таблиці 1: Таблиця 1 Нутрієнт Енергія (ккал) Білок (г) Жир (г) Лінолева кислота (г) -ліноленова кислота (міліграм) Лактоза (г) Мінерали (г) Na (міліграм) K (міліграм) СІ (міліграм) Са (міліграм) Р (міліграм) Mg (міліграм) Мn (мкг) Se (мкг) Вітамін А (мкг ретинолу) Вітамін D (мкг) Вітамін Е (міліграм токоферолу) Вітамін K1 (мкг) Вітамін С (міліграм) Вітамін В1 (міліграм) Вітамін В2 (міліграм) Ніацин (міліграм) Вітамін В6 (міліграм) Фолієва кислота (мкг) Пантотенова кислота (міліграм) Вітамін В12 (мкг) Біотин (мкг) Холін (міліграм) На 100 ккал 100 1,83 5,3 0,79 101 11,2 0,37 23 89 64 62 31 7 8 2 105 1,5 0,8 8 10 0,07 0,15 1 0,075 9 0,45 0,3 2,2 10 На літр 670 12,3 35,7 5,3 675 74,7 2,5 150 590 430 410 210 50 50 13 700 10 5,4 54 67 0,47 1 6,7 0,5 60 3 2 15 67 11 96795 12 Продовження таблиці 1 Fe (міліграм) І (мкг) Сu (міліграм) Zn (міліграм) L. rhamnosus ATCC 53103 1,2 8 15 100 0,06 0,4 0,75 5 2  107 КУО/г порошку,життєздатні бактерії Приклад 2 Цей приклад порівнює вплив прийому Lactobacillus rhamnosus АТСС 53103 пренатальними вагітними жінками і постнатальними грудними дітьми протягом 6 місяців на вагу та ІМТ дітей у віці 4 років з такими ж показниками для матерів та грудних дітей, що отримували плацебо в подвійному сліпому рандомізованому клінічному випробуванні. Сім’ї відбиралися в допологовій клініці м. Турку, Фінляндія (з населенням 170 000 чоловік) між лютим 1997 року і січнем 1998 року. За допомогою комп'ютера було довільно відібрано загалом 159 жінок, які отримували дві капсули плацебо (мікрокристалічної целюлози) або 1010 КУО Lactobacillus rhamnosus АТСС 53103 один раз на день за 2-4 тижні до пологів. Після пологів матері, які годували грудьми, мали право вибору: або приймати капсули самим, або, в іншому варіанті, агенти змішувалися з водою і згодовувалися грудним дітям за допомогою ложки. Встановлено, що обидва варіанти показали порівнянні кількості Lactobacillus rhamnosus у фекаліях грудних дітей (Majamaa and Isolauri, 1997). Пробіотик-вміщуючі капсули і кап сули плацебо були ідентичні за виглядом, запахом та смаком. Капсули споживалися постнатально протягом 6 місяців. Коди зберігалися постачальником до збору і аналізу всіх даних. Дослідження було схвалено Комітетом з етичних норм в госпіталі університету Турку і Управлінням охорони здоров'я міста Турку. Від батьків дітей було отримано письмова згода. Суб'єкти обстежувалися при народженні і у віці 3, 6, 12, 18, 24 місяців і 4 років з оцінкою їх ваги і зросту. Індекс маси тіла (ІМТ) у 4-річних суб'єктів розраховувався за допомогою критеріїв для надмірної ваги і ожиріння, розроблених Міжнародною робочою групою по вивченню ожиріння. Ці критерії ідентифікують значення ІМТ для кожного віку, співвідносивши їх з прогнозованим ІМТ 25 або 30, відповідно, у віці 18-ти років щоб уникнути недооцінки ступеня огрядності у дитячому віці. Проводилися виміри шкірних складок в області двоголового і триголового м'язів, підлопатковій області і в області над клубовою кісткою і вимірювався обхват плеча по його середній лінії. Результати. Результати представлені в табл. 2. Таблиця 2 Антропометричні дані 4-річних дітей, які отримували пробіотики або плацебо в перинатальний період. 1 Дані представлені як середнє (стандартне відхилення) Пробіотіки Вага кг % від зросту Зріст см стандартне відхилення ІМТ Жирові відкладення % Шкірні складки, мм двоголовий м'яз трицепс підлопаткова область область над клубовою кісткою Обхват, см середини плеча м'язи по середній лінії плеча 1 2 Плацебо Значення Р 17,6 (1,7) 0,0 (8,5) 18,1 (2,9) 3,4 (10,8) 0,346 0,075 106,1 (3,5) 0,4 (0,6) 15,7 (1,3) 15,5 (3,6) 105,3 (5,1) 0,3 (1,1) 16,2 (1,6) 15,8 (4,2) 0,342 0,801 0,052 0,679 5,4 (1,8) 9,2 (2,7) 5,8 (1,0) 4,1 (1,1) 5,5 (1,9) 9,5 (2,4) 6,2 (2,1) 4,4 (1,7) 0,582 0,623 0,219 0,312 17,6 (1,5) 14,7 (1,1) 17,4 (1,5) 14,5 (1,2) 2 0,633 0,38 N 42-53 у групі, яка отримувала плацебо, і 35-51 у групі, яка отримувала пробіотики; t - тест для незалежних вибірок. Суб'єкти, чиї дані представлені в табл. 2, розподілялися на дві групи, одна з яких отримувала пробіотики, а друга - плацебо. З приведених ре зультатів можна побачити, що середній ІМТ у групі, яка отримувала пробіотики, був нижчим, ніж середній ІМТ у групі, яка отримувала плацебо. На 13 додаток до цього, і інші результати вимірювань жирових відкладень, такі як вимірювання шкірних складок, були відповідно нижчі у групі, яка отримувала пробіотики. Проте, як можна побачити з доповіді про дане дослідження, опублікованої в журналі "The Lancet", у деяких суб'єктів обох груп спостерігався розвиток атопічних захворювань. Оскільки вже відомо, що розвиток атопічного захворювання (алергії) може бути пов'язаний з розвитком орга 96795 14 нізму, який характеризується його зростанням і загальною надбавкою у вазі (див., наприклад, Laitinen et al., "Evaluation of diet and growth in children with and without atopic eczema: follow-up study from birth to 4 years", British Journal of Nutrition (2005), 94: 565-574), проводилася повторна оцінка даних і цього разу вимірювання проводилися тільки у здорових дітей. Результати показані в табл. 3. Таблиця 3 Антропометричні дані 4-річних дітей, які отримували пробіотики або плацебо в перинатальний період. 1 Включені тільки діти без атопічного дерматиту. Дані представлені як середнє (стандартне відхилення) Пробіотики Вага кг % від зростання Зріст см стандартне відхилення ІМТ Жирові відкладення % Шкірні складки, мм двоголовий м'яз трицепс підлопаткова область область над клубовою кісткою Обхват, см середини плеча м'язи по середній лінії плеча 1 2 Плацебо Значення Р 17,8 (1,9) 1,6 (9,3) 18,2 (3,6) 4,4 (12,7) 0,616 0,301 105,7 (3,3) 0,3 (0,8) 15,9 (1,5) 16,1 (3,0) 104,7 (6,4) 0,3 (1,3) 16,4 (1,9) 16,9 (4,6) 0,464 0,838 0,221 0,526 5,7 (2,1) 9,5 (2,8) 5,8 (1,0) 4,1 (1,0) 6,2 (2,4) 10,0 (2,7) 6,7 (2,6) 4,9 (2,1) 0,445 0,482 0,088 0,119 17,9 (1,5) 15,0 (1,1) 17,6 (1,9) 14,5 (1,1) 2 0,538 0,236 N 21-28 в групі, що отримувала плацебо, і 23-36 в групі, яка отримувала пробіотики t - тест для незалежних вибірок. З табл. 3 можна побачити, що і у разі здорових дітей середній ІМТ суб'єктів, які отримували пробіотики, а також інші результати вимірювань жирових відкладень, такі як вимірювання шкірних Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко складок, були відповідно нижчі, ніж такі ж результати вимірювань у суб'єктів, які не отримували пробіотиків. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601