Спосіб лікування осіб похилого віку, хворих на генералізований тривожний розлад з переважанням ідеаторного компонента тривоги

Реферат: Спосіб лікування осіб похилого віку, хворих на генералізований тривожний розлад з переважанням ідеаторного компонента тривоги включає введення анксіолітиків та антидепресантів та проведення раціонально-емоційної психотерапії. UA 98641 U (12) UA 98641 U UA 98641 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до психіатрії. Актуальність проблеми обумовлена невпинною тенденцією до постаріння народонаселення, що наявна в останні роки, і значною поширеністю психічних розладів непсихотичного рівня серед цього контингенту населення, що в цілому зумовлює актуальність вивчення генералізованих тривожних розладів (ГТР) у пацієнтів даного віку. Існує спосіб лікування осіб похилого віку, хворих на ГТР з переважанням ідеаторного компонента тривоги, що включає введення антидепресантів та анксіолітиків (Михайлова Н.М., Сиряченко Т.М. Тревожное расстройство в позднем возрасте // РМЖ. - 2006. - Т. 14. - С. 29). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналогу відноситься те, що при використанні цього способу у значної частини осіб похилого віку, хворих на ГТР з переважанням ідеаторного компонента тривоги наявність іраціональних установок поглиблює негативний емоційний стан, що в свою чергу обумовлює тривале збереження тривожної симптоматики і в цілому зменшує якість життя. Тому цей спосіб недостатньо ефективний та потребує покращення. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу лікування осіб похилого віку, хворих на ГТР з переважанням ідеаторного компонента тривоги. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування осіб похилого віку, хворих на генералізований тривожний розлад з переважанням ідеаторного компонента тривоги, що включає введення анксіолітиків та антидепресантів, згідно з корисною моделлю, додатково призначають раціонально-емоційну психотерапію. Раціонально-емоційна психотерапія - це мультимодальний підхід в психотерапії та психологічному консультуванні, сконцентрований на проблемі, який розглядає як головну причину психічних розладів помилкові, ірраціональні когнітивні установки (переконання, вірування, ідеї, припущення і т.п.), а не минулий досвід індивіда. Раціонально-емоційна психотерапія націлена на навчання клієнтів раціональної поведінки в проблемних областях та самодопомозі. Корисна модель базується на виявленій авторами закономірності, яка полягає в тому, що при проведенні раціонально-емоційної психотерапії особам їх психологічний стан, суттєво зменшується тривалість тривожної симптоматики та підвищується якість життя. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: особам похилого віку, хворих на ГТР з переважанням ідеаторного компонента тривоги поряд з введенням анксіолітиків та антидепресантів додатково призначають раціонально-емоційну психотерапію з тривалістю сеансу 20-30 хвилин, 2 рази на тиждень, усього 10-15 сеансів протягом курсу лікування. Було обстежено 136 пацієнтів у віці від 65 до 74 років, хворих на ГТР з переважанням ідеомоторного компоненту тривоги, з них 95 жінок і 41 чоловік. Всі пацієнти були розділені на дві рандомізовані групи, які не мали істотних соціально-демографічних, клінічних та психологічних відмінностей: - основну групу (72 пацієнта), які отримували лікування у відповідності до заявленого способу та група зіставлення (64 пацієнта), які отримували лікування за допомогою відомого способу-прототипу. Для більш точного визначення параметрів тривоги, оцінки динаміки зміни стану пацієнтів та ефективності терапії, в процесі дослідження хворі обох груп були обстежені за допомогою шкали оцінки тривоги Гамільтона (НАМ-А), методики "Інтегративний тест тривожності" (ІТТ), оцінений за шкалою загального клінічного враження (CGI - об'єктивна оцінка лікарем) і шкалою візуальних аналогів (GA-VAS - суб'єктивна оцінка свого стану самим пацієнтом). Оцінка проводилася на початку лікування, потім з інтервалом 1 тиждень протягом першого місяця лікування та через 1 і 3 місяці після початку лікування. В якості ключових точок оцінки ефективності проведеного лікування були використані результати, отримані за даними методиками на початку лікування, через 1 і 3 місяці лікування. В якості критеріїв ефективності лікування в кожній групі оцінювалися зменшення вираженості симптомів тривоги, поліпшення якості життя, а також клінічно і статистично значущі зміни показників за шкалами НАМ-А, GAVAS і тесту ІТТ. Математичну обробку результатів виконували задопомогою статистичного пакету SPSS v.13 і пакету MS Excel. При оцінці ефективності заявленого та відомого способу-найближчого аналога лікування осіб похилого віку, хворих на ГТР з переважанням ідеаторного компонента тривоги було встановлено, що в пацієнтів основної групи відзначалася більш позитивна динаміка безпосередньо емоційних проявів тривожного симптомокомплексу - напруженості, тривожності, страху, нервозності, дратівливості;, які вже до кінця другого тижня зменшувалися не менше ніж на 25 %, при цьому до кінця першого місяця лікування симптоми тривоги зменшувалися більш ніж на 50 %, до цього часу зменшувалися і вегетативні прояви тривоги. Достовірність позитивної динаміки під час лікування була об'єктивізована статистично значущими змінами вираженості 1 UA 98641 U 5 10 показників за шкалами НАМ-А та візуальних аналогів (GA-VAS) та інтегративного тесту тривожності в процесі терапії (табл. 1). Незважаючи на нерівномірність редукції симптомів тривоги пацієнти суб'єктивно відзначали значне поліпшення свого самопочуття вже до кінця першого місяця лікування, що відображено в зниженні показників за шкалою візуальних аналогів з 8,56±1,18 пунктів до 4,32±1,12 пунктів, а через три місяці лікування до 2,07±0,67 пунктів. При аналізі даних ІТТ встановлено зменшення загального рівня ситуативної тривожності з 7,5±0,8 станайнів на початку лікування до 3,76±0,91 станайнів, а через три місяці лікування цей показник склав 2,7±0,5 станайнів. Рівень особистісної тривожності у хворих основної групи становив 8,4±0,6 станайнів на початку лікування, 4,9±1,2 станайнів на першому місяці і 3,58±0,53 станайнів - на третьому (табл. 1). Таблиця 1 Показники клінічних шкал і тестів у пацієнтів основної групи в динаміці лікування (М±m) Параметр Психічна тривога Шкала НАМ-А Соматична тривога Загальний бал Шкала візуальних аналогів, GA-VAS ІТТ - Ситуативна тривожність, станайни ІТТ - Особистісна тривожність, станайни Період дослідження після 1 міс. до початку лікування після 3 міс. лікування лікування 14,81±1,82 7,32±1,06* 4,12±0,63*♦ 19,92±1,05 12,35±1,54* 6,24±1,12*♦ 34,12±1,12 19,31±1,23* 10,12±0,94* ♦ 8,56±1,18 4,32±1,12* 2,07±0,67* ♦ 7,5±0,8 3,76±0,91* 2,71±0,53* ♦ 8,4±0,6 4,86±1,21* 3,68±0,53* Примітки: в табл. 1 та 2 * - достовірність відмінностей показників у порівнянні з даними до початку лікування, р