Анти-cgrp антагоністичне антитіло та фармацевтична композиція, що його включає

1. Анти-CGRP антагоністичне антитіло з афінністю зв'язування (KD) з людським α-CGRP 50 нМ або менше, як вимірюється за допомогою поверхневого плазмонного резонансу при 37 °C, що включає: a) VН CDR3, як представлено у SEQ ID NO: 5, або послідовність, яка відрізняється від SEQ ID NO: 5 1 або 2 консервативними амінокислотними замінами; та b) VL CDR3, як представлено у SEQ ID NO: 8, або послідовність, яка відрізняється від SEQ ID NO: 8 1 або 2 консервативними амінокислотними замінами. 2. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з пунктом 1, де анти-CGRP антагоністичне антитіло зв'язує С-термінальний фрагмент, що має амінокислоти 25-37 CGRP. 3. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з пунктом 2, де анти-CGRP антагоністичне антитіло зв'язує С-термінальний епітоп, що має амінокислоти 25-37 CGRP. 4. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з пунктів 1-3, що включає: a) CDR H1, як представлено у SEQ ID NO: 3; b) CDR H2, як представлено у SEQ ID NO: 4; c) CDR H3, як представлено у SEQ ID NO: 5; d) CDR L1, як представлено у SEQ ID NO: 6; e) CDR L2, як представлено у SEQ ID NO: 7; і f) CDR L3, як представлено у SEQ ID NO: 8; або g) варіанти L1, L2 та H2, як показано у Таблиці 6. 5. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з попередніх пунктів, що включає VН домен, який є принаймні на 90 % ідентичним в UA (21) a200806484 (22) 02.11.2006 (24) 26.04.2011 (86) PCT/IB2006/003181, 02.11.2006 (31) 60/736,623 (32) 14.11.2005 (33) US (46) 26.04.2011, Бюл.№ 8, 2011 р. (72) ЦЕЛЛЄР ЙОРГ, DE/US, ПОУЛЬСЕН КРІСТІАН ТОДД, US, АБДІЧЕ ЯСМІНА НУБІА, GB/US, ПОНС ХАУМЕ, ES/US, КОЛЛЬЄР С'ЄРРА ДЖОНС, US, РОЗЕНТАЛЬ АРНОН, US (73) РІНАТ НЕЙРОСАЄНЗ КОРП., US (56) US 20025343054, 20.10.2005. FROBERT Y ET AL: "A sensitive sandwich enzyme immunoassay for calcitonin gene-related peptide (CGRP): characterization and application." PEPTIDES 1999, vol. 20, no. 2, 1999, pages 275284, XP002430636 ISSN: 0196-9781. TAN K K ET AL: "Calcitonin gene-related peptide as an endogenous vasodilator: immunoblockade studies in vivo with an anti-calcitonin gene-related peptide monoclonal antibody and its Fab' fragment." CLINICAL SCIENCE (LONDON, ENGLAND : 1979) DEC 1995, vol. 89, no. 6, December 1995 (1995-12), pages 565-573, XP009082539 ISSN: 0143-5221. BUCKLEY T L ET AL: "THE PARTIAL INHINITION OF INFLAMMATORY RESPONSES INDUCED BY CAPSAICIN USING THE FAB FRAGMENT OF A SELECTIVE CALCITONIN GENE-RELATED PEPTIDE ANTISERUM IN RABBIT SKIN" NEUROSCIENCE, NEW YORK, NY, US, vol. 48, no. 4, 1992, pages 963-968, XP000563679 ISSN: 03064522. BALINT R F ET AL: "ANTIBODY ENGINEERING BY PARSIMONIOUS MUTAGENESIS" GENE, ELSEVIER, AMSTERDAM, NL, vol. 137, no. 1, 27 December 1993 (1993-12-27), pages 109-118, XP002031537 ISSN: 0378-1119. LITTLE M ET AL: "Of mice and men: hybridoma and recombinant antibodies" IMMUNOLOGY TODAY, ELSEVIER PUBLICATIONS, CAMBRIDGE, GB, vol. 21, no. 8, 1 August 2000 (2000-08-01), pages 364370, XP004215163 ISSN: 0167-5699. 2 (19) 1 3 94244 4 амінокислотній послідовності SEQ ID NO: 1, та VL домен, який є принаймні на 90 % ідентичним в амінокислотній послідовності SEQ ID NO: 2. 6. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з пунктом 5, де амінокислотний залишок у положенні 99 SEQ ID NO: 1 являє собою L або він є заміщеним A, N, S, T, V або R, та де амінокислотний залишок у положенні 100 SEQ ID NO: 1 являє собою A або він є заміщеним L, R, S, V, Y, C G, T, K або P. 7. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з попередніх пунктів, де антитіло являє собою молекулу IgG, IgM, IgE, IgA або IgD або є її похідним. 8. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з попередніх пунктів, що включає важкий ланцюг, одержаний за допомогою експресійного вектора з депозитарним номером ATCC PTA6867. 9. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з попередніх пунктів, що включає легкий ланцюг, одержаний за допомогою експресійного вектора з депозитарним номером ATCC PTA-6866. 10. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з попередніх пунктів, що включає важ кий ланцюг з SEQ ID NO:11 та легкий ланцюг з SEQ ID NO:12. 11. Анти-CGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з пунктів 1-10, для застосування при запобіганні або лікуванні принаймні одного вазомоторного симптому у індивідуума. 12. Анти-CGRP антагоністичне антитіло для застосування згідно з пунктом 11, де вказаний вазомоторний симптом являє собою мігрень з або без передвісників епілептичного нападу, геміплегічну мігрень, односторонній головний біль, мігренозну невралгію, хронічний головний біль або тензійний головний біль. 13. Анти-CGRP антагоністичне антитіло для застосування згідно з пунктом 11, де вказаний вазомоторний симптом являє собою прилив. 14. Анти-CGRP антагоністичне антитіло для застосування згідно з пунктом 11, де анти-GCRP антагоністичне антитіло являє собою антитіло, одержане за допомогою експресійних векторів, що мають депозитарні номери АТСС PTA-6867 та PTA-6866. 15. Фармацевтична композиція, що включає антиCGRP антагоністичне антитіло згідно з будь-яким з пунктів 1-10 та фармацевтично прийнятний носій. Дана заявка заявляє пріоритет заявки США №60/736,623, поданої 14 листопада 2005 року, що введена в дану заявку як посилання. Галузь винаходу Даний винахід відноситься до застосування анти-CGRP антагоністичних антитіл для запобігання, полегшення або лікування вазомоторних симптомів, таких, як головні болі, пов'язані з CGRP (наприклад, мігрень) та припливи жару у клімактеричному періоді. Передумови створення винаходу CGRP (пептид, який кодується геном кальцитоніну) являє собою нейропепетид, який складається з 37 амінокислот, що відноситься до родини пептидів, яка включає кальцитонін, адреномедулін та амілін. У людини існують дві форми CGRP (CGRP та (-CGRP), що мають подібні функції. Вони відрізняються трьома амінокислотами та демонструють відмінний розподіл. Принаймні два підтипи рецепторів CGRP можуть також враховуватися для відмінних функцій. CGRP являє собою нейромедіатор у центральній нервовій системі, він був продемонстрований як потенційний вазодилятор у периферичній нервовій системі, де нейрони, які містять CGRP, є тісно пов'язаними з кровоносними судинами. Опосередкована CGRP вазодилатація також асоціюється з нейрогенним запаленням як частина каскаду подій, що приводять до екстравазації плазми та вазодилатації мікросудинної системи, та є присутніми при мігрені. CGRP був відзначений за його можливий зв'язок з вазомоторними симптомами (Wyon та ін. Scand. J. Urol. Nephrol. 35: 92-96 (2001); Wyon та ін. Menopause 7(1): 25-30 (2000)). Вазомоторні симптоми (ВМС), такі, як припливи жару та нічне потіння, є найбільш загальними симптомами, асоційованими з менопаузою, що виникають у 60% 80% усіх жінок у період природної або індукованої хірургічним шляхом менопаузи. Припливи жару, ймовірно, являють собою адаптивну відповідь центральної нервової системи (ЦНС) на зниження вмісту статевих стероїдів (Freedman Am. J. Human Biol. 13: 453-464 (2001)). На сьогоднішній день найбільш ефективними способами терапії для припливів жару є методи лікування, що базуються на гормонах, включаючи естрогени та/або деякі прогестини. Гормональне лікування може бути ефективним для послаблення припливів жару, але не є прийнятним для усіх жінок. Психофізіологічні та емоційні симптоми, що спостерігаються, такі, як нервозність або нездатність до концентрації, вважаються такими, що спричинені втратою сну, що супроводжує припливи жару та нічне пітніння (Kramer та ін., In: Murphy та ін., 3.sup.rd Int. Symposium on Recent Advances in Urological Cancer Diagnosis and Treatment-Proceedings, Paris, France: SCI: 3-7 (1992)). Чоловіки також відчувають припливи жару, що супроводжують відміну стероїдних гормонів (андрогену). Це є справедливим у випадках зниження концентрації андрогену, яка є асоційованою з віком (Katovich, та ін., Proceedings of the Society for Experimental Biology & Medicine, 1990, 193(2): 12935), а також у крайніх випадках виснаження гормону, асоційованого з лікуванням раку простати (Berendsen, та ін., European Journal of Pharmacology, 2001, 419(1): 47-54). Одна третина цих пацієнтів буде відчувати постійні та часті симптоми, достатньо тяжкі для того, щоб спричинити значний дискомфорт та незручність. CGRP являє собою потенційний вазодилятор, що є втягненим у патологію інших вазомоторних симптомів, таких, як усі форми васкулярного головного болю, включаючи мігрені (з або без передві 5 сників епілептичного нападу) та напади головного болю. Durham, N. Engl. J. Med. 350:1073-1075, 2004. Рівні CGRP у сироватці у поверхневій яремній вені є підвищеними у пацієнтів під час мігреневого головного болю. Goadsby та ін., Ann. Neural. 28:183-7, 1990. Внутрішньовенне введення людського -CGRP індукувало головний біль та мігрень у пацієнтів, які страждають на мігрень без передвісників епілептичного нападу, що дає змогу запропонувати, що CGRP грає роль причини при мігрені. Lassen та ін., Cephalaigia 22:54-61, 2002. Можливе втягнення CGRP у мігрень стало основою для розвитку та аналізу ряду сполук, які інгібують вивільнення CGRP (наприклад, суматриптан), антагонізують з рецептором CGRP (наприклад, дипептидна похідна BIBN4096BS (Boerhringer Ingelheim); CGRP(8-37)), або взаємодіють з одним або більше білків, асоційованих з рецептором, такими, як мембранний білок, що володіє рецепторною активністю (RAMP), або білковий компонент рецептора (RCP), обидва з яких впливають на зв'язування CGRP зі своїми рецепторами. Brain, S. та ін., Trends in Pharmacological Sciences 23:51-53, 2002. Підтипи альфа-2 адренорецептора та рецептори А1 аденозину також контролюють (інгібують) вивільнення CGRP та тригемінальну активацію (Goadsby та ін., Brain 125:1392-401, 2002). Агоніст рецептора А1 аденозину GR79236 (метрафадил), який був продемонстрований як такий, що інгібує нейрогенну вазодилатацію та тригемінальну ноцицепцію у людей, може також мати протимігреневу активність (Arulmani та ін., Cephalalgia 25:1082-1090, 2005; Giffin та ін., Cephalalgia 23:287-292, 2003). Таким, що спростовує цю теорію, є спостереження, що лікування за допомогою сполук, які виключно інгібують нейрогенне запалення (наприклад, антагоністи рецептора NK1 ташикініну) або тригемінальну активацію (наприклад, агоністи 5НТ1D рецептора), є відносно неефективним стосовно гострого лікування мігрені. Це спостереження приводить деяких дослідників до питання, чи є інгібування вивільнення CGRP первинним механізмом дії ефективних протимігреневих терапій. Arulmani та ін., Eur. J. Pharmacol. 500:315-330, 2004. Мігрень являє собою складний звичайний неврологічний стан, що характеризується тяжкими, епізодичними нападами головного болю та асоційованих ознак, які можуть включати нудоту, блювання, чутливість до світла, звуків або руху. У деяких пацієнтів головний біль передує або супроводжується передвісниками епілептичного нападу. Головний біль може бути тяжким та також може мати односторонній характер у деяких пацієнтів. Напади мігрені є руйнівними для щоденного життя. У США та Західній Європі загальне переважання пацієнтів, що страждають від мігрені, складає 11% від загальної кількості населення (6% чоловіків; 15-18% жінок). Крім того, середня частота нападів у індивідуумів складає 1,5/місяць. Незважаючи на те, що існує ряд способів лікування, які є доступними та послаблюють або зменшують симптоми, превентивна терапія рекомендується 94244 6 для тих пацієнтів, що мають 3-4 напади мігрені на місяць Goadsby та ін. New Engl. J. Med. 346(4): 257-275, 2002. Різноманітні методи фармакологічного втручання, що використовувалися для лікування мігрені, та різноманітність відповідей серед пацієнтів є доказом різноманітної природи цього захворювання. Так, такі відносно неселективні лікарські засоби, як алкалоїди ріжків (наприклад, ерготамін, дигідроерготамін, метисергід), які демонструють серотонергічну, норадренергічну та допамінергічну активність, використовувалися протягом вісімдесяти років для лікування мігрені. Деякі способи лікування включають опіати (наприклад, оксикодон) та бета-адренергічні антагоністи (наприклад, пропранолол). Деякі пацієнти, звичайно такі, що мають більш м'які симптоми, є здатними контролювати такі симптоми за допомогою нерецептурних засобів, таких, як один або більше нестероїдних протизапальних агентів (NSAID), таких, як комбінація аспірину, ацетамінофену та кафеїну (наприклад, Ексцедрин Мігрень). Нещодавно деякі пацієнти, що страждають від мігрені, лікувалися за допомогою топірамату, антиконвульсанту, що блокує потенціалозалежні натрієві канали та деякі рецептори глутамату (АМРА-каїнат), потенціює активність GABA-A рецептора та блокує карбоангідразу. Відносно недавній успіх серотоніну 5HT-1B/1D та/або агоніста 5НТ-рецептора, такого, як суматриптан, у деяких пацієнтів привів дослідників до того, що вони запропонували серотонергічну етіологію цього розладу. На жаль, незважаючи на те, що деякі пацієнти були чутливими до такого лікування, інші були відносно стійкими до таких впливів. Було постульовано, що дисфункція іонного каналу у амінергічних ядрах стовбура мозку лежить в основі розладу, проте точна патофізіологія мігрені до цих пір не є точно встановленою. Одна форма мігрені, спадкова геміплегічна мігрень, була продемонстрована як така, що є асоційованою з місенс-мутацією в альфаі субодиниці потенціалозалежного кальцієвого каналу P/Q типу, та ймовірно передбачається, що інші мутації іонного каналу будуть також виявлені в іншій популяції пацієнтів. Незважаючи на те, що дилатація кровоносних судин є асоційованої з мігренню та посилює больові симптоми мігрені, такі нейроваскулярні події є зараз такими, що більш ймовірно передбачаються як результат, ніж причина, цього стану. В загальному випадку дисфункція провідних шляхів стовбура мозку, які модулюють сенсорний вхід, вважається узагальненою характеристикою мігрені. Goadsby, P.J. та ін., New Engl. J. Med. 346(4): 257-275, 2002. У даній заявці містяться посилання на різні публікації (включаючи патенти та патентні заявки). Розкриття цих публікацій у своїй цілісності є введеним у дану заявку як посилання. Короткий виклад суті винаходу Розкритий винахід стосується анти-CGRP антагоністичних антитіл та способів застосування анти-CGRP антагоністичних антитіл для лікування або запобігання вазомоторних симптомів, таких, як головний біль, такий, як мігрень з або без передві 7 сників епілептичного нападу, геміплегічна мігрень, односторонній головний біль, мігренозна невралгія, хронічний головний біль, тензійний головний біль та головний біль, який походить від інших медичних станів (таких, як інфекція або підвищений черепний тиск з причини пухлини). Інші вазомоторні симптоми включають припливи жару. В одному аспекті даний винахід забезпечує спосіб лікування або запобігання принаймні одного вазомоторного симптому у індивідуума, що включає введення індивідууму ефективної кількості анти-CGRP антагоністичного антитіла. В одному аспекті даний винахід забезпечує спосіб лікування або запобігання головного болю (наприклад, мігрені або одностороннього болю) у індивідуума, що включає введення індивідууму ефективної кількості анти-CGRP антагоністичного антитіла. В іншому аспекті винахід забезпечує спосіб полегшення, контролю, зменшення частоти появи або відстрочення розвитку або прогресування головного болю (наприклад, мігрені або одностороннього болю) у індивідуума, що включає введення індивідууму ефективної кількості анти-CGRP антагоністичного антитіла. У додатковому втіленні винахід забезпечує способи полегшення, контролю, зменшення частоти появи або відстрочення розвитку або прогресування головного болю (наприклад, мігрені або одностороннього болю) у індивідуума, що включають введення індивідууму ефективної кількості антиCGRP антагоністичного антитіла у комбінації з принаймні одним додатковим агентом, корисним для лікування головного болю. Такі додаткові агенти включають 5-НТ1-подібні агоністи (та агоністи, які діють в інших 5-НТ1 сайтах), а також нестероїдні протизапальні лікарські засоби (NSAID). Приклади 5-НТ1 агоністів, що можуть використовуватися у комбінації з анти-CGRP антитілом, включають клас сполук, відомих як триптани, такі, як суматриптан, золмітриптан, наратриптан, ризатриптан, елетриптан, алмотриптан та фроватриптан. Алкалоїди ріжків та споріднені з ними сполуки є також відомими як такі, що володіють 5-НТ агоністичною активністю та використовуються для лікування головного болю, такого, як мігрень. Серед таких сполук ерготамін тартрат, ергоновін малеат та ерголоїд мезилат (наприклад, дигідроергокорнін, дигідроергокристин, дигідроергокриптин та дигідроерготамін мезилат (DHE 45)). Приклади NSAID, що можуть використовуватися у комбінації з анти-CGRP антитілом, включають напроксен, флурбіпрофен, кетопрофен, оксапрозин, етодолак, індометацин, кеторолак, набуметон, мефенамінову кислоту та піроксикам. Додаткові NSAID включають інгібітори циклогенази-2 (СОХ-2). Члени цієї групи включають: целекоксиб; рофекоксиб; мелоксикам; JTE-522; L745,337; NS398 та їх фармацевтично прийнятні солі. В іншому аспекті винахід забезпечує спосіб полегшення, контролю, зменшення частоти появи або відстрочення розвитку або прогресування припливів у індивідуума, що включає введення 94244 8 індивідууму ефективної кількості анти-CGRP антагоністичного антитіла. В іншому аспекті винахід забезпечує способи полегшення, контролю, зменшення частоти появи або відстрочення розвитку або прогресування припливів у індивідуума, що включають введення індивідууму ефективної кількості анти-CGRP антагоністичного антитіла у комбінації з принаймні одним додатковим агентом, корисним для лікування припливів жару. Такі додаткові агенти включають, але без обмеження, лікування, що базується на гормонах, включаючи естрогени та/або прогестини. В одному втіленні анти-CGRP антагоністичне антитіло, що використовується у будь-яких способах, описаних вище, представляє собою будь-яке антитіло, що описане в даній заявці. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло впізнає людський CGRP. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло зв'язується як з -CGRP, так і з -CGRP. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло зв'язується з мишачим та щурячим CGRP. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло зв'язується з С-термінальним фрагментом, що містить амінокислоти 25-37 CGRP. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло зв'язується з Стермінальним епітопом в межах амінокислот 25-37 CGRP. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло є моноклональним антитілом. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло є гуманізованим. У деяких втіленнях антитіло є людським. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло є антитілом G1 (як описано в даній заявці). У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло включає одну або більше CDR (наприклад, одну, дві, три, чотири, п'ять або у деяких втіленнях усі шість CDR) антитіла G1 або варіантів G1, показаних у Таблиці 6. Ще в інших втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло включає амінокислотну послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга, показаного на Фігурі 5 (SEQ ID NO:1) та амінокислотну послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга, представленого на Фігурі 5 (SEQ ID NO:2). У деяких втіленнях антитіло включає модифіковану константну ділянку, таку, як константна ділянка, що є імунологічно інертною (включаючи частково імунологічно інертні) наприклад, не запускає опосередкований компліментом лізис, не стимулює опосередковану клітинами антитілозалежну цитотоксичність (ADCC), не активує мікроглію, або має знижену одну або більше таких активностей. У деяких втіленнях константна ділянка є модифікованою, як описано в Eur. J. Immunol. (1999) 29:2613-2624; заявці PCT/GB99/01441; та/або патентній заявці Великобританії №9809951.8. В інших втіленнях антитіло включає константну ділянку важкого ланцюга lgG2 людини, що містить наступні мутації: А330Р331 на S330S331 (нумерація амінокислот у відповідності з послідовністю lgG2 дикого типу). Eur. J. Immunol. (1999) 29:2613-2624. У деяких втіленнях константна ділянка важкого ланцюга антитіла являє собою 9 важкий ланцюг lgG1 людини з наступними мутаціями: 1) А327А330Р331 на G327S330S331; 2) E233L234L235G236 на P233V234A235 з видаленою ділянкою G236; 3) E233L234L235 на P233V234A235; 4) E233L234L235G236A327A330P331 на P233V234A235G327S330S331 з видаленою ділянкою G236; 5) E233L234L235A327A330P331 на P233V234A235G327S330S331; та 6) N297 на А297 або будь-яку іншу амінокислоту за винятком N. У деяких втіленнях константна ділянка важкого ланцюга антитіла являє собою важкий ланцюг lgG4 людини з будь-якою з наступних мутацій: E233F234L235G236 на P233V234A235 з видаленою ділянкою G236; E233F234L235 на P233V234A235; та S228L235 на Р228Е235. Ще в інших втіленнях константна ділянка є аглікозильованою для N-зв'язаного глікозилювання. У деяких втіленнях константна ділянка є аглікозильованою для N-зв'язаного глікозилювання шляхом мутації олігосахаридної частини залишку (такої як Asn297) та/або шляхом фланкування залишків, які є частиною послідовності розпізнавання N-глікозилювання в константній ділянці. В деяких втіленнях константна ділянка є аглікозильованою для N-зв'язаного глікозилювання. Константна ділянка може бути аглікозильованою для N-зв'язано глікозилювання ферментативно або за допомогою експресії у хазяйській клітині, дефектній за глікозилюванням. Зв'язувальна афінність (KD) анти-CGRP антагоністичного антитіла до CGRP (наприклад, людського -CGRP, як вимірюється за допомогою поверхневого плазмонного резонансу при прийнятній температурі, такій, як 25 або 37°С) може складати приблизно від 0,02 до приблизно 200 нМ. У деяких втіленнях зв'язувальна афінність складає приблизно 200 нМ, приблизно 100 нМ, приблизно 50 нМ, приблизно 10 нМ, приблизно 1 нМ, приблизно 500 пМ, приблизно 100 пМ, приблизно 60 пМ, приблизно 50 пМ, приблизно 20 пМ, приблизно 15 пМ, приблизно 10 пМ, приблизно 5 пМ, або приблизно 2 пМ. У деяких втіленнях зв'язувальна афінність є меншою, ніж приблизно 250 нМ, приблизно 200 нМ, приблизно 100 нМ, приблизно 50 нМ, приблизно 10 нМ, приблизно 1 нМ, приблизно 500 пМ, приблизно 100 пМ або приблизно 50 пМ. Анти-CGRP антагоністичне антитіло може вводитися до, під час та/або після головного болю. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло вводиться перед нападом головного болю (наприклад, мігрені або одностороннього болю). Введення анти-CGRP антагоністичного антитіла може бути здійснене за допомогою будь-яких шляхів, відомих в області техніки, включаючи оральне, внутрішньовенне, підшкірне, інтраартеріальне, внутрішньом'язове, інтракардіальне, інтраспінальне, інтраторакальне, інтраперитонеальне, інтравентрикулярне, сублінгвальне, трансдермальне та/або шляхом інгаляції. Введення може бути системним, наприклад, внутрішньовенним, або місцевим. У деяких втіленнях анти-CGRP антагоністичне антитіло може вводитися у поєднанні з іншим аге 94244 10 нтом, таким, як інший агент для лікування головного болю. В іншому аспекті винахід забезпечує застосування анти-CGRP антагоністичного антитіла для виробництва лікарського засобу для застосування у будь-яких способах, описаних в даній заявці, наприклад, для лікування або запобігання головного болю. В іншому аспекті винахід забезпечує фармацевтичну композицію для запобігання або лікування головного болю (наприклад, мігрені або одностороннього болю), що включає ефективну кількість анти-CGRP антагоністичного антитіла, у комбінації з одним або більше фармацевтично прийнятними наповнювачами. В іншому аспекті винахід забезпечує набір для застосування у будь-якому зі способів, описаних в даній заявці. У деяких втіленнях набір включає контейнер, композицію, що містить анти-CGRP антагоністичне антитіло, описане в даній заявці, у комбінації з фармацевтично прийнятним носієм, та інструкції для застосування композиції у будьякому зі способів, описаних в даній заявці. Даний винахід також забезпечує анти-CGRP антагоністичні антитіла та поліпептиди, що мають походження від антитіла G1 або його варіантів, представлених у Таблиці 6. Згідно з цим, в одному аспекті винахід представляє собою антитіло G1 (яке почергово називається "G1"), що виробляється експресійними векторами, які мають АТСС депозитні номери РТА-6866 та РТА-6867. Наприклад, в одному аспекті винахід представляє собою антитіло, що включає важкий ланцюг, одержаний при використанні експресійного вектора з депозитним номером АТСС РТА-6867. Додаткове втілення являє собою антитіло, що включає легкий ланцюг, одержаний при використанні експресійного вектора з депозитним номером АТСС РТА-6866. Амінокислотні послідовності варіабельних ділянок важкого ланцюга та легкого ланцюга G1 показані на Фігурі 5. Частини ділянки, що визначає комплементарність (CDR), антитіла G1 (включаючи CDR Chothia та Kabat) також представлені на Фігурі 5. При цьому зрозуміло, що посилання на будь-яку частину повної ділянки G1 охоплює послідовності, одержанні при використанні експресійних векторів, які мають депозитні номери АТСС РТА-6866 та РТА-6867, та/або послідовності, показані на Фігурі 5. Винахід також забезпечує варіанти антитіла G1 з амінокислотними послідовностями, показаними у Таблиці 6. В одному аспекті винахід являє собою антитіло, що включає VH домен, який є принаймні на 85%, принаймні на 86%, принаймні на 87%, принаймні на 88%, принаймні на 89%, принаймні на 90%, принаймні на 91%, принаймні на 92%, принаймні на 93%, принаймні на 94%, принаймні на 95%, принаймні на 96%, принаймні на 97% принаймні на 98%, принаймні на 99% або на 100% ідентичним амінокислотній послідовності SEQ ID NO:1. В іншому аспекті винахід являє собою антитіло, що включає VL домен, що є принаймні на 85%, принаймні на 86%, принаймні на 87%, принаймні на 88%, принаймні на 89%, принаймні на 90%, 11 принаймні на 91%, принаймні на 92%, принаймні на 93%, принаймні на 94%, принаймні на 95%, принаймні на 96%, принаймні на 97% принаймні на 98%, принаймні на 99% або на 100%, ідентичним амінокислотній послідовності SEQ ID NO:2. В іншому аспекті винахід являє собою антитіло, що включає фрагмент або ділянку антитіла G1 або його варіанта, представленого у Таблиці 6. В одному втіленні фрагмент являє собою легкий ланцюг антитіла G1. В іншому втіленні фрагмент являє собою важкий ланцюг антитіла G1. Ще в одному втіленні фрагмент містить одну або більше варіабельних ділянок з легкого та/або важкого ланцюга антитіла G1. Ще в одному втіленні фрагмент містить одну або більше варіабельних ділянок з легкого та/або важкого ланцюга, показаних на Фігурі 5. Ще в одному втіленні фрагмент містить одну або більше CDR з легкого та/або важкого ланцюга антитіла G1. В іншому аспекті винахід забезпечує поліпептиди (які можуть бути або можуть не бути антитілом), що включають VH CDR3, як представлено у SEQ ID NO:5, або послідовність, яка відрізняється від SEQ ID NO:5 1, 2, 3, 4 або 5 амінокислотними замінами. В окремому втіленні такі амінокислотні заміни є консервативними замінами. В іншому аспекті винахід забезпечує поліпептиди (які можуть бути або можуть не бути антитілом), що включають VL CDR3 як представлено у SEQ ID NO:8, або послідовність, яка відрізняється від SEQ ID NO:8 1, 2, 3, 4 або 5 амінокислотними замінами. В окремому втіленні такі амінокислотін заміни є консервативними замінами. В іншому аспекті винахід забезпечує поліпептиди (які можуть бути або можуть не бути антитілом), що включають будь-яку одну або більше з наступних: а) одну або більше CDR антитіла G1 або її варіанти, представлені у Таблиці 6; b) CDR H3 з важкого ланцюга антитіла G1 або її варіанти, представлені у Таблиці 6; с) CDR L3 з легкого ланцюга антитіла G1 або її варіанти, представлені у Таблиці 6; d) три CDR з легкого ланцюга антитіла G1 або її варіанти, представлені у Таблиці 6; e) три CDR з важкого ланцюга антитіла G1 або її варіанти, представлені у Таблиці 6; f) три CDR з легкого ланцюга та три CDR з важкого ланцюга антитіла G1 або її варіанти, представлені у Таблиці 6. Винахід також забезпечує поліпептиди (які можуть бути або можуть не бути антитілом), що включають будь-яку одну або більше з наступних: а) одну або більше (одну, дві, три, чотири, п'ять або шість) CDR, які походять від антитіла G1, або її варіанти, показані у Таблиці 6; b) CDR, яка походить від CDR H3 з важкого ланцюга антитіла G1; та/або с) CDR, яка походить від CDR L3 з легкого ланцюга антитіла G1. У деяких втіленнях CDR являє собою CDR, як показано на Фігурі 5. У деяких втіленнях одна або більше CDR, що походять від антитіла G1, або її варіанти, показані у Таблиці 6, є принаймні приблизно на 85%, принаймні приблизно на 86%, принаймні приблизно на 87%, принаймні приблизно на 88%, принаймні приблизно на 89%, принаймні приблизно на 90%, принаймні приблизно на 91%, принаймні приблизно на 92%, принаймні приблизно на 93%, принаймні приблизно на 94244 12 94%, принаймні приблизно на 95%, принаймні приблизно на 96%, принаймні приблизно на 97%, принаймні приблизно на 98%, або принаймні приблизно на 99% ідентичними з принаймні однією, принаймні двома, принаймні трьома, принаймні чотирма, принаймні п'ятьма, або принаймні шістьома CDR G1 або її варіантами. У деяких втіленнях CDR являє собою Cabat CDR. В інших втіленнях CDR являє собою Chothia CDR. В інших втіленнях CDR являє собою комбінацію Chothia та Kabat CDR (також називається "комбінована CDR" або "подовжена CDR"). Іншими словами, для будь-якого даного втілення, що містить більше однієї CDR, ці CDR можуть бути будьякою з Kabat, Chothia та/або поєднаними. У деяких втіленнях поліпептид (такий, як антитіло) включає амінокислотну послідовність KASKXaaVXaaTYVS, де Хаа у положенні 5 являє собою R, W, G, L або N; та де Хаа у положенні 7 являє собою Т, A, D, G, R, S, W або V. У деяких втіленнях амінокислотна послідовність KASKXaaVXaaTYVS являє собою CDR1 легкого ланцюга антитіла. У деяких втіленнях поліпептид (такий, як антитіло) включає амінокислотну послідовність XaaXaaSNRYXaa, де Хаа у положенні 1 являє собою G або А; де Хаа у положенні 2 являє собою А або Н; та де Хаа у положенні 7 є L, Т, І або S. У деяких втіленнях амінокислотна послідовність XaaXaaSNRYXaa являє собою CDR2 легкого ланцюга антитіла. У деяких втіленнях поліпептид (такий, як антитіло) включає амінокислотну послідовність EIRSXaaSDXaaXaaATXaaYAXaaAVKG, де Хаа у положенні 5 являє собою Е, R, K, Q, або N; де Хаа у положенні 8 є A, G, N, Е, Н, S, L, R, C, F, Y, V, D, або Р; де Хаа у положенні 9 є S, G, Т, Y, С, Е, L, А, Р, І, N, R, V, D, або М; де Хаа у положенні 12 є Η або F; де Хаа у положенні 15 являє собою Ε або D. У деяких втіленнях амінокислотна послідовність EIRSXaaSDXaaXaaATXaaYAXaaAVKG є CDR2 важкого ланцюга антитіла. У деяких втіленнях поліпептид (такий, як антитіло) включає амінокислотну послідовність SEQ ID NO:1, де амінокислотний залишок у положенні 99 SEQ ID NO:1 являє собою L або є замінений на A, N, S, Т, V або R; та де амінокислотні залишки у положенні 100 SEQ ID NO:1 являють собою А або є заміненими на L, R, S, V, Y, C, G, Τ, Κ або Р. У деяких втіленнях антитіло згідно з винаходом являє собою людське антитіло. В інших втіленнях антитіло згідно з винаходом є гуманізованим антитілом. У деяких втіленнях антитіло є моноклональним. У деяких втіленнях антитіло (або поліпептид) є ізольованим. У деяких втіленнях антитіло (або поліпептид) є суттєво чистим. Константна ділянка важкого ланцюга антитіл може являти собою будь-який з типів константної ділянки, такий, як IgG, IgM, IgD, IgA та IgE; та будьяких ізотипів, таких, як lgG1, lgG2, lgG3 та lgG4. У деяких втіленнях антитіло включає модифіковану константну ділянку, як описано в даній заявці. В іншому аспекті винахід забезпечує полінуклеотид (який може бути ізольованим) що включає 13 полінуклеотид, який кодує фрагмент або ділянку антитіла G1 або його варіанти, показані у Таблиці 6. В одному втіленні фрагмент являє собою легкий ланцюг антитіла G1. В іншому втіленні фрагмент являє собою важкий ланцюг антитіла G1. Ще в одному втіленні фрагмент містить одну або більше варіабельних ділянок з легкого ланцюга та/або важкого ланцюга антитіла G1. Ще в одному втіленні фрагмент містить одну або більше (тобто одну, дві, три, чотири, п'ять або шість) ділянок, які визначають комплементарність (CDR) з легкого ланцюга та/або важкого ланцюга антитіла G1. В іншому аспекті винахід являє собою полінуклеотид (який може бути ізольованим) що включає полінуклеотид, який кодує антитіло G1 або його варіанти, показані у Таблиці 6. У деяких втіленнях полінуклеотид включає один або обидва полінуклеотиди, представлені у SEQ ID NO:9 та SEQ ID NO:10. В іншому аспекті винахід забезпечує полінуклеотиди, які кодують будь-яке з антитіл (включаючи фрагменти антитіла) або поліпептиди, описані в даній заявці. В іншому аспекті винахід забезпечує вектори (включаючи експресійні та клонуючі вектори) та хазяйські клітини, що включають будь-який полінуклеотид, розкритий в даній заявці. В деяких втіленнях вектор представляє собою pDb.CGRP.hFcGI, що має депозитний номер АТСС РТА-6867. В інших втіленнях вектор являє собою pEb.CGRP.hKGI, який має депозитний номер АТСС РТА-6866. В іншому аспекті винахід являє собою хазяйську клітину, що включає полінуклеотид, який кодує будь-яке антитіло, описане в даній заявці. В іншому аспекті винахід являє собою комплекс CGRP, зв'язаний з будь-яким антитілом або поліпептидом, описаним в даній заявці. У деяких втіленнях антитіло є антитілом G1 або його варіантами, показаними у Таблиці 6. В іншому аспекті винахід являє собою фармацевтичну композицію, що включає ефективну кількість будь-якого з поліпептидів (включаючи антитіла, такі, як антитіло, що включає одну або більше CDR антитіла G1) або полінуклеотиди, описані в даній заявці, та фармацевтично прийнятний наповнювач. В іншому аспекті винахід являє собою спосіб одержання антитіла G1, який передбачає культивування хазяйської клітини або її потомства, при умовах, які дозволяють проводити продукцію антитіла G1, де хазяйська клітина включає експресійний вектор, що кодує антитіло G1; та у деяких втіленнях очищення антитіла G1. У деяких втіленнях експресійний вектор включає одну або обидві полінуклеотидні послідовності, показані в SEQ ID NO:9 та SEQ ID NO:10. В іншому аспекті винахід забезпечує способи одержання будь-яких антитіл або поліпептидів, описаних в даній заявці, шляхом експресії одного або більше полінуклеотидів, які кодують це антитіло (яке може бути окремо експресованим як один легкий або важкий ланцюг або обидва легкий та важкий ланцюги експресуються з одного вектора) або поліпептид, у прийнятній клітині, після чого 94244 14 звичайно проводять відновлення та/або ізоляцію антитіла або поліпептидів, що представляють інтерес. Анти-CGRP антагоністичне антитіло та поліпептиди, а також полінуклеотиди, які кодують антиітла та поліпептиди згідно з даним винаходом, можуть використовуватися для лікування, запобігання, полегшення, контролю або зниження частоти виникнення випадків захворювань, асоційованих з патологічною функцією CGRP, таких, як головний біль (наприклад, мігрень, односторонній біль, хронічний головний біль та тензійний головний біль) та інші стани, які можуть лікуватися або яким можна запобігати шляхом антагонізування активності CGRP. В іншому аспекті винахід забезпечує набори та композиції, які включають одну або більше композицій, описаних в даній заявці. Такі набори, звичайно є прийнятним чином упаковані та забезпечені прийнятними інструкціями, є корисними для будь-якого із способів, описаних в даній заявці. Короткий опис рисунків Фігура 1 являє собою таблицю, що показує зв'язувальні афінності 12 мишачих антитіл для різних аланін-заміщених фрагментів -CGRP людини. Зв'язувальні афінності вимірювали при 25°С при використанні Віаcore при пропусканні Fab через CGRP на чіпі. Узяті у квадрати значення представляють втрату афінності аланінових мутантів у порівнянні з батьківським фрагментом, 25-37 (курсив), за винятком K35А, який походить від 19-37 а батьківських. " " показує афінності для 19-37 та 2537 фрагментів та представляє собою середнє значення ± стандартна похибка двох незалежних вимірювань на різних сенсорних чіпах. "b" показує ці взаємодії, що відхиляються від простої моделі бімолекулярної взаємодії завдяки наявності двофазного зниження швидкості, так, що їх афінності визначаються при використанні конформаційної моделі зміни. Показники шкали сірих тонів: білий (1,0) означає батьківську афінність; світло-сірий (менше, ніж 0,5) означає більш високу афінність у порівнянні з батьківською; темно-сірий (більше, ніж 2) означає більш низьку афінність, ніж батьківська, та чорний означає, що не було визначено ніякого зв'язування. Фігури 2А та 2В показують ефект введення CGRP 8-37 (400 нмоль/кг) антитіла 4901 (25 мг/кг) та антитіла 7D11 (25 мг/кг) на шкірну циркуляцію крові, виміряну як потік клітин крові після стимуляції електричним імпульсом протягом 30 секунд. CGRP 8-37 вводили внутрішньовенно (в/в) за 3-5 хвилин перед стимуляцією електричним імпульсом. Антитіла вводили інтраперитонеально (IP) за 72 години перед стимуляцією електричним імпульсом. Кожна точка на графіках представляє собою AUC одного щура, якого піддавали впливу так, як зазначено вище. Кожна лінія на графіках представляє середнє значення AUC для щурів, яких піддавали впливу так, як зазначено вище. AUC (площа під кривою) є рівною потік x час. "потік" являє собою зміну одиниць потоку після стимуляції електричним імпульсом, а "час" представляє собою період часу, узятий для повернення 15 рівня потоку клітин крові до рівня, який був до стимуляції електричним імпульсом. Фігура 3 показує ефект введення різних дозувань антитіла 4901 (25 мг/кг, 5 мг/кг, 2.5 мг/кг або 1 мг/кг) на шкірну циркуляцію крові, виміряну як потік клітин крові після стимуляції електричним імпульсом протягом 30 секунд. Антитіла вводили внутрішньовенно (в/в) за 3-5 хв. перед стимуляцією електричним імпульсом, інтраперитонеально (IP) за 24 години перед стимуляцією електричним імпульсом. Кожна точка на графіках представляє собою AUC одного щура, якого піддавали впливу так, як зазначено вище. Кожна лінія на графіках представляє середнє значення AUC щурів, яких піддавали впливу так, як зазначено вище. Фігури 4А та 4В показують ефект введення антитіла 4901 (1 мг/кг або 10 мг/кг, в/в), антитіла 7Е9 (10 мг/кг, в/в) та антитіла 8В6 (10 мг/кг, в/в) на шкірну циркуляцію крові, виміряну як потік клітин крові після стимуляції електричним імпульсом протягом 30 секунд. Антитіла вводили внутрішньовенно (в/в), після чого проводили стимуляцію електричним імпульсом через 30 хвилин, 60 хвилин, 90 хвилин та 120 хвилин після введення антитіла. Вісь Υ представляє процент AUC у порівнянні з рівнем AUC, коли не вводили ніякого антитіла (час 0). Вісь X представляє часовий (хвилини) період між введенням антитіл та стимуляцією електричним імпульсом. "*" означає Ρ