Спосіб корекції похибки головної термопари

Реферат: Винахід належить до вимірювальної техніки та метрології і може бути використаний при вимірюванні температури за допомогою термоелектричного перетворювача, зокрема, для корекції похибки часового дрейфу головної термопари термоелектричного перетворювача з керованим профілем температурного поля вздовж її термоелектродів. Спосіб корекції похибки головної термопари включає повірку перед експлуатацією, яку проводять за допомогою, наприклад, взірцевої термопари, при профілі температурного поля, зміщеного в сторону вільних кінців головної термопари так, що зона градієнта температури знаходиться на ділянках головної термопари, які при постійній експлуатації знаходяться при температурі вільних кінців, а збір даних для побудови індивідуальної матмоделі часового дрейфу в процесі періодичних повірок виконують шляхом знаходження різниці між результатом вимірювання постійної температури об'єкта при профілі температурного поля постійної експлуатації і результатом вимірювання цієї ж температури при профілі температурного поля, аналогічного профілю первинної повірки. В результаті отримуємо дані про дрейф головної термопари на місці експлуатації без використання взірцевих засобів вимірювання. Досягається підвищення точності вимірювання температури. UA 102981 C2 (12) UA 102981 C2 UA 102981 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб корекції стосується вимірювальної техніки та метрології. Він визначає доцільну послідовність дій при підвищенні точності вимірювання температури за рахунок корекції похибки часового дрейфу головної термопари термоелектричного перетворювача (ТЕП), в якому створено можливість керування профілем температурного поля вздовж термоелектродів головної термопари (наприклад, ТЕП за заявкою на патент України № а200701855 від 22.02.2007 [1]) шляхом створення індивідуальної математичної моделі дрейфу цієї головної термопари в процесі експлуатації. Основою ТЕП є термопара [2], що являє собою два провідники (термоелектроди), виготовлені з різних металів або сплавів, з'єднані одними з кінців (робочий кінець). Інші, не з'єднані між собою кінці, називають вільними кінцями. ТЕП [2, 3] звичайно містить термопару, захисний чохол, ізоляційні (звичайно, керамічні) втулки (буси) та головку, в якій розміщені контакти (клеми), до яких під'єднують вільні кінці термопари і які служать виходом ТЕП. Різні типи таких ТЕП на сьогодні забезпечують вимірювання температур в діапазоні 600….2500 °C з точністю, вищою за інші типи давачів. Однак похибки термопар досить великі. Наприклад, для термопар типу ПП (платинаплатина +10 % родію), що на сьогодні мають найвищу точність, границя основної допустимої похибки при 1000 C досягає 2,4 C [3, 4]. Термопари з неблагородних металів мають в 2…3 рази вищі похибки. Наприклад, для термопар типу ХА (хромель-алюмель) границя основної допустимої похибки при 1000 C досягає 7,4 C [3, 4]. Для підвищення точності вимірювання температури використовують індивідуальну характеристику перетворення (ХП) термопари, для чого проводять її повірку, визначають індивідуальні поправки і, при експлуатації, виконують корекцію похибки ТЕП за допомогою цих поправок [5]. Але цей спосіб вимагає досить частої повірки термопар або ТЕП в цілому через відносно значний часовий дрейф термопар під дією високої температури експлуатації [3, 5…8]. Тому доцільною є побудова на базі отриманих результатів повірок індивідуальної математичної моделі дрейфу, яка дозволяє прогнозувати дрейф за тривалий міжповірний інтервал [9…11]. Але, як показано в [12], згадані способи можуть не дати значного підвищення точності при використанні термопар, які довго перебували в експлуатації. Це пов'язано з явищем термоелектричної неоднорідності термоелектродів. Воно полягає в тому, що питома термое.р.с. окремих ділянок термоелектродів термопар, які тривалий час перебували під дією високої температури експлуатації, змінюється (дрейфує) через поступове зростання рівня забруднень термоелектродів (дифузія домішок, окислення) і міжкристалічних напружень. Зміна питомої термо-е.р.с. зазвичай пропорційна температурі експлуатації ділянки і залежить від часу експлуатації, рівня забруднень середовища вимірювання температури та індивідуальних особливостей кристалічної ґратки термоелектродів. Це веде, по-перше, до зміни ХП термопар під час експлуатації (їх часовий дрейф, описаний в [3, 5…8]), і, по-друге, до того, що е.р.с. термопар, які вже експлуатувалася, є функцією не тільки різниці температур між робочим і вільними кінцями. Профіль температурного поля вздовж термоелектродів стає додатковою впливаючою величиною, яка і визначає похибку неоднорідності. Це означає, що знайдена при повірці коригуюча поправка (в температурному полі печі, в якій проводилася повірка) не обов'язково відповідає похибці ТЕП в робочих умовах (в температурному полі об'єкта експлуатації). Тому, як вказано в [12], явище термоелектричної неоднорідності термопар, які вже експлуатувалися, суттєво обмежує можливості корекції похибок термопар за допомогою їх повірки. Такий стан привів до появи кількох способів підвищення точності корекції похибок неоднорідних термопар: 1. Повірка ТЕП в температурному полі, що відтворює профіль поля експлуатації [13]. Це дозволяє зменшити вплив неоднорідності тільки в тому випадку, коли профіль температурного поля експлуатації відомий і незмінний (стабільний), тобто має обмежене застосування. 2. Повірка ТЕП безпосередньо на місці експлуатації з допомогою спеціального температурного калібратора [14, 15]. Такий спосіб зменшує вплив неоднорідності при змінах профілю температурного поля в процесі експлуатації, однак вимагає слідкування за цими змінами і проведення калібрування після виникнення кожної суттєвої зміни (і додаткового дослідження, які зміни є в кожному окремому випадку суттєвими). Крім того, температурні калібратори поки що не випускаються. 3. Повірка ТЕП безпосередньо на місці експлуатації з допомогою взірцевої термопари, яка вставляється в спеціально передбачений канал чохла [16]. Такий спосіб по суті еквівалентний попередньому і має всі його недоліки, його перевага тільки в тому, що взірцеві термопари випускаються і широко застосовуються органами Держкомспоживстандарту. 4. Повірка ТЕП в температурному полі, яке не відтворює профіль поля експлуатації, однак отримане значення поправки перераховується в температурне поле експлуатації [13, 17, 18]. 1 UA 102981 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Такий спосіб дозволяє зменшити вплив неоднорідності не тільки в тому випадку, коли профіль температурного поля експлуатації стабільний, а і при його змінах в процесі експлуатації. Але він вимагає, по-перше, постійного контролю поточного профілю температурного поля вздовж термоелектродів, по-друге, виявлення критеріїв розподілу сумарної похибки ТЕП спочатку між двома термоелектродами, а потім - між всіма ділянками кожного термоелектрода [19]. Ці критерії залежать від матеріалу термоелектродів, забруднень, характерних для даного місця експлуатації і часу експлуатації ТЕП. При невідповідності прийнятих критеріїв дійсним, виникає методична похибка корекції, яку дуже важко оцінити через необхідність проведення великого числа додаткових експериментів власне для даних умов експлуатації. Тому такий спосіб корекції похибок неоднорідності є досить трудомістким і, в загальному, не є надійним. 5. Оснащення ТЕП, що складається з чохла і головної термопари, декількома підсистемами регулювання температури, кожна з яких складається із додаткової термопари, пристрою керування і нагрівача, причому ці додаткові термопари та відповідні їм нагрівачі зміщені по осі відносно головної термопари [1]. Така конструкція дозволяє встановити вздовж термоелектродів головної термопари свій профіль температурного поля, незалежний від профілів температурних полів повірки та експлуатації. Через це похибка від неоднорідності термоелектродів головної термопари не може себе проявити. Прототипом пропонованого способу корекції похибки головної термопари ТЕП, в якому створено можливість керування профілем температурного поля вздовж термоелектродів головної термопари [1], є описаний в п. 3 попереднього абзацу спосіб повірки ТЕП безпосередньо на місці експлуатації з допомогою взірцевої термопари [16]. Задачею винаходу є створення такого способу корекції похибки головної термопари, в якому збір даних для побудови індивідуальної математичної моделі часового дрейфу згаданої головної термопари відбувається на місці експлуатації ТЕП з керованим профілем температурного поля вздовж термоелектродів головної термопари без її демонтажу і без участі взірцевої термопари (або іншого взірцевого давача температури). Суть пропонованого способу корекції похибки головної термопари ТЕП з керованим профілем температурного поля вздовж термоелектродів головної термопари полягає у тому, що перед експлуатацією проводять її первинну повірку з допомогою взірцевого засобу вимірювання, наприклад, взірцевої термопари (наприклад, у повірочній печі або на місці експлуатації). Цю первинну повірку проводять при профілі температурного поля, зміщеного (шляхом встановлення відповідних уставок підсистемам регулювання температури, які задають профіль температурного поля головної термопари) в сторону вільних кінців головної термопари таким чином, що зона градієнту температури починається на ділянках головної термопари, які при постійній експлуатації знаходяться при температурі, близькій до температури вільних кінців головної термопари (і додаткових термопар теж). Далі періодично проводять збір даних про дрейф головної термопари в процесі експлуатації шляхом періодичного знаходження різниці між результатом вимірювання постійної температури об'єкта вимірювання при профілі температурного поля термоелектродів головної термопари, заданому для постійної експлуатації, і результатом вимірювання цієї ж температури при профілі температурного поля, аналогічного профілю температурного поля первинної повірки (без використання взірцевих засобів вимірювання температури). На основі зібраних даних про дрейф головної термопари в процесі експлуатації будують її індивідуальну математичну моделі часового дрейфу, яку використовують під час поточного вимірювання температури для корекції похибки часового дрейфу головної термопари під дією високої температури. Побудована індивідуальна математична модель часового дрейфу може надалі уточнюватися шляхом повторення операцій збору даних про дрейф. При роботі ТЕП в деякому температурному діапазоні (тобто при періодичній зміні температури робочого кінця головної термопари і, тим самим, профілю температурного поля, який задається вздовж її термоелектродів з допомогою наявних додаткових підсистем регулювання температури) всі операції запропонованого способу виконують для декількох температурних точок, розміщених в заданому діапазоні температур експлуатації. Операція первинної повірки допомогою взірцевого засобу вимірювання (взірцевої термопари) при профілі температурного поля, зміщеного в сторону вільних кінців головної термопари таким чином, що зона градієнту температури починається на ділянках головної термопари, які при постійній експлуатації знаходяться при температурі, близькій до температури вільних кінців головної термопари дозволяє знайти поправки на ХП головної термопари, які в процесі її експлуатації мінятися практично не будуть - адже ті ділянки головної термопари, що генерують термо-е.р.с. під час первинної повірки в процесі експлуатації будуть знаходитися при температурі вільних кінців (близькій до кімнатної), тому дрейфувати не будуть 2 UA 102981 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (фізико-хімічний стан цих ділянок, а значить і їх ХП залишиться в процесі експлуатації незмінними). Надалі, в процесі експлуатації, проводяться періодичні повірки головної термопари, при яких ці ділянки (з врахуванням знайдених при первинній повірці поправок) грають роль взірцевої термопари. Дійсно, при сталій температурі робочого кінця під час періодичної повірки проводять два вимірювання: 1. При профілі температурного поля термоелектродів головної термопари, заданому для постійної експлуатації, тобто для умов, коли ділянки головної термопари, які генерують термое.р.с, постійно знаходяться під дією високої температури, а значить їх ХП міняється (наявний часовий дрейф). 2. При профілі температурного поля термоелектродів головної термопари, аналогічного профілю температурного поля первинної повірки, тобто для умов, коли на ділянки головної термопари, які генерують термо-е.р.с, висока температура експлуатації постійно не діє (вони постійно знаходяться під дією температури вільних кінців, висока температура діє на них тільки під час проведення періодичних повірок), а значить їх ХП не міняється (часовий дрейф відсутній). Таким чином різниця термо-е.р.с, виміряних під час періодичної повірки, буде рівна значенню часового дрейфу ХП головної термопари при температурі повірки. Це значення часового дрейфу ХП головної термопари може бути використане для корекції її похибки в процесі подальшої експлуатації. На базі отриманих в процесі багатьох періодичних повірок значень часового дрейфу ХП головної термопари можна побудувати індивідуальну математичну модель її дрейфу. Це дозволить, по-перше, підвищити точність корекції під час міжповірного інтервалу, а по-друге, збільшити сам міжповірний інтервал (див., наприклад, [9…11]). При цьому побудована індивідуальна математична модель дрейфу ХП головної термопари включає результати первинної повірки головної термопари з допомогою взірцевого давача температури (спирається на ці результати), тобто дозволяє проводити також корекцію початкових індивідуальних відхилень ХП головної термопари від номінальної ХП. Як видно з викладеного, виконання операцій пропонованого способу дозволить значно підвищити точність корекції похибок головної термопари, причому в процесі її експлуатації висока точність корекції не вимагає використання взірцевих засобів вимірювання температури. Для цього необхідно виконати всі операції пропонованого способу корекції, вилучення хоч однієї з них різко збільшує похибку корекції, тобто знижує точність вимірювання температури. Запропоноване технічне рішення ілюструє креслення. Профілі температурних полів вздовж термоелектродів головної термопари термоелектричного перетворювача з керованим профілем температурного поля для режимів повірки та експлуатації. На фіг. 1 представлено залежності температури від відстані вздовж термоелектродів головної термопари 1 (тобто профілі температурного поля) при первинній та періодичних повірках - крива А, при експлуатації - крива В, а також можливі зміни профілю температурного поля об'єкта вимірювання - від кривої С до кривої D. Як видно, для ТЕП з керованим профілем температурного поля вздовж термоелектродів головної термопари (наприклад, [1]) профіль його "власного" температурного поля експлуатації (крива В) повністю "накриває" можливі зміни профілю температурного поля об'єкта вимірювання (зону, обмежену кривими С і D). Тому можливі зміни профілю температурного поля об'єкта вимірювання під час експлуатації не впливають на розподіл температур між ділянками l3…l5 головної термопари 1. Через це похибка неоднорідності, тобто зміна профілю температурного поля в зоні, обмеженій кривими С і D (тобто на ділянках l 4…l8) не впливає на результат вимірювання - термо-е.р.с. генерують ділянки l3…l5. В той же час ділянки l1…l2 головної термопари не дрейфують - вони при експлуатації знаходяться при температурах, близьких до температури вільних кінців - ділянки l0…l1. Тому, при первинній та періодичних повірках, коли термо-е.р.с. генерують ділянки l1…l2 головної термопари, часовий дрейф під дією високої вимірюваної температури (температури експлуатації ТЕП) на результат вимірювання температури не впливає (головна термопара "оновлюється" на час повірки і її ХП відповідає результатам первинної повірки). Таким чином, виконання операцій пропонованого способу дозволяє отримати результати періодичних повірок з високою точністю без використання взірцевих засобів вимірювання температури. При цих повірках проходить поетапна "передача точності" від взірцевого засобу вимірювання температури (наприклад, взірцевої термопари) спочатку до ділянок l1…l2 головної термопари (під час первинної повірки), які, в свою чергу, стають "тимчасовим взірцевим засобом" вимірювання температури для "робочого засобу", тобто ділянок l3…l5 головної термопари (під час періодичних повірок). Ділянки l 1…l2 головної термопари можуть бути використані як "тимчасовий взірцевий засіб" вимірювання температури через те, що на них висока температура практично не діє. 3 UA 102981 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Першою умовою отримання високої точності повірки (а тим самим і корекції похибки головної термопари) є забезпечення такого переміщення профілю температурного поля під час первинної та періодичних повірок, щоби ділянки l3…l5 повністю знаходилися в рівномірному температурному полі, тобто виконання умови l3-l2>0. Другою умовою високої точності повірки (а тим самим і корекції похибки головної термопари) є забезпечення незмінності температури робочого кінця головної термопари за час повірки. Для великих інерційних термоагрегатів це досягається забезпеченням достатньої потужності нагрівачів ТЕП з керованим профілем температурного поля і зменшенням часу періодичної повірки до значення, при якому зміною температури об'єкта за час повірки можна нехтувати (ця зміна значно менша за похибку повірки). Для малоінерційних термоагрегатів цього можна досягти шляхом стабілізації температури об'єкта на час повірки з допомогою додаткового ТЕП. До цього ТЕП не ставляться вимоги високої точності та довготривалої стабільності. Його завданням є забезпечення лише стабільності температури об'єкта і лише за час повірки основного ТЕП. Слід зауважити, що висока температура на ділянки l 1…l2 головної термопари все таки діє під час проведення періодичних повірок. Однак цей час в сотні разів менший, ніж час експлуатації. Тому, якщо прийняти швидкість дрейфу різних ділянок головної термопари відповідною до результатів експериментальних досліджень (див., наприклад, [6…8]), то похибка дрейфу ділянок l1…l2 головної термопари ("тимчасового взірцевого засобу") буде в 10 і більше разів менша від похибки дрейфу ділянок l3…l5 головної термопари ("робочого засобу"). Однак пропонований спосіб дає можливість додаткового зменшення похибки дрейфу ділянок l 1…l2 головної термопари ("тимчасового взірцевого засобу"). Для цього за результатами періодичних повірок необхідно побудувати математичну модель дрейфу ділянок l 3…l5 головної термопари ("робочого засобу"). Така модель буде індивідуальною, тобто буде відбивати всі особливості дрейфу саме ділянок l3…l5 головної термопари в даних конкретних умовах експлуатації, тому її відповідність дійсному дрейфу буде максимальною, а значить корекція похибки дрейфу з її допомогою буде максимально точною. Головною причиною використання цієї математичної моделі при реалізації пропонованого способу є можливість різкого збільшення міжповірного інтервалу (див., наприклад, [9…11]) без втрати точності вимірювання температури. Збільшення міжповірного інтервалу в свою чергу зменшить похибку дрейфу ділянок l 1…l2 головної термопари - вони менший час будуть знаходитися при високій температурі. Запропонований спосіб корекції похибки головної термопари ТЕП з керованим градієнтом температурного поля може знайти широке застосування в прецизійних системах вимірювання температури (а також в системах керування, адже підсистема вимірювання є їх обов'язковою складовою), що використовують корекцію похибок термопар для зменшення похибки вимірювання температури. Особливо ефективним, з точки зору підвищення точності вимірювання температури, буде застосування запропонованого способу корекції в тих прецизійних термоагрегатах (зокрема, у великогабаритних термоагрегатах, які працюють поза приміщенням - доменних, мартенівських та інших металургійних печах, енергоблоках великої потужності, профіль температурного поля яких залежить від генерованої потужності, печі термообробки деталей великих габаритів, а також дифузійних печах в електронній промисловості [20] та ін.), умови тепловіддачі яких змінюються в процесі їх експлуатації, що вимагає застосування ТЕП з керованим градієнтом температурного поля [1]. В зв'язку з тим, що на сьогодні системи вимірювання температури прецизійних термоагрегатів базуються на засобах обчислювальної техніки, для реалізації пропонованого способу корекції немає необхідності в додаткових апаратних затратах. Необхідно тільки відповідним чином доповнити програму керування градієнтом температурного поля (точніше програми роботи підсистем регулювання температури ділянок ТЕП) і програму обробки даних. Також доцільне використання пропонованого способу корекції в тих прецизійних термоагрегатах, в яких профіль температурного поля мало змінюється, але відомі способи періодичної повірки (з використанням взірцевих засобів, наприклад, повірка в лабораторних умовах, повірка на місці експлуатації з допомогою температурних калібраторів або взірцевих давачів температури, зокрема термопар) використовувати невигідно. Тоді апаратні затрати на реалізацію пропонованого способу є суттєвими - необхідне ускладнення як конструкції самого ТЕП (введення додаткових термопар і відповідних нагрівачів), так і засобів обробки вихідного сигналу ТЕП (введення підсистем регулювання температури ділянок ТЕП). Однак можливість автоматизованої періодичної повірки в довільний момент часу сама по собі замінює підсистему діагностики ТЕП і значно підвищує метрологічну надійність таких систем вимірювання температури і керування термоагрегатами. Додатковою перевагою є можливість корекції похибок головної термопари, що не забезпечують відомі способи самодіагностики ТЕП в 4 UA 102981 C2 процесі експлуатації. Тому доцільність використання пропонованого способу може вирішити тільки функціонально-вартісний аналіз, який враховує перелічені вище його переваги. 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Джерела інформації: 1. Пат. № 97464 Україна, МПК G01K 15/00. Термоелектричний перетворювач / Кочан О.В., Кочан Р.В. - заявл. 22.02.2007. 2. Гордов А.Н. Основы пирометрии / Гордов А.Н. - Москва: Металлургия, 1971.-447 с. 3. Приборы для измерения температуры контактным способом: / [Под ред. Р.В. Бычковского]. - Львов: Вища школа, 1979.-208 с. 4. Перетворювачі термоелектричні. Номінальні статичні характеристики перетворення: ДСТУ 2837-94. - [Чинний від 1986-04-01] - К.: Держстандарт України, 1994. - (Національний стандарт України) 5. А.с. № 352152 СССР. Устройство для измерения температуры / А.А. Саченко, К.М. Обелевская, Л.В. Заничковская, В.А. Кочан. 6. Датчики для измерения температуры в промышленности / Г.В. Самсонов, А.И. Киц, О.А. Кюздени и др. - Киев.: Наукова думка, 1972.-223 с. 7. Саченко А.А Экспериментальные исследования нестабильности градуировочных характеристик термоэлектрических преобразователей градуировки хромель-алюмель / А.А. Саченко, В.В. Кочан, В.Ю. Мильченко, М.И. Чирка, А.Ф. Карачка // Измерительная техника.1985. - N 10. - С. 28-29. 8. Рогельберг И.Л. Стабильность термоэлектродвижущей силы термопар хромель-алюмель при нагреве на воздухе при температурах до 1200 С. Том II. / Рогельберг И.Л., Нужнов А.Г., Покровская Г.Н. и др. - Исследование сплавов для термопар. - Сб.тр. института Гипроцветметобработка. - Москва: Металлургия, 1967. - Вип. 24. - С. 54-65. 9. Саченко А.А. Разработка методов повышения точности и создание систем прецизионного измерения температуры для промышленных технологий: дис. … доктора техн. наук: 05.11.16 / Саченко Анатолий Алексеевич. - Ленинград, 1988.-278 с. 10. Березький О.М. Системи вимірювання температури з елементами штучного інтелекту: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. техн. наук: спец. 05.11.04 "Прилади та методи вимірювання теплових величин" / О.М. Березький. - Львів, 1996.-20 с 11. Патент № 50830 Україна, МПК 7 G06F 15/18. Спосіб формування навчальної вибірки прогнозуючої дрейф пристрою збору даних нейронної мережі / Саченко А., Кочан В., Турченко В., (Україна) Головко В., Савіцький Ю. (Білорусь), Лаопоулос Т. (Греція) - заявл. 04.01.2000; Опубл. 15.11.2002.-14 с. 12. Киренков И.И. Некоторые законы термоэлектрической неоднородности / И.И. Киренков // Исследование в области температурных измерений: Сб.тр. - Москва: ВНИИМ.-1976. - С. 11-15. 13. Мильченко В.Ю. Исследование методов и разработка средств поверки термоэлектрических преобразователей из неблагородных металлов: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: спец. 05.11.15 "Метрологическое обеспечение по отраслям" / В.Ю. Мильченко. - Москва, -1984.-25 с. 14. United States Patent 3.499.340. 73-1. G01K 15/00. Self calibrating temperature sensing proube and proube-indicator combination // Alf Hundves, Henz G. Buschfort.-1968. 15. Кочан В.В. Электрические измерители температуры повышеной точности со встроенными калибраторами: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: 05.11.05 "Методы и средства измерения электрических и магнитных величин" / В.В. Кочан. Киев, 1989.-18 с. 16. Kortvelyessy L. Thermoelement Praxis / Kortvelyessy L. - Vulkan-Verlag, Essen, 1981. S.-498. 17. Чирка M.I. Підвищення точності вимірювання температури термоелектричними перетворювачами в нерівномірних теплових полях: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. техн. наук: спец. 05.11.04 "Прилади та методи вимірювання теплових величин" / M.I. Чирка. - Львів, 1997.-20 с. 18. Мильченко В.Ю. Метод определения дрейфа характеристик термоэлектрических преобразователей в произвольном температурном поле / В.Ю. Мильченко, А.А. Саченко // Метрология.-1988. - N 8. - С. 43-49. 19. Чирка М.Л. Метод підвищення точності прогнозування нестабільності характеристик перетворення термоелектричних перетворювачів. / М.І. Чирка, Н.М. Васильків, Р.В. Кочан. // Вісник ТАНГ. Економіко-математичне моделювання.-1999. - № 6. - С. 37-42. 5 UA 102981 C2 20. Дерлиця М.Й. Удосконалена система керування багатозонними термоагрегатами. / М.Й. Дерлиця, Ю.Р. Піговський, P.M. Пасічник, В.В. Кочан // Вісник Технологічного університету Поділля. № 2 2004 / Частина 1, Том 1. С. 30-33. 5 10 15 20 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Спосіб корекції похибки головної термопари термоелектричного перетворювача з керованим профілем температурного поля вздовж термоелектродів головної термопари, який полягає у її первинній повірці перед експлуатацією з допомогою взірцевого засобу вимірювання, наприклад, взірцевої термопари, та побудові її індивідуальної математичної моделі часового дрейфу, який відрізняється тим, що первинну повірку проводять при профілі температурного поля, зміщеного в сторону вільних кінців головної термопари таким чином, що зона градієнта температури знаходиться на ділянках головної термопари, які при постійній експлуатації знаходяться при температурі, близькій до температури вільних кінців, а збір даних про дрейф для побудови індивідуальної математичної моделі часового дрейфу в процесі періодичних повірок під час експлуатації виконують шляхом знаходження різниці між результатом вимірювання постійної температури об'єкта вимірювання при профілі температурного поля термоелектродів головної термопари, заданому для постійної експлуатації, і результатом вимірювання цієї ж температури при профілі температурного поля, аналогічного профілю температурного поля первинної повірки. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6