Спосіб прогнозування очікуваного рівня екологічно обумовленої патології

Реферат: Винахід належить до медицини, зокрема до прогнозування екологічно обумовленої патології, і може бути використаний для оцінки ризику захворюваності залежно від якості води джерел водопостачання. Згідно зі способом визначають чисельність населення районів, які постачає дане джерело води, термін спостереження, чисельність населення в році, який досліджується, та кількість захворілих досліджуваною нозологією в районі дослідження, після цього розраховують коефіцієнти перевищення (КП) гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних забруднювачів, визначають КП забруднювачів, що впливають на рівень UA 104351 C2 (12) UA 104351 C2 захворюваності даною нозологією, визначають прогнозоване значення захворюваності Ypоз конкретною нозологією залежно від КП забруднювачів і розраховують коефіцієнт очікуваного рівня (КОР) захворюваності, за яким прогнозують ризик захворюваності. UA 104351 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, зокрема до прогнозування екологічно обумовленої патології, і може бути використаний для оцінки ризику захворюваності залежно від якості води джерел водопостачання. Вода, маючи властивості універсального розчинника, постійно несе велику кількість різних елементів і сполук, співвідношення яких визначається умовами формування води, складом водоносних порід і антропогенних факторів. Особливості хімічного й біологічного складу води можуть мати вплив на здоров'я жителів територій, що прилягають до водойм. Розрізняють патологічні стани й захворювання, викликані підвищеним вмістом хімічних і біологічних забруднювачів у воді джерел водопостачання. Тому діагностика та прогнозування екопатології, пов'язаної з вживанням забрудненої питної води, є актуальною задачею практичної охорони здоров'я. Відомий спосіб прогнозування екологічно обумовленої патології у населення (Пат. № 2137422, Россия, МПК А61В 10/00. Способ диагностики экологически обусловленной патологии у населения / Зайцева Н.В., Корюкина И.П., Гельфенбуйм И.В., Тырыкина Т.И., Землянова М.А., Уланова Т.С., Долгих О.В., Шур П.З., Федоровская А.Х.; Пермский научно-исследовательский клинический институт детской экопатологии. - З. № 98114352/14; заявл. 28.07.1998; опубл. 20.09.1999). Спосіб полягає в наступному: вибирають екологічно несприятливі зони територій, на цих територіях виявляють найпоширеніші захворювання й діючі фактори навколишнього середовища, відбирають найбільш чутливі контингенти населення, що проживає в цих зонах, проводять клініко-лабораторні обстеження за загальноприйнятими показниками, здійснюють статистичну обробку отриманих результатів, потім відбирають контрольну групу практично здорового населення, проводять таке ж обстеження, порівнюють ті й інші показники, виявляють статистично достовірні відхилення специфічних показників у порівнянні з показниками контрольної групи при вірогідності відмінності ≥95 %, встановлюють кореляційний взаємозв'язок між результатами, отриманими при медико-клінічному обстеженні, при встановленні якої діагностують екологічно обумовлену патологію. Спосіб призначений для діагностики екопатології за рахунок встановлення взаємозв'язку між хімічними з'єднаннями навколишнього середовища, що впливають на організм, і їхнім вмістом в організмі. Даний спосіб має ряд істотних недоліків: трудомісткість, тривалість та складність здійснення. Відомий спосіб прогнозування стану здоров'я населення (Пат. № 2125837, Россия, МПК А61В 10/00. Способ прогнозирования состояния здоровья населения / Васясин Г.И., Чендарев В.В., Иванов А.В., Муслимов Р.Х., Зыятдинов К.Ш., Чаганов М.С., Покровский В.А.; Научнопроизводственное предприятие "Мониторинг", Казанский государственный медицинский университет. - З. № 95116145/14; заявл. 19.09.1995; опубл. 10.02.1999). Суть способу полягає в тому, що здійснюють лікарський огляд, клінічне обстеження, донозологічну діагностику предпатологічних станів і порушення гомеостазу у найбільш чутливих контингентів населення, що проживають у різних за ступенем забруднення екологічних зонах. Як екологічні зони беруть однорідні ділянки території, що характеризуються стабільністю у них комплексу показників стану здоров'я населення й факторів навколишнього середовища. Потім методом просторово-статистичного аналізу залежності показників стану здоров'я населення від факторів, що впливають на дані показники, визначають контрастність екологічних зон. До недоліків способу можна віднести його трудомісткість, тривалість і складність здійснення у зв'язку з необхідністю виділення однорідних за екологією ділянок території, значну матеріальну й фізичну вартість. Відомий спосіб прогнозування екологічної обстановки в регіоні (Пат. № 2180961, Россия, МПК G01N 33/48. Способ прогнозирования экологической обстановки в регионе / Помелова В.Г., Калиненкова С.Г., Осин Н.С., Храмов E.H.; Государственный научный центр Государственный научно-исследовательский институт биологического приборостроения. - З. 2000114151/14; заявл. 06.06.2000; опубл. 27.03.2002). Суть способу полягає у встановленні причинно-наслідкових зв'язків середовище-здоров'я, що включає біологічний моніторинг за показниками здоров'я населення шляхом визначення концентрації тиротропіну в сухій плямі цільної крові, взятої з п'яти немовляти, у всієї популяції немовлят в області, при концентрації тиротропіну рівної або вище граничного значення проводять її повторне визначення в тому же зразку крові, при підтвердженні первинних значень концентрації результат розцінюють як первинну гіпертиротропінемію, а екологічну обстановку в регіоні прогнозують за відносною частотою первинної гіпертиротропінемії, що визначають із формули, відн. од.: Fi=fі/f0, де f0=(N0/n0)•100 %, fi=(Nі/ni)•100 %, де N0 і Ni - число випадків первинної гіпертиротропінемії по області й по окремому регіону відповідно, n0 і nі - число обстежених немовлят в області й в окремому регіоні відповідно, причому значення Fi для області приймають рівним одиниці, а 1 UA 104351 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 екологічну обстановку в конкретному регіоні прогнозують як благополучну або обтяжену при достовірній відмінності Fi регіону від одиниці. Граничну концентрацію тиротропіну приймають рівною 20 мкМЕ/мл. При значеннях відносної частоти Fi первинної гіпертиротропінемії, менше 0,82, екологічну обстановку в регіоні прогнозують як благополучну, при F i=0,82-1,36 екологічну обстановку прогнозують як середньотяжку, а при Fi більше 1,36 екологічну обстановку прогнозують як тяжку. Недоліками даного способу є значна трудомісткість, низька специфічність способу, неможливість прогнозувати захворюваність населення досліджуваних територій різною нозологією. Відомий спосіб оцінки прийнятності потенційного ризику здоров'я населення при використанні малих рік [Рыбалова О.В. Оценка приемлемости потенциального риска здоровью населения при использовании малых рек Харьковской области в целях рекреации // Коммунальное хозяйство городов: научн.-техн. сб. Киев: Техніка, 2003. Вып. 51. Сер. Техн. науки. - С. 123-133]. Спосіб здійснюється наступним чином. При оцінці ризику здоров'я населення, пов'язаного з якістю води рекреаційних об'єктів, окремо розраховується ризик здоров'ю, пов'язаний з органолептичними й санітарно-токсикологічними властивостями води, а також ризик, пов'язаний з епідеміологічною небезпекою води. Потім визначається сумарний ризик за правилом множення ймовірностей, де як множник виступають показники, що характеризують імовірність відсутності ризику здоров'я: Riskcyм=1-(1-Risk1)(1-Risk2)(1-Risk3)…….(1-Riskn), де Riskcyм - ризик комбінованого впливу домішок; Risk1, Risk2……Riskn - ризик впливу кожної окремої домішки. Далі визначається показник прийнятності потенційного ризику здоров'я населення за формулою: r PRZ=Riskcyм K cp, де PRZ - показник прийнятності потенційного ризику здоров'я населення; r Riskcyм - ризик комбінованого впливу домішок; K cеp - середній коефіцієнт перевищення узагальненого індексу гострої захворюваності, пов'язаної з використанням джерела r r водопостачання, який визначають за формулою К =IузагL 2/IузагL2, де Iузаг - узагальнений індекс r захворюваності з 1995 по 2002 pp. в цілому по Харківській області, І об - узагальнений індекс захворюваності в r-тому районі, L2 - ваговий коефіцієнт для аналізу якісного стану водних r об'єктів в місцях водокористування в цілому по області, L 2 - ваговий коефіцієнт для аналізу r якісного стану водних об'єктів в місцях водокористування в r-тому районі. При К >1 стан здоров'я населення в r-му адміністративному районі викликає тривогу з причини поганого стану водних об'єктів, які використовуються в цілях рекреації, що потребує прийняття управлінських рішень з реалізації заходів в області охорони здоров'я і відновлення природної цінності водних об'єктів. Даний спосіб призначений для оцінки сумарного ризику захворюваності населення в залежності від якості води, як інфекційними захворюваннями, такими як гострі кишкові захворювання, сальмонельоз, дизентерія і вірусний гепатит, так й неінфекційними захворюваннями. Недоліками способу є: врахування тільки гострої захворюваності населення (гострі кишкові захворювання, сальмонельоз, дизентерія, вірусний гепатит), обумовленої вживанням води із джерел водопостачання та неможливість виділення внеску кожного із забруднювачів у рівень захворюваності населення конкретною нозологією. Відомий також спосіб оцінки відносного ризику захворюваності [Щербань М.Г., М'ясоєдов В.В., Кочина М.Л. і ін. Наукове обґрунтування методичного підходу до гігієнічної оцінки ризиків здоров'я населення на основі використання когортного методу досліджень // Матер. ІХХ научнотехнич. конф. "Экология и здоровье человека. Охорона водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов". 6-10 июня, Щелкино, АР Крим, Украина. - 2011. - Том II. - С. 101-105]. Спосіб здійснюється таким чином. Визначаються хімічні й біологічні забруднювачі в джерелі водопостачання. Визначається захворюваність населення, водопостачання якого здійснюється з досліджуваного джерела, різної нозології. Відносний ризик захворюваності розраховується за формулою: ОР = АД/ВР, де: А - кількість хворих у контакті зі шкідливим фактором, В - кількість здорових у контакті зі шкідливим фактором, С - кількість хворих поза контактом зі шкідливим фактором, D - кількість здорових поза контактом зі шкідливим фактором. Якщо ОР>1, то можна зробити висновок про наявність позитивної кореляції між етіологічним фактором, що вивчається, і конкретним захворюванням (ефектом). 2 Перевірка статистичної значимості висновку здійснюється за допомогою критерію Х . 2 UA 104351 C2 2  5 10 15 20 25 30 A  D  B  C2  A  B  C  D A  B  C  D  A  C  B  D . КOP  Yроз де: 35 40 45 50 55 2 При достовірному розходженні (Р