Спосіб діагностики та планування ортодонтичного лікування пацієнтів зі звуженням зубних рядів

Реферат: Спосіб діагностики та планування ортодонтичного лікування пацієнтів зі звуженням зубних рядів включає визначення симптомів по їх клінічних ознаках і їх порівняння з ознаками норм. Порівняння клінічних ознак з ознаками норм здійснюють моделюванням клінічної ситуації з використанням 3D-технологій і обробкою даних комплексного аналізу антропометричних параметрів тривимірного сканування гіпсових моделей щелеп, у послідовності, що включає зняття відбитків, відливання моделей, сканування і виготовлення віртуальних моделей, об'єднання віртуальних моделей з комп'ютерною томографією щелепно-лицевої ділянки, проведення діагностики і комплексного аналізу моделей, роботу у віртуальному артикуляторі для побудови адаптивної оклюзії і відтворення індивідуальних рухів щелепи пацієнта з можливістю відтворення протрузії, ретрузії, латеротрузії, візуалізацію щонайменше двох результатів лікування з урахуванням переміщення зубів шляхом складання плану лікування (повне моделювання лікування за рахунок інструментів для сегментації, переміщення та обмеження переміщення зубів, видалення, ротації зубів), збереження даних і на їх основі проведення запланованого ортодонтичного лікування. UA 109181 U (12) UA 109181 U UA 109181 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до ортодонтії, а точніше до способів, що призначені для діагностики та виправлення зубощелепних аномалій, в тому числі для зменшення відстані між зубними рядами. Зубощелепні аномалії - один із найбільш поширених видів патології зубощелепної системи. Їх частота становить у середньому 33,7 % - 74,0 %, які проявляються звуженням верхньої щелепи і скученістю зубів при дефіциті місця в зубному ряді і характеризуються зменшенням лонгітудинальної довжини зубного ряду. Відомий метричний метод дослідження складних процесів формування прикусу і складання основних програм ортодонтичного лікування - антропометрія, який полягає в дотриманні послідовності, тобто алгоритму виконання, за яким спочатку визначають клінічні симптоми, а потім вибирають методи вимірювання. У період постійного прикусу для визначення ступеня звуження зубного ряду використовують індекс Little. В оцінці стану зубних дуг і апікального базису найбільшого поширення набули методи Pont, Korkhaus, Gerlach, основані на певному взаємозв'язку розмірів зубів і величин лінійних параметрів апікального базису і зубної дуги. На діагностичних моделях верхньої щелепи у трансверзальному напрямку проводять антропометричні вимірювання. Визначають ширину зубних рядів за Pont з поправками по binder і Harth. В основі трансверзальних вимірювань лежить передумова, встановлена Pont, за якою сума ширини 4 різців відповідає певній ширині зубної дуги, тобто наявна пропорційність і між шириною зубної дуги у ділянці перших премолярів і перших молярів і сумою поперечних розмірів чотирьох верхніх різців. Однак вимірювання за методом Pont є інформативні при звуженні зубних дуг і дані, отримані при визначенні їх ширини, є лише орієнтовними, а не абсолютними показниками аномалії. У зв'язку з чим індекс вимагає індивідуалізації залежно від статевих, расових особливостей клінічної картини [Ужумецкене I.I. Методи дослідження в ортодонтії. - М: Медицина, 1970]. Відомий також поширений графічний метод діагностики звуження зубних рядів ХаулеяГербера-Гербста, за яким крива шести передніх зубів верхньої щелепи є відрізком дуги, описаного радіусом, рівним сумі ширини трьох зубів (центрального і бічних різців і ікла) і за яким для визначення напрямку бічних сегментів зубного ряду керуються принципом рівностороннього трикутника і напівеліпсом Гербера, що відображає нормальну форму зубного ряду, який використовують при проектуванні і створенні необхідної форми ортодонтичних дуг. Однак геометрично-графічне зображення нормальної форми верхньої зубної дуги ХаулеяГербера-Гербста досить трудомістке через складність побудови діаграми. При виконанні діагностики цим способом ускладнене визначення локалізації і вираженості звуження зубної дуги верхньої щелепи, що затрудняє вибір тактики ортодонтичної корекції. Складна процедура оцінки результатів отриманої діаграми пацієнта вимагає від лікаря додаткових витрат часу на необхідний аналіз, що не завжди можливо і зумовлює проведення тільки якісної оцінки звуження зубної дуги верхньої щелепи. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, за технічною суттю є спосіб експрес-діагностики звуження зубної дуги верхньої щелепи в постійному прикусі, що включає виготовлення діагностичної моделі верхньої щелепи і побудови діаграми, згідно з яким з діагностичної моделі на щільну пластинку з прозорого матеріалу переносять точку, що знаходиться між медіальними вершинами кутів коронок центральних різців, точку на середині поздовжніх фісур перших премолярів справа і точку, що відповідає їй, ліворуч, передню точку перехрещення поздовжніх і поперечних фісур перших молярів праворуч і відповідну їй точку зліва, точку, розташовану на вершині дистального піднебінного горба першого моляра праворуч і відповідну їй точку ліворуч, через дві молярні точки праворуч проводять пряму через дві молярні точки ліворуч проводять другу пряму, точку перетину цих прямих з'єднують з точкою між медіальними вершинами кутів коронок центральних різців, вимірюють відстань від отриманої прямої до точок премолярів праворуч і ліворуч і відстань до передніх точок перехрещення поздовжніх і поперечних фісур перших молярів праворуч і ліворуч, по довжинах правого і лівого відрізків проводять діагностику одно- або двобічного звуження зубної дуги верхньої щелепи і визначають його кількісну величину [Патент RU № 2372028, кл. А61В5/103, Бюл. № 31, 2009, с. 7]. Однак цей спосіб враховує тільки звуження зубної дуги та не передбачає визначення інших важливих клінічних ознак, що дуже звужує межі його використання, є недостатньо інформативним і не виключає суттєвих похибок діагностики при його використанні. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити ефективний і достовірний спосіб всебічної діагностики та планування ортодонтичного лікування пацієнтів зі звуженням зубних рядів, поєднаних із ЛОР захворюваннями, використанням 3D технологій забезпечити високу точність діагностики в комплексі методів обстеження та планування лікування пацієнтів зі 1 UA 109181 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 звуженням зубних рядів з можливістю підвищення достовірності діагностики і ефективності планування ортодонтичного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що за способом діагностики та планування ортодонтичного лікування пацієнтів зі звуженням зубних рядів, що включає визначення симптомів по їх клінічних ознаках і їх порівняння з ознаками норм, згідно з пропонованою корисною моделлю, порівняння клінічних ознак з ознаками норм здійснюють моделюванням клінічної ситуації з використанням 3D технологій і обробкою даних комплексного аналізу антропометричних параметрів тривимірного сканування гіпсових моделей щелеп, у послідовності, що включає зняття відбитків, відливання моделей, сканування і виготовлення віртуальних моделей, об'єднання віртуальних моделей з комп'ютерною томографією щелепнолицевої ділянки, проведення діагностики і комплексного аналізу моделей, роботу у віртуальному артикуляторі для побудови адаптивної оклюзії і відтворення індивідуальних рухів щелепи пацієнта з можливістю відтворення протрузії, ретрузії, латеротрузії, візуалізацію щонайменше двох результатів лікування з урахуванням переміщення зубів шляхом складання плану лікування (повне моделювання лікування за рахунок інструментів для сегментації, переміщення та обмеження переміщення зубів, видалення, ротації зубів), збереження даних і на їх основі плануванні і проведення ортодонтичного лікування. Пропонований спосіб діагностики та планування ортодонтичного лікування пацієнтів зі звуженням зубних рядів, поєднаних із ЛОР захворюваннями із використанням 3D технологій має ряд переваг над традиційними методами діагностики моделей, а саме: висока точність вимірювання, моделювання клінічної ситуації, зменшення кількості гіпсових моделей, можливість створення архіву, легкість в пошуку потрібної моделі, довговічність зберігання моделей, краща візуалізація. Таким чином сукупністю відомих і пропонованих суттєвих ознак створено нове комплексне технічне рішення, яке забезпечує якісно новий технічний результат лікувальних процесів і є достатнім для виконання поставленої задачі корисної моделі. Суть способу ілюструють табличні і графічні матеріали. На Фіг. 1 наведена 3D модель верхнього і нижнього зубного ряду пацієнта до лікування в центральній оклюзії; Фіг. 2-3D модель верхньої щелепи пацієнта до лікування; Фіг. 3-3D модель нижнього зубного ряду до лікування; Фіг. 4 - моделювання видалення перших молярів на верхній щелепі; Фіг. 5-3D модель верхньої щелепи з виділеними осями зубів; Фіг. 6 - визначення на моделях різцевого перекриття. Спосіб здійснюють так. Спочатку проводять клінічне обстеження хворого, при цьому найбільшу увагу приділяють зовнішньому вигляду, клінічним ознакам, які засвідчують про звуження верхньої щелепи, відсутність носового дихання, порушення пропорційності обличчя, не змикання губ у стані спокою, V-подібний зубний ряд, готичне піднебіння, дистопію ікол тощо. Як додатковий (спеціального) метод діагностики звуження щелеп використовують метод 3D сканування гіпсових моделей щелеп. З урахуванням того, що робота більшості 3D сканерів, котрі застосовують в стоматології, заснована на методиці фотометрії, отримані тривимірні моделі щелеп надалі піддають комп'ютерній обробці в програмі обробки даних тривимірного сканування, як приклад в редакторі тривимірних моделей 3SHAPE. Далі проводять вимірювання моделей, як за допомогою штангенциркуля, так і за допомогою програми 3SHAPE на тривимірних моделях. Тривимірні моделі верхньої та нижньої щелеп вивчають в трьох площинах і під різними кутами. Отриману тривимірну модель використовують як для комплексного аналізу вихідної аномалії розвитку зубних рядів, зокрема аналізу пропорційності розмірів верхньої і нижньої щелеп за індексами Tonn P, ширини зубних рядів на верхній і нижній щелепах за Pont з поправками Н. Linder і G. Hart, ширини апікальних базисів щелеп за методом Н.Г. Снагіної в залежності від суми дванадцяти постійних зубів відповідних щелеп і довжини переднього відрізка верхньої і нижньої зубних дуг за G. Korkhaus, зі створенням архіву даних в 3D форматі, так і для проектування переміщення кожного зуба, за результатами отриманого аналізу даних. На 3D моделях щелеп планують траєкторію поступового зсуву окремих зубів таким чином, щоб перевести їх у нове правильне положення, з урахуванням того, що тривимірні віртуальні моделі зубів за допомогою індекс за Korkhaus після проведеного лікування зростав (р