9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію нітрозаміщені n-фенілантранілати, що проявляють бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпе

Реферат: Винахід належить до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема до нових хімічних сполук, а саме 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію нітрозаміщених N-фенілантранілатів. Суть винаходу полягає у одержанні нових індивідуальних хімічних сполук 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію нітрозаміщених N-фенілантранілатів загальної формули: UA 109452 C2 (12) UA 109452 C2 NH 2 OCH3 R 2 COOR N NO 2 1 3 + H R 2 3 1 N H 1 , 2 3 де: R =NO2, R = Н, R =2'-ОСН3 (І) або R =R =NO2, R =4'-ОСН3 (II), що проявляють бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. UA 109452 C2 5 10 15 Винахід належить до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема до індивідуальних хімічних сполук, а саме 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію нітрозаміщених Nфенілантранілатів, які проявляють бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Пошук нових засобів з широким спектром фармакологічної дії є актуальною проблемою сучасної медицини. Відомий цілий ряд лікарських засобів синтетичного походження, кожен з яких має свою домінуючу дію: етакридину лактат (антимікробна дія), фурацилін та грізеофульвін (протигрибкова дія), вольтарен (протизапальна дія), анальгін (аналгетична дія), гіпотіазид (діуретична дія) [1]. До недоліків зазначених засобів можна віднести, зокрема, наявність у тій чи іншій мірі негативної побічної дії. У комплексному лікуванні виникає необхідність призначення хворому одночасно декількох лікарських засобів з моноспрямованою фармацевтичною дією, "внаслідок чого загальна побічна дія підсилюється. За прототип вибраний 9-аміно-4-метил-5-нітроакридинію 3,5-дихлор-N-(4'хлорфеніл)антранілат, що виявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, аналгетичну та діуретичну активність [2]. Сполука за прототипом має загальну формулу: NH2 CH3 Cl COO + N NO2 20 25 Cl N H H Cl та проявляє високу антимікробну, протигрибкову, протизапальну, аналгетичну та діуретичну дію, проте діапазон та ступінь фармакологічної активності можуть бути реально підвищені. В основу винаходу поставлена задача по створенню нових хімічних сполук, що проявляють високу бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Поставлена задача вирішується шляхом синтезу нових хімічних сполук метоксизаміщених 3нітро-N-фенілантранілатів 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію загальної формули: NH2 OCH3 R 2 COOR + N NO2 30 35 40 45 H R 1 3 N H , де: 1 2 3 1 2 3 R =NO2, R = Н, R =2'-ОСН3 (І) або R =R =NO2, R =4'-ОСН3 (II), які проявляють бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Речовини І та II, які заявляються, утворені взаємодією 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридину з 3-нітро-N-(2'-метоксифеніл)антраніловою кислотою або 3,5-динітроN-(4'метоксифеніл)антраніловою кислотою в етанольному середовищі. Заявлені 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3-нітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілат (І) та 9аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілат (II) - порошки жовтого кольору, розчинні у воді (1:100), етанолі, ДМСО, ДМФА. Будову сполук підтверджено за допомогою елементного аналізу та ІЧ-спектроскопії, а індивідуальність - методом тонкошарової хроматографії. Винахід ілюструється наступними прикладами: Приклад 1 2,69 г (0,01 моль) 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридину розчиняють при нагріванні у 15 мл етанолу (розчин № 1); 2,78 г (0,01 моль) 3-нітро-N-(2'-метоксифеніл)антранілової кислоти 1 UA 109452 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 розчиняють у 10 мл етанолу (розчин № 2). Потім гарячі розчини № 1 та № 2 змішують. Осад, що випав, відфільтровують, промивають водою та сушать. Одержано сполуку: 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3-нітро-N-(3'метоксифеніл)антранілат. Вихід - 5,19 г (93 %), Ттопл. - 210-213 °C, М. м. - 557,521. Брутто-формула - C28H23N5O8. Розраховано, %: С - 61,32; N-12,56; Н - 4,16. Знайдено: С, % 61,35; N, % 12,59; Н, % 4,05. -1 ІЧ-спектр у KВr, см : 3371, 3240, 2937, 2841, 2634, 1630, 1602, 1518, 1425,1322. Rf: 0,57 в системі діоксан-хлороформ-гексан (1:1:3). Приклад 2 2,69 г (0,01 моль) 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридину розчиняють при нагріванні у 15 мл етанолу (розчин № 1); 3,45 г (0,01 моль) 3,5-динітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілової кислоти розчиняють у 10 мл етанолу (розчин № 2). Потім гарячі розчини № 1 та № 2 змішують. Осад, що випав відфільтровують, промивають водою та сушать. Одержано сполуку: 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'метоксифеніл)антранілат. Вихід - 5,42 г (90 %), Ттопл. - 237-239 °C,М. м. - 602,519. Брутто-формула - C28H22N6O10. Розраховано, %: С - 55,82; N-14,01; Н - 3,70. Знайдено, %: С - 55,78; N-14,01; Н - 3,70. -1 ІЧ-спектр у КВr, см : 3360, 3241, 2924, 2830, 2628, 1622, 1600, 1526, 1422, 1324. Rf: 0,37 в системі діоксан-хлороформ-гексан (1:1:3). Приклад 3 Визначення бактеріостатичної активності заявлених сполук проводилося за методом двократних серійних розведень у рідких харчових середовищах [3]. Для культивування бактерій використовувався амінопептид, попередньо розведений у два 5 6 рази дистильованою водою, рН 7,2. Мікробне навантаження склало 10 -10 мікробних тіл в 1 мл середовища. Для випробування використовувалися 8 штамів мікроорганізмів: 1-Staphylococcus aureus, штам АТСС 25923; 2-Echerichia coli, штам АТСС 7241; 3-Bacillus subtilis, штам АТСС 25922; 4Pseudomonas aeruginosa, штам АТСС 27853, 5-Salmonella choleraesuis; 6-Salmonella thyphimurium; 7-Salmonella thyphisuis, 8-Salmonella dublin. Як критерій фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) та рівень гострої токсичності (DL50). Результати вивчення антимікробної активності та токсичності 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3-нітро-N-(2'-метоксифеніл)антранілат (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілат (сполука II) у порівнянні з 9-аміно-2метил-5-нітроакридинію 3,5-дихлор-N-(4'-хлорфеніл)антранілатом (прототип) та рефренспрепаратом етакридину лактатом наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Антимікробна активність і токсичність заявлених сполук І та II у порівнянні з прототипом та етакридину лактатом МGR (мкг/мл) Сполука І II Прототип Етакридину лактат 45 LD50 LD50 (внyтрішньошлунково), (внутрішньочеревинно), мг/кг мг/кг Штами мікроорганізмів 1 2 3 4 5 6 7 8 1,5 1,4 1,7 1,6 4,4 8,5 5,0 5,5 1,5 1,4 1,7 1,6 4,4 8,5 5,0 5,5 1,7 1,7 2,0 1,8 4,7 10,0 5,3 6,2 >6500 >6500 >6200 >3500 >3500 >2500 31,2 31,2 15,6 62,5 125 250 125 250 21* За даними таблиці 1, сполуки І та II активніші за етакридину лактат у відношенні до Staphylococcus aureus (1) у 20,8 рази, Bacillus subtilis (3) у 9,18 рази, у відношенні до Echerichia coli (2) у 22,29 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa (4) у 39,06 рази та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella (5-8) у 25,00-45,45 рази. Сполуки І та II також перевищують в 2 UA 109452 C2 5 10 15 аналогічних умовах основні характеристики прототипу у відношенні до Staphylococcus aureus (1) у 1,13 рази, у відношенні до Echerichia coli (2) у 1,21 рази, Bacillus subtilis (3) у 1,18 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa (4) у 1,13 рази та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella (5-8) у 1,06-1,18 рази. Крім того, заявлені сполуки є дещо менш токсичними, ніж прототип, і значно менш токсичними, ніж етакридину лактат. Приклад 4 Визначення фунгістатичної активності проводилось за відомою методикою [4]. Для вирощування грибів використовувалось середовище Сабуро (рН = 6,5-6,7). Навантаження склало 500-600 репродуктивних тілець штамів Candida albicans або Trichophyton rubrum в 1 мл середовища. Фунгістатичну дію оцінювали за мінімальною мікостатичною концентрацією (ММК), вираженою в мкг/мл. Результати вивчення протигрибкової активності та токсичності 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3-нітро-N-(2'-метоксифеніл)антранілату (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілату (сполука II) у порівнянні з фурациліном та грізеофульвіном наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Фунгістатична активність та токсичність сполук 1 та 2 у порівнянні з фурациліном та грізеофульвіном Штами грибків, ММК (мкг/мл) Сполука І II Прототип Фурацилін (нітрофурал) Грізеофульвін 20 25 30 35 Candida albicans Trichophyton rubrum 8,5 8,5 10,0 13,0 13,0 18,5 DL50 (внутрішньочеревинно) мг/кг >3500 >3500 >2500 64,0 82,5 50,0 За результатами дослідження, наведеними у таблиці 2, сполуки І та II інгібують ріст Candida albicans у концентрації, у 7,53 рази меншій, ніж фурацилін. Крім того, сполуки І та II у 42,42 разу менш токсичні, ніж фурацилін при внутрішньочеревному введенні. Також сполуки І та II проявляють фунгістатичну дію відносно Trichophyton rubrum у концентрації 13,0 мкг/мл відповідно і перевищують за активністю грізеофульвін у 3,85 рази. Прототип проявляє фунгістатичну дію відносно Trichophyton rubrum в концентрації 10,0 мкг/мл і є менш активною сполукою, ніж сполуки І та II. В результаті експерименту встановлено також, що заявлені сполуки є менш токсичними, ніж наведені препарати порівняння та прототип. Таким чином, заявлені сполуки перевищують прототип та препарати порівняння за широтою протигрибкової дії. Приклад 5 Вивчення протизапальної активності проводилося на моделі карагенінового набряку [5]. Як критерії фармакологічної активності вибрано ізоефективну дозу (DE 50), при якій фармакологічний ефект набуває 50 % випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (LD50); терапевтичний індекс ТІ (показник відношення LD50/ED50); відносний терапевтичний, індекс. Результати вивчення протизапальної активності та токсичності 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3-нітро-N-(2'-метоксифеніл)антранілату (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілату (сполука II) у порівнянні з прототипом та диклофенаком натрію наведені в таблиці 3. 3 UA 109452 C2 Таблиця 3 Протизапальна активність та токсичність заявлених сполук І та II у порівнянні з прототипом та диклофенаком натрію Сполука ED50, мг/кг LD50, мг/кг Терапевтичний індекс LD50/ED50 5,1 5,2 5,5 8,0 >6500 >6500 >6200 360 >1274,51 >1250,00 >1127,27 45 І II Прототип Диклофенак натрію 5 10 15 20 Відносний Т.І. по диклофенаку натрію 28,32 27,77 25,05 1 Як видно за даними таблиці 3, сполуки І та II мають виражену протизапальну активність, за широтою терапевтичного ефекту перевищують диклофенак натрію у 27,77-28,32 рази. Прототип протизапальну активність проявляє у дозі, більшій, ніж сполуки І та II, та є більш токсичною речовиною. Приклад 6 Вивчення аналгетичної активності 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3-нітро-N-(2'метоксифеніл)антранілату (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'метоксифеніл)антранілату (сполука II) проводилося за методом "оцтових корчів" у білих лабораторних щурів масою 150-180 г [6]. Корчі були викликані внутрішньочеревним введенням розчину 0,75 % оцтової кислоти у дозі 1 мл на 100 г маси тіла тварини. Підрахунок кількості корчів проводили через 15 хвилин після введення розчину оцтової кислоти протягом 30 хвилин. Як критерії фармакологічної активності вибрано ізоефективну дозу (ED 50), при якій аналгетичний ефект набуває 50 % випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (LD50); терапевтичний індекс (ТІ); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення аналгетичної активності та токсичності 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3-нітро-N-(2'-метоксифеніл)антранілату (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'-метоксифеніл)антранілат (сполука II) у порівнянні з прототипом та анальгіном наведені в таблиці 4. Таблиця 4 Аналгетична активність та токсичність сполук І та II у порівнянні з прототипом та анальгіном Сполука І II Прототип Анальгін 25 30 ED50, мг/кг LD50, мг/кг 11,0 11,2 12,2 55,0 >6500 >6500 >6200 1197 Терапевтичний індекс (ТІ) >590,91 >580,36 >508,2 21,76 Відносний ТІ по анальгіну 27,16 26,67 23,31 1 Як видно за даними таблиці 4, сполуки І та II за широтою терапевтичної дії перевищують анальгін в 25,58-25,80 рази, а прототип в 1,23-1,32 рази. Приклад 7 Вивчення діуретичної активності проводили за методою Е.Б. Берхіна [7] на білих щурах лінії Вістар масою 120-160 г. Кожна серія складалася з 7 тварин. Кожну з досліджених сполук (заявлена сполука, сполука за прототипом, препарат порівняння гіпотіазид) вводили у дозі 50 мг/кг у водному розчині з розрахунку 3 мл води на 100 г ваги тварини. Тварини контрольної групи одержували лише воду. Сечу збирали кожну годину протягом 4 годин. Як критерій фармакологічної активності вибрано об'єм сечі досліджених тварин, розрахований у відсотках, у порівнянні з контролем. Результати вивчення діуретичної дії сполук І та II, прототипу та гіпотіазиду наведені у таблиці 5. 4 UA 109452 C2 Таблиця 5 Діуретична активність сполук І та II у порівнянні з прототипом та гіпотіазидом Сполука Діуретична активність, в % до контролю 380 375 350 212 І II Прототип Гіпотіазид 5 10 15 Як видно за даними таблиці 5, сполуки І та II за діуретичною дією перевищують гіпотіазид на 163-168 %, а прототип - на 25-30 %. Приклад 8 Визначення потенціюючої дії 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3-нітро-N-(2'метоксифеніл)антранілату (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3-нітро-N-(4'метоксифеніл)антранілату (сполука II) проводилося у суббактеріостатичній концентрації як мікродобавки до бензилпеніциліну натрієвої солі. За тест-модель вибрані серійні двократні розведення у рідкому живильному середовищі. Як розчинник використовувалася вода для ін'єкцій. Для випробування використовувалися 2 штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. Як критерій фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК). Результати описаного мікробіологічного дослідження наведені у таблиці 6. Таблиця 6 Потенціююча дія сполук І та II у порівнянні з прототипом у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Штам мікроорганізмів, МПК мкг/мл Pseudomonas Staphylococcus aureus aeruginosa 0,9 15,6 0,16 1,25 0,17 1,28 0,20 1,40 Сполука Бензилпеніциліну натрієва сіль (БПН) БПН + сполука І БПН + сполука II БПН + прототип 20 25 30 35 За даними таблиці 6, сполуки І та II в суббактеріостатичній концентрації підвищують активність антибіотика у відношенні до Staphylococcus aureus в 5,29-5,63 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa в 12,19-12,48 рази. Потенціююча дія прототипу у даному випадку нижча. Таким чином, заявлені сполуки 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3-нітро-N-(2'метоксифеніл)антранілат (сполука І) та 9-аміно-2-метокси-5-нітроакридинію 3,5-динітро-N-(4'метоксифеніл)антранілат (сполука II) проявляють широкий спектр фармакологічної дії: антимікробну, протигрибкову, протизапальну, аналгетичну, діуретичну та потенціюючу до бензилпеніциліну натрієвої солі. За окремими видами активності вони перевищують дію препаратів порівняння: етакридину лактату, фурациліну, грізеофульвіну, диклофенаку натрію, анальгіну, гіпотіазиду. Заявлені сполуки можуть знайти застосування у медичній практиці при створенні лікарських засобів у різних лікарських формах для лікування інфекційних та запальних процесів різної етіології, а також середньої сили больових синдромів. Джерела інформації: 1. Машковский М.Д. Лекарственные средства. - М: ООО "Издательство Новая Волна", 2005. - 1200 с. 2. Патент на корисну модель № 70689 (Україна), МПК: С 07 D 219/00, А 61 К 31/435. Заявлено 16.11.2011. Опубліковано 25.06.2012. Бюл. № 12. 5 UA 109452 C2 5 10 3. Навашин С.И., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. М.: Медицина, 1982. - С. 40-42. 4. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под ред. М.О. Бригера - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1982. - С. 392-417. 5. Яковлева Л.В., Зупанец И.А. Использование модели каррагенинового отека у мышей при поиске противовоспалительных средств. // Деп. в УкрНИИНТИ 07.07.87. - № 1908. - Ук. 87. 6. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації)/ За редакцією член.кор. АМН України О.В. Стефанова. - К.: Авіцена, 2001. - С. 307-320. 7. Методы изучения действия новых химических соединений на функцию почек / Хим.фармац. журн. - 1977. - Т. 11, № 5. - С. 3-11. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 9-Аміно-2-метокси-5-нітроакридинію нітрозаміщені N-фенілантранілати загальної формули: NH2 OCH3 R 2 COOR + N NO2 20 H R 1 3 N H , де: 1 2 3 1 2 3 R =NO2, R =Н, R =2'-ОСН3 (І) або R =R =NO2, R =4'-ОСН3 (II), що проявляють бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6