9-аміно-2,3-диметил-5-нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілат, що проявляє бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціювальну дію у відношенні до

Реферат: Винахід належить до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема до синтезу нових хімічних сполук. Синтезований 9-аміно-2-метил-5-нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілат структурної формули NH2 COO CH3 . + N H NO2 CH3 Cl NO2 NHCOCH2CH2CONHC2H5 , що проявляє бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціювальну дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. UA 101531 C2 (12) UA 101531 C2 UA 101531 C2 5 10 15 Винахід належить до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема до синтезу 9-аміно-2,3диметил-5-нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілату, який проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціювальну дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Пошук нових засобів з широким спектром фармакологічної дії є актуальною проблемою сучасної медицини. Відомий цілий ряд лікарських засобів синтетичного походження, кожен з яких має свою домінуючу дію: етакридину лактат (антимікробна дія), фурацилін та грізеофульвін (протигрибкова дія), вольтарен (протизапальна дія), анальгін (аналгетична дія), гіпотіазид (діуретична дія) (Машковский М.Д. Лекарственные средства. - М.: ООО "Издательство Новая Волна", 2005. - 1200 с: ил. - С. 951, 852, 913, 170, 159, 499). До недоліків зазначених засобів можна віднести, зокрема, наявність у тій чи іншій мірі негативної побічної дії. У комплексному лікуванні виникає необхідність призначення хворому одночасно декількох лікарських засобів з моноспрямованою фармацевтичною дією, внаслідок чого загальна побічна дія підсилюється. За прототип вибраний 6,9-діаміно-2-етоксіакридинію 3,5-динітро-N-(3'-хлорфеніл)антранілат загальної формули NH2 OC2H5 COO O2N . H2N N H N+ NO2 H 20 25 Cl , що виявляє антимікробну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціювальну дію у відношенні бензилпеніциліну натрієвої солі (деклараційний патент на винахід № 50388 А, Україна, МПК: С07D 219/08, А61К 31/435. Заявлено 29.12.2001. Опубліковано 15.10.2002. Бюл. № 10). Сполука за прототипом має широкий спектр дії, проте цей спектр можна розширити, а ступінь фармацевтичної активності може бути реально підвищений. В основу винаходу поставлена задача по створенню нової хімічної сполуки, що проявляє підвищену бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціювальну дію у відношенні бензилпеніциліну натрієвої солі. Поставлена задача вирішується шляхом синтезу нової індивідуальної хімічної сполуки 9аміно-2,3-диметил-5-нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілат формули NH2 COO CH3 . + N H NO2 30 35 40 45 CH3 Cl NO2 NHCOCH2CH2CONHC2H5 , який проявляє бактеріостатичну, фунгіцидну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну активність та потенціювальну дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. Речовина, яка заявляється, утворена взаємодією 9-аміно-2,3-диметил-5-нітроакридину та етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцінамілової кислоти у етанольному середовищі. 9-Аміно-2,3-диметил-5-нітроакридиній етиламіду 3-карбокси-2-хлор-сукцинанілат - порошок жовтого кольору, розчинний у воді (1:100), етанолі, ДМСО, ДМФА. Будова сполуки підтверджена за допомогою елементного аналізу та ІЧ-спектроскопії, а індивідуальність - методом тонкошарової хроматографії. Винахід ілюструється наступними прикладами: Приклад 1 2,67 г (0,01 моль) 9-аміно-2,3-диметил-5-нітроакридину розчиняють при нагріванні у 15 мл етанолу (розчин № 1); 2,99 г (0,01 моль) етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілової кислоти розчиняють у 10 мл етанолу (розчин № 2). Потім розчин № 1 та № 2 змішують. Осад, що випав, відфільтровують, промивають водою та сушать. Вихід 5,32 г (94 %), Тплав.. 248-251 °C, М. м. 566,011. Бруто-формула C28H28ClN5O6. Розраховано: С, % 59,42; N, % 12,37; Н, % 4,98. 1 UA 101531 C2 Знайдено: С, % 59,37; N, % 12,30; Н, % 5,05. -1 + ІЧ-спектр у КВr, см : 3340 (√ NH,NH ), 2632 (√-N =), 1625 (√ as COO ), 1430 (√ s COO  ), 1600 (√ CPh ), 2 1572 (NH), 1514 (√ as NO2 ), 1410 ( CH ), 1315 (√ s NO2 ), 738 (√Cl). 2 5 10 15 20 Rf: 0,39 в системі етанол-хлороформ-гексан (2:1,5:1). Приклад 2 Визначення бактеріостатичної активності заявленої сполуки проводилося за методом двократних серійних розведень у рідких харчових середовищах (Навашин С.И., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. М.: Медицина, 1982. - С. 40-42). Для культивування бактерій використовувався амінопептид, попередньо розведений у два 56 рази дистильованою водою, рН 7,2. Мікробне навантаження склало 10 10 мікробних тіл в 1 мл середовища. Для випробування використовувалися 8 штамів мікроорганізмів: 1 - Staphylococcus aureus, штам АТСС 25923; 2 - Echerichia coli, штам АТСС 7241; 3 - Bacillus subtilis, штам АТСС 25922; 4 Pseudomonas aeruginosa, штам АТСС 27853, 5 - Salmonella choleraesuis; 6 - Salmonella thyphimurium; 7 - Salmonella thyphisuis, 8 - Salmonella duplin. Як критерій фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) та рівень гострої токсичності (DL50). Результати вивчення антимікробної активності та токсичності 9-аміно-2,3-диметил-5нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілату (сполука № 1), у порівнянні з 6,9діаміно-2-етоксіакридинію 3,5-динітро-N-(3'-хлорфеніл) антранілатом (прототип) та етакридину лактатом наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Бактеріостатична активність і токсичність заявленої сполуки (№ 1) у порівнянні з прототипом та етакридину лактатом МПК (мкг/мл) Штами мікроорганізмів 1 2 3 4 5 6 7 8 №1 1,8 1,8 2,0 1,9 4,8 11,0 5,5 6,5 Прототип 2,8 2,5 2,8 3,8 7,8 31,2 10,0 12,5 Етакридину лактат 31,2 15,6 31,2 62,5 125 250 125 250 Сполука DL50 (внутрішньошлунково), мг/кг >6800 4800 21* Примітка. *DL5o - при внутрішньочеревинному введені. 25 30 35 40 За даними табл. 1, сполука № 1 активніше етакридину лактату у відношенні до Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis у 16,42 разу, у відношенні до Echerichia coli у 7,8 разу, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa у 32,85 разу та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella у 25,73-38,48 разу. Сполука № 1 також перевищує в аналогічних умовах основні характеристики прототипу у відношенні до Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa та у відношенні до організмів роду Salmonella тощо. Доведено, що заявлена сполука проявляє виражену бактеріостатичну дію у відношенні широкого переліку патогенних мікроорганізмів. Крім того, заявлена сполука є дещо менш токсичною, ніж прототип, і значно менш токсичною, ніж етакридину лактат. Приклад № 3 Визначення фунгістатичної активності проводилось за відомою методикою (Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под ред. М.О. Бригера - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1982. - С. 392-417). Для вирощування грибів використовувалось середовище Сабуро (рН=6,5-6,7). Навантаження склало 500-600 репродуктивних тілець штамів Candida albicans або Trichophyton rubrum в 1 мл середовища. Фунгістатичну дію оцінювали за мінімальною мікостатичною концентрацією (ММК), вираженою в мкг/мл. Результати вивчення фунгістатичної активності та токсичності 9-аміно-2,3-диметил-5нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинілат (сполука № 1) у порівнянні з прототипом, фурациліном та грізеофульвіном наведені у таблиці 2. 2 UA 101531 C2 Таблиця 2 Фунгістатична активність та токсичність заявленої сполуки (№ 1) у порівнянні з прототипом, фурациліном та грізеофульвіном Сполука Сполука № 1 Прототип Фурацилін Грізеофульвін 5 10 15 20 Штами грибків, ММК (мкг/мл) Candida albicans Trichophyton rubrum 10,7 20,0 30,0 64,0 50 DL50 (внутрішньоочеревинно) мг/кг >2300 1020 82,5 немає даних За результатами дослідження, наведеними у таблиці 2, сполука № 1 інгібує ріст Candida albicans у концентрації у 5,98 разу меншій, ніж фурацилін. Крім того, сполука № 1 у 27,9 разу менш токсична, ніж фурацилін при внутрішньочеревному введенні. Сполука № 1 активніше за грізеофульвін у відношенні Trichophyton rubrum в 2,5 рази. Прототип не проявляє фунгістатичну дію у відношенні Trichophyton rubrum. В результаті експерименту встановлено також, що заявлена сполука є менш токсичною, ніж наведені препарати порівняння та прототип. Таким чином, заявлена сполука перевищує прототип та препарати порівняння за широтою фунгістатичної дії. Приклад 4 Вивчення протизапальної активності проводилося на моделі карагенінового набряку у дослідах на мишах (Яковлева Л.В., Зупанец И.А. Использование модели каррагенинового отека у мышей при поиске противовоспалительных средств. // Деп. в УкрНИИНТИ 07.07.87. - № 1908. - Ук. 87). Як критерії фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE50), при якій фармакологічний ефект набуває 50 % випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс ТІ (показник відношення DL 50/DE50); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення протизапальної активності та токсичності 9-аміно-2,3-диметил-5нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілату (сполука № 1) у порівнянні з прототипом та вольтареном наведені у таблиці 3. Таблиця 3 Протизапальна активність та токсичність заявленої сполуки (№ 1) у порівнянні з прототипом та вольтареном Сполука Сполука № 1 Прототип Вольтарен 25 30 35 DE50, мг/кг DL50, мг/кг 5,7 >6000 6,25 >4800 8,0 360 Терапевтичний індекс 1052,6 768 45 Відносний ТІ по вольтарену 23,39 17,07 1 За даними таблиці 3 сполука № 1 має виражену протизапальну активність, за широтою терапевтичного ефекту перевищує вольтарен у 23,39 разу, а прототип у 1,37 разу. Приклад 5 Вивчення аналгетичної активності 9-аміно-2,3-диметил-5-нітроакридинію етиламіду 3карбокси-2-хлорсукцинанілату (сполука № 1) проводилося за методом "оцтових корчів"у білих лабораторних щурів масою 150-180 г (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За редакцією член.-кор. АМН України О.В. Стефанова. - К.: Авіцена, 2001. - С. 307-320). Корчі були викликані внутрішньочеревним введенням розчину 0,75 % оцтової кислоти у дозі 1 мл на 100 г маси тіла тварини. Підрахунок кількості корчів проводили через 15 хвилин після введення розчину оцтової кислоти протягом 30 хвилин. Як критерії фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE 50), при якій аналгетичний ефект набуває 50 % випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс (ТІ); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення аналгетичної активності та токсичності сполуки № 1 у порівнянні з прототипом та анальгіном наведені у таблиці 4. 3 UA 101531 C2 Таблиця 4 Аналгетична активність та токсичність заявленої сполуки (№ 1) у порівнянні з прототипом та анальгіном Сполука Сполука № 1 Прототип Анальгін 5 10 15 DE50, мг/кг DL50, мг/кг 12,9 >6000 20,6 >4800 55, 1197 Терапевтичний індекс (ТІ) >465,51 233 21,8 Відносний ТІ по анальгіну 21,34 10,69 1 Як видно за даними таблиці 4, сполука № 1 за широтою терапевтичної дії перевищує анальгін в 21,34 разу, а прототип - майже у 2 рази. Приклад 6 Вивчення діуретичної активності проводили за методом Е.Б. Берхіна (Методы изучения действия новых химических соединений на функцию почек / Хим.-фармац. журн. - 1977. - Т. 11, № 5. - С. 3-11) на білих щурах лінії Вістар масою 120-160 г. Кожна серія складалася з 7 тварин. Кожну з досліджених сполук (заявлена сполука, сполука за прототипом, препарат порівняння гіпотіазид) вводили у дозі 50 мг/кг у водному розчині з розрахунку 3 мл води на 100 г ваги тварини. Тварини контрольної групи одержували лише воду. Сечу збирали кожну годину протягом 4 годин. Як критерій фармакологічної активності вибрано об'єм сечі досліджених тварин, розрахований у відсотках у порівнянні з контролем. Результати вивчення діуретичної дії сполуки № 1, прототипу та гіпотіазиду наведені у таблиці 5. Таблиця 5 Діуретична активність заявленої сполуки (№ 1) у порівнянні з прототипом та гіпотіазидом Сполука Сполука № 1 Прототип Гіпотіазид 20 25 30 Діуретична активність, у % до контролю 315 242 212 Як видно за даними таблиці 5, сполука № 1 за діуретичною дією перевищує гіпотіазид на 103 %, а прототип на 73 %. Приклад 7 Визначення потенціювальної дії 9-аміно-2-метил-5-нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2хлорсукцинанілату (сполука № 1) проводилося у суббактеріостатичній концентрації як мікродобавки до бензилпеніциліну натрієвої солі. Тест-моделлю були серійні двократні розведення у рідкому живильному середовищі. Як розчинник використовувалася вода для ін'єкцій. Для випробування використовувалися 2 штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. Як критерій фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК). Результати дослідження наведені у таблиці 6. Таблиця 6 Потенціювальна дія сполуки № 1 та прототипу у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі Сполука Бензилпеніциліну натрієва сіль (БПNа) БПNа + сполука № 1 БПNа + прототип Штам мікроорганізмів, МПК мкг/мл Staphylococcus aureus Pseudomonas aeruginosa 0,9 15,6 0,22 1,50 0,4 2,5 4 UA 101531 C2 5 10 За даними таблиці 6, сполука № 1 в суббактеріостатичній концентрації підвищує активність антибіотика у відношенні до Staphylococcus aureus в 4,09 разу, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa в 10,40 разу. Потенціювальна активність прототипу у даному випадку нижча. Таким чином, заявлена сполука 9-аміно-2,3-диметил-5-нітроакридинію етиламіду 3карбокси-2-хлорсукцинанілат проявляє широкий спектр фармакологічної дії: бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, діуретичну та потенціювальну дію у відношенні бензилпеніциліну натрієвої солі. За окремими видами активності вона перевищує дію препаратів порівняння етакридину лактату, фурациліну, грізеофульвіну, вольтарену, анальгіну, гіпотіазиду. Крім того, собівартість одержання заявленої сполуки нижча за собівартість сполуки за прототипом. Заявлена сполука може знайти застосування у медичній практиці при створенні лікарських засобів у різних лікарських формах для лікування інфекційних та запальних процесів різної етіології, а також середньої сили больових синдромів. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 9-Аміно-2,3-диметил-5-нітроакридинію етиламіду 3-карбокси-2-хлорсукцинанілат структурної формули: NH2 COO CH3 . + N H NO2 20 CH3 Cl NO2 NHCOCH2CH2CONHC2H5 , що проявляє бактеріостатичну, фунгістатичну, протизапальну, аналгетичну, активність та потенціювальну дію у відношенні до бензилпеніциліну натрієвої солі. діуретичну Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5