Спосіб діагностики цитогенетичних змін спадкового апарату у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією

Реферат: Спосіб діагностики цитогенетичних змін спадкового апарату у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією, згідно з яким дитині на момент госпіталізації в стаціонар досліджують цитогенетичні зміни в хромосомному апараті шляхом культивування лімфоцитів периферійної крові. Виявляють збільшення частоти асоціацій аероцентричних хромосом (ААХ) та хромосомних аберацій (ХА) у дітей з ускладненою пневмонією порівняно з контролем та залежність цих показників від ступеня тяжкості залізодефіцитної анемії. Встановлюють, що найбільшу здатність до утворення асоціацій мають хромосоми 21, 15 і 14, найменшу - 12 і 13 у кожній групі хворих дітей. У спектрі ХА доводять перевагу делецій довгого плеча четвертої та короткого плеча п'ятої і шостої хромосом, що є підтвердженням тяжкості стану дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією. UA 111565 U (12) UA 111565 U UA 111565 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до педіатрії, а саме може бути використана як спосіб діагностики цитогенетичних змін спадкового апарата у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією. Відомо, що однією з актуальних проблем дитячої пульмонології, що пов'язано з високим рівнем розповсюдженості та смертності, є пневмонії. Особливої уваги заслуговують випадки перебігу пневмонії на тлі обтяженого преморбідного фону чи супутньої патології [Антипкін Ю. Г. Принципи діагностики та лікування негоспітальних пневмоній у дітей / Ю. Г. Антипкін, В. Ф. Лапшин, Т. Р.Уманець // Здоров'я України. - 2008. - № 24/1. – С. 11-13]. Серед багатьох причин, що можуть ускладнювати перебіг пневмонії є дефіцит заліза. В останні роки спостерігається збільшення числа хворих на пневмонію серед дітей раннього віку, що протікає у поєднанні із залізодефіцитною анемією (ЗДА) [Гаріджук Л.1. Фактори ризику ускладненої пневмонії у поєднанні з дефіцитом заліза у дітей раннього віку / Л.І. Гаріджук // Галицький лікарський вісник - 2011. - №2. - С. - 28-30]. Одним з найменш освітлених аспектів розглянутої проблеми залишаються порушення цитогенетичного гомеостазу при вищевказаній поєднаній патології. В даний час встановлений зв'язок між змінами хромосомного апарата клітин і запаленням. [Козина СЮ. Цитогенетические и иммунные нарушения у детей 2-5 лет, больных пневмонией, и их коррекция с использованием препарата "Три-Ви-Плюс" / СЮ. Козина // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2008. - № 4. - С. 81-83]. Зокрема, в літературі описано підвищення рівня хромосомних перебудов при таких запальних захворюваннях бронхолегеневої системи, як хронічний бронхіт, бронхіальна астма, гостра пневмонія [Чернюк Н.В. Інтерлейкіни та асоціації акроцентричних хромосом як імуноцитогенетичні параметри важкості перебігу бронхіальної астми / Н.В. Чернюк // Український медичний альманах. - 2001. №1.-0. 179-182]. Серед чинників, які порушують генетичну стабільність при запаленні бронхів і легень, виділяють наступні: вплив інфекції, включаючи пряму цитогенетичну дію вірусів, а також непрямі ефекти бактеріальних і вірусних агентів; підвищений викид медіаторів запалення; кількісну та функціональну недостатність клітинної ланки імунітету. Разом з тим, причиннонаслідкові взаємини запального процесу і цитогенетичних альтерацій не до кінця зрозумілі. У зв'язку з цим нами було досліджено зміни в хромосомному апараті дітей при даній поєднаній патології. При цьому основна увага була зосереджена на вивченні частоти асоціацій акроцентричних хромосом (ААХ) і хромосомних аберацій (ХА) у лімфоцитах периферійної крові, як маркерів імуногенетичного статусу людини. Однак, в доступній літературі даних про діагностику змін в хромосомному апараті при ускладненій пневмонії (УПн) у поєднанні із залізодефіцитною анемією (ЗДА) у дітей раннього віку знайдено не було. Найближчим до такого, що заявляється, є спосіб діагностики функціонального стану геному лімфоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями" [Патент України №69494 МПК А61В 10/00, затв. 25.04.2012р., Бюл. №21], Однак, не вивчалися цитогенетичні зміни спадкового апарата у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією. Спосіб, що заявляється, вперше застосовується з метою удосконалення діагностичних критеріїв тяжкості перебігу ускладненої пневмонії у поєднанні із залізодефіцитною анемією у дітей раннього віку, вибору раціональної терапії і попередження прогресування захворювання. В основу корисної моделі "Спосіб діагностики цитогенетичних змін спадкового апарата у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією" поставлено задачу удосконалити діагностичні критерії тяжкості перебігу ускладненої пневмонії у поєднанні із залізодефіцитною анемією шляхом цитогенетичного дослідження лімфоцитів периферійної крові з визначенням частоти ААХ та ХА, які відображають порушення імуногенетичного статусу, генетичну нестабільність і схильність до захворювань. Суть корисної моделі полягає в тому, що у всіх дітей, хворих на УПн при госпіталізації в стаціонар досліджували цитогенетичні зміни в хромосомному апараті шляхом культивування лімфоцитів периферійної крові. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики цитогенетичних змін спадкового апарата у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією, який включає цитогенетичний аналіз лімфоцитів периферійної крові з визначенням частоти ААХ та ХА. За рахунок такого підходу порівняльним аналізом змін генетичного апарата дітей, які хворіли на УПн у поєднанні із ЗДА, було доведено їх залежність від ступеня тяжкості анемії. Виявлено 437 ААХ в 513 метафазних клітинах хворих дітей, а в контролі цей показник був меншим в 4,05 разу (38 ААХ в 180 клітинах). При наростанні дефіциту заліза спостерігалася 1 UA 111565 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тенденція до зростання частоти ААХ. Найбільш виражені відмінності даного показника визначено у дітей, хворих на УПн у поєднанні із ЗДА тяжкого ступеня. Спосіб діагностики цитогенетичних змін спадкового апарата у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією здійснюється наступним чином. Під спостереженням знаходилось 50 дітей віком від двох місяців до трьох років, хворих на УПн, які знаходились на стаціонарному лікуванні у педіатрично-діагностичному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Діагностику проводили згідно з сучасними критеріями класифікації пневмонії, а лікування - згідно з наказом МОЗ України №18 від 13 січня 2005 p. Тактика щодо діагностики та лікування анемії визначалась згідно з протоколом МОЗ України від 10.01.2005р. №9. Об'єктом дослідження слугувала периферійна кров 50 дітей віком від двох місяців до трьох років. Пацієнти були розділені на п'ять рівних груп. В І групу ввійшли здорові діти, II групу склали діти, хворі на УПн без анемії, до III, IV і V груп належали хворі на УПн з анемією легкого, середнього і тяжкого ступенів відповідно. Проведення цитогенетичного аналізу дітей раннього віку, хворих на УПн у поєднанні із ЗДА, базувалось на дослідженні каріотипу лімфоцитів периферійної крові. Культивування лімфоцитів та приготування препаратів хромосом проводили за допомогою реактивів "РВ МАХ" фірми "Gibco" за методичними рекомендаціями, затвердженими МОЗ України [Зернова-Любимова Т.Е. Стандарти аналізу препаратів хромосом людини Т.Е. / Зернова-Любимова, Н.Г. Горовенко // Методичні рекомендації. - Київ, 2003. - 52с], [Зинченко Л.И, Круминь А.Р, Вевере Н.А. Частота и распределение асоциаций акроцентрических хромосом в лимфоцитах человека / Л.И. Зинченко, А.Р. Круминь, Н.А. Вевере // Цитология]. Фарбування метафазних пластинок здійснювали за допомогою GTG-методом. Аналізували метафазні пластинки з добрим розкидом хромосом. Ідентифікацію хромосомних порушень, кількість ААХ та ХА проводили з розрахунку 100 клітин на одного хворого на оптико-електронному комплексі "Метаскан - 2." Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою персонального комп'ютера і програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel. Використовували t-критерій Ст'юдента, реалізований у пакеті "STATISTICА". Першим етапом роботи було вивчення загального розподілу ААХ залежно від кількості асоційованих у них хромосом. В контрольній групі частіше зустрічалися ААХ з двох і трьох хромосом, меншу кількість склали асоціації, до складу яких входили по чотири акроцентричних хромосоми. У дітей, хворих на УПн без ЗДА зареєстровано зростання ААХ по два акроцентрики у 1,21 разу, порівняно з контролем (р>0,05), проте меншу кількість склали ААХ з трьох хромосом. У групі дітей, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією легкого ступеня тяжкості, також відмічено зростання частоти ААХ, до складу яких входили по дві акроцентричних хромосоми у 1,16 разу порівняно з контролем (р>0,05). Щодо кількості ААХ з трьох виявлено тенденцію до зростання порівняно з такою у дітей II групи. Водночас у дітей III групи ідентифіковано ААХ з чотирьох хромосом на противагу до дітей II групи. У дітей IV групи асоціації, до складу яких входили по дві акроцентричні хромосоми, зустрічалися з однаковою частотою порівняно з групою контролю (Фіг. 1). Меншу кількість склали ААХ з трьох хромосом, проте помітно збільшилася частота ААХ з чотирьох у 1,60 разу (Фіг.2). З наростанням ступеня тяжкості ЗДА (V клінічна група) відмічалася тенденція до збільшення асоціацій з двох та чотирьох хромосом. Однак, порівняно з частотою ААХ дітей з УПн у поєднанні з ЗДА середнього ступеня тяжкості, вищеназвані показники були нижчими, що може засвідчувати виснаження компенсаторних можливостей імунної системи. Середня кількість ААХ в одній клітині контрольної групи становила (0,23±0,03) %. У дітей, хворих на УПн без анемії середня частота ААХ в одній клітині становила (0,63±0,03)%, (р