Спосіб оцінки нутритивної недостатності у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику

Реферат: Спосіб оцінки нутритивної недостатності у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику включає дослідження біологічних тканин. Спочатку за допомогою імуноферментного аналізу досліджують рівень лептину в сироватці крові та його числові діапазони для чоловіків та жінок. При значеннях рівня лептину у чоловіків 2,5 нг/мл, у жінок - 3,7 нг/мл визначають наявність нутритивної недостатності; при значеннях рівня лептину у чоловіків 2,5 нг/мл, у жінок - 3,7 нг/мл визначають відсутність нутритивної недостатності. UA 112104 U (12) UA 112104 U UA 112104 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, та може бути використана для об'єктивної оцінки нутритивного статусу у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику (ХЗЗК). Згідно з даними наукових досліджень, у хворих на ХЗЗК має місце порушення нутритивного статусу, яке пов'язано з дефіцитом білка, макро- та мікроелементів, енергетичних субстратів. Ці зміни обумовлені рядом причин: недостатнім надходженням поживних речовин в організм у зв'язку з необхідністю дотримуватися строгої дієти, підвищеними втратами поживних речовин, підвищенням енергозатрат у зв'язку з розвитком системного запального процесу. Крім цього, підсиленню катаболічних процесів сприяє гіперпродукція мононуклеарами крові протизапальних цитокінів або тривала терапія кортикостероїдами [1]. Діагностика недостатності харчування у пацієнтів часто обмежується антропометричними методами, за яким судять про наявність порушень стану харчування [2]. Поряд з тим, не тільки загальна маса тіла, але й її складові характеризують стан нутритивного статусу пацієнтів. Не врахування даних параметрів призводить до того, що у значної частини пацієнтів недостатність харчування залишається не виявленою, заходи щодо її корекції не приймаються, в результаті може розвинутися виражене виснаження, наслідками якого є ускладнення перебігу основного захворювання, пролонгування фази загострення, збільшення частоти інфекційних ускладнень внаслідок вторинного імунодефіциту, а також зниження якості життя пацієнтів [3, 4, 5, 6]. У зв'язку з цим виникає необхідність в розробці ефективних методів діагностики нутритивної недостатності у пацієнтів з ХЗЗК, своєчасне виявлення якої дозволить підвищити ефективність терапії та покращити якість життя пацієнтів. Значним науковим досягненням стало відкриття лептину - білкового гормону, який близький за своєю структурою до першого класу цитокінів. Його секретують жирові клітини та контролює ген, який обумовлює тучність [7, 8]. Рівень лептину у сироватці крові відображає сумарний енергетичний резерв жирової тканини і може вимірюватися при порушеннях енергетичного балансу. Так, рівень лептину підвищується при збільшенні маси жирової тканини, його продукція в підшкірно-жировій клітковині вище, ніж в вісцеральних жирових депо [8, 9]. В дослідження Ronnemaa відзначено, що секреція лептину чітко корелює з масою тіла [10]. Рівень лептину відображає кількість накопиченого жиру: при переїданні він підвищується, при голодуванні - знижується [9]. Способи визначення нутритивної недостатності відомі. Запропоновані методи ґрунтуються на антропометричних вимірах. Найбільшою популярністю на сьогоднішній день користується індекс Кетлє, або індекс маси тіла (ІМТ), який розраховується як відношення маси тіла в кілограмах до квадрату довжини тіла в метрах: 2 ІМТ=Маса тіла, кг / (Довжина тіла, м) . 40 45 50 55 Широке використання ІМТ обумовлено простотою та доступністю вимірювань. Але на індивідуальному рівні ІМТ не завжди відображає ступінь жировідкладення. Суттєві його зміни можуть відбуватися також за рахунок збільшення гідратації або збільшення м'язової маси. Використання ІМТ в діагностиці порушень трофічного статусу має низьку діагностичну чутливість - порядку 50 % [11, 12]. Існує спосіб визначення нутритивної недостатності на підставі оцінки запасу жиру в організмі за допомогою каліперометрії, який полягає у вимірюванні товщини шкірно-жирової складки триголового м'яза за допомогою каліпометра. При цьому при товщині шкірної жирової складки 9,5-10,5 мм для жінок та 13-14,5 мм для чоловіків результати розцінюються як нормальні і характеризують нормальне жирове депо в організмі, при зниженні цих показників результати розцінюються як нутритивна недостатність [13]. Цей спосіб вибраний за прототип. Недоліком прототипу є суб'єктивна оцінка запасу жиру в організмі та неточність результату. Загальною ознакою для обох способів є оцінка нутритивного статусу за допомогою оцінки запасів жиру в організмі. Відмінною ознакою є дослідження у хворих лептину у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу та визначення нутритивного статусу за числовими діапазонами в залежності від статі. Таким чином, заявлений спосіб має суттєві відмінні ознаки у порівнянні з прототипом, які разом із вже відомими, дозволять досягнути технічного результату: отримати інформацію про наявність нутритивної недостатності у хворих на ХЗЗК на основі значень та числових діапазонів відповідного показника у чоловіків та жінок, підвищити діагностичне значення результатів дослідження, як наслідок, вирішити задачу корисної моделі. 1 UA 112104 U 5 10 15 20 25 30 35 В основу корисної моделі поставлена задача розробити такий спосіб діагностики, який дозволив би з високою точністю визначити нутритивну недостатність у хворих на ХЗЗК, що вплине на підвищення ефективності лікувальної тактики та прискорить одужання пацієнтів. Спосіб, що заявляється є високоінформативним та безпечним для хворого. Поставлена задача корисної моделі вирішується тим, що в способі оцінки нутритивної недостатності у хворих на ХЗЗК досліджують рівень лептину в сироватці крові та числові діапазони у чоловіків та жінок для характеристики нутритивного статусу: при значеннях рівня лептину у чоловіків 2,5 нг/мл, у жінок - 3,7 нг/мл визначають наявність нутритивної недостатності; при значеннях рівня лептину у чоловіків 2,5 нг/мл, у жінок - 3,7 нг/мл визначають відсутність нутритивної недостатності. Представлений спосіб оцінки нутритивної недостатності у хворих на ХЗЗК не виявлений у відомій літературі, прямо не виходить з відомого рівня техніки, відповідає критерію "новизна", дозволяє вирішити поставлену задачу і може бути використана у галузі охорони здоров'я. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином: у пацієнта вранці натщесерце проводиться забір 5 мл крові з ліктьової вени і в сироватці крові визначається рівень лептину імуноферментним методом. За числовими інтервалами значень встановлюється наявність нутритивної недостатності: при значеннях рівня лептину у чоловіків 2,5 нг/мл, у жінок - 3,7 нг/мл визначають наявність нутритивної недостатності; при значеннях рівня лептину у чоловіків 2,5 нг/мл, у жінок - 3,7 нг/мл визначають відсутність нутритивної недостатності. Визначення концентрації лептину в сироватці крові проводили імуноферментним методом [тест набори фірми "DRG International, Inc.", Germany]. Результати дослідження визначали в нг/мл. Імуноферментний аналіз виконували за допомогою імуноферментного аналізатора "Stat Fax 303 Plus" (США), на якому проводили вимірювання оптичної щільності при довжині хвилі 450 нм. Оцінка кількісних характеристик результатів дослідження базується на даних, отриманих авторами при вивченні рівня лептину у 77 хворих на ХЗЗК, які знаходилися на лікуванні в відділенні захворювань кишечнику ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України". На основі визначення відсотка жирової маси тіла пацієнти були розподілені на 2 групи: І - із нутритивною недостатністю (46 пацієнта), II - із нормальним нутритивним статусом (31 пацієнт). Дослідженнями встановлено, що у групи пацієнтів із нормальним нутритивним статусом рівень лептину в середньому склав у чоловіків (7,0±1,49) нг/мл (інтервал більше 2,5 нг/мл), у жінок (11,39±1,74) нг/мл (інтервал більше 3,7 нг/мл). У групи пацієнтів із нутритивною недостатністю рівень лептину в середньому склав у чоловіків (0,88±0,17) нг/мл (інтервал 2,5 нг/мл), у жінок (1,81±0,36) нг/мл (інтервал 3,7 нг/мл) (табл.). Таблиця Рівень лептину в залежності від нутритивного статусу, (М±m) Показник, од. виміру Лептин, нг/мл, чол. Лептин, нг/мл, жін. n 28 18 І група (п=46) (М±m) 0,88±0,17 1,81±0,36 n 9 22 II група (п=31) (М±m) 7,0±1,49* 11,39±1,74* Примітка: * - р