Спосіб оцінки ендотоксикозу у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику з анемічним синдромом

Реферат: Спосіб оцінки ендогенної інтоксикації, яка обумовлена анемією у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику, включає визначення рівня молекул середньої маси. Вміст молекул середньої маси вимірюють в сироватці крові за ультрафіолетовим поглинанням. За рівнем молекул середньої маси визначають прогностично несприятливий показник розвитку анемічного стану хворого. UA 78072 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕНДОТОКСИКОЗУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШЕЧНИКУ З АНЕМІЧНИМ СИНДРОМОМ UA 78072 U UA 78072 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме гастроентерології, і може бути використана для діагностики ендотоксикозу при хронічних запальних захворюваннях кишечнику, які супроводжуються анемічним станом. Хронічні запальні захворювання кишечнику (ХЗЗК), до яких відносять неспецифічний виразковий коліт (НВК) та хворобу Крона (ХК), окрім кишкових симптомів, таких як діарея та біль в животі, асоціюються з позакишковими проявами з боку суглобів, шкіри, очей та ін. Системним ускладненням ХЗЗК є анемія. Частота анемії при ХЗЗК, за даними літератури, коливається від 6 % до 74 %, причому з дещо більшою частотою анемія виявляється у хворих на НВК. Анемія це не тільки лабораторний маркер при ХЗЗК, а й клінічно значущий стан, який впливає на якість життя та працездатність хворих і потребує спеціального діагностичного та лікувального підходу. Анемічний синдром у хворих на ХЗЗК має мультифакторну природу та пов'язаний із втратою крові внаслідок кишкових кровотеч, недостатнім надходженням та абсорбцією нутрієнтів, а також з основним запальним процесом. Серед механізмів розвитку анемії розглядається дефіцит заліза та недостатність вітамінів, які причетні до гемопоезу (В12 та фолієвої кислоти). Важлива роль надається надмірному утворенню прозапальних цитокінів -фактора некрозу пухлин- (ФНП-), інтерферону-, інтерлейкіну-1 трансформуючого фактора росту. У деяких випадках причинами анемії при ХЗЗК можуть бути використання медикаментів (сульфасалазин, тіопурини), аутоімунний гемоліз еритроцитів та мієлодиспластичний синдром. Однак, патогенез анемії при ХЗЗК до кінця не з'ясований. Найчастіше у цих хворих зустрічається комбінація залізодефіцитної анемії (ЗДА) та анемії хронічного захворювання (АХЗ), однак роль інших факторів також немаловажлива. Відомо, що при різних патологічних станах у сироватці крові з'являються у збільшених концентраціях молекул середньої маси (МСМ), діапазон молекулярної маси яких становить від 300 до 5000 Да. Хімічний склад МСМ досить неоднорідний та об'єднує гетерогенну групу речовин. Він представлений пептидами, глікопептидами, нуклеопептидами, ендорфінами, аміноцукрами, поліамінами, багатоатомними спиртами, деякими гуморальними регуляторами інсуліном, глюкагоном, деякими вітамінами, похідними глюкуронових кислот та ін. [Аксенова В.М., Старкова А.В. Диагностическая ценность определения уровня веществ средней молекулярной массы в плазме новорожденных детей, перенесших внутриутробную гипоксию //Перм. мед. журнал. - 1998. - Т. 15. - № 1. - С. 25-28]. Подібного роду молекули являють собою продукти розпаду білків та їх комплексів і відіграють роль ендотоксинів. Завдяки наявності в структурі середніх молекул пептидних зв'язків і циклічних амінокислот, вміст МСМ може бути встановлений за реєстрацією викликаного ними ефекту поглинання монохроматичного ультрафіолетового світлового потоку. Найчастіше виділяють дві фракції МСМ: МСМ, до складу яких входять ароматичні амінокислоти (реєструються при спектрофотометрії за довжиною хвилі 280 нм) та МСМ, які не містять ароматичних амінокислот (вимірюються за довжиною хвилі 254 нм) [Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. - Т. 1. - 2-е изд. - Мн.: Беларусь, 2002. - С. 344-351]. Встановлено, що МСМ обумовлюють не тільки синдром ендогенної інтоксикації, вони також залучені у порушення мікроциркуляції, імунної відповіді організму, зменшення активності ізоферментів ЛДГ, аденілатциклази, піруваткінази, транскетолази та інших, транспорту іонів натрію та калію через мембрани, пригнічення фагоцитозу, тощо. МСМ порушують фізико-хімічні властивості клітинних мембран, у тому числі і мембран еритроцитів, впливають на процеси синтезу гемоглобіну [Матвеев С.Б. Оценка эндогенной интоксикации по показателям среднемолекулярных пептидов при неотложных состояниях / С.Б. Матвеев, Н.В. Федорова, М.А. Годков // Клин. лаб. диагностика. - 2009. - № 5. - С. 16-18]. Руйнування еритроцитів відбувається в ретикулоендотеліальній системі кісткового мозку, селезінки і печінки. В цих органах руйнується мембрана еритроцитів. Вивільнений гемоглобін розщеплюється на свої складові частини - гем і глобін. Гемове залізо використовується кістковим мозком для відтворення нових еритроцитів, решта гема перетворюється в білірубін, який метаболізується печінкою, а глобінові ланцюги руйнуються до амінокислот, які надходять до загального пулу амінокислот організму, поповнюючи коло метаболітів, що володіють ендотоксичною дією [Кишкун А.А. Клиническая лабораторная диагностика: учебное пособие. М.: ГЭОТАР-Медия. - 2010. - С.137-139]. Однією з вивільнених амінокислот є гістидин - -аміно-[4(5)-імідазоліл] пропіонова кислота, що входить до складу багатьох білків та у значній кількості міститься у глобіні. За рахунок піридинового атома азота імідазольного фрагмента цієї кислоти білок глобін зв'язується з атомом заліза гема у гемоглобіні [Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия: Учебник.-2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина. - 1991. - С. 287]. Максимум поглинання світла гістидином припадає на 210-212 нм, тому при вимірюванні МСМ за такої довжини хвилі дана амінокислота робить свій внесок у їх загальний вміст. Таким 1 UA 78072 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 чином вміст МСМ при 210-212 нм вказує на кількість вивільненого або невикористаного гістидину у крові, характеризує ступінь ендогенної інтоксикації, яка обумовлена анемічним станом хворих, та свідчить про інтенсифікацію процесів руйнування еритроцитів та порушення синтезу гемоглобіну внаслідок дефіциту заліза або цитокін-опосередкованої анемії (АХЗ). Методи визначення ендогенної інтоксикації відомі. Відомий спосіб визначення ендотоксикозу за концентрацією олігопептидів середньомолекулярної маси у ротовій рідині, а при необхідності - в крові при довжині хвилі 254 та 280 нм (Патент UA 3353 G 01 N 33/48 від 15.11.2004). Недоліком вказаного методу є необхідність визначення МСМ в різних біологічних рідинах, перерахування з використанням коефіцієнтів та недостатня інформативність в діагностиці анемії. Відомий спосіб визначення ендогенної інтоксикації з метою ранньої діагностики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень і прогнозування їх перебігу, що включає біохімічне дослідження крові та сечі на вміст продуктів обміну з середньо молекулярною масою при довжині хвилі 254 та 280 нм (Патент UA 37482 G 01 N 33/48 від 25.11.2008). Недоліком цього методу є його громіздкість та не врахування вкладу анемічного стану в ендогенну інтоксикацію. Найбільш близьким за суттю є модифікований спосіб визначення речовин групи середніх молекул у біологічних рідинах [Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. - Т. 1.-2-е изд. -Мн.: Беларусь, 2002. - С. 347-351]. Даний спосіб не використовувався раніше з метою визначення внеску анемічного синдрому в загальну ендогенну інтоксикацію. Загальні ознаки: визначення рівня молекул середньої маси. Відмінні ознаки: вміст молекул середньої маси вимірюють в сироватці крові за ультрафіолетовим поглинанням при довжині хвилі 210-212 нм, при цьому рівень молекул середньої маси, вищий за 0,370 у.о., є прогностично несприятливим показником розвитку анемічного стану хворого. В основу корисної моделі "Спосіб оцінки ендогенної інтоксикації у хворих на ХЗЗК з анемічним синдромом" поставлено задачу створити інформативний спосіб оцінки ендотоксикозу у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику з урахуванням анемічного синдрому. Поставлена задача відносно предмета корисної моделі вирішується способом, що передбачає визначення ступеня ендогенної інтоксикації за концентрацією середньомолекулярних пептидів, що реєструються при довжині хвилі 210-212 нм. Перевагою цього способу перед перерахованими вище є значно більша об'єктивність в оцінці рівня ендогенної інтоксикації у хворих на ХЗЗК з анемією завдяки урахуванню процесів руйнування та синтезу гемоглобіну, адже вагому частку серед МСМ, що вимірюються при довжині хвилі 210-212 нм у нейтральному середовищі складає гістидин - амінокислота, що у великій кількості міститься у гемоглобіні, та вивільняється у кров при його руйнуванні, або накопичується при порушенні процесів його синтезу. Запропонований спосіб здійснюють таким чином: Проводять забір крові шляхом венопункції натщесерце. Кров центрифугують для відділення сироватки від формених елементів крові. До 0,5 мл сироватки крові додають 0,6 н НСlО4, і центрифугують 15-20 хв. при 3000 об/хв. Безбілковий супернатант нейтралізують 3 М K 2СО3 та витримують на холоді для відділення осаду KClO 4. Центрифугують 15 хв. при 3000 об/хв, надосад розводять в 50 разів і спектрофотометрують при довжині хвилі 210-212 нм проти дистильованої води. Рівень МСМ виражають в умовних одиницях, які кількісно відповідають показникам екстинції. Проведено дослідження 57 хворих на ХЗЗК з анемічним синдромом та 19 хворих на ХЗЗК без анемії. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Для визначення загального вмісту середніх молекул використовували загальновідому методику визначення МСМ у крові за білком після депротеїнізації сироватки методом Лоурі [Осипович В.К. Сравнительная оценка экспресс-методов определения средних молекул / В.К. Осипович, З.А. Тупикова, И.М. Маркелов // Лабораторное дело. - 1991. - № 10. - С. 221-224]. Результати досліджень показали, що рівень МСМ у хворих на ХЗЗК у 1,37 разу перевищував контрольні значення та становив (611,84±64,33) мг/л (р