Спосіб визначення інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет i типу

Реферат: Спосіб визначення інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет 1 типу за допомогою маркерів, які розраховані за антропометричними та клінічними даними. Крім цього за даними антропометричного обстеження, анамнестичними відомостями та показникам рівня у крові тригліцеридів та холестерину ліпопротеїдів високої щільності розраховують коефіцієнти: обвід талії (ОТ)/обвід стегон (ОС), тригліцериди (ТГ)/холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ) та eGDR, та у разі встановлення принаймні двох маркерів інсулінорезистентності роблять висновок про наявність цього стану у хворого. UA 112376 U (12) UA 112376 U UA 112376 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до ендокринології, і може бути використана для визначення інсулінорезистентності (IP) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1 типу. На сьогодні IP розглядається як порушення біологічної відповіді на екзогенний або ендогенний інсулін. Зниження чутливості до інсуліну відбивається на будь-якому його біологічному ефекті: обміні ліпідів та білків, метаболізмі в ендотелії судин та експресії генів. IP тісно пов'язана з серцево-судинними факторами ризику, такими як гіпертонія і дисліпідемія, та врешті у хворих на ЦД визначає прогноз захворювання [1,2]. Загальновизнано, що феномен IP є патогенетичною основою розвитку та еволюції інсулінонезалежного ЦД (2 типу). Через це у більшості показників, що пропонуються для визначення IP та її ступеня, як один з вихідних параметрів використовується вміст інсуліну в крові, у тому числі при розрахунку найбільш загальновизнаних індексів HOMA-IR (Homeostatic Model Assessment), QUICKI (The quantitative insulin sensitivity check index). Зазначене не дозволяє застосування наведених коефіцієнтів за умов розвитку інсулінозалежності та призначення інсулінотерапії [3]. Між тим натепер низкою робіт доведено наявність та необхідність оцінки ступеня IP у певного відсотка хворих на інсулінозалежний ЦД (1 типу) [4, 5]. Найбільш точним методом, "золотим стандартом" оцінки IP у хворих на ЦД 1 типу, є еуглікемічний гіперінсулінемічний клемп-тест. Однак цей метод досить трудомісткий та дорогий, що обмежує його застосування у широкій клінічній практиці [6]. Зазначене стало підставою щодо пошуку різних математичних показників оцінки IP, використання яких є можливим при застосуванні хворими екзогенного інсуліну [7, 8, 9]. Так, для визначення наявності та ступеня IP використовують такий показник, як eGDR, що розраховується за формулою: eGDR=24,31 - (12,22 х ОТ/ОС) - (3,29 × 1 (за наявності ГХ та прийому гіпотензивної терапії) або х 0 (за відсутності ГХ) - (0,57 х НbА1с), де ОТ - обвід талії, ОC - обвід стегон, ГХ - гіпертонічна хвороба, НbА1с - глікозильований гемоглобін. Автори розглядають показник менший або рівний 7,5 як маркер IP [8]. Ця математична модель була апробована у хворих азіатської популяції та в певних модифікаціях використовувалася в інших дослідженнях [4]. Також обґрунтовується можливість визначення IP у хворих на ЦД 1 типу за співвідношенням рівня тригліцеридів (ТГ) до холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) у крові (ТГ/ХС-ЛПВЩ), та за загальновідомим антропометричним індексом ОТ/ОС [10, 11]. Між тим, об'єктивність і точність кожного з перерахованих коефіцієнтів недостатня. Таким чином, на сьогоднішній день результатами низки досліджень переконливо доведена наявність IP у певної кількості хворих на ЦД 1 типу. Зазначене обґрунтовує необхідність пошуку інформативних показників щодо верифікації даного стану у цієї когорти хворих з метою оптимізації схем лікування. Задача корисної моделі - розробити спосіб визначення IP у хворих на ЦД 1 типу. Поставлена задача вирішується тим, що для визначення IP у хворих на ЦД 1 типу за даними антропометричного обстеження, анамнестичними відомостями та показниками рівня у крові тригліцеридів та холестерину ліпопротеїдів високої щільності розраховують коефіцієнти ОТ/ОС, ТГ/ХС-ЛПВЩ, eGDR, та у разі встановлення принаймні двох маркерів інсулінорезистентності роблять висновок про наявність цього стану у хворого. Технічний результат - підвищення ефективності діагностики стану IP у хворих на ЦД 1 типу, що надасть можливість запобігти виникненню та прогресуванню хронічних діабетичних ускладнень, зокрема судинних. Розроблений комплексний метод з використанням декількох маркерів IP дає можливість об'єктивно оцінити наявність IP у хворих на ЦД 1 типу, що може стати підставою для призначення патогенетично обґрунтованого лікування, а саме своєчасного застосування препаратів, які мають вплив на IP. Спосіб апробовано на 60 хворих на ЦД 1 типу (35 чоловіків та 25 жінок), які знаходились на обстеженні та лікуванні у клініці ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України", середній вік (34,38±10,88) років. Усім хворим проведено загальноприйняте клініко-лабораторне обстеження із визначенням ОТ, ОC, рівнів ТГ, ХС-ЛПВЩ, НbА1c, а також анамнестичних даних щодо наявності ГХ та застосування гіпотензивної терапії. З урахуванням того, що антропометричним маркером IP є абдомінальний тип розподілу підшкірно-жирової клітковини за наявності ожиріння [12], всі хворі були розподілені на 2 групи, відповідно до даного критерію. Наявність та ступінь ожиріння визначали за індексом Кетле (індексом маси тіла, ІМТ), згідно з критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) (2000) [13], який розраховується як відношення маси тіла в кілограмах до показника зросту у метрах, що зведений у квадрат. Тип ожиріння оцінювали за загальноприйнятим індексом 1 UA 112376 U 5 ОТ/ОС. Абдомінальний тип ожиріння визначали в жінок при значенні індексу ОТ/ОС більше за 0,85, у чоловіків - більше за 0,9. До 1-ої групи були віднесені 11 осіб з абдомінальним типом ожиріння, у хворих 2-ої групи (49 осіб) цей показник не був встановлений. Зазначений антропометричний маркер був обраний в якості вихідного, так як дозволяє від самого початку, з моменту фізикального обстеження припустити наявність у хворого IP без використання додаткових методів. В подальшому для визначення стану IP у хворих груп спостереження були обчислені коефіцієнти ТГ/ХС-ЛПВЩ, eGDR. Насамперед, був розрахований коефіцієнт ТГ/ХС-ЛПВЩ (табл. 1). 10 Таблиця 1 Значення коефіцієнта ТГ/ХС-ЛПВЩ у хворих на ЦД 1 типу, ( x  Sx) Контроль (n=70) Показник Група, кількість хворих на ЦД 1 група (n=11) 2 група (n=49) ТГ, ммоль/л 1,00±0,53 1,58±0,31 1,04±0,08 ХС-ЛПВЩ, ммоль/л 1,49±0,04 1,36±0,12 1,56±0,08 ТГ/ХС-ЛПВЩ 0,74±0,05 1,51±0,42 Статистичний показник Рк-1