Спосіб визначення групи ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу

Реферат: Спосіб визначення групи ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу включає визначення показників за клінічними та антропометричними критеріями. Визначають індекс маси тіла та концентрацію ретинолзв'язуючого протеїну-4 і при 2 значенні індексу маси тіла понад 31 кг/м , а концентрації ретинолзв'язуючого протеїну-4 понад 30 мг/л роблять висновок про існування ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу. UA 104687 U (12) UA 104687 U UA 104687 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і стосується способу прогнозування ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу з метою проведення профілактичних заходів щодо попередження цього захворювання. Ожиріння, цукровий діабет (ЦД) 2 типу та гіпертригліцеридемія - основні фактори ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) [1-3]. Резистентність до інсуліну в таких тканинах як скелетні м'язи, жирова тканина та печінка, є невід'ємною характеристикою ЦД 2 типу і разом з ожирінням задіяна в його патогенезі [4]. Для проведення дійових профілактичних заходів важливо своєчасно і повно визначити групи ризику щодо розвитку патології. Виявлення груп ризику розвитку НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу проводиться за клінічними та антропометричними критеріями. Деякі дослідження, які вивчали взаємозв'язок між НАЖХП та ЦД 2 типу використовували прості біохімічні показники, такі як рівні сироваткової аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) і гаммаглутаматтрансферази (GGT), як маркери для НАЖХП [5]. Але ні один біохімічний тест окремо не є репрезентативним маркером для оцінки ризику розвитку НАЖХП, щодо терапевтичного менеджменту патології. Для діагностики НАЖХП використовують сучасні візуалізаційні методи: ультразвукове дослідження, комп'ютерну томографію і магнітно-резонансну томографію, але "золотим стандартом" є пункційна біопсія печінки [6]. Проте зазвичай визнається, що високою вартістю. Отже, досить актуальним є пошук нових можливостей як для діагностики НАЖХП, так і для оцінки ризику її розвитку. Задачею корисної моделі є розробка способу визначення групи ризику відносно розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки серед осіб з цукровим діабетом 2 типу. Поставлена задача вирішується тим, що визначають індекс маси тіла (ІМТ) та концентрацію 2 ретинолзв'язуючого протеїну-4 (RBP-4) і при значенні ІМТ понад 31 кг/м , а концентрації RBP-4 понад 30 мг/л роблять висновок про існування ризику розвитку НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу. Технічний результат - підвищення об'єктивності та точності виявлення групи ризику щодо розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки серед осіб з цукровим діабетом 2 типу для подальшого своєчасного проведення профілактичних заходів. Відомо, що жирова тканина є важливим ендокринним органом, що секретує різні білки адипокіни, які діють на віддалені тканини і відіграють важливу роль у цілому ряді фізіологічних функцій [7]. Ретинолзв'язуючий протеїн-4 зараз розглядається як новий адипокін, який регулює дію інсуліну в скелетних м'язах і печінці і робить внесок в розвиток резистентності до інсуліну [8]. Важлива роль RBP-4 в розвитку і прогресуванні НАЖХП зафіксована як експериментальними, так і клінічними дослідженнями [9], що дозволяє розглядати його як можливий незалежний предиктор. В клініці ДУ "ІПЕП ім. В.Я. Данилевського НАМНУ" обстежено 66 хворих на ЦД 2 типу (ч/ж 34/32; вік 33-65 років; тривалість захворювання 6,16±0,62 років; з НАЖХП - 28, без НАЖХП - 38) і 21 практично здорову особу, співставну за віком та статтю з основною групою. Хворим провели загальне клінічне обстеження: вимірювали ріст, вагу, обсяг талії (ОТ), обсяг стегон (ОС), ІМТ та відношення ОТ/ОС. Ступінь компенсації ЦД визначили за урахуванням клінічних симптомів захворювання, глікемії натще та постпрандіальної, рівня глікованого гемоглобіну (НbА1с). НАЖХП діагностували на підставі клінічного аналізу захворювання, показників ліпідного та вуглеводного обміну, активності АсАТ, АлАТ, відношення АсАТ/АлАТ та ехографічного обстеження печінки. Досліджувану групу (окрім контрольних осіб) склали виключно хворі на ЦД 2 типу з 2 інсулінорезистентним фенотипом (ІМТ: 32,98±0,80 кг/м , Homeostasis Model Assessment-Insulin Resistance (HOMA-IR): 6,54±0,67 y.o., Quantitative Insulin Check Index (QUICKI): 0,49±0,01 y.o., p