Спосіб визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу

Реферат: Спосіб визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу включає отримання культурального фільтрату, гомогенізацію міцелію, додавання до міцеліального гомогенату та культурального фільтрату розчинів трихлороцтової кислоти і тіобарбітурової кислоти та інкубацію реакційної суміші на киплячій водяній бані, охолодження, центрифугування та спектрофотометричне вимірювання екстинкцій дослідних проб проти контрольних при довжині хвилі =532 і 590 нм. Додатково включає визначення кількості продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою за умов активації процесів ПОЛ розчинами сірчанокислого заліза та аскорбінової кислоти, антиоксидантної активності мікологічного матеріалу, яку оцінюють за інтенсивністю гальмування накопичення продуктів перекисного окислення твін-80 киснем повітря, та окислювальної активності мікологічного матеріалу, яку оцінюють за деструкцією модельної сполуки Methyl Orange при рН 4,8 і розрахунок коефіцієнтів рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів мікологічного матеріалу. UA 114311 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ МІКОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ UA 114311 U UA 114311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області мікології, а саме до способів визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу та може бути використана у наукових мікологічних дослідженнях, при промисловому культивуванні культур грибів продуцентів біологічно активних речовин для різних галузей промисловості, з метою розкладання ксенобіотиків, лігноцелюлозних відходів промисловості і сільського господарства та біоремедіації забруднених середовищ, а також в екології при оцінці наслідків впливу несприятливих екологічних факторів на біоту за станом рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів тест-об'єктів. Взаємодія активних форм кисню (АФК) і антиоксидантів є невід'ємною частиною життєдіяльності аеробних організмів. В рамках цієї взаємодії антиоксиданти підтримують необхідний рівень вільнорадикальних процесів, які є ланкою багатьох метаболічних процесів і виконують найважливіші регуляторні функції [1]. Внаслідок надмірного утворення АФК, що мають високу реакційну здатність, або недостатності клітинних механізмів антиоксидантного захисту, які обмежують утворення та негативний вплив АФК, виникає дисбаланс в прооксидантно-антиоксидантній системі. В результаті цього розвивається окислювальний стрес, під час якого відбувається окисна модифікація біомолекулярної структури клітин, зокрема основних компонентів клітинної мембрани і накопичуються токсичні хімічно активні продукти окисної модифікації біомолекул, такі як малоновий діальдегід (МДА) та ін. Це викликає численні клітинні порушення і як кумулятивний результат - руйнування клітини [2, 3, 11]. Окислювальний стрес є загальною реакцією на дію багатьох екстремальних факторів: видимий спектр світла та іонізуюча радіація, зміна рН, температури і осмотичного тиску, концентрація субстратів, висушування, механічні пошкодження тощо [1]. Рівень загальної антиоксидантної активності (АОА) відображає загальну стійкість організму і визначає межі витривалості до екстремальних впливів. Адаптивна активація антиоксидантної системи навіть при незмінному рівні окисних процесів може служити маркером окислювального стресу і свідчити про порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу клітин [13, 14]. Ферментні комплекси прооксидантно-антиоксидантної системи ксилотрофів, що генерують АФК, зокрема ліпоперекісні радикали, залучені до руйнування лігніноцеллюлозного комплексу деревини. Позаклітинні АФК, в силу своєї хімічної нестабільності, ініціюють спонтані вільнорадикальні ланцюгові реакції, внаслідок яких відбувається руйнування складного та хімічно стійкого біополімерного комплексу деревини, знижується рівень полімеризації целюлоз та геміцелюлоз, що уможливлює подальший їх метаболізм [5, 12]. Ці реакції не мають субстратної специфічності, тому перспективним є залучення ксилотрофних базидіоміцетів до процесів біоремедіації забруднених середовищ і розкладання відходів ряду галузей промисловості та сільського господарства [5, 7]. Таким чином, існує необхідність розробки способу визначення рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів мікологічного матеріалу, що є дійовим агентом біотехнологічних процесів та екологічних досліджень. Відомий спосіб визначення вмісту малонового діальдегіду за допомогою тіобарбітурової кислоти, який полягає в тому, що при нагріванні в кислому середовищі частина продуктів ПОЛ, які належать до класу гідроперекисів, розкладається з утворенням малонового діальдегіду (МДА), взаємодія якого з тіобарбітуровою кислотою (ТБК) веде до утворення забарвленого комплексу з максимумом поглинання при 532 нм. Встановлено, що реакцію з ТБК дає не тільки МДА, а й багато інших карбонільних сполук, які утворюються під час ПОЛ. Тому разом їх називають ТБК-активні продукти (ТБК-АП) [9]. Спосіб розроблений для визначення продуктів ПОЛ в тканинах тварин та людини і не задовольняє вимогам мікологічних досліджень, а також не передбачає встановлення стану антиоксидантної складової та окислювальної активності прооксидантно-антиоксидантної системи, що не дозволяє повною мірою характеризувати її. Відомий метод вивчення в культурах грибів вмісту продуктів ПОЛ, що реагують з тіобарбітуровою кислотою. Згідно методу, визначається вміст продуктів ПОЛ в гомогенатах міцелію (МГ) і ліпідах грибів різних систематичних, екологічних і фізіологічних груп [4]. В способі передбачається використання складних технологічних підготовчих процедур, додаткових спеціальних реактивів, не розроблено спосіб визначення вмісту продуктів ПОЛ в культуральному фільтраті (КФ) штамів. До того ж не визначається активність антиоксидантної системи, активація якої при незмінній інтенсивності ПОЛ може вказувати на розвиток окислювального стресу. Відомий спосіб визначення антиокислювальної активності водорозчинного біологічного матеріалу, заснований на дослідженні кінетики окислення відновленої форми 2,6дихлорфеноліндофенолу киснем повітря в присутності та у відсутності біологічного матеріалу і розрахунку величини константи інгібування біологічним матеріалом окислення 2,6 1 UA 114311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 дихлорфеноліндофенолу як показника антиокислювальної активності біологічного матеріалу [8]. Спосіб не є адаптованим до мікологічних досліджень, тому показує недостатню чутливість при дослідженні АОА культуральної рідини культур грибів. Він потребує значного часу для вимірювань і не передбачає визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів біологічного матеріалу. Відомий спосіб визначення антиоксидантної активності чайних екстрактів в реакції окиснення поліоксіетиленсорбітанмоноолеату (Твін-80) киснем повітря, що моделює перекисне окиснення ліпідів плазми крові [10]. Спосіб не є адаптованим до роботи з мікологічним матеріалом, не передбачає визначення прооксидантної складової та рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів біологічного матеріалу. Найближчим аналогом за технічною суттю і результатом, що досягається є спосіб визначення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів культур базидіоміцетів, який включає отримання культурального фільтрату, гомогенізацію міцелію, додавання до міцеліального гомогенату та культурального фільтрату розчинів трихлороцтової кислоти і тіобарбітурової кислоти та інкубацію реакційної суміші на киплячій водяній бані, охолодження, центрифугування та спектрофотометричне вимірювання екстинкцій дослідних проб проти контрольних при довжині хвилі λ=532 нм, причому перед гомогенізацією міцелій охолоджують, потім охолоджений міцелій тричі гомогенізують при температурі не вище +5 °C: 1-й - нативний міцелій, 2-й - після додавання 2,0 мл 22,5 % трихлороцтової кислоти, 3-й - 2,0 мл 0,6 % розчину тіобарбітурової кислоти, суміш інкубують протягом 15 хв., охолоджують до +20 °C, центрифугують, вимірюють екстинкції дослідних проб проти контрольної (з 0,5 мл дистильованої води) при довжинах хвилі 532 нм і 590 нм, кількість продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою розраховують в нмоль/г абсолютно сухої біомаси міцелію або на мл культурального фільтрату [6]. Спосіб має високу точність та є простим у виконанні, але не передбачає встановлення стану антиоксидантної складової та окислювальної активності прооксидантно-антиоксидантної системи, що не дозволяє повною мірою характеризувати її. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу, що містив би додаткові експериментальні показники, що визначаються, що значно розширює можливості досліду, та може застосовуватися у наукових мікологічних дослідженнях, при промисловому культивуванні культур грибів - продуцентів біологічно активних речовин для різних галузей промисловості, з метою розкладання ксенобіотиків, лігноцелюлозних відходів промисловості і сільського господарства та біоремедіації забруднених середовищ, а також в екології при оцінці наслідків впливу несприятливих екологічних факторів на біоту за станом рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів тест-об'єктів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб визначення рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів мікологічного матеріалу, який включає отримання культурального фільтрату, гомогенізацію міцелію, додавання до міцеліального гомогенату та культурального фільтрату розчинів трихлороцтової кислоти і тіобарбітурової кислоти та інкубацію реакційної суміші на киплячій водяній бані, охолодження, центрифугування та спектрофотометричне вимірювання екстинкцій дослідних проб проти контрольних при довжині хвилі λ=532 і 590 нм, в якому згідно з корисною моделлю додатково проводять визначення кількості продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою за умов активації процесів ПОЛ розчинами сірчанокислого заліза та аскорбінової кислоти, антиоксидантної активності мікологічного матеріалу, яку оцінюють за інтенсивністю гальмування накопичення продуктів перекисного окислення твін-80 киснем повітря, та окислювальної активності мікологічного матеріалу, яку оцінюють за деструкцією модельної сполуки Methyl Orange і розрахунок коефіцієнтів рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу. Запропонований спосіб визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу, завдяки визначенню нативної кількості продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, та за умов активації процесів ПОЛ розчинами сірчанокислого заліза та аскорбінової кислоти, дозволяє встановити показники прооксидантної активності прооксидантно-антиоксидантної системи та резерву субстратів вільнорадикального окиснення ліпідів. Визначення загальної антиоксидантної активності дозволяє дослідити антиоксидантну складову прооксидантно-антиоксидантної системи, а ефективності деструкції модельної сполуки Methyl Orange - окислювальну складову. Розрахунок коефіцієнту рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи дає можливість кількісно 2 UA 114311 U 5 10 15 20 25 визначити вклад прооксидантної та антиоксидантної складових в системі за даних умов та вказує на можливість індукції процесів ПОЛ за дії факторів середовища. Приклад конкретного виконання 1. В цьому прикладі описується визначення показників прооксидантних процесів мікологічного матеріалу. Визначають в мікологічному матеріалі рівень вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою. Дослідження проводять з будь-яким мікологічним матеріалом, що може являти собою плодові тіла або міцелій, або культуральний фільтрат (КФ) глибинних, поверхневих і занурених культур базидіоміцетів. Для отримання КФ та глибинного міцелію штаму Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. Hk-35, наприкінці культивування міцелій відділяють від культуральної рідини за допомогою щільної капронової тканини. Після цього міцелій при температурі до +5 °C тричі промивають дистильованою водою, підсушують, забираючи зайву вологу фільтрувальним папером. Частину міцелію використовують для приготування водної витяжки, залишок зважують у відкаліброваних бюксах і висушують при 105 °C до постійної маси та вимірюють абсолютно суху біомасу для встановлення вологості міцелію, що необхідно для перерахунку вмісту ТБК-АП на суху масу. Всі операції з гомогенізації проводять при температурі не вище +5 °C. Для встановлення рівня самовільної інтенсивності процесів ПОЛ міцелію, 1,5 мл водної витяжки відбирають у чисту пробірку. Додають 2,0 мл 22,5 % розчину трихлороцтової кислоти та 2,0 мл 0,6 % розчину тіобарбітурової кислоти. Вміст ретельно перемішують, переносять в пробірку та інкубують протягом 15 хв. на водяній бані. Після інкубації проби швидко охолоджують до кімнатної температури і центрифугують при 3000 об/хв. Відбирають супернатант в сухі чисті пробірки (дослідна проба). В контрольній пробі замість гомогенату використовують дистильовану воду. Подальша обробка контрольної проби проходить так само, як і дослідної. Екстинкції дослідної проби вимірюють проти контрольної на спектрофотометрі, наприклад СФ-26, при довжинах хвиль 532 нм і 590 нм. Розрахунок кількості продуктів перекисного окиснення ліпідів міцелію, що реагують з тіобарбітуровою кислотою (Ас) ведуть за формулою: Ac  E 532  E 590   10 6  V  K , 1,56 10 5  P 30 6 35 40 45 50 55 де: E532 і E590 - показники екстинкції дослідної проби при 532 і 590 нм; 10 - фактор розмірностей; V - об'єм реакційної суміші (мл); K - коефіцієнт перерахунку на абсолютно суху 5 масу міцелію; 1,56·10 - молярний коефіцієнт екстинкції; P - наважка матеріалу - сирого міцелію (г). Кількість ТБК-АП виражають в нмоль/г абсолютно сухої маси міцелію. Досліди проводять у трикратній повторності. Отримані експериментальні дані обробляють з використанням пакету програм для проведення статистичної обробки результатів біологічних експериментів. Наприклад, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, в глибинному міцелії штаму Pleurotus ostreatus Hk-35 становить 108,98±9,06 нмоль/г. Вміст ТБК-АП в культуральному фільтраті штаму Pleurotus ostreatus Hk-35 визначається так само, як і в міцелії. Кількість ТБК-АП виражають в нмоль/мл КФ. Наприклад, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, в КФ штаму Pleurotus ostreatus Hk-35 становить 5,90±0,13 нмоль/мл. Визначають в мікологічному матеріалі рівень вмісту продуктів ПОЛ, що реагують з тіобарбітуровою кислотою за умов активації процесів ПОЛ розчинами сірчанокислого заліза та аскорбінової кислоти. Для створення умов активації ПОЛ до мікологічного матеріалу додають -3 -2 1·10 моль/л розчин сірчанокислого заліза та 1·10 моль/л аскорбінової кислоти. Інкубацію проводять при 40 °C протягом 90 хвилин. Після цього проводять визначення вмісту ТБК-АП в реакційній суміші аналогічно до визначення вмісту ТБК-АП в культуральному фільтраті штаму Pleurotus ostreatus Hk-35. Наприклад, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, за умов активації процесів ПОЛ, в глибинному міцелії штаму P. ostreatus Hk-35 становить 249,51±23,41 нмоль/г, а в КФ - 7,24±0,57 нмоль/мл. За отриманими даними розраховують показник прооксидантної активності (ПОА), який характеризує активність прооксидантних процесів в мікологічному матеріалі, за формулою: 3 UA 114311 U ПОА  5 10 Ас , Аа А с - вміст в мікологічному матеріалі продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою; А а - вміст в мікологічному матеріалі продуктів перекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою за умов активації процесів ПОЛ розчинами сірчанокислого заліза та аскорбінової кислоти. Наприклад, показник ПОА глибинного міцелію штаму Pleurotus ostreatus Hk-35 є нижчим середнього і становить 0,44±0,03; а КФ - вище середнього - 0,82±0,03. Показник резерву субстратів перекисного окиснення (СПО), зокрема поліненасичених жирних кислот, вказує на можливість індукції ПОЛ за умов дії факторів середовища і також певною мірою характеризує стан антиоксидантної системи. СПО розраховується за формулою: СПО  Аа  Ас  100 % . Аа 15 20 25 Наприклад, показник СПО глибинного міцелію штаму P. ostreatus Hk-35 становить 0,56±0,02, що вказує на достатню кількість не залучених субстратів ПОЛ. Показник СПО для КФ становить 0,18±0,01, що свідчить про високу інтенсивність процесів ПОЛ із залученням більшості доступних субстратів. Приклад конкретного виконання 2. В цьому прикладі описується визначення загальної антиоксидантної активності (АОА) мікологічного матеріалу. АОА оцінюють за інтенсивністю гальмування накопичення продуктів перекисного окислення і визначають за допомогою моделі перекисного окиснення ліпідів - реакції окиснення Твін-80 -3 киснем повітря. Для цього до мікологічного матеріалу додають 1·10 моль/л розчин -2 сірчанокислого заліза, 1·10 моль/л аскорбінової кислоти та 1 % водний розчин твін-80. У контрольний розчин замість мікологічного матеріалу вносять дистильовану воду. Інкубацію проводять в герметичних ємностях об'ємом 100 мл при температурі 40 °C протягом 24 годин. Після цього проводять визначення продуктів ПОЛ в реакційній суміші за прикладом конкретного виконання 1. АОА розраховують за формулою: 30 АОА  35 Ак  А д Ак , де А к , А д - вміст ТБК-АП в контрольному і дослідному зразках відповідно. Наприклад, показник АОА глибинного міцелію штаму P. ostreatus Hk-35 становить 14,91±1,42 %, а КФ - 44,45±3,96 %. За отриманими показниками АОА та ПОА розраховують коефіцієнт рівноваги прооксидантно-антиоксидантної системи (КРПAС) за формулою: К РПАС  АОА . ПОА 40 45 50 При переважанні прооксидантних процесів значення КРПАС знижується до 0 і може набувати від'ємних значень. В іншому випадку показник КРПАC характеризується більш високими значеннями. Наприклад, показник КРПАС для глибинного міцелію штаму P. ostreatus Hk-35 становить 0,34±0,01; а для КФ він становить 0,55±0,03. Приклад конкретного виконання 3. В цьому прикладі описується визначення ефективності окислювальної деструкції модельної сполуки Methyl Orange (CAS 547-58-0) культуральним фільтратом базидіоміцетів. Інтенсивність біодеградації барвника метилоранж - Methyl Orange, що відноситься до класу азобарвників, визначають фотометрично у видимій області спектра і оцінюють за зниженням піку максимуму поглинання світла для даного барвника. Для цього до мікологічного матеріалу додають 0,001 % розчин Methyl Orange в натрій-ацетатному буфері з рН 4,8. Оптимальну кількість барвника і рН буфера встановлено експериментально для даного дослідження. У 4 UA 114311 U 5 контрольний розчин замість КФ вносять дистильовану воду. Реакційну суміш інкубують при температурі 40 °C протягом 48 годин. Після цього до суміші додають натрій-ацетатний буфер і контролюють рН, значення якого повинно становити 3,1 од. Вимірюють оптичну густину розчину при довжині хвилі 506 нм. Ефективність окислювальної деструкції (ЕД) розраховують за формулою: ЕД  10 15 20 25 30 35 40 45 50 Ек  Е д  100 % , Ек де Е к , Е д - оптична густина контрольного і дослідного зразків. Наприклад, ефективність окислювальної деструкції барвника Methyl Orange культуральним фільтратом штаму P. ostreatus Hk-35 становить 4,22±1,30 %. Таким чином, запропонований спосіб визначення статусу прооксидантно-антиоксидантної системи культур базидіоміцетів має високу чутливість, є інформативним завдяки необхідній кількості експериментальних характеристик, що визначаються, адаптованим для мікологічного матеріалу, достатньо простим для виконання у лабораторній практиці. Джерела інформації: 1. Белозерская Т.А. Активные формы кислорода и стратегия антиоксидантной защиты у грибов (обзор) / Т.А. Белозерская, Н.Н. Гесслер // Прикладная биохимия и микробиология. 2007. - Т. 43, № 5. - С. 565-575. 2. Гейвандова Н.И. Сывороточные фосфолипиды, показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты как дополнительные неинвазивные маркеры активности хронического вирусного гепатита С / Н.И. Гейвандова, А.В. Ягода, Д.А. Гудзовская, И.В. Косторная // РЖГГК. - 2008. - Т. 18, № 6. - С. 38-42. 3. Зенков Н.К. Окислительный стресс. Биохимические и патофизиологические аспекты / Н.К. Зенков, В.З. Лапкин, Е.Б. Меньшикова. - М.: Наука, Интерпериодика, 2001. - 343 с. 4. Капич А.Н. Содержание в грибах продуктов перекисного окисления липидов, реагирующих с тиобарбитуровой кислотой / А.Н. Капич, Т.С. Гвоздкова // Микология и фитопатология. - 1998. - Т. 32, вып. 4. - С. 30-36. 5. Капич А.Н. Сопряжение перекисного окисления липидов с деградацией лигнина у дереворазрушающих базидиомицетов // Микробные биотехнологии: фундаментальные и прикладные аспекты: сб. науч. тр. - 2011. - Т.3. - С. 316-335. 6. Патент 78481 України. Спосіб визначення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів культур базидіоміцетів / Чайка О.В., Федотов О.В. Заявка № u201208871, від 18.07.2012, МПК (2006.01), кл. A01G 1/04, G01N 33/52 Бюл. № 6, від 25.03.2013. (найближчий аналог). 7. Рабинович М.Л. Разложение природных ароматических структур и ксенобиотиков грибами (обзор) / М.Л. Рабинович, А.В. Болобова, Л.Г. Васильченко // Прикладная биохимия и микробиология. 2004. - 40, № 1. - С. 5-23. 8. Семенов В.Л. Метод определения антиоксидантной активности биологического материала / В.Л. Семенов, A.M. Ярош // Укр. биохим. журн. - 1985. - Т. 57, № 3. - С. 50-52. 9. Стальная И.Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили. Под ред. В.Н. Ореховича / Современные методы в биохимии. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68. 10. Федосеева А.А. Антиоксидантная активность настоев чая / А.А. Федосеева, О.C. Лебедкова, Л.В. Каниболоцкая, АН. Шендрик // химия растительного сырья. - 2008. - № 3. - С. 123-127. 11. Halliwell В. Reactive species and antioxidants. Redox biology is a fundamental theme of aerobic life. Plant Physiology. - 2006. - № 141. - P. 312-322. 12. Hammel K.E. Reactive oxygen species as agents of wood decay by fungi / K.E. Hammel, A.N. Kapich, K.A.Jr. Jensen, Z.C. Ryan // Enzyme and Microbial Technology. - 2002. - 30. - P. 445-453. 13. Jain S.K. Oxidative stress in chronic hepatitis C: not just a feature of late stage disease / S.K. Jain, P.W. Pemberton, A. Smith et al. // J. Hepatol. - 2002. - Vol. 36, N 6. - P. 805-811. 14. Mittler R. Oxidative stress, antioxidants and stress tolerance / R. Mittler // Tr. Plant Sci. 2002. V. 7, № 9. - P. 405-410. 5 UA 114311 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб визначення рівноваги прооксидантно-антиоксидантних процесів мікологічного матеріалу, що включає отримання культурального фільтрату, гомогенізацію міцелію, додавання до міцеліального гомогенату та культурального фільтрату розчинів трихлороцтової кислоти і тіобарбітурової кислоти та інкубацію реакційної суміші на киплячій водяній бані, охолодження, центрифугування та спектрофотометричне вимірювання екстинкцій дослідних проб проти контрольних при довжині хвилі =532 і 590 нм, який відрізняється тим, що додатково включає визначення кількості продуктівперекисного окиснення ліпідів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою за умов активації процесів ПОЛ розчинами сірчанокислого заліза та аскорбінової кислоти, антиоксидантної активності мікологічного матеріалу, яку оцінюють за інтенсивністю гальмування накопичення продуктів перекисного окислення твін-80 киснем повітря, та окислювальної активності мікологічного матеріалу, яку оцінюють за деструкцією модельної сполуки Methyl Orange при рН 4,8 і розрахунок коефіцієнтів рівноваги прооксидантноантиоксидантних процесів мікологічного матеріалу. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6