Спосіб визначення впливу селенази на показники енергетичного обміну та прооксидантно-антиоксидантну системи в органах щурів при токсичному гепатиті

Реферат: Спосіб визначення впливу селенази на показники енергетичного обміну та прооксидантноантиоксидантну систему в органах щурів при токсичному гепатиті, що включає дослідження крові, причому вводять селеназу 1 раз на добу внутрішньошлунково в дозі 50 мкг/кг на тлі токсичного гепатиту протягом 20 днів, визначають маркери окисної модифікації білка, стан антиоксидантної системи за активністю супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та вмісту відновленого глутатіону, стан енергетичного обміну за рівнем найбільш значущих інтермедіатів - АТФ, лактату, пірувату й малату в безбілковому екстракті гомогенату серця, головного мозку і печінки, отримані результати порівнювали з контролем і при зміні показників визначають вплив селенази на показники енергетичного обміну та прооксидантно-антиоксидантну системи в органах щурів за умов токсичного гепатиту. UA 101749 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ СЕЛЕНАЗИ НА ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ ТА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНУ СИСТЕМИ В ОРГАНАХ ЩУРІВ ПРИ ТОКСИЧНОМУ ГЕПАТИТІ UA 101749 U UA 101749 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше до фармакології, і може бути використана для визначення впливу селенази на показники енергетичного обміну та прооксидантно-антиоксидантну систему в органах щурів при токсичному гепатиті. Селен є незамінним життєво важливим мікроелементом, який приймає активну участь у функціонуванні ряду біологічних систем. Селен є частиною глутатіонпероксидази (в зв'язаній з білком формі амінокислоти селеноцистеїну) - ферменту, що руйнує гідроксипероксиди і таким чином захищає мембранні ліпіди і інші компоненти клітин проти окислювального пошкодження вільними радикалами [2]. Експериментально на клітинах і субклітинних модельних системах показано, що цілісність біологічних мембран залежить від системи глутатіонпероксидази, яка грає важливу роль в антиоксидантному захисті клітини [10]. Селен підтримує функцію селеновмісних ферментів (тіоредоксинредуктаза, йодтироніндейодиназа, селенофосфатсинтетаза) та селенопротеїнів. Селен має вплив на обмін лейкотриєну, тромбоксану і простацикліну. Селенопротеїн транспортує селен до різних тканин і органів, порушення метаболізму селену сприяє розвитку оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції, запаленню, розвитку гастроінтестинальної патології, пригніченню реакцій імунного захисту [11, 12]. Сучасно доведена роль селену у виникненні захворювань травного каналу при розвитку метаболічного синдрому, хвороб печінки та інших критичних станів [8, 13-15]. В зв'язку з тим, що розвиток хвороб травного каналу, серцево-судинної нервової та інших систем, а також критичних станів супроводжується порушенням балансу між системою пероксидації ліпідів і системою антиоксидантного захисту, проводиться безперервний пошук антиоксидантних засобів для контролю і обмеження вільнорадикального окиснення ліпідів. Включення в комплекс інтенсивної терапії патологічних і критичних станів антиоксидантів вважають перспективним напрямком до підвищення якості лікуванню і пониженню летальності хворих [2]. З багатьох антиоксидантів доведені позитивні властивості мають препарати селену, що є підставою для їх додаткового введення хворим. Доведений позитивний ефект застосування препарату селенази при лікуванні панкреатиту та критичних станів. Зважуючи на розповсюдженість захворювань печінки [1,4,7], серцево-судинної та нервової системи [3], проводиться пошук гепатопротекторів, які одночасно мають загальну органопротекторну дію. Найбільш близьким за тезніною суттю до способу, що заявляється, є спосіб фармакологічої детоксикації, який дозволяє безпосередньо діяти на токсичну речовину або її рецептори і ліквідувати ряд токсичних ефектів (6). Задача, яку вирішує спосіб, що заявляється, полягає у визначенні впливу селенази на показники енергетичного обміну та прооксидантно-антиоксидантної системи в органах щурів при токсичному гепатиті. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає дослідження крові, згідно з корисною моделлю вводять селеназу 1 раз на добу внутрішньошлунково в дозі 50 мкг/кг на тлі токсичного гепатиту протягом 20 днів, визначають маркери окисної модифікації білка, стан антиоксидантної системи за активністю супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та вмісту відновленого глутатіону, стан енергетичного обміну за рівнем найбільш значущих інтермедіатів - АТФ, лактату, пірувату й малату в безбілковому екстракті гомогенату серця, головного мозку і печінки, отримані результати порівнювали з контролем і при зміні показників визначають вплив селенази на показники енергетичного обміну та прооксидантноантиоксидантну систему в органах щурів за умов токсичного гепатиту. Спосіб здійснюється наступним чином: Експериментальні дослідження проводили на 21 нелінійних білих щурах-самцях, отриманих з розплідника Інституту фармакології і токсикології АМН України масою тіла - 170-190 г. Утримання щурів проводилося згідно з Методичними рекомендаціями ДЕЦ МОЗ України [6]. Щоденно протягом 20 днів всі тварини важилися і оглядалися. Огляд включав в себе оцінку загального стану і поведінки. Для моделювання токсичного гепатиту використовували дихлоретан, який вводили щурам перорально через металевий атравматичний зонд в дозі 500 мл/кг у вигляді 50 % розчину на соняшниковій олії 1 раз на день протягом 4 днів. На 5 день експерименту введення токсичного агента припинялося і протягом 10 днів щури були поділені на 3 групи по 7 тварин: 1 група - інтактні тварини, 2 група - тварини, яким моделювали токсичний гепатит, 3 група - тварини, яким моделювали токсичний гепатит і з лікувальною метою вводили селеназу 1 раз на добу внутрішньошлунково в дозі 50 мкг/кг. Препарат вводили у вигляді суспензії, стабілізованої Твіном-80. Тваринам 1 та 2 групи вводили внутрішньошлунково в аналогічному обсязі воду з Твіном-80. Біохімічні дослідження проводили на 20-й день експерименту. На цей термін спостереження тварин виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом (40 мг/кг), швидко вилучали печінку, серце і головний мозок, які відразу заморожували в рідкому азоті. Тканини серця, печінки і головного мозку гомогенізувалися на 1 UA 101749 U 5 10 15 20 25 30 холоді, в сольовому ізотонічному середовищі (0,15М КСl) при температурі +4 °C, за допомогою скляного гомогенізатора, у співвідношенні тканина-сольовий розчин 1:20. Потім при температурі (+4 °C) методом диференційного центрифугування на рефрижераторній центрифузі Sigma 330k (Німеччина) виділяли цитозольну та мітохондріальну фракції в 10-кратному об'ємі середовища, що містить (в ммолях): сахарози - 250, трис-НСІ-буферу - 20, ЕДТА -1 (рН 7,4). Для оцінки інтенсивності оксидативного стресу в цитозольній фракції гомогенату міокарда, головного мозку і печінки визначали в маркери окисної модифікації білка альдегідфенілгідразони (АФГ) і карбоксифеніл гідразони (КФГ). Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази (ГПР) та вмісту відновленого глутатіону. Стан енергетичного обміну визначали за рівнем найбільш значущих інтермедіатів - АТФ, лактату, пірувату й малату в безбілковому екстракті гомогенату серця, головного мозку і печінки [9]. Аналіз нормальності розподілу оцінювали за критеріями Колмогорова-Смирнова (D) і Lilliefors, а також Shapiro-Wilk (W), якому віддавали перевагу. Дані представлені у вигляді середнього і стандартної помилки репрезентативності вибіркового середнього значення. У разі розподілу, відмінного від нормального, або аналізу порядкових змінних, використовували Uкритерій Mann-Whitney для 2-х незалежних вибірок, для більшого числа вибірок - критерій Kruskal-Wallis H з подальшим порівнянням по Games-Howell. Якщо кількість груп становила 2, то статистичну значимість відмінностей оцінювали за допомогою гетероскедастинного t-критерію Gosset U для незв'язаних груп з поправкою Бонферроні. Результати дослідження оброблені з застосуванням статистичного пакета ліцензійної програми "STATISTICA® for Windows 6.0" (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5), а також «SPSS 16.0", "Microsoft Excel 2003". Окремі статистичні процедури і алгоритми реалізовані у вигляді спеціально написаних макросів у відповідних програмах. Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали відмінності при р