Фармацевтична композиція у формі супозиторіїв (песаріїв) для лікування та профілактики генітальної форми герпесвірусної інфекції

Реферат: Винахід належить до фармацевтичних композицій на основі ацикловіру, ефірних олій чайного дерева і чабрецю у формі супозиторіїв (песаріїв) для лікування та профілактики генітальної форми герпесвірусної інфекції. UA 115476 C2 (12) UA 115476 C2 UA 115476 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Винахід належить до фармації та медицини, зокрема до фармацевтичних композицій комбінованого складу у формі супозиторіїв (песаріїв) для використання у гінекології, і призначена для лікування та профілактики генітальної форми герпесвірусної інфекції. На сьогодні існує безліч методів лікування генітального герпесу (ГГ), проте жоден з них не забезпечує елімінацію вірусу простого герпесу (ВПГ) з організму людини. Клітини нервової системи залишаються резервуаром ВПГ, що призводить до рецидиву захворювання. Існуючі методи лікування направлені перш за все на запобігання розвитку чи відновлення порушень, викликаних його активацією в організмі [1]. Найчастіше для лікування ВПГ І та II типу застосовуються противірусні монопрепарати синтетичного походження, які досить часто виявляють як місцеві, так і системні алергічні реакції [2]. Ефект противірусної терапії носить, як правило, короткочасний характер. А отже лікування геніального герпесу вимагає комплексного підходу. Комбіноване використання противірусних препаратів (ПВП), що мають різну хімічну структуру й принципово різний механізм дії, приводить до посилення антивірусного ефекту адитивного або синергічного характеру й дозволяє знизити токсичний вплив основного препарату за рахунок адекватної противірусної дії комбінацій у менших концентраціях у порівнянні з використанням кожного з'єднання окремо. Крім того, комбіноване застосування ПВП із різним механізмом дії знижує або запобігає ймовірності появі інгібіторорезистентних мутантів вірусів. На ринку України протигерпетичні засоби, у переважній більшості, представлені синтетичними монопрепаратами з високою терапевтичною ефективністю, які, як правило, мають широкий спектр токсикологічних властивостей [4, 3]. Перелік засобів рослинного походження є вкрай обмеженим, а для місцевого лікування герпетичної хвороби - зовсім відсутній. А ось кількість вітчизняних ПВП комбінованого складу є недостатньою, що обумовлює необхідність створення подібних лікарських засобів. Саме тому є доцільним створення нових комбінованих засобів з рослинними компонентами для місцевого лікування герпетичних інфекцій, і розширення переліку рослин, що можуть бути використані з цією метою [5]. Поєднання двох чи більше субстанцій в одній лікарській формі дозволяє на основі наявного асортименту фармакологічних засобів створювати практично нові, більш ефективні та нешкідливі препарати місцевої дії [6]. Прототипом за противірусною дією є відомий препарат синтетичного походження ацикловір [7], який призначений для лікування інфекцій шкіри і слизових оболонок спричинених вірусом простого герпесу, герпесу губ, статевих органів. До недоліків зазначеного засобу можна віднести вузькоспрямовану фармакологічну дію, а також можливість розвитку ряду побічних алергічних реакцій, таких як свербіж, висипи на шкірі, нудота, діарея, головний біль. Відомий ПВП рослинного походження у вигляді ректальних супозиторіїв "Панавір" [8], що містить очищений екстракт з пагонів рослини Solanum tuberosum, показаний при герпесвірусній інфекції різної локалізації, в тому числі ГГ. Недоліком цього засобу є те, що він протипоказаний при вагітності та лактації, при захворюванні нирок, селезінки, дитячий вік до 12 років, підвищена чутливість до складових препарату. Задача винаходу полягає у створенні фармацевтичної композиції у формі супозиторіїв (песаріїв) для лікування та профілактики генітальної форми герпесвірусної інфекції, яка завдяки поєднанню в одній лікарській формі компонентів синтетичного та рослинного походження при використанні збалансованої основи дозволяє отримати широкий спектр фармакологічної дії препарату при мінімальній побічній дії, зручності у використанні та високій біодоступності. Поставлена задача вирішується таким чином, що фармацевтична композиція у формі супозиторіїв (песаріїв) для лікування та профілактики генітальної форми герпесвірусної інфекції з вмістом компонентів синтетичного та рослинного походження, як діючих речовин, та супозиторної основи, згідно з винаходом містить у своєму складі у рівній кількості ацикловір, олію чайного дерева та ефірну олію чебрецю при наступному співвідношенні компонентів (мас. %): ацикловір 4,5-5,5 ефірна олія чайного дерева 4,5-5,5 ефірна олія чебрецю 4,5-5,5 супозиторна основа до 100,0. У відповідності з винаходом один супозиторій (песарій) заявленої фармацевтичної композиції містить компоненти при співвідношенні: ацикловір 0,135-0,165 г ефірна олія чайного дерева олія 0,135-0,165 г ефірна олія чебрецю 0,135-0,165 г 1 UA 115476 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 вітепсол 2,01-1,79 г лецетин 0,135-0,165 г вода очищена 0,45-0,55 мл. Винаходом передбачено, що компонентами супозиторної основи є вітепсол, лецетин, вода очищена. У відповідності з винаходом оптимальний варіант заявленої фармацевтичної композиції має наступний склад: ацикловір 0,15 г ефірна олія чайного дерева 0,15 г ефірна олія чебрецю 0,15 г вітепсол 1,90 г лецетин 0,15 г вода очищена 0,5 мл. Кількісний вміст ацикловіру, ефірної олії чайного дерева та ефірної олії чебрецю, як діючих речовин, заявленої фармацевтичної композиції визначений експериментальним шляхом. При зменшенні кількості діючих речовин до 0,135 г призводить до зниження фармакологічної активності засобу в цілому. Збільшення вмісту діючих речовин понад 0,165 г не призводить до суттєвого зростання терапевтичної дії і є економічно недоцільним. На вивільнення та біодоступність активних компонентів супозиторіїв в основному впливає основа. Винахідниками експериментально визначено збалансований якісний та кількісний склад компонентів основи заявленого засобу. Зміна їх кількісного вмісту може призвести до порушення фізико-хімічних, технологічних, біофармацевтичних та фармакологічних властивостей заявленої фармацевтичної композиції у формі супозиторіїв (песаріїв). Як супозиторну основа використали гідрофобну основу - вітепсол, як найбільш прийнятну, адже гідрофільна основа, в даному випадку, є недоцільною з точки зору фармакотерапії ГГ. Проведені авторами дослідження дозволили визначити найбільш оптимальну супозиторну основу наступного складу: вітепсол, лецетин, вода очищена. Як емульгатор в основу введений лецитин, продукт рослинного походження, до складу якого входять гліцерин, ди- та тригліцериди, які сприяють транспорту ацикловіру через слизові оболонки, що значно підсилює противірусний ефект. Такий склад супозиторної основи забезпечує ефективну терапевтичну дію засобу, сприяє вивільненню та проникненню у тканини активних діючих речовин, дозволяє одержати супозиторії з необхідними терапевтичними і біофармацевтичними властивостями. До складу заявленої фармацевтичної композиції входять відомі, дозволені до використання в медичній практиці компоненти, проте їх якісне та кількісне співвідношення є новим і не відомим з джерел інформації, і забезпечує виникнення неочевидного ефекту взаємного потенціювання дії активних речовин засобу. Винахід здійснюють наступним чином. Задану кількість ацикловіру розтирали у ступці протягом 3-х хвилин. Відважений лецитин поміщали у фарфорову чашку і заливали необхідною кількістю води очищеної з температурою 30,0±2,5 °C, і перемішували до однорідної гелеподібної маси. Необхідну кількість вітепсолу розплавляли у фарфоровій чашці на водяній бані, охолоджували і до напівохолодженої основи, при перемішуванні, додавали розраховану кількість ефірної олії чайного дерева та ефірної олії чабрецю. До ацикловіру в ступці поступово додавали гелеподібну масу лецитину, ретельно перемішували; потім додавали основу з оліями при перемішуванні до одержання однорідної супозиторної маси. Одержану супозиторну масу підігрівали, за необхідності, і розливали у контурну упаковку з полівінілхлоридної плівки. Кінцевий продукт являє собою супозиторії (песарії), торпедоподібної форми, білого кольору зі злегка жовтуватим відтінком, зі специфічним запахом, масою 3,0 г. Термін зберігання 2 роки. Винахід пояснюється прикладами. Приклад 1. Розрахункова маса компонентів заявленої фармацевтичної композиції без урахування технологічних витрат склала 150 г ацикловіру, 150 г ефірної олії чайного дерева, 150 г ефірної олії чебрецю, 1900 г вітепсолу, 150 г лецитину і 500 мл води очищеної. Для виготовлення супозиторіїв (песаріїв) відважують зазначені інгредієнти зі збільшення маси на відсоток технологічних втрат. Ацикловір розтирають у ступці протягом 3 хв. Лецитин поміщають у фарфорову чашку і заливають водою очищеною з температурою 30,0±2,5 °C, перемішують до отримання однорідної гелеподібної маси. Вітепсол розплавляють у фарфоровій чашці на водяній бані, 2 UA 115476 C2 5 10 15 20 25 30 охолоджують і до напівохолодженої основи, при перемішуванні, додають ефірну олію чайного дерева та ефірну олію чебрецю. До ацикловіру в ступці поступово додають гелеподібну масу лецитину, ретельно перемішують, потім додають основу з ефірними оліями, при перемішуванні, до одержання однорідної супозиторної маси. Одержану супозиторну масу підігрівають, за необхідності, і розливають у контурну упаковку з полівінілхлоридної плівки. Отримують 1000 супозиторіїв (песаріїв) масою 3,0 г зі складом компонентів на 1 супозиторій: ацикловір 0,15 г ефірна олія чайного дерева 0,15 г ефірна олія чебрецю 0,15 г вітепсол 1,90 г лецетин 0,15 г вода очищена 0,5 мл. Зазначений склад заявленої фармацевтичної композиції у формі супозиторіїв (песаріїв) є оптимальним за фармакологічними та технологічними властивостями. Приклад 2. Дослідження противірусної дії заявленої фармацевтичної композиції у формі супозиторіїв (песаріїв) проводили в лабораторії експериментальної хіміотерапії вірусних інфекцій ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського" (м. Київ) методами in vitro та in vivo. Метод in vitro [9]. Для вивчення антивірусної активності препаратів використовували перещеплювану культуру клітин Vero. Клітини вирощували в плашках на середовищі RPMI1640+10 % фетальної сироватки при температурі 37 °C в термостаті з подачею СО2. Використовували вірус герпесу II типу штам ВН, інфекційний титр 9,0 lg ТЦД50. Для вивчення антивірусної активності препаратів відбирали добові культури клітин Vero із суцільним моношаром клітин. Середовище росту зливали, на моношар клітин додавали досліджувані препарати (3 зразки супозиторіїв та референтний препарат ацикловір у різних концентраціях. Через 1 годину контакту додавали вірус герпесу в дозі 100 ТЦД 50. Культури інкубували в термостаті з подачею СО2 протягом 5 діб, щодня контролюючи за допомогою мікроскопа і відмічаючи репродукцію вірусу по цитопатичній дії ВПГ на клітини Vero у порівнянні з контрольними культурами, де моношар не піддавався ніяким впливам. Вивчення проводили за профілактичною та лікувальною схемами. Цитопатична дія ВПГ на клітини морфологічно проявляється в утворенні симпластів або округлих клітин у сполученні з проліферацією і появою гігантських багатоядерних клітин. Через 3 доби збирали культуральне середовище з лунок плашок і в ньому визначали інфекційний титр у кожній пробі при введенні препаратів. Результати репродукції ВПГ-ІІ при введенні препаратів подані в таблицях 1 та 2. Аналіз даних табл. 1 і 2 свідчить про те, що всі розведення препаратів були ефективними інгібіторами репродукції вірусу герпесу II типу при профілактичній та лікувальній схемі досліду ED50 для препарату № 1 дорівнювало 1:64000, при цьому інгібіція репродукції вірусу герпесу II типу була від 6,0 до 9,0 lg ID50. 35 Таблиця 1 ED50 препаратів відносно до вірусу герпесу (профілактична схема) Розведення препаратів 1:4000 1:8000 1:16000 1:32000 1:64000 Контроль вірусу Назва препаратів та їх вплив на інфекційний титр вірусу герпесу в lg ID50 Супозиторій №1 Супозиторій №2 Супозиторій №3 Ацикловір 0 0 0 3,0 0,5 0 0 4,0 2,5 0 1,0 4,0 2,5 1,5 1,5 3,0 2,0 2,5 3,0 5,0 9,0 9,0 9,0 9,0 3 UA 115476 C2 Таблиця 2 ED5o препаратів відносно до вірусу герпесу (лікувальна схема) Розведення препаратів 1:4000 1:8000 1:16000 1:32000 1:64000 Контроль вірусу 5 10 15 20 25 30 Назва препаратів та їх вплив на інфекційний титр вірусу герпесу в lg ID50 Супозиторій №1 Супозиторій №2 Супозиторій №3 4,0 3,0 4,0 4,0 3,0 3,0 2,0 3,0 2,0 3,0 3,0 3,0 1,0 4,0 3,0 9,0 9,0 9,0 Ацикловір 2,0 3,0 3,0 1,0 3,0 9,0 Антивірусну активність заявленої фармацевтичної композиції у формі супозиторіїв (песаріїв) досліджували в експерименті in vivo на моделі генітального герпесу у мурчаків [10]. Лікування з використанням супозиторіїв та супозиторної маси з ацикловіром починали через 24 години після інфікування тварин. Всього до досліду було залучено 5 груп тварин: перша - 1 - тварини, яких інфікували вірусом герпесу та не лікували (вірус герпесу); друга - тварини, яких інфікували вірусом герпесу і лікували введенням супозиторіїв (системна терапія); третя - тварини, яких інфікували вірусом герпесу і лікували супозиторною масою з ацикловіром (місцева терапія); четверта - тварини, яких інфікували вірусом герпесу і лікували супозиторіями і супозиторною масою з ацикловіром (лікувальна схема); п'ята - тварини, яким вводили супозиторії за 24 години до інфікування вірусом герпесу (профілактична схема). Критеріями оцінки важкості інфекційного процесу слугували площа і ступінь специфічних уражень, наявність набряку, гіперемії, висипання, виділення. Максимальна вираженість кожної ознаки складала 4 бали. Спостерігання за тваринами проводили протягом 10 діб. Кожна група досліджуваних тварин складалася з 5 тварин. Одержані результати дослідження ефективності препаратів на моделі генітального герпесу у морських свинок наведені у таблиці 3. Дані табл. 3 свідчать, що використання заявлених супозиторіїв 1 раз на добу протягом 5 днів знижувала вираженість симптоматики ГГ (СІВЗ) до 22,0 балів, що відповідає індексу лікувальної дії (терапевтичний ефект) на рівні 56,0 % і достовірно скорочувало тривалість захворювання. Застосування супозиторної маси привело до зниження симптоматики до рівня 12,0 балів, терапевтичний ефект складав - 76,4 %, тривалість захворювання у тварин була 5 діб, що статистично достовірно за всіма параметрами і вказує на ефективність препарату в даній формі препарату. При використанні комбінованої схеми лікування супозиторною масою та супозиторіями термін захворювання становив 5 діб, а індекс лікувальної дії 64,7 %. При профілактичній схемі лікування - введення супозиторіїв за 24 години до інфікування вірусом герпесу захворювання не розвивалося упродовж досліджуваного періоду спостереження (10 діб). Таблиця 3 Ефективність препаратів на моделі генітального герпесу у мурчаків Вплив Вірус герпесу Системна терапія Місцева терапія Лікувальна схема Профілактична схема Тривалість захворювання, (доба) 15,0* 9,0* 5,0* 5,0* СІВЗ, бали 51,0 22,0 12,0 18,0 Індекс лікувальної дії, % 0,0* 0,0 100,0 56,0 76,4 64,7 Примітка: * - зміна вірогідна відносно групи тварин, яких інфікували вірусом герпесу та не лікували (Р